МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ — частина козацької старшини в Гетьманщині другої половини XVII— XVIII ст., що веде свій початок від т.зв. військового товариства, яке вирізнилося із козацької маси ще за часів Б.Хмельницького. З початку XVIII ст. серед них виділяються значні, а згодом знатні військові товариші. Як правило, це були найбільш заможні представники козацької старшини. Із запровадженням інституту бунчукових товаришів більшість значних і знатних військових товаришів,- влилася в їхні ряди. За ранговою субординацією військові товариші йшли за бунчуковими товаришами, були першими серед полкової старшини. У походах командували сотнями, виконували господарські обов’язки. У другій половині XVIII ст. чин військових товаришів слугував майже обов’язковою сходинкою на шляху до чину бунчукових товаришів, а також надавався як нагорода при відставці з військової служби.

В.Панашенко