МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГОЛУБОВИЧ Всеволод Олександрович (1885—1939) — політичний і державний діяч, за фахом — інженер шляхів сполучення. Народився в сім’ї священика. З 1903 член РУП, з 1912 член УПСР. Член Центральної Ради і Малої Ради. З 31 січня 1918 голова Ради Народних Міністрів і міністр закордонних справ УНР. Очолював українську делегацію на мирних переговорах у Бресті Литовському. За Директорії займався журналістською діяльністю. В 1921 р. разом з іншими провідними діячами УПСР засуджений радянською владою на п’ять років таборів. Наприкінці 1921 амністований. Деякий час працював інженером-будівельником. У 1931 засуджений у справі т.зв. Українського національного центру. Помер на засланні.

Т. Осташко