МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ - частина козацької старшини в Гетьманщині кінця XVII—XVIII ст., яка належала до соціальної еліти суспільства, хоча й не займала військово-адміністративних посад. Бунчукові товариші перебували під покровительством гетьмана (під гетьманським клейнодом — бунчуком) і за ранговою субординацією були першими після полковників. Під час військових походів із них формувався окремий загін під орудою генерального бунчужного. В мирний час на Бунчукові товариші покладалися переважно господарські обов’язки. Більшість їх були великими землевласниками, які під кінець XVIII ст. перетворилися на поміщиків.

В.Панашенко