Історія України. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

7. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Політичне та соціально-економічне становище в українських землях. Зміни в соціально-економічному житті:

• зростання магнатського землеволодіння, площ оброблюваних земель, кількості фільварків, виробництва товарів на продаж через збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію в Західній Європі;

• поява значної кількості нових міст. Близько 80 % міст були у приватній власності. Зростання кількості ремісничих спеціальностей. Найбільші міста — Львів і Київ;

• скрутне становище міщан, які мали виконувати різні повинності, зокрема і панщину. Єдиний загальнодержавний податок — подимне —- затверджений сеймом 1629 р., набагато перевищував попередні побори;

• початок переходу до мануфактурного виробництва, використання вільнонайманої робочої сили;

• загострення національних, соціальних і релігійних проблем, поширення панщини та кріпацтва. Це зумовлювало протягом першої половини XVII ст. явище покозачення — спроба мирним шляхом звільнитися від панщини й отримати право вільно працювати на власній землі.

Становище греко-католицької церкви:

• перший митрополит — М. Рогоза, посилення політики полонізації, насадження католицизму й унії, особливо за митрополита Іпатія Потія;

• активна діяльність митрополита Й.-В. Рутського — шукання способів порозуміння з православними (1621 р.), розгортання діяльності на впорядкування й оновлення церковного життя (реорганізація греко-католицького чернецтва, заснування шкіл майже при кожному монастирі);

• право греко-католицьких ченців навчатися в західноєвропейських католицьких семінаріях;

• зрівняння статусу греко-католицьких і єзуїтських шкіл.

• становлення церкви відбувалося за підтримки польської влади і папського Рима;

• рівноправності з римо-католиками церква так і не отримала, її представники не були допущені в Сенат;

• фактично виявилася слабшою за православну, оскільки народні маси у більшості не підтримали церкву.

Становище православної церкви:

• православне духовенство фактично було поставлено поза законом;

• обмеження в правах православної шляхти, православних міщан не допускали до роботи магістратів;

• частина церков і монастирів була передана греко-католицькій церкві, закрито чимало парафіяльних шкіл;

• поява групи священників, яка за підтримки Запорізької Січі відстоювала право законного існування церкви.

Відновлення вищої церковної православної ієрархії 1620 р.

• Берестейська унія погіршила становище православної церкви, проте більшість українців лишилася їй вірною. Боронили цю віру братства, ставши досить впливовою силою. У 1615 р. у Києві було засноване Богоявленське братство, ставши впливовою силою;

• відновлення за сприяння козацтва 1620 р. православної ієрархії, митрополит київський — Йов Борецький.

Духовність. Гідним продовжувачем його справи став Петро Могила (митрополит у 1632-1647 рр.):

• домігся від королівської влади визнання найвищої православної ієрархії («Пункти для заспокоєння руського народу», 1632 р.);

• боротьба з порушеннями церковних канонів, навіть і в минулому;

• запровадження щорічного скликання єпархіальних соборів для вирішення поточних проблем;

• посилення влади митрополита, більший контроль за духівництвом і станом церковного життя;

• створення митрополичої консисторії — церковного судового органу, відмова від світських судів;

• упорядкування відносин з братствами та чернечого життя й організації монастирів.

Культура.

Книгодрукування. Основним осередком друкарства стала друкарня Києво-Печерської лаври, в якій 1646 р. було видано важливу книгу «Требник», автором був сам П. Могила. Активно діяла друкарня Львівського Успенського братства.

Освіта. Саме П. Могила був ініціатором утворення Києво-Могилянської колегії (1632 р., згодом славетна Києво-Могилянська академія). Вона постала на базі братської (1615 р.) і лаврської (1631 р.) шкіл. Києво-Могилянська академія протягом тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи та православного світу. Заснована на принципах гуманізму, академія поширювала знання, її вихованці зробили чимало для політичного та культурного розвитку України. Зросла кількість єзуїтських, протестантських і греко-католицьких навчальних закладів.

Наука. Найвизначнішою мовознавчою працею була «Граматика» Мелетія Смотрицького (1619 р.), популярним був і «Лексикон славенороський» Памви Беринди (1627 р.), в ньому було зібрано майже 7 тис. слів.

Усна народна творчість. Продовжували натхненно творити українські кобзарі. До цього часу належить діяльність легендарної піснярки Марусі Чурай.

Література. Найвизначнішим письменником-полемістом вважається Іван Вишенський, за життя якого було надруковано лише один («Послання до єпископів») з 16 його творів. М. Смотрицький був автором полемічного твору «Тренос» («Плач», 1610 р.). Помітне місце в українському літописанні того часу належало Густинському літопису бл. 1623-1627 рр. Почала формуватися українська драматургія, набула поширення шкільна драма, виникли інтермедії, розвинувся український мандрівний ляльковий театр — вертеп.

Архітектура і містобудування. Відчутний вплив європейського Відродження. Унікальним зразком ренесансного будівництва є ансамбль Катедрального костелу у Львові: каплиця Боїмів, ансамбль Успенської церкви м. Львів: церква Успіння (1591-1629), вежа Корнякта (1572-1578), каплиця Трьох святителів (1578). Продовжували будувати оборонні споруди, причому спостерігалося поєднання рис оборонної архітектури з палацовою, наприклад, замки в Збаражі, Золочеві, замок у Підгірцях (Львівщина, 1630—1640-і рр.), Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога.

Образотворче мистецтво. Справжньою перлиною українського мистецтва є іконостас П’ятницької церкви, створеної у Львові в першій чверті XVII ст. Іконостас львівської Успенської церкви малювали Федір Сенькович і Микола Петрахнович (найвідомішою є його ікона «Христос перед Пілатом» з Успенської церкви у Львові). Славетною стала ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого Миколая Набережного. Популярним стає портретний живопис, зокрема портрет князя Криштофа Збаразького (після 1622 р.), що свідчить про поширення впливу європейського мистецтва. Досконалим видом тогочасного мистецтва були книжкова мініатюра та гравюра, зразком якої є портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» (1622 р.). Тодішній гравер Ілля працював у Львові, а на запрошення П. Могили прибув до Києва, де зробив гравюри до його «Требника».

Морські походи козаків. На перші десятиліття XVII ст. припадають особливо вдалі морські походи козаків, що називають «добою героїчних походів козацтва». Більшість з них пов’язані з діяльністю видатного флотоводця, полководця і політика Петра Конашевича-Сагайдачного:

• реформування козацького війська, перетворення його на регулярне, зріс склад козацького флоту;

• вдавався до переговорів і компромісів з польською владою, обстоював інтереси українського народу;

• успішні походи проти татар і турків привернули увагу до козаків у Європі як захисників християнства;

• вступ із військом Запорізьким до Київського братства, його захист і підтримка, союз козацтва з церквою;

• сприяння утворенню в Києві культурного осередку, відновленню найвищої православної ієрархії;

• заповів великі суми школам Київського та Львівського братств;

• схильність до активних наступальних дій у військовій і морській тактиках, використання раптовості;

• найпотужнішого удару турецько-татарським загарбникам завдав у 1616 р., коли було здобуто Кафу (Феодосія) — найбільший невільницький ринок у Криму;

• перемоги П. Сагайдачного і в ряді інших морських і сухопутних походів, зокрема 1618 р. на Москву, допомагаючи королевичу Владиславу та 1621 р. у Хотинській битві.

Наслідки та значення «доби героїчних походів козацтва»:

• низка європейських країн запрошувала козаків до спільних дій проти Османської імперії;

• козацтво здобуло славу захисників християнства, поява вимог визнати його окремим станом, як шляхта;

• загострення відносин між Річчю Посполитою й Османською імперією, що призвело до Хотинської війни.

Участь українського козацтва у війнах Речі Посполитої проти Московського царства й Османської імперії. Козацтво за часів гетьманування П. Конашевича-Сагайдачного брало активну участь у тогочасній європейській політиці. 1618 р. козаки здійснили похід на Москву, підтримуючи наміри королевича Владислава здобути корону Московської держави. Похід виявився швидким і вдалим, закінчився підписанням вигідного для Речі Посполитої перемир’я в с. Деуліні: Польща закріпила за собою Смоленську та Чернігово-Сіверську землі, утворилося Чернігівське воєводство. Вирішальну роль відіграли козацькі війська під керівництвом видатного козацького гетьмана і в Хотинській (польсько-турецькій) війні 1620-1621 рр. Козацька піхота під Хотином у 1621 р. допомогла польській армії перемогти з такими наслідками:

• зупинено турецьку агресію, Османська імперія відмовилася від наміру завоювати всю Європу;

• розвіяно міф про непереможність турецького війська;

• спричинення внутрішньої кризи в Османській імперії, яка разом з Кримським ханством взяла на себе зобов’язання не нападати на українські та польські землі.

У цій битві видатний гетьман був поранений і наступного року помер.

Козацькі повстання 1620-1630-х рр. Після смерті П. Сагайдачного польська влада пішла на збройне придушення зрослої могутності козацтва. Національно-релігійні та соціальні утиски українського православного населення викликали ряд повстань. Кульмінацією повстання під проводом Марка Жмайла стала битва на Куруковому озері. Зазнавши значних втрат, поляки змушені були піти на підписання Куруківської угоди (1625 р.):

• зростання козацького реєстру до 6 тис. осіб, козаки поза реєстром мали вернутися під владу панів;

• козаки зобов’язувалися не втручатися в релігійні справи на території України;

• реєстровцям дозволялося жити і володіти землею лише на державних землях;

• реєстровці зберігали право обирати гетьмана, але затверджувати його мав король;

• створення шести територіальних полків — Білоцерківського, Канівського, Корсунського, Переяславського, Черкаського, Чигиринського, які мали виконувати функції поліції й боротися з визвольним рухом;

• установлення річної платні за службу в сумі 60 тис. злотих і додаткові виплати старшині.

Ще успішнішим виявилося повстання 1630 р. під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила). Польська армія програла бій під Переяславом і було підписано Переяславську угоду, якою реєстр збільшувався до 8 тис. козаків. Для того, щоб на Січ на потрапляли втікачі, влада Речі Посполитої наказала спорудити фортецю Кодак. У тому ж 1635 р. козаки, очолювані Іваном Сулимою, оволоділи Кодаком і частково зруйнували фортецю. Але повстання було придушене, І. Сулиму стратили.

Найбільшим було національно-визвольне повстання 1637-1638 рр. Спочатку ним керував Павло Павлюк (Бут), але після поразок під Кумейками та Боровицею він був схоплений і страчений. Провід повстання перейшов до Якова Острянина, Дмитра Гуні та Карпа Скидана. Після невдачі під Жовнином Я. Острянин з частиною козаків відійшов на Слобожанщину. Д. Гуня обороняв табір в урочищі Старець. Старшина пішла на переговори з поляками і визнала «Ординацію Війська Запорізького...»:

• обмеження прав козаків, позбавлення права обирати старшину, скасування посади гетьмана, судочинства;

• замість гетьмана сеймом призначався королівський комісар, резиденцією якого став Трахтемирів;

• зменшення реєстру до 6 тис. осіб, до нього могли увійти лише ті, хто не брав участі в повстаннях;

• міщанам і селянам заборонялося вступати до козаків і навіть видавати дочок заміж за козаків;

• необхідність відбудови фортеці Кодак і постійного перебування в ній польського гарнізону.

Наступних 10 років значних виступів не було, влада назвала цей період «золотим спокоєм». Але це був примарний спокій, оскільки назрівало нове велике повстання.

Наслідки козацьких повстань 20-30-х рр.: суттєво гальмували процеси ополячення й окатоличення, зменшували тиск феодального гніту, підвищували авторитет козацтва, яке набувало досвіду боротьби за національні інтереси, прискорювали формування національної свідомості.

Хронологічний довідник

1615 р., 14 жовтня — дружина київського шляхтича Стефана Лозки Галшка Гулевичівна подарувала свій двір на монастир і школу, заснування у Києві Богоявленського братства та школи. Вступ у нього всього Запорізького війська на чолі з П. Сагайдачним. Союз козаччини з інтелігенцією.

Поч. діяльності друкарні Києво-Печерського монастиря, створеної архімандритом Єлисеєм Плетенецьким.

1616 р. — взяття запорізькими козаками на чолі з П. Сагайдачним турецької фортеці Кафи. Визволення значної кількості невільників.

1618 р., літо — успішний похід 20-тисячного козацького війська під проводом П. Сагайдачного в Московію на допомогу королевичу Владиславу.

1618 р., 1 грудня — укладення Деулінського перемир’я між Москвою та Річчю Посполитою, за яким до Польщі відійшла Чернігово-Сіверщина. Утворення Чернігівського воєводства.

1619 р. — видання поблизу Вільна «Граматики» Мелетія Смотрицького — найвизначнішої мовознавчої праці, яка протягом двох століть була основним підручником граматики церковнослов’янської мови у школах кількох країн.

1620 р., літо - 1621 р., 25 вересня (5 жовтня) — польсько-турецька (Хотинська) війна. Активна участь у ній українських військ.

1620 р., 9 жовтня — відновлення православної ієрархії. Висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького як митрополита Київського.

1621 р., 23 серпня - 23 вересня (3 жовтня) — Хотинська битва. Вирішальна роль козаків на чолі з П. Сагайдачним у перемозі над турецьким військом.

1621 р., 25 вересня (5 жовтня) — укладення Хотинського мирного договору між Османською імперією та Річчю Посполитою. Відмова Туреччини на тривалий час від наміру завоювати всю Європу.

1625 р., серпень - жовтень — виступи козаків на чолі з гетьманом Марком Жмайлом.

1625 р., 26 жовтня (5 листопада) — Куруківська угода поляків з козаками. Збільшення козацького реєстру до шести тисяч осіб. Шість реєстрових полків: Біла Церква, Канів, Корсунь, Переяслав, Черкаси, Чигирин.

1630 р., початок березня - 29 травня — козацько-селянське повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом).

1630 р., 20 травня — перемога повстанців над польськими військами під Переяславом («Тарасова ніч»).

1630 р., 29 травня (8 червня) — укладення після битви між козаками і поляками Переяславської угоди. Збільшення козацького реєстру до восьми тисяч осіб.

1631 р. — відкриття архімандритом Києво-Печерського монастиря Петром Могилою Лаврської школи.

1632 р. — затвердження польським сеймом «Пунктів для заспокоєння руського народу». Визнання законності існування в Речі Посполитій православної церкви.

Обрання Київським митрополитом Петра Могили (король затвердив вибір 10 листопада, перебував на митрополичому престолі до 1 січня 1647 р., за новим стилем).

Створення на основі злиття Братської та Лаврської шкіл Києво-Братської колегії (згодом Києво-Могилянська академія).

1635 р., 12 серпня — захоплення запорізькими козаками на чолі з Іваном Сулимою фортеці Кодак і зруйнування її.

1637 р., листопад — грудень — повстання під проводом Павла Павлюка (Бута). Поразки козаків під Кумейками (6 грудня) і Боровицею (10 грудня).

1638 р., січень — ухвалення сеймом «Ординації війська запорізького реєстрового», обмеження реєстру до шести тисяч осіб, скасування козацького самоврядування.

1638 р., березень-28 липня — козацько-селянське повстання під проводом Якова Острянина, Дмитра Гуні та Карпа Скидана. Частина козаків, яких очолив Я. Острянин, відійшла на Слобожанщину. Перше масове переселення на Слобідську Україну.

1638 р., 17 червня - 28 липня — оборона повстанцями на чолі з Д. Гунею укріпленого табору на р. Старець. Частина козаків на чолі з гетьманом прорвалася на Запоріжжя.

Персоналії

Борецький Йов (Іов; світське ім’я Іван; р. н. невідомий, с. Бірче, нині Городоцького р-ну Львівської обл. - 12.03.1631, Київ) — церк., політ. і освітній діяч, письменник. Освіту здобув за кордоном. 1604-1605 — ректор Львівської братської школи. Б. був 1615 одним із засновників Київської братської школи, згодом її ректор (1615-1618). 1620-1631 — київський православний митрополит. Б. —- автор полемічних творів на захист православ’я: «Протестація» (1621), «Юстифікація» (1622). 1628-1629 робив спроби примирити укр. православну і греко-католицьку церкву.

Вишенський Іван (між 1545-1550, Судова Вишня, нині Мостиського р-ну Львівської обл. - між 1621 і 1633, гора Афон, тепер Греція) — визначний письменник-полеміст. Брав участь у діяльності Львівського братства. З кінця 80-х рр. XVI ст. мешкав у печері на Афоні. В. 1605 приїздив в Україну, жив у Манявському Скиті. Відомо бл. 20 творів письменника, найвизначніші з них: «Викриття світового диявола», «Послання до єпископів», «Порада про очищення церкви», у яких він критикував Берестейську унію та католицизм, весь тогочасний церк. і світський лад. Помилковими були виступи В. проти системи світської освіти, вивчення іноземних мов, античної філософії. Творчість письменника вплинула на розвиток жанру сатири в укр. л-рі.

Гуня Дмитро (р. н. і см. невідомі) — політ. і військ. діяч. Учасник повстання під проводом П. Павлюка. Наприкінці 1637 обраний гетьманом. Г. весною 1638 приєднався до повстання Я. Острянина. Після бою під Жовнином (тепер с. Жовнине Чорнобаївського р-ну Черкаської обл.) частина повсталих на чолі з Я. Острянином відступила на Слобідську Україну, а Г., обраний гетьманом повсталих, успішно відбивав атаки польських військ у таборі на р. Старець, згодом прорвав вороже оточення і прорвався на Запоріжжя. 1640 брав участь у поході запорожців на Крим. Подальша доля невідома.

Жмайло Марко (р. н. і см. невідомий) — політ. і військ. діяч. Запорізький гетьман і керівник повстання 1625. У листопаді цього ж року Ж. скинутий з гетьманства поміркованою частиною козацької старшини, яка уклала Куруківську угоду з польськими військами. Дальша доля невідома.

Могила Петро (21(30).12.1574, за ін. відомостями 31.12.1596(10.01.1597), Молдова - 1(11).01.1647, Київ) — видатний церк. і культ. діяч. Син Симеона — господаря Волощини (1601-1607) і Молдавського князівства (1607-1609). М. закінчив Львівську братську школу, вивчав теологію у Паризькому ун-ті. Брав участь у Хотинській війні 1620-1621. Під впливом Й. Борецького М. 1625 прийняв чернецтво. 1627 обраний архімандритом Києво-Печерської лаври, 1632 (за ін. відомостями 1633) — митрополитом Київським. Добився від короля Владислава IV визнання УПЦ («Статті для заспокоєння руського народу»). М. 1631 відкрив лаврську школу, яка 1632 була поєднана з братською і 1633 отримала назву Києво-Могилянська колегія (з 1701 — Києво-Могилянська академія). Реставрував Софійський собор і будинки Києво-Печерського монастиря. М. був меценатом письменників і художників. Автор ряду богословських творів «Служебник» (1629, 1639), «Хрест Христа Спасителя» (1632), «Анфологіон» (1636), «Євлогіон» («Требник Петра Могили», 1646) та ін.

Острянин Яків (Остряниця; р. н. невідомий - 6.05.1641, Слобожанщина) — політ. і військ. діяч. Був полковником реєстрових козаків, брав участь у війні Польщі з Московським царством. О. 1638 обраний гетьманом запорізьких козаків, очолив повстання, у червні зазнав поразки під с. Жовнин, тепер с. Жовнине Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. З частиною козаків відступив на Слобідську Україну, заснував місто Чугуїв, нині Харківська обл. О. убитий у ході козацьких заворушень.

Павлюк Павло (Бут; р. н. невідомий - 19.04.1638, Варшава) — політ. і військ. діяч. Брав участь у повстанні І. Сулими 1635. П. влітку 1637 сам очолив козацьке повстання проти польської влади. Зазнав поразки у бою біля с. Кумейки (тепер Чигиринського р-ну Черкаської обл., 6.12.1637), схоплений під Боровицею (нині Чигиринського р-ну Черкаської обл.). Страчений польською владою.

Рутський Велямин Йосиф (1574, с. Рута, побл. Новгородка, тепер у Білорусі - 5.02.1637, Дермань, тепер Рівненська обл., похований у Вільно, 1655 перепохований у невідомому місці) — церк. діяч. Навчався у Карловому ун-ті (Прага, 1590-1593), Вюрцбурзькому ун-ті (Німеччина, 1593-1596) та колегії святого Атаназія в Римі. Р. 1614 став митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі уніатської церкви. Дбав про піднесення освіти сільського духовенства. Р. підтримував ідею об’єднання уніатської та православної церков і створення єдиного Київського патріархату, вів переговори з цього питання з Й. Борецьким, П. Могилою, але безрезультатно.

Сагайдачний Петро (Конашевич-Сагайдачний; бл. 1570, с. Кульчиці, тепер Самбірського р-ну Львівської обл. - 10(20).04.1622, Київ) — видатний політ., держ. і військ. діяч. Освіту здобув в Острозькій академії. З 1601 перебував на Запоріжжі. С. уперше обраний гетьманом 1606 (за ін. відомостями — 1601). Завдяки його діяльності козацьке військо перетворилося у регулярне військ. формування. С. здобув ряд тур. фортець, зокрема Кафу (суч. Феодосія, АРК, 1616). Взяв участь у поході польського королевича Владислава на Москву (1618). За сприяння С. у Києві утворився культ. осередок (Й. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М. Смотрицький та ін.), 1620 відновлено православну ієрархію. Полководець з усім Військом Запорозьким записався у Київське Богоявленське братство (1620). С. став першим укр. гетьманом, який прагнув поєднати військ. могутність козацтва з діяльністю ін. станів укр. суспільства. У вересні 1621 діяч очолював 40-тис. укр. військо, яке відіграло вирішальну роль у розгромі тур. армії під Хотином (тепер Чернівецька обл.). С. був поранений у цій битві отруйною сирілою, помер через кілька місяців. Майже всі кошти пожертвував на відновлення Богоявленського монастиря та утримання кількох братських шкіл. Похований у Києво-Братському монастирі.

Смотрицький Мелетій (спр. Максим; бл. 1578, за ін. відомостями 1572, с. Смотрич, тепер Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. - 17(27). 12.1633, за ін. даними 1634, Дермань, тепер Рівненської обл.) — визначний письменник-полеміст, церк. і культ. діяч. Син Г. Смотрицького. Навчався в Острозькій академії, з 1601 — у Віденській (тепер Вільнюс) єзуїтській колегії, згодом слухав лекції в ун-тах Німеччини, здобув учений ступінь доктора медицини. С. бл. 1608 поселився у Вільно, 1616 постригся в ченці. 1618-1620 — викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 — архієпископ полоцький. С. — автор полемічних творів на захист православ’я «Антиграфі» (1608), «Тренос, або плач східної церкви...» (1610) та ін. 1627 перейшов на унію, з цього часу жив у Дерманському монастирі. Найвизначніший твір С. — «Граматика словенська» (1619).

Сулима Іван (р. н. невідомий, с. Рогощі, тепер Чернігівського р-ну Чернігівської обл. - 12.12.1635, Варшава) — політ. і військ. діяч. Брав участь у козацьких походах проти турків і кримських татар (1621, 1628, 1633), за що папа римський відзначив його золотою медаллю з власним портретом. Уперше як козацький гетьман С. згадується 1628. У серпні 1635, повертаючись з походу проти Османської імперії, зруйнував недавно збудовану Г. де Бопланом польську фортецю Кодак на Дніпрі та знищив її найманий нім. гарнізон на чолі з комендантом французом Маріоном. У грудні 1635 С. підступно схоплений частиною реєстрової старшини, яка передала його польській владі. Страчений (четвертований).

Федорович Тарас (Трясило; р. н. і см. невідомий) — політ. і військ. діяч. У 20-х рр. XVII ст. був корсунським полковником. Т. після см. М. Дорошенка обраний гетьманом (1629). Весною 1630 очолив нац.-визв. повстання проти польської влади. Війська Т. розгромили польську армію у Переяславському бою (Т. Шевченко описав ці події у творі «Тарасова ніч»), після Переяславської угоди відійшов на Запоріжжя. Брав участь у московсько-польській війні 1632-1634, 1635 ходив на Дон. Дальша доля Т. невідома.

Терміни та поняття

Вертеп — старовинний укр. нар. ляльковий театр. Особливо відомий у XVII-XVIII ст. Вистави відбувалися у скриньці, що мала вигляд двоповерхового будиночка чи церкви. Вертепник, пересуваючи на дротиках дерев’яні ляльки, змінюючи відповідно голос, говорив за кожну дійову особу. Вистави відбувалися на ярмарках, міських майданах, по хатах селян і міщан. Влаштовували в. переважно мандрівні дяки або вихованці шкіл, які під час канікул розходилися по Україні. Вертепна драма складалася з двох частин: реліг. й інтермедійна з національно-побутовими елементами. В Україні відомий ще так званий живий в., в якому ролі виконують не ляльки, а живі люди.

Виписні козаки (випищики) — укр. козаки, виключені (виписані) рішеннями уряду Речі Посполитої з козацьких реєстрів (списків) наприкінці XVI - першій половині XVII ст. Наприклад, «Ординацією Війська Запорізького...» 1638 реєстр було скорочено з восьми до шести тис. осіб.

Жмайла повстання — козацько-селянське повстання проти польської влади під керівництвом М. Жмайла 1625. На придушення повстання польський уряд надіслав 30-тис. військо на чолі з польним гетьманом С. Конецпольським. 1(11).10.1625 відбувся бій під Мошнами на Черкащині, незначні козацькі сили змушені були відступити. 20-тис. повстанське військо під с. Таборище (тепер Кіровоградська обл.) завдало значних втрат ворогові. Наступна битва відбулася біля Курукового озера (побл. Кременчука, нині Полтавська обл.), поляки не змогли взяти укріплений козацький табір і змушені були піти на переговори. Козацька старшина усунула М. Жмайла від гетьманства і обрала на цю посаду М. Дорошенка, який уклав з польським командуванням Куруківську угоду.

Жовнинська битва — бій під час повстання під проводом Я. Острянина, Д. Гуні та К. Скидана проти польських окупантів 31 травня — 10 червня 1638. Повстанці були розпорошені. Важко поранений К. Скидан потрапив у полон і, очевидно, був страчений. Я. Острянин відступив на Слобожанщину. Д. Гуня ще близько двох місяців продовжував б-бу з ворогом, згодом прорвався на Січ.

«Золотий спокій» — назва поляками періоду 1638-1648 через відсутність значних виступів козаків на відміну від попередніх років, коли відбулися повстання під керівництвом Т. Федоровича, І. Сулими, П. Павлюка, Я. Острянина, Д. Гуні.

Іконостас (від гр. «зображення, образ» і «місце стояння») — стіна з ікон у православному храмі, яка відокремлює вівтар від центр. частини. В Україні збереглося чимало і., які мають велику худ. цінність: у Львові в церкві св. П’ятниці (кінець XVI ст.), у Рогатині (1649 р., тепер Івано-Франківська обл.), у Києві в Андріївській церкві (1747-1753 рр.) та ін. Укр. і. сформувався у XV ст.

Інтермедія (від лат. «проміжний, середній») — невелика п’єса переважно гумористичного характеру, яку виконують між актами спектаклю; епізод (вставка), який об’єднує з наступною дією.

Києво-Могилянська академія — один з перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Сх. Європі. Започаткована від заснованої 1615 Київської братської школи. 1632 до неї була приєднана школа при Києво-Печерській лаврі, яка виникла 1631. Об’єднаний заклад назвали Києво-Братською колегією або, на честь покровителя митрополита П. Могили, К.-М. колегією. Юрид. назва академії була закріплена 1701. Кількість учнів колегії 1700 досягала 2 тис., пізніше коливалася в межах 500-1200. Лекції читали переважно латинською мовою. В Академії проводили публічні наук. виступи, ставилися драм. твори. Викладачами і випускниками закладу були найвидатніші діячі к-ри XVII-XVIII ст. Вони зробили вагомий внесок у розвиток освіти в Білорусі, Молдови, Росії, серед пд. слов’ян. Академія діяла до 1817. Вона була значним осв. і наук. центром України, сприяла пожвавленню культ. життя та зміцненню міжнародних зв’язків.

Київська братська школа — одна з найвідоміших братських шкіл в Україні у XVII ст. Заснована Київським Богоявленським братством 1615. Ректорами були Й. Борецький .(1615-1618), М. Смотрицький (бл. 1620), К. Сакович (1620-1624). Школа відіграла значну роль у розвитку нац.-культ. життя. 1632 об’єднана з лаврською школою, так започатковано Києво-Могилянську колегію (з 1701 — академія).

Київське братство (Київське Богоявленське братство) — нац.-реліг. о-ція київських міщан, яка виникла 1615. Містилося у Києво-Братському монастирі, збудованому на землі, подарованій Г. Гулевичівною. До К. б. вписався гетьман П. Сагайдачний з усім Військом Запорізьким. Виступало проти унії, ініціювало відновлення вищої православної ієрархії. К. б. заснувало школу, яка згодом стало основою Києво-Могилянської колегії (академії). З 1620 мало право ставропігії. Занепало у другій половині XVII ст., у документах XVIII ст. не згадується.

Кріпак — особисто залежний від поміщика та прикріплений до земельного наділу селянин.

Кумейківський бій — бій між козацьким військом і польською армією 6(16).12.1637 побл. с. Кумейки (тепер Черкаського р-ну Черкаської обл.) під час повстання під проводом П. Павлюка (Бута). Польські війська очолював М. Потоцький, якому вдалося оточити повстанців. П. Павлюк і К. Скидан відступили до Чигирина. Д. Гуня продовжував бій, а згодом відступив до Боровиці (нині село Чигиринського р-ну Черкаської обл.), де об’єднався із загоном П. Павлюка. 10(20). 12.1637 там відбувся новий бій. М. Потоцький, не здобувши перемоги, запропонував вступити у переговори, під час яких П. Павлюка і деяких інших керівників повстання було по-зрадницькому захоплено, відправлено у Варшаву, де незабаром страчено. Д. Гуня і К. Скидан з частиною війська відступили на Запоріжжя. Навесні 1638 б-ба розгорнулася з новою силою.

Куруківський договір — угода, укладена 26.10(5.11).1625 в урочищі Медвежі Лозки побл. Курукового озера (біля сучасного Кременчука Полтавської обл.) між гетьманом М. Дорошенком і польським коронним гетьманом С. Конєцпольським під час повстання на чолі з М. Жмайлом. Козацький реєстр збільшувався до 6 тис. осіб, козаки могли обирати гетьмана, але затверджував його король. Козаки поза реєстром мали повернутися під владу панів. Козакам заборонялося вступати у зносини з іноземними державами. Умови К. д. не задовольняли осн. масу козацтва.

Лаврська школа — навчальний заклад, відкритий П. Могилою 1631 при Троїцькому монастирі Києво-Печерської лаври. Була створена за західноєвропейським зразком. 1632 об’єднана з Київською братською школою і створена Колегія, яку очолив П. Могила, згодом Києво-Могилянська академія.

Ординація (повна назва — «Ординація Війська Запорізького, що перебуває на службі у Речі Посполитій»; від лат. «порядкувати, призначати») — постанова польського стосовно козаків, ухвалена у січні 1638 після придушення повстання під проводом П. Павлюка і К. Скидана. Козацький реєстр зменшувався до шести тисяч, ліквідовувалася виборність козацької старшини, скасовувалося козацьке судочинство, замість гетьмана мав бути призначений польський комісар (резиденція — Трахтемирів), вищі козацькі посади мали зайняти представники польської шляхти, міщанам і селянам під страхом смерті заборонялося вступати у козаки, два полки реєстровців мали перебувати на Січі, а також передбачалося відбудувати і укріпити Кодак.

Острянина повстання — нац.-визв. повстання під проводом гетьмана Я. Острянина проти польсько-шляхетського гніту 1638. Фактично було продовженням повстання П. Павлюка (Бута). У березні 1638 загони козаків рушили із Запоріжжя вглиб України, союзниками Я. Острянина були Д. Гуня і К. Скидан. Здобувши перемогу під Голтвою 1.05.1638, повсталі зазнали поразки під Жовнином (тепер Черкаська обл.) 3(13).06.1638 від військ М. Потоцького. Я. Острянин з частиною повстанців відступив на Слобожанщину. Новим гетьманом обрали Д. Гуню, який протягом червня-липня 1638 обороняв табір на річці Старець, що впадає у Сулу. Коли старшина вирішила капітулювати, частина козаків на чолі з Д. Гунею прорвалася на Запоріжжя. Повстанці зобов’язалися здати зброю і визнати «Ординацію» 1638.

Павлюка повстання — нац.-визв. повстання в Україні у 1637. Почалося на Запоріжжі влітку 1637. Після перших успіхів (здобуття Корсуня, тепер Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.) П. Павлюк (Бут) звернувся до народу з універсалом, у якому закликав вступати до лав повстанців. Його помічниками були полковники К. Скидан і С. Биховець. 6(16).12.1637 повстанці зазнали поразки у битві проти польських військ під с. Кумейки (нині Чигиринського р-ну Черкаської обл.), відступили до Боровиці (поблизу Черкас), де змушені були піти на польські вимоги. П. Павлюк був схоплений, вивезений до Варшави і 19.04.1638 страчений. Повстання продовжилося у 1638 р. під орудою Я. Острянина, Д. Гуні та К. Скидана.

Панщина — примусова та неоплачувана праця селян у господарстві пана.

Переяславська угода — угода між польським коронним гетьманом С. Конєцпольським і укр. козаками, укладена 29.05(8.06). 1630 під Переяславом. Зумовлена поразкою польських військ від повстанців під проводом Т. Федоровича. Зберігала осн. умови Куруківської угоди, але козацький реєстр збільшувався з шести до восьми тисяч. Вимогу видати керівника повстання козаки відхилили, обравши гетьманом Т. Орендаренка. Перестала бути дійсною після «Ординації» 1638.

Переяславський бій — переможний бій укр. козацького війська на чолі з Т. Федоровичем (Трясилом) проти польської армії С. Конєцпольського 15.05.1630 під Переяславом. Відбувався під час повстання 1630. Польське військо втратило кілька тисяч жовнірів, зокрема близько 300 знатних шляхтичів. Наслідком козацької перемоги стала Переяславська угода 1630 р. Цю звитягу укр. війська оспівав Т. Шевченко у поемі «Тарасова ніч».

«Сім вільних мистецтв» — середньовічні навчальні предмети: арифметика, астрономія, геометрія, граматика, діалектика; музика, риторика.

«Статті для заспокоєння руського народу» — держ.-політ. акт, виданий королем Владиславом IV 1632 (затверджений сеймом у січні 1633 р.), що узаконював існування православної церкви в Україні. На конвокаційному сеймі 22.06.1632 у Варшаві православні та протестанти спільно подали свої вимоги. На елекційному сеймі у вересні 1632 створено комісію, яка підготувала «Статті». Згідно з цим документом православна церква в Україні отримала право мати свою ієрархію на чолі з митрополитом і чотирма єпископами (львівським, луцьким, мстиславським і перемиським), вільно відправляти богослужіння, мати церкви, монастирі, братства, друкарні, школи. Київським православним митрополитом обрано П. Могилу. «Статті» мали компромісний характер і не могли повністю врегулювати реліг. питання. Утиски щодо православної церкви стали однією з причин нац.-визв. повстань 30-х рр. XVII ст. і війни під проводом Б. Хмельницького.

Федоровича повстання — нац.-визв. повстання в Україні 1630 під проводом гетьмана нереєстрових козаків Т. Федоровича (Трясила). Почалося навесні 1630, коли бл. 10 тис. козаків виступило із Запоріжжя на Черкаси. Повстанці стратили гетьмана реєстрових козаків Г. Чорного, який проводив пропольську політику. Повстання охопило значну частину Подніпров’я. Протягом трьох тижнів у районі Переяслава (нині Переяслав-Хмельницький Київської обл.) тривали бої повсталих з урядовими військами на чолі з коронним гетьманом С. Конєцпольським. Після перемоги укр. війська у Корсунському бою польське командування змушене було розпочати переговори з представниками козаків. 29.05(8.06). 1630 було укладено Переяславську угоду. Невдовзі гетьманом було обрано Т. Орендаренка. Т. Федорович з частиною незадоволених угодою козаків повернувся на Запоріжжя.

Фільварок (від нім. «хутір, ферма») — у Білорусі, Литві, Польщі, Україні в XIV-XIX ст. багатогалузеве панське господарство, яке ґрунтувалося на дармовій праці кріпосних селян. В укр. землях уперше з’явилися у Галичині в XV ст. В укр. землях Вел. князівства Литовського фільваркова система господарювання стала запроваджуватися у середині XVI ст. У феодалів виникла потреба о-ції власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції. Згідно з «Уставок) на волоки» найкращі землі були віддані під ф. Поширенню ф. сприяли наявність вел. кількості вільних земель і колонізаційний процес. У Гетьманщині ф. зникли в середині XVII ст. У правобережних і західноукраїнських землях існували до скасування кріпосного права в XIX ст.

Хотинська війна — війна Османської імперії проти Польщі 1620-1621. Метою тур. військ було загарбання укр. і польських земель. У Цецорській битві 1620 польська армія була вщент розбита, загинув коронний гетьман С. Жолкєвський. Навесні 1621 султан Осман II зібрав 150-тис. військо з 60 гарматами і чотирма слонами й рушив на Молдову. До нього приєдналася 60-тис. татарська орда. Польський уряд звернувся за допомогою до козаків, сейм ухвалив реєстр у кількості 20 тис. осіб. На козацькій раді у Сухій Діброві (Черкащина, 15-17.06.1621) ухвалено рішення негайно виступити у похід. Після усунення з гетьманства Я. Бородавки і обрання П. Сагайдачного укр. військо під Хотином (нині Чернівецька обл.) 24.08(3.09). 1621 з’єдналося з польською армією. Починаючи з 13(23).09.1621 турецько-татарські частини повели запеклий наступ на козацький табір. Укр. загони у контратаці знищили майже всю тур. артилерію. Втративши бл. 80 тис. вояків і не досягнувши успіху, турки змушені були піти на переговори і укладення мирного договору. Хотинська битва, що тривала до 23.09(3.10). 1621, закінчилася перемогою українсько-польської армії, вирішальну роль у якій відіграли укр. козаки на чолі з П. Сагайдачним. Було розвіяно міф про непереможність тур. війська, ліквідована небезпека іноземного поневолення укр. та польського народів, зупинено експансію Османської імперії в Європу.

Хотинський мир — мирний договір між Річчю Посполитою й Османською імперією, укладений 9.10.1621, завершив Хотинську війну 1620-1621. Кордон установлювався по р. Дністер. Туреччина і Кримське ханство зобов’язувалися не нападати на Річ Посполиту. Польща віддавала Хотин Молдовському князівству, обіцяла не допускати походів козаків на тур. й татарські землі. Умови X. м. викликали невдоволення укр. козацтва і спричинили наростання нової хвилі нац.-визв. б-би в Україні.

Цецорська битва — битва польських військ із турецько-татарською армією під Цецорами (поблизу Ясс, тепер Румунія) 10(20).09.1620 під час Хотинської війни. Іскандер-паша переміг польську армію С. Жолкєвського, у складі якої був невеликий козацький загін. Наслідком цієї перемоги стало оточення і знищення польського табору під Могилевом-Подільським (тепер Вінницька обл.) 28.10(7.11).1620. У битві загинули С. Жолкєвський, М. Хмельницький, а Б. Хмельницький, польний гетьман С. Конєцпольський та ін. потрапили у полон. Через рік польська армія з допомогою укр. війська взяла реванш під Хотином.

Чайка — військ. човен запорізьких козаків у XVI-XVII ст. Був 18-20 метрів завдовжки, 3-3,5 (за деякими даними — 6 метрів) — завширшки, 3,5-4 метри — заввишки. Кожну ч. будували не менше 60 козаків протягом 15 днів. Основою її був липовий або вербовий стовбур, обшитий з боків дошками і просмолений. Ч. мала два стерна — на носі й на кормі, що забезпечувало їй швидкість під час розворотів. На судні було 20-40 весел, екіпаж складався з 40-70 осіб. Іноді з січової гавані виходило до 300 ч. з 20 тис. козаків. Озброєння становили 4-6 гармат, переважно фальконетів.

Тести

7.1. Козацький гетьман, який у 1618 р. здобув перемогу під Москвою:

  • А Яків Бородавка.
  • Б Михайло Дорошенко.
  • В Марко Жмайло.
  • Г Петро Конашевич-Сагайдачний.

7.2. Наслідок Куруківської угоди (1625 р.) між поляками та козаками:

  • А зменшення козацького реєстру, але визнання права козаків на самоуправління.
  • Б зменшення козацького реєстру, ліквідація козацького самоуправління.
  • В зростання козацького реєстру, затвердження платні та права на самоуправління реєстровців.
  • Г зростання козацького реєстру, але без затвердження платні та ліквідація самоуправління реєстровців.

7.3. Фортеця, будівництвом якої керував Гійом Левассер де Боплан:

  • А Кам’янець.
  • Б Кодак.
  • В Луцьк.
  • Г Хотин.

7.4. Подія церковного життя, пов’язана з іменем Петра Могили:

  • А визнання найвищої православної церковної ієрархії королівською владою.
  • Б відновлення найвищої православної ієрархії.
  • В заснування Київського патріархату.
  • Г укладення унії з Римом.

7.5. Прочитайте уривок і вкажіть цитований документ.

«На вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових установ, прав, доходів та інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер внаслідок заколотів утрачених, бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в холопів».

  • А Деулінське перемир’я 1618 р.
  • Б Куруківська угода 1625 р.
  • В «Ординація Війська Запорізького реєстрового» (1638 р.)
  • Г Переяславська угода 1630 р.

7.6. Заклади, де в першій половині XVII ст. вели навчання латинською мовою:

  • А єзуїтські колегії та православні церковні й монастирські школи.
  • Б єзуїтські колегії та школи православних братств.
  • В Києво-Могилянська академія (колегія) і братські православні школи.
  • Г Києво-Могилянська академія (колегія) і єзуїтські колегії.

7.7. Прочитайте рядки життєпису культурно-церковного діяча й укажіть його.

«Народився в 70-х роках XVI ст. у с. Бірчах на Перемищині. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. З 1614 р. — київський священник, згодом митрополит. Засновник і покровитель Київської братської школи».

  • А Йов Борецький
  • Б Іван Вишенський
  • В Петро Могила
  • Г Іпатій Потій

7.8. Потуга, що вступила до Київського Богоявленського братства невдовзі після його заснування:

  • А гетьман Петро Сагайдачний з усім Військом Запорізьким.
  • Б київський каштелян, сенатор Адам Кисіль з усім київським міщанством.
  • В князь Костянтин Острозький з усією православною шляхтою.
  • Г митрополит Київський Йов Борецький з усіма єпископами та чернецтвом.

7.9. Сутність навчання в Києво-Могилянській колегії (академії):

  • А повний курс навчання зривав 4 роки, усі вищі науки викладалися книжною українською мовою, основу навчальних предметів становили історія, географія та література.
  • Б повний курс равчання тривав 8 років, усі вищі науки викладалися церковно-слов’янською мовою, основу навчальних предметів становили грецька мова і догматика православ’я.
  • В повний курс навчання тривав 10 років, усі вищі науки викладалися грецькою мовою, основу навчальних предметів становили «сім вільних мистецтв» і філософія.
  • Г повний курс навчання тривав 12 років, усі вищі науки викладалися латинською мовою, основу навчальних предметів становили «сім вільних наук».

7.10. Релігійний діяч, який у 1620 р. став київським митрополитом:

  • А Йов Борецький.
  • Б Лаврентій Зизаній.
  • В Петро Могила.
  • Г Мелетій Смотрицький.

7.11. Основні досягнення українського літописання першої половини XVII ст.:

  • А Баркулабівський літопис, Межигірський літопис, Острозький літописець.
  • Б літопис Биховця, літопис Самовидця, Супрасльський літопис.
  • В літопис Величка, Лаврентіївський літопис, Іпатіївський літопис.
  • Г Львівський літопис, Густинський літопис, «Літописці Волині й України».

7.12. Греко-католицький митрополит, який шукав способів порозумітися з православними —

  • А Іпатій Потій.
  • Б Михайло Рогоза.
  • В Велямин Йосиф Рутський.
  • Г Кирило Терлецький.

7.13. Фортеця, зруйнована козаками у 1635 р.:

  • А Кодак.
  • Б Луцьк.
  • В Переяслав.
  • Г Трахтемирів.

7.14. Укажіть назву стилю, впливу якого зазнало українське містобудування періоду:

  • А бароко
  • Б ренесанс
  • В рококо
  • Г функціоналізм

7.15. Якому історичному діячеві історик О. Субтельний дав таку оцінку:

«...Він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих станових інтересів, а й як на потенційних рушіїв українського суспільства в цілому. Сам він об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України...»?

  • А Д. Вишневенькому
  • Б П. Конашевичу-Сагайдачному
  • В В.-К. Острозькому
  • Г І. Судимі

7.16. Наслідки «Ординації Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої»:

  • А збільшення реєстру до восьми тисяч, підтвердження права козаків на платню та самоврядування.
  • Б зменшення реєстру до трьох тисяч, обмеження території проживання, підтвердження права самоврядування.
  • В зменшення реєстру до чотирьох тисяч, один полк реєстровців мав перебувати на Запоріжжі, підтвердження права козаків на власне судочинство.
  • Г фіксація реєстру в шість тисяч, ліквідація козацького самоврядування, заборона козацького судочинства, керівництво реєстровцями мали здійснювати урядові комісари.

7.17. Подія, внаслідок якої у 1620 р. відбулося відновлення найвищої православної ієрархії:

  • А Берестейський собор, розкол української церкви.
  • Б заснування Київського Богоявленського братства.
  • В приїзд до Києва Єрусалимського Патріарха Феофана.
  • Г Хотинська війна, перемога над Османською імперією.

7.18. Укажіть правильне твердження.

  • А запорізькі козаки у 1616 р. захопили Стамбул
  • Б Петро Могила написав «Тренос» («Плач»)
  • В повстання 1625 р. очолював Михайло Дорошенко
  • Г у Хотинській війні відзначився Петро Конашевич-Сагайдачний

7.19. Укажіть ім’я козацького гетьмана, зображеного на гравюрі з книги Касіяна Саковича.

  • А Дмитро Вишневецький
  • Б Северин Наливайко
  • В Петро Сагайдачний
  • Г Богдан Хмельницький

7.20. Документ, згідно з яким королівська влада визнавала найвищу православну ієрархію:

  • А «Ординація Війська Запорізького реєстрового».
  • Б «Порядки щодо козаків та України».
  • В «Статті для заспокоєння руського народу».
  • Г «Требник. Православне ісповідання віри».

7.21. Автор «Лексикону славенороського» —

  • А Памво Беринда.
  • Б Іван Вишенський.
  • В Лаврентій Зизаній.
  • Г Петро Могила.

7.22. Прочитайте факти біографії діяча й укажіть його.

«Роки життя — 1596-1647. Народився в молдовсько-угорській аристократичній родині. З 1607 р. Україна стала його батьківщиною. Навчався у Львівській братській школі, Замойській (у Замості) академії, можливо, в деяких європейських університетах. Був військовиком, згодом постригся в ченці. У 1632-1647 рр. був митрополитом Київським і Галицьким. Яскравий богослов, видатний організатор церковного життя. Автор книги «Требник». Засновник першої вищої школи в Україні у XVII ст.»

  • А Йов Борецький
  • Б Іван Вишенський
  • В Петро Могила
  • Г Єлисей Плетенецький.

7.23. Риси розвитку професійної музики у першій половині XVII ст.:

  • А виникнення жанру оперети, поширення оркестрових обробок духовних пісень, ораторій.
  • Б виникнення перших симфоній, опер і балетів.
  • В поширення багатоголосого (партесного) церковного співу по нотах і лінійного нотопису, поява побутової пісні для триголосого ансамблю або хору — канту, сольної пісні із супроводом.
  • Г створення перших композицій світського змісту для багатоголосих хорів і перших українських опер переважно духовного змісту.

7.24. Роки, які поляки називали «золотим спокоєм»:

  • А 1608-1618 рр.
  • Б 1618-1628 рр.
  • В 1628-1638 рр.
  • Г 1638-1648 рр.

7.25. Причини, через які козаки вирушали в морські походи:

  • А захопити частину території Османської імперії, пограбувати цю багату державу.
  • Б здобути собі майно, визволити з рабства невільників.
  • В налагодити торговельні стосунки з Османською імперією, отримати необхідні товари.
  • Г розгромити Кримське ханство, встановити владу над ним.

7.26. Засновник друкарні Києво-Печерської лаври —

  • А Йов Борецький.
  • Б Петро Могила.
  • В Єлисей Плетенецький.
  • Г Мелетій Смотрицький.

7.27. Місто, у якому збудовано ансамбль Успенської церкви: церква Успіння, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів, які зображені на репродукціях:

  • А Львів.
  • Б Полтава.
  • В Почаїв.
  • Г Чернігів.

7.28. Дата події, яку Тарас Шевченко назвав «Тарасова ніч»:

  • А 1625 р.
  • Б 1630 р.
  • В 1635 р.
  • Г 1637 р.

7.29. Прочитайте уривок і вкажіть тогочасну назву міста, де відбулася описана подія.

«Найпотужнішого удару козаки завдали 1616 р. Під командуванням Петра Конашевича-Сагайдачного вони здобули найбільший невільницький ринок у Криму, визволили кілька тисяч бранців, поєднуючи сухопутні і морські дії, і щасливо дісталися додому».

  • А Гезлев
  • Б Кафа
  • В Мангуп
  • Г Херсонес

7.30. Про що свідчить портрет князя Криштофа Збаразького?

  • А про занепад іконопису
  • Б про поширення впливу європейського мистецтва
  • В про появу антирелігійних настроїв
  • Г про розвиток візантійських традицій

7.31. Сутність поняття «фільварок»:

  • А велике багатогалузеве господарство феодала, де сировина вироблялася і перероблялася, велося працею кріпаків.
  • Б господарство за межами населеного пункту, те саме, що й хутір.
  • В маєток дрібного шляхтича на Волині, звільнений від державних податків.
  • Г поселення, звільнене на певний час від податків і повинностей.

7.32. Укажіть події, зображені на карті стрілками.

  • А війни Московського царства проти Османської імперії
  • Б війни Речі Посполитої проти Османської імперії
  • В походи запорізьких козаків проти Московського царства
  • Г походи запорізьких козаків проти Османської імперії та Кримського ханства

7.33. Укажіть географічну назву зображеного на фото замку.

  • А Верхній замок у Луцьку
  • Б замок у Підгірцях (Львівщина)
  • В Меджибізький замок
  • Г Острозький замок

7.34. Укажіть назву міста, де споруджено ансамбль Катедрального костелу, зокрема каплицю Боїмів (фото наведено нижче).

  • А Кам’янець
  • Б Київ
  • В Луцьк
  • Г Львів

7.35. Установіть відповідність між керівниками повстань та географічними об’єктами, з якими вони пов’язані.

  • 1 Павло Бут (Павлюк)
  • 2 Марко Жмайло
  • 3 Яків Острянин
  • 4 Іван Сулима
  • А Жовнин
  • Б Кодак
  • В Кумейки
  • Г Курукове озеро
  • Д Переяслав

7.36. Установіть відповідність.

  • 1 «золотий спокій»
  • 2 кріпак
  • 3 панщина
  • 4 фільварок
  • А багатогалузеве господарство пана на базі праці кріпаків
  • Б залежний селянин, що був власністю феодала
  • В назва поляками 1638-1648 рр. через відсутність повстань
  • Г примусова та неоплачувана праця селян на феодала
  • Д старовинний народний ляльковий театр

7.37. Установіть відповідність.

  • 1 Йов Борецький
  • 2 Петро Могила
  • 3 Іпатій Потій
  • 4 Петро Сагайдачний
  • А видатний політичний і військовий діяч
  • Б греко-католицький митрополит, письменник
  • В керівник повстання
  • Г православний митрополит у 1620-1631 рр., письменник
  • Д православний митрополит у 1632-1647 рр., видатний церковний і культурний діяч

7.38. Установіть відповідність між письменниками і їхніми творами.

  • 1 Іван Вишенський
  • 2 Лаврентій Зизаній
  • 3 Петро Могила
  • 4 Мелетій Смотрицький
  • А «Великий катехізис»
  • Б «Зерцало богословія»
  • В «Послання до єпископів»
  • Г «Требник»
  • Д «Тренос» («Плач»)

7.39. Установіть послідовність подій.

  • А відновлення найвищої православної ієрархії
  • Б повстання під проводом П. Павлюка, Я. Острянина, Д. Гуні
  • В похід козаків на Москву
  • Г «Пункти для заспокоєння руського народу»

7.40. Установіть послідовність селянсько-козацьких повстань за прізвищами їхніх ватажків.

  • А Іван Сулима
  • Б Марко Жмайло
  • В Павло Павлюк, Яків Острянин, Дмитро Гуня
  • Г Тарас Федорович

7.41. Установіть послідовність подій.

  • А Куруківська угода
  • Б «Ординація Війська Запорізького»
  • В утворення Київської колегії
  • Г Хотинська битва

7.42. Укажіть діячів культурно-церковного життя.

  • 1 Йов Борецький
  • 2 Павло Бут (Павлюк)
  • 3 Петро Могила
  • 4 Іпатій Потій
  • 5 Карпо Скидан
  • 6 Іван Сулима
  • 7 Тарас Федорович (Трясило)

7.43. Укажіть події, пов’язані з діяльністю Петра Конашевича-Сагайдачного.

  • 1 заснування Києво-Могилянської колегії
  • 2 Куруківська угода
  • 3 «Ординація Війська Запорізького...»
  • 4 похід козаків на Москву
  • 5 успішні походи проти турків і татар, здобуття Кафи
  • 6 участь у повстаннях під проводом М. Жмайла та Т. Федоровича (Трясила)
  • 7 Хотинська битва

7.44. Укажіть події, пов’язані з діяльністю Петра Могили.

  • 1 був ініціатором створення Києво-Братської колегії
  • 2 брав участь у заснуванні Богоявленського братства в Києві
  • 3 був першим ректором школи Київського братства
  • 4 висвячений єрусалимським патріархом Феофаном на митрополита
  • 5 до обрання митрополитом був архімандритом Києво-Печерської лаври
  • 6 заснував друкарню при Київському братстві
  • 7 зобов’язав священників проголошувати по неділях і святах виховні проповіді для парафіян

Основні скорочення можна знайти тут.
Відповіді до тестів можна знайти тут.
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст