Географія. 7 клас. Запотоцький

Розділ ІІ. Головні закономірності формування природи материків та океанів

Тема 1. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

§ 8-9. Геохронологічна шкала. Платформи, області складчастості

Ви дізнаєтеся:

— етапи в історії планети Земля та епохи горотворення;

— послідовність утворення материків та океанічних западин;

— будову платформ, плит, областей складчастості та їх розміщення;

— про тектонічну карту як модель будови земної кори.

1. Геохронологічна шкала

Послідовність подій, які відбувалися на Землі, у часі зафіксовані на кам’яних сторінках історії нашої планети. Учені різними методами дізнаються геологічний вік порід. Найчастіше роблять це за скам’янілими рештками рослин і тварин (мал. 16). Згодом вони створили лінію або шкалу часу (див. мал. 17). Її поділили на відрізки, які охоплюють основні етапи геологічної історії планети Земля та життя на ній, і назвали геохронологічною шкалою. А часові відрізки отримали назву геологічні ери.

Мал. 16. Скам’янілі рештки молюсків

Практикуймо

Проведіть дослідження: Сліди історії Землі у гірських породах.

Виконайте завдання:

• 1. Відшукайте в інтернеті зображення окам’янілостей, знайдених у вашій місцевості.
• 2. Проведіть пошук у Google віку решток рослин чи тварин за їх назвами або зображеннями.
• 3. Розташуйте зображення окам’янілостей за віком від найстаршої до наймолодшої. Виконайте це завдання у вигляді презентації або текстового документа.

Геологічну історію поділяють на дві великі частини. Перший і найдавніший, який називають докембрій, відрізок часу розпочався 3,6 млрд років тому. Його початок встановили за віком найдавніших гірських порід, знайдених у літосфері. Другий розпочався 542 млн років тому і триває досі. У докембрії вчені виділяють дві ери — архейську та протерозойську. Другий відрізок геологічного часу поділяють на три ери — палеозойську, мезозойську та кайнозойську. На мал. 17 палеозойська ера позначена числом 3, мезозойська — 2 та кайнозойська — 1.

Мал. 17. Лінія часу планети Земля (млн років)

Пізнаймо більше

Термін «геохронологічна шкала» походить від грецьких слів, де geo означає Земля, chronos — час, logos — вчення, scala — драбина, сходи.

Геологічний вік порід чи скам’янілих решток рослин і тварин визначають за положенням пластів осадових, метаморфічних і магматичних гірських порід відносно один до одного за вертикаллю.

Ще в 1669 році дослідник Ніколаус Стено сформулював закон послідовності нашарування гірських порід, згідно з яким за непорушеного залягання кожний пласт, що залягає вище, є молодшим за той, який знаходиться під ним.

Геохронологічна шкала відображає етапи в історії розвитку Землі у висхідному порядку, від найдавніших до сьогодення. У ній є часові проміжки різної тривалості: еони, ери, періоди, епохи, фази, пори. Часто її зображають у вигляді спіралі (мал. 18).

Мал. 18. Геохронологічна шкала спіральної форми

Геохронологічна шкала вказує не лише часові відрізки, але й події життя Землі. До визначних подій на планеті відносять епохи горотворення — часові відрізки, коли утворювалися певні давні платформи, плити та гірські системи. Їх є шість — найдавніша архейська, молодші байкальська, каледонська, герцинська, мезозойська та наймолодша альпійська (табл. 3).

Таблиця 3

Геохронологічна шкала

Геологічна ера (млн років)		Епохи горотворення	Утворення гір, платформ
Кайнозойська, 65		Альпійська	Альпи, Карпати
Мезозойська, 251		Мезозойська	гори Північно-Східної Азії
Палеозойська, 542		Герцинська	Уральські, Аппалачі (пд. частина)
		Каледонська	Скандинавські гори
Докембрій	Протерозойська, 2500	Байкальська	Гори Прибайкалля
	Архейська, 3600	Архейська	давні платформи

На смартфоні встановіть додаток Ancient Earth Globe або перейдіть за QR-кодом чи за покликанням https://cutt.ly/XwYOVHUY і здійсніть віртуальну мандрівку в геологічне минуле Землі.

Практикуймо

Попрацюйте з інформацією.

• 1. Опрацюйте доступні вам джерела географічної інформації про геологічну історію Землі.
• 2. Підготуйте доповідь на тему: «Основні віхи історії Землі».

2. Утворення материків та океанічних западин

Важливою подією в історії Землі був процес утворення сучасних материків та океанічних западин. Він тривав упродовж більше 200 млн років.

Учені впевнені, що утворення материків та океанічних западин спричинене тектонічними процесами, але залишається запитання, як відбувся поділ земної кори на материкову та океанічну. Існує кілька гіпотез (припущень) щодо такого поділу. Найбільш вірогідною та з більшою кількістю доказів виявилася теорія руху літосферних плит.

Згідно цієї гіпотези, рух літосферних плит розпочався в палеозойській ері. На той час на Землі існував єдиний материк Пангея та океан Панталасса. На початку мезозойської ери літосферні плити почали розділятися та рухатися в різних напрямках. Лише в кайнозойську еру утворилися сучасні материки та океанічні западини.

За твердженням німецького вченого Альфреда Вегенера, внаслідок обертання Землі і під впливом сил притягання Місяця на давньому материку Пангея з’явилися розколи, які з часом збільшувалися. Завдяки обертанню Землі із заходу на схід окремі частини Пангеї дрейфували в західному напрямку з різною швидкістю — Північна і Південна Америки швидше, Європа й Африка повільніше, Австралія й Антарктида найповільніше. У результаті західного руху материків утворилися величезні океанічні западини, заповнені водами Атлантичного, Індійського та Північного Льодовитого океанів.

Практикуймо

1. На мал. 19 визначте, якою цифрою позначено кожен материк.

2. Прослідкуйте за мал. 19, як змінювалося положення та форма кожного материка.

3. Скористайтеся текстом параграфа, мал. 19, іншими джерелами географічної інформації та позначте на шкалі часу:

- початок розпаду Пангеї;

- поділ суходолу на Лавразію та Гондвану;

- відокремлення Америки від Африки та Європи;

- утворення сучасних материків.

Мал. 19. Зміни положення материків

Пізнаймо більше

Учені з університету Кертіна в Австралії змоделювали, як може виглядати наша планета в далекому майбутньому. За кілька сотень мільйонів років на планеті з’явиться надконтинент Амазія. Таку назву йому дали, оскільки вважається, що Тихий океан зникне, з’єднавши разом Америку та Азію.

Але не всі погоджуються з таким припущенням. Деякі дослідники вважають, що Амазія може виникнути шляхом зникнення Атлантичного та Індійського океанів. А треті припускають, що всі океани залишаться на своїх місцях.

Перейдіть за QR-кодом або за покликанням https://cutt.ly/vwYO3vU8 і перегляньте анімацію моделювання цього процесу.

Практикуймо

Робота у групі для розв’язання проблеми: Чи можуть утворитися нові материки, океани?

Виконайте завдання.

• 1. Прочитайте в рубриці «Пізнаймо більше» про надконтинент Амазію та виберіть одне із трьох висловлених ученими припущень про майбутні океани та материки, яке, на вашу думку, найбільш імовірне.
• 2. Проаналізуйте карту літосферних плит (див. мал. 20) і знайдіть підтвердження припущення, яке ви вибрали.
• 3. Підготуйте висновок у вигляді ілюстрації «Материки й океани в майбутньому».

3. Платформи й області складчастості

У 6 класі ви знайомилися з будовою земної кори — верхньої частини літосфери. Дізналися, що є два типи земної кори (океанічна та материкова), що перша складається із двох пластів гірських порід (нижнього базальтового та верхнього осадових порід). Материкова ж земна кора поміж базальтовим та пластом осадових порід має ще один пласт — гранітний.

Розглядаючи карту літосферних плит, зауважте, що океанічні западини всіх океанів, окрім Тихого, розміщені на літосферних плитах з материковими назвами. Так, материки, які утворилися на трипластовій земній корі, є основою літосферних плит. Ця основа має плоску форму. Її оточують вирівняні ділянки океанічних западин. Основа будь-чого має бути міцною і стійкою до раптових коливань. Учені платформою називають достатньо стійкі та рівнинні ділянки земної кори.

Практикуймо

Як ви вже знаєте, вся земна кора помережена розломами та складається із великих чи менших частин, які вчені назвали літосферними плитами. Використовуючи мал. 20, пригадайте назви цих семи великих і дізнайтеся назви менших плит.

Мал. 20. Карта літосферних плит

Будова платформи нагадує будову будь-якої споруди. В неї є фундамент, який складається з метаморфічних та магматичних порід (граніти, базальти та інші). Його часто називають кристалічним та кажуть, що він складений кристалічними породами. Зверху, над фундаментом, нагромаджувалися осадові породи, які є на майже всьому кристалічному фундаменті. Пласт осадових порід, який покриває фундамент платформи, називають осадовим чохлом. Він, як і вся платформа, має плоску вирівняну форму, тому отримав назву плита. Ділянки кристалічного фундаменту, не вкриті осадовим чохлом, називають щитом (мал. 21).

Мал. 21. Будова платформи

Практикуймо

Змоделюйте будову літосферної плити, платформи, плити та щита.

• 1. Оберіть і підготуйте матеріали для моделювання (пластилін, картон, папір чи інше).
• 2. Визначтесь, яку літосферну плиту будете моделювати.
• 3. Створіть основу цієї плити та додайте гранітний пласт материкової платформи.
• 4. На гранітному пласті змоделюйте щит, тобто підвищення.
• 5. Створіть осадовий чохол. На суходолі він буде відповідати плиті, складеній з осадових порід. Не покривайте щит осадовим чохлом.

На окраїнах літосферних плит та платформ утворились області складчастості. В цих ділянках відбувається взаємодія літосферних плит або платформ. Здебільшого відбувається насування однієї з них на іншу. У процесі такої взаємодії верхній осадовий пласт гірських порід зминається у складки. Від цього і назва — області складчастості.

Взаємодія різних частин земної кори відбувалася впродовж усієї геологічної історії Землі. Вона продовжується і в наш час, який називають альпійською епохою горотворення. Ця епоха, а також відповідна їй за віком область складчастості отримали назву від гір Альпи (мал. 22).

Мал. 22. Гори Альпи дали назву області складчастості

Практикуймо

Змоделюйте утворення областей складчастості.

• 1. Використайте створену раніше свою модель платформи.
• 2. Запропонуйте однокласнику чи однокласниці створити спільну модель області складчастості, зіткнувши ваші моделі.
• 3. Опишіть процес та результат моделювання.

4. Тектонічна карта

Науку, яка вивчає будову земної кори, називають тектонікою. Всі найголовніші відомості про те, з яких частин складена земна кора, ви вже отримали. А вчені-геологи, сейсмологи та інші фахівці геологічної науки здобували їх упродовж тривалого часу. Їхні дослідження дозволили картографам скласти багато карт про будову земної кори. Тектонічна карта — одна з них.

Тектонічна карта — це 2-D модель будови земної кори. А отримані вами знання допоможуть уявити 3-D модель. Для цього треба уважно читати інформацію, позначену на тектонічній карті.

Розгляньте тектонічну карту в атласі. Зверніть увагу на пояснення кольорів в умовних позначеннях. Так позначені тектонічні області материків та океанів різного часу утворення. Лінійні та значкові умовні знаки вказують на розташування розломів, меж, напрямків і швидкості руху літосферних плит, вулканів та епіцентри землетрусів. Для зручності при визначенні віку певних частин земної кори додається лінія геологічного часу.

Практикуймо

Визначте вік областей складчастості за тектонічною картою.

• 1. Знайдіть на тектонічній карті в атласі області складчастості на півночі Африки.
• 2. Використовуючи геохронологічну шкалу, з’ясуйте, який вік цих областей.
• 3. Укажіть назви геологічних ер та час початку та закінчення епох горотворення.
• 4. Визначте загальну тривалість формування областей складчастості в цій частині Африки.

На тектонічній карті підписані назви літосферних плит, платформ, які є в їх межах, вулканів. Числові позначення на цій карті вказують швидкість руху літосферних плит та роки катастрофічних землетрусів.

Практикуймо

Виконайте завдання за тектонічною картою.

• 1. Прослідкуйте межі Євразійської літосферної плити. Зверніть увагу, що межі позначено двома умовними знаками — межі розходження та сходження.
• 2. Вкажіть, з якими літосферними плитами Євразійська плита сходиться та з якими розходиться.
• 3. Відшукайте назву плити, яка має найбільші швидкості сходження та розходження.
• 4. Знайдіть платформу, щит та область складчастості, на яких розміщена територія України.
• 5. Визначте вік кожної тектонічної області в межах України.

Знаймо і вміймо

Геохронологічна шкала — лінія часу, поділена на відрізки, які охоплюють основні етапи геологічної історії планети Земля та життя на ній.

Найбільш вірогідною гіпотезою поділу земної кори на материкову та океанічну є теорія руху літосферних плит. Сучасні материки та океанічні западини утворилися лише в кайнозойську еру.

Платформа — це достатньо стійка та рівнинна ділянка земної кори. Її фундамент вкритий чохлом осадових порід, який за будовою є плитою. Ті місця, де осадовий чохол відсутній і виступає фундамент платформи, називають щитом.

Тектонічна карта світу дозволяє побачити, з яких частин складена земна кора.