Географія. 7 клас. Запотоцький
Топонімічний словник
Африка
Вікторія — озеро в Африці. Першим європейцем, який досяг озера, був англійський мандрівник лейтенант Д. Спік. Місцеве населення називало озеро Ньянза. Спік додав до місцевої назви ім’я королеви Вікторії, і озеро на протязі довгого часу підписувалося на картах подвійною назвою Вікторія-Ньянза.
Агульяс мис (Голковий) — названий так португальськими мореплавцями. В основі назви географ, термін agulha — «пік». Назва означає «мис Піки» за гостроту його скель. Також це слово португальською означає «голка». Розуміючи під голкою стрілку компаса, назва здавна перекладається також як мис Голковий.
Замбезі — ріка в Африці. Первинною формою назви є Амбезі (Амбей), що мовою місцевих жителів означає «велика ріка». «З» до назви додане для вираження сили, значимості, тобто «дуже велика ріка».
Кенія — гора, назву якої пояснюють з мови корінних жителів, де Кее-Нійя означає «біла гора», що пов’язано з вічними снігами та льодовиками на ній.
Кіліманджаро — вулканічний масив в Африці. У місцевого населення назви мають лише дві головні вершини масиву: Кібо і Мавензі. Європейські дослідники записали ці назви у формі Кіліманджаро («гора божества холоду»).
Ніл — ріка в Африці. Вперше назва зустрічається в др.-грецьких джерелах у формі Neilos. Цю назву пояснюють тим, що греки у нижній течії стикалися з лівійськими племенами, у мові яких вода позначається словом lil (можливо відбувся перехід lil у nil ). Також існує пояснення назви Ніл із семітсько-хамітського «нагал» — «ріка».
Ньяса — озеро в Африці. Назва на місцевих мовах означає «озеро».
Оранжева — ріка на півдні Африки, яку голландський полковник Р. І. Гордон у 18 ст. дослідив і наніс на карту та дав їй назву Оранжева (точніше Оранська) на честь правлячої у той час в Голландії Оранської династії.
Сахара — назва утворена від арабського географічного терміну сахра — «пустеля», «пустинний степ», тобто назва перекладається як «пустелі» (багато пустель).
Танганьїка — озеро, назва якого утворена геогр. термінами: тонга — «озеро» і ньїка — «савана».
Чад — безстічне озеро в Африці. На одному із місцевих діалектів слово «чад» означає «великий водний простір», «озеро».
Австралія
Ейр — озеро на півдні Австралії. Назване іменем вівчара Едуарда Джона Ейра, який відкрив його у 1840 р.
Карпентарія — затока біля північних берегів Австралії, яку відкрив у 1623 р. голландський мореплавець Я. Карстенс і назвав її на честь генерал-губернатора Нідерландської Індії Пітера Карпентьєра.
Косцюшко — гора, найвища вершина Австралії, яку відкрив польський натураліст Павел Стшелецький і назвав на честь керівника Польського повстання 1794 р. Тадеуша Костюшко.
Муррей — ріка в Австралії. Відкрита в 1824 р. колоністами Юмом і Ховеллом і названа на честь одного з них рікою Юма. В 1829 р. річка досліджувалася іншою австралійською експедицією і була перейменована в Муррей, на честь Дж. Муррея, статс-секретаря відомства колоній.
Тасманія — острів біля південно-східного узбережжя Австралії. Названий в 1853 р. на честь голландського мореплавця Абеля Янсзона Тасмана (1603 — 1659), який першим із європейців побачив цей острів у 1642 р.
Антарктида
Антарктика — південна полярна область Землі. Назва грецька, означає «протилежна Арктиці» ( грец. анти — «проти»).
Амундсена море — назване учасниками норвезької експедиції 1928-1929 рр. на честь Руаля Амундсена, норвезького полярного мандрівника і дослідника, який першим досягнув Південного полюсу 14 грудня 1911 р.
Еребус — вулкан у Західній Антарктиді, на п-ові Росса. Відкритий у 1841 р. експедицією Дж. К. Росса і названий за іменем одного із кораблів його експедиції — «Еребус».
Росса море — відкрите у 1841 р. експедицією англійського мореплавця Джемса Кларка Росса (1800-1862) і назване на його честь.
Південна Америка
Амазонка — ріка, якою вперше пройшла експедиція іспанського конкістадора Франсіско Орельяні. Іспанці, висадившись на берег, вступили у бій з індіанцями, на чолі яких були жінки. Це нагадало др.-грецький міф про амазонок — жінок-воїнів. Тому й річку назвали «ріка амазонок» (Rio de las Amazonas).
Анди — гірська система, назва якої означає «Мідні гори». Її іспанська назва Кордильєра-де-лос-Андес, тобто «Кордильєра Анд» або «Андійська Кордильєра», де кордильєра — «гірське пасмо», а назва Анди утворена від інкського анта — «мідь».
Анхель — водоспад у верхів’ях ріки Чурун. Був відкритий в 1935 р. венесуельським пілотом X. Анхелем і названий його іменем.
Атакама — пустеля вздовж Тихоокеанського узбережжя. Назва на мові місцевих індіанських племен означає «пустинна земля».
Вогняна Земля — архіпелаг на півдні материка. Ф. Магеллан, огинаючи південний край материка, побачив там багато вогнів і назвав острови Землею Вогнів або Вогняною Землею. Одні вважають, що це були вогнища на березі, інші — що це були вогні, запалені на човнах.
Ла — Плата — затока, іспанська назва якої Ріо-де-ла-Плата — «срібна ріка» — з’явилася після того, як італійський мореплавець Себастьян Кабот, досліджуючи нижню течію ріки Парани, вдало виміняв у місцевого населення срібні прикраси.
Парана — ріка, назва якої у індіанців означає «велика ріка» (пара — «ріка», на — «велика»).
Тітікака — озеро в Центральних Андах. Назва складається із слів мови індіанців кечуа : кака — «скеля» і тіті — «місце видобутку руди» (срібла або олова), тобто «рудна скеля».
Північна Америка
Аляска — півострів. Назва пояснюється з алеутської мови, де алахсах, або аласха — «місце, де багато китів», «китове місце».
Гренландія — найбільший острів світу. У 981 р. житель Ісландії Ейрік Турвальдсон (Рауді — «Рудий») вирушив на захід і невдовзі підійшов до цієї землі. Тут він виявив декілька ділянок порівняно добре захищених від вітру і вкритих зеленою рослинністю. Ейрік Рауді назвав це місце Гренландією — «зеленою країною». Спочатку назва Гренландія відносилася до невеликої ділянки узбережжя, і лише у XV ст. вона поширилася на весь острів.
Йєллоустонський національний парк — названий за річкою Йєллоустон (англ. yellow — «жовтий», stone — «камінь») — «ріка жовтих каменів», за колір скелястих урвищ в її каньйоні.
Каліфорнія — півострів, назву якого пояснюють із сполучення іспанських слів caliente fornalla — «гаряче горнило» у розумінні «розпечена на сонці земля».
Колорадо — ріка в США і Мексиці. Іспанська назва ріки Ріо-Колорадо — «червона ріка» — пов’язана з червоним кольором порід, якими складені її берегові урвища.
Колумбія — ріка на заході Канади і США. Гирло ріки відкрив американський мореплавець Роберт Грей на судні «Колумбія» і назвав її на честь свого корабля.
Кордильєри — гірська країна, назва якої утворена формою множини іспанського географічного терміну cordillera (кордильєра) — «гірський хребет», що свідчить про наявність багатьох кордильєр.
Маккензі — ріка, що названа на честь Александра Маккензі, дослідника і торговця хутром, який у 1789 р. пройшов на човні всією течією ріки. Сам Маккензі назвав її Дісаппойнтмент («розчарування»), а на мові аборигенів вона до цього часу називається Велика ріка.
Міссісіпі — ріка. Іспанський конкістадор А. Пінеда, коли виявив гирло великої річки, назвав її рікою Еспіріту-Санто («святого духа»). Однак прижилася не ця назва, а та, якою користувалися корінні жителі берегів цієї ріки, Місізібі — «велика ріка».
Міссурі — притока Міссісіпі. Назва на мові одного із індіанських племен означає «велика каламутна ріка».
Мічіган — озеро в системі Великих озер. Назва на мові алгонкінів, що жили на його берегах, означає «велика вода», «велике озеро».
Ньюфаундленд — острів був відкритий у 1497 р. англійською експедицією під керівництвом Д. Кабота, який назвав острів італійською Терра-Пріма-Віста — «перша побачена земля». Однак на картах закріпилися англійська форма назви — Ньюфаундленд (тобто «нова відкрита земля»).
Онтаріо — озеро в системі Великих озер, назва якого на мові індіанців означає «прекрасне озеро».
Флорида — півострів першими з європейців побачили моряки іспанської експедиції в 1513 р. Оскільки це відбулося у день пальмової (вербної) неділі, яка за католицьким календарем називається Florida Pascua — «квітуча пасха», півострів і був названий Флоридою, тобто «квітучий».
Євразія
Альпи — гірська система в Європі. Назва утворена кельтським географічним терміном альп (аlр) — «гора, скеля, підвищення». З часу Давньої Греції назва традиційно вживається у формі множини, що відображає наявність багатьох альп.
Байкал — озеро. Назва походить від якутського байхал, байгал — «велика глибока вода», «море».
Балхаш — озеро. Назва утворена казахським балкаш, балхаш — «болотиста місцевість, драговина».
Везувій — вулкан, в основі назви — слово, яке означає «дим».
Гекла — вулкан, ісландська назва Хекла (Hekla) означає «шапка».
Гімалаї — найвища гірська система Землі. В основі назви непальський народний географічний термін хімал — «снігова гора». Гімалаї — узагальнююча назва багатьох окремих «хімалів».
Джомолунгма — найвища вершина Гімалаїв. Вершина має декілька назв: тибетська Джомолунгма — «богиня — мати Землі», непальська Сагарматха — «небесна вершина» або «володар неба» і англійська Еверест, на честь видатного геодезиста XIX ст. Джорджа Евереста.
Дніпро — ріка в Європі. Вперше згадується давньогрецьким істориком Геродотом (V ст. до н.е.) під назвою Борисфен («північна ріка»). В римських джерелах VI ст. вперше зустрічається назва Данапріс, Данапер. Найбільш вірогідною визнається версія, що найдавніша форма назви Данапріс означає «глибока ріка».
Дунай — ріка в Європі. В основі назви давньо-іранський (скіфсько-сарматський) термін дан, дон — «ріка».
Етна — вулкан, назва походить від давньогрецького айтос — «полум’я».
Ісландія — острів відкритий вікінгами у IX ст. і спочатку був названий Гардарсхольм (острів Гардара). Після однієї дуже холодної багатосніжної зими острів стали називати Ісланд — «льодяна країна».
Рока — мис. Назва означає «скеля» (португальське roca — «скеля»).
Тянь-Шань — гірська система в Азії. Китайська назва Тянь-Шань — «небесні гори» — походить від тюрксько-монгольської назви Тенгрітаг («небесні гори»).
Хуанхе — ріка в Азії. Вода річки має жовтуватий колір, що і визначило її назву Хуанхе — «жовта ріка».
Янцзи — ріка в Китаї. Загальноприйнята в Китаї назва ріки Чанцзян — «довга ріка». У верхній і середній течії відома як Цзиньшацзян — «ріка золотого піску» і лише в нижній течії має назву Янцзицзян, яку отримала за містом Янцзи (сучасне місто Янчжоу).
Океани
Атлантичний океан — Походження назви пов’язане з відомим у Древній Греції міфом про Атланта — титана, що тримав на своїх плечах небозвід.
Баб-ель Мандебська протока — сполучає Червоне і Аравійське моря. Назва відома із середніх віків і означає «ворота сліз», тобто характеризує важкі і складні умови мореплавства у цій протоці.
Гібралтарська протока — сполучає Середземне море і Атлантичний океан. Названа за скелею Гібралтар на європейському боці протоки. У давнину протока називалася Геркулесові стовпи за іменем міфічного героя Геракла (Геркулеса). Під стовпами розумілися скелі на берегах протоки.
Гольфстрім — течія Атлантичного океану. Назва утворена від англ. gulf — «затока» і stream — «течія» і означає «течія із затоки». Назву запропонував у 1772 р. американський вчений Б. Франклін, який першим здійснив наукове дослідження цієї течії і вперше склав її карту.
Жовте море — море Тихого океану, назва якого пов’язана із жовтуватим кольором води від маси лесу, що виноситься в нього рікою Хуанхе.
Індійський океан — назву отримав за Індією, найбільш відомою своїми багатствами країною на берегах цього океану. Так, в IV ст. до н. е. вживалося Індікон-Пелагос — «Індійське море». З XVI ст. утвердилася назва Океанус-Індікус — «Індійський океан».
Маріанський жолоб — названий за Маріанськими островами, біля яких він знаходиться. Острови ж отримали назву за іменем імені Марії Австрійської, дружини іспанського короля Філіппа IV.
Мармурове море — назване за островом Мармара, який відомий родовищем високоякісного білого мармуру.
Червоне море — море Індійського океану. Найбільш вірогідним поясненням цієї назви вважають кольорове орієнтування прийняте у деяких народів Сходу, згідно якого південна сторона позначалася червоним кольором.
Чорне море — море Атлантичного океану. Походження назви пов’язане з поширеним на Сході позначенням кольорами сторін світу, згідно з яким чорним кольором позначалася північ, тобто Чорне море — це «північне море».
