МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ МУДРИЙ (978—1054) — князь новгородський і київський. Син Володимира Святославича. У 988 посаджений батьком намісником у Ростові. Після смерті у Новгороді старшого сина Володимира Вишеслава переведений туди. В 1014, прагнучи незалежності від Києва, відмовився виплачувати батькові традиційну щорічну данину. Володимир почав готуватися до походу на Новгород, але 15 липня 1015 нагло помер. Між синами Володимира почалася кривава війна за владу. У ній загинули Борис, Гліб і Святослав, а в 1019 у битві на р. Альті Ярослав Володимирович Мудрий переміг свого головного суперника — пасинка Володимира Святополка Ярополчича (Окаянного). З братом Мстиславом у 1026 уклав угоду, за якою вони розділили по Дніпру південну "Руську землю". Ярослав отримав Правобережжя з Києвом, Мстислав — Лівобережжя з Черніговом. По смерті Мстислава (1036) Ярослав зробився, за словами "Повісті временних літ", "самовластьцем Русьстей земли". Ярослав Володимирович Мудрий доклав багато зусиль до централізації та зміцнення держави, захисту її рубежів. Він розбив (1036) і відкинув назавжди від Києва печенігів, на початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость, здійснив успішні походи проти ятвягів і Литви. Він розбудував Київ, спорудивши величне "місто Ярослава", головною окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор. З ім’ям Ярослава Володимировича Мудрого пов’язане створення першого літописного зводу 1037—1039 та першого писаного зводу законів — "Руської правди". Він нав’язав матримоніальні зв’язки з кількома королівськими домами Європи. Одна його дочка, Анна, стала дружиною французького короля Анрі Капета, друга, Єлизавета, — норвезького короля Гаральда, третя, Анастасія, — угорського короля Андраша. Помер у Києві й похований у Софійському соборі.

М.Котляр