Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва

Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій у другій половині XIX — на початку XX ст.

63. Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903—1908 рр.

Будинок Полтавського губернською земства споруджено в 1903—1908 роках за проектом архітектора В. Кричевського з використанням первісних проектів місцевого земського архітектора О. Ширшова та київського архітектора В. Ніколаєва. Будівля створена у формах українського модерну. Завершений і повністю оздоблений будинок земства освятили в листопаді 1908 року. Споруду відразу ж оцінили як видатний архітектурний витвір, один із рідкісних зразків, де архітектору вдалося на основі використання формотворчих закономірностей архітектурної спадщини створити сучасний, синтетичний національний стиль.

Будинок має симетричний Ш-подібний план. У середній його частині розміщено вестибюль, центральний хол із парадно-розгорнутими сходами, великий зал засідань. Інші частини мають широкі коридори, які об’єднували ділові приміщення земської управи, розташовані на двох поверхах. На третьому поверсі, із боку двору, було влаштовано музейні приміщення, водному з крил — кімнати готельного призначення. Підвальний поверх відводився для господарських та архівних приміщень. Із головного фасаду будинок мав два з половиною поверхи, із двору — три з половиною.

Загальна композиція будинку була надзвичайно виразною, її визначали три виступаючі вперед об’єми і дві високі башти, що фланкували центральний виступ. Високий цоколь рожевого граніту, складений із великих грубо обколотих каменів, прорізують вікна з фігурними перемичками, над ними простягнувся міцний карниз. Основну стіну, обличковану світложовтою керамікою, на першому поверсі прорізують стрункі вікна з напівколовою перемичкою, уписані в трапеційні ніші, на другому поверсі вікнам надано трапеційної форми, їх перемички спираються на колонки крученої форми. Головний вхід заглиблено в лоджію трапеційної форми, таку ж форму має дверний проріз, різьблені двері з орнаментом на тему «Дерево життя». Обабіч головного входу — спаровані вікна з гранчастим різьбленим стовпчиком, над яким на стіні півколом розгорнув свої орнаментальні віти «вазон». Над головним порталом влаштовані потрійні вікна з крученими біло-синіми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів. Карнизну плиту великого виносу підтримували кронштейни у вигляді «коників», а під ними по стіні простягнувся фриз, складений розмаїтими за формою і витонченими за кольором розетками, що чергуються зі стилізованими вазами.

Цей стрій архітектури підкреслювали дві високі і стрункі башти, накриті наметовими дахами із заломами. Внутрішній простір у своїх головних частинах з’єднувався через широкі аркові прорізи і перетікав від вестибюля до центрального холу з його розлогими мармуровими, розгорнутими в два боки сходами, залитими через скляну стелю потоками світла. Оточували хол синьо-білі колони, помережані стилізованими орнаментами типу «вазон» і світлою балюстрадою у вигляді куманців, із яких виходило важке колосся пшениці, що схилялося в два боки. Стіни на рівні сходів укривала біла фаянсова плита з блакитно-зеленими квітками на ній, що викликали враження святкової плахти. Стіни під колонами і на фризі над залізобетонними балками також прикрашали орнаменти.


buymeacoffee