МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВАСИЛЬКО РОСТИСЛАВИЧ (бл. 1066—1124) — теребовльський князь, третій син Ростислава Володимировича. По смерті батька (1067) разом зі старшими братами Рюриком і Володарем був вигнаний із Тмутаракані. У 1080-х роках Ростиславичі претендували на Володимир-Волинський, у 1084 заволоділи ним, але київський князь Всеволод Ярославич вигнав їх звідти, давши братам-ізгоям Перемишль, Теребовль і Звенигород. З початку 1090-х років Василько Ростиславич княжив у Теребовлі. В 1097 наляканий посиленням В.Р. волинський князь Давид Ігоревич полонив його у Києві й осліпив, намагаючись відняти у нього князівство. Володар визволив брата. Василько Ростиславич зумів захистити своє князівство від спроб київського князя Святополка Ізяславича заволодіти ним. У 1123 В.Р. був союзником князя Ярослава Святополчича, допомагаючи йому в боротьбі з сином Мономаха Андрієм.

М.Котляр