МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ (1203— 1269) — володимиро-волинський князь (1214—1215), другий син Романа Мстиславича від його другої дружини Анни. Завжди діяв разом зі своїм старшим братом Данилом Галицьким. Розпочавши об’єднання Волині, у 1227—1228 Романовичі заволоділи Луцьком, Пересопницею й Чорторийськом, які Данило разом із Берестям передав Васильку Романовичу. В 1234 Романовичі ліквідують Белзьке удільне князівство на Волині, а в 1238 відновлюють свою владу в Галицькому князівстві. У 1245 їм удалося остаточно зламати боярську опозицію й відновити Галицько-Волинське князівство. Василько Романович вважався волинським князем, а Данило — галицьким та головою всього об’єднаного князівства. По його смерті (1264) В.Р. формально звався великим князем, але фактично княжив у Володимирі, володіючи лише часткою Волинської землі.

М.Котляр