Географія. 7 клас. Запотоцький

§ 42. Тектонічна будова. Рельєф та корисні копалини материка

Ви дізнаєтеся:

— своєрідність тектонічної будови Північної Америки;

— форми рельєфу та корисні копалини материка як результат взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил.

1. Тектонічна будова Північної Америки

Північна Америка є залишком прадавнього материка Лавразія. В основі більшої частини материка лежить давня Північноамериканська платформа. В результаті опускання та затоплення її північної частини утворилися Канадський Арктичний архіпелаг та острів Гренландія. Північноамериканська платформа включає докембрійський Канадський щит та плиту, що складена породами палеозойського віку.

Мал. 173. Тектонічна будова і корисні копалини Північної Америки

На заході Північної Америки, де Тихоокеанська літосферна плита занурюється під материкову Північноамериканську, розташована наймолодша за віком частина материка — гори Кордильєри, які відповідають областям мезозойської та кайнозойської (альпійської) складчастості. Кордильєри перетинаються численними розломами, з якими пов’язані часті землетруси та виверження вулканів. У південно-східній частині материка знаходяться області давніх каледонської та герцинської складчастостей, яким у рельєфі відповідають гори Аппалачі. На півдні материка сформувалася молода платформа (мал. 173).

Пізнаймо більше

У Північній Америці багато вулканів і значна кількість з них є діючими. Найвищим на материку є вулкан Орісаба (5636 м) (мал. 174). Серед найактивніших вулканів материка — Коліма, Ель-Чихон, Попокатепетль. Одним з наймолодших та найактивнішим у Північній Америці є вулкан Ісалько (мал. 175), виверження якого повторюються кожні 2-10 хвилин. Він діє безперервно близько 200 років і слугує природним «маяком» для моряків. Тому його друга назва «Тихоокеанський маяк».

Мал. 174. Вулкан Орісаба

Мал. 175. Вулкан Ісалько

2. Рельєф та корисні копалини материка

У Північній Америці переважає рівнинний рельєф, на який припадає 2/3 площі материка. На північному сході материка розташована Лаврентійська височина, де на поверхню виходять давні породи Канадського щита. На південь від неї знаходяться Центральні рівнини, в межах яких кристалічні породи вкриті товщами осадових порід. У західній частині широкою смугою простягаються Великі рівнини. Центральні та Великі рівнини відповідають плиті. Південніше Центральні рівнини переходять у Міссісіпську низовину, складену річковими наносами. На півдні вона об’єднується з Примексиканською низовиною (мал. 176).

Мал. 176. Рельєф Північної Америки

У Північній Америці є дві гірські системи — Кордильєри та Аппалачі. У східній частині материка на 2600 км паралельними хребтами простягаються середньовисотні гори Аппалачі (мал. 177), найвищою вершиною яких є г. Мітчелл (2037 м). Уздовж узбережжя Тихого океану витягнулася більш як на 9 тис. км гірська система Кордильєр (мал. 178), в яких розташована найвища точка материка — гора Деналі (6190 м). У межах цієї гірської системи добре простежуються власне Кордильєри із заходу та Скелясті гори зі сходу. На крайній півночі гірські пасма зближуються, а в центральній частині розходяться. Між ними розташована смуга високих плато й нагір’їв — плато Колорадо, Мексиканське нагір’я та нагір’я Великий басейн. У межах Великого басейну знаходиться найнижча западина материка — Долина Смерті, що розташована на 86 м нижче рівня Світового океану.

Мал. 177. Аппалачі

Мал. 178. Кордильєри

На формування рельєфу Північної Америки вплинули і зовнішні чинники. Північна частина материка декілька разів зазнавала зледеніння, тому тут поширені льодовикові форми рельєфу. В Кордильєрах, на півострові Лабрадор формувалися потужні льодовики, які, поступово сповзаючи, починали свій рух на південь, на рівнини (мал. 179). Просунувшись аж до 40° пн. ш., льодовик зупинився, а потім почав танути і відступати на північ. Відступаючи, він залишив наноси з глини, пісків, каміння, валунів, утворюючи моренні горби та гряди (мал. 180) завдовжки у кілька кілометрів, а його талі води заповнили зниження рельєфу й утворили численні озера. Також значну роль у формуванні рельєфу Північної Америки відіграли поверхневі та підземні води. Річка Колорадо створила Великий каньйон, глибина якого більше 1800 м. У західних передгір’ях Аппалачів знаходиться найдовша печера світу Мамонтова (мал. 181), що виникла у вапняках завдяки підземним водам. Її виміряна довжина становить 676 км, що дорівнює приблизно відстані від міста Дніпро до Чернігова.

Мал. 179. Площа зледеніння у Північній Америці

Мал. 180. Моренні гряди

Мал. 181. Мамонтова печера

Практикуймо

Знайдіть на фізичній карті Північної Америки: Центральні рівнини, Великі рівнини, Примексиканську низовину, Лаврентійську височину, гори Кордильєри (г. Деналі), Скелясті, Аппалачі. Позначте та підпишіть ці географічні об’єкти на контурній карті.

Північна Америка багата на різноманітні корисні копалини, що необхідні для господарської діяльності. Особливо багато на материку природного газу, кам’яного і бурого вугілля, нафти, цинку, молібдену, є значні запаси залізної, мідної, свинцевої, нікелевої руд, фосфоритів. Більшість родовищ корисних копалин Північної Америки знаходиться у районі Канадського кристалічного щита та в Кордильєрах. Канадський щит відомий родовищами залізних, мідних, нікелевих та уранових руд, а також золота. Райони плити Північноамериканської платформи, що складені товщами осадових порід, багаті переважно на паливні види мінеральної сировини (вугілля, нафту, природний газ). Найбільшими кам’яновугільними басейнами на континенті є Аппалацький та Західний. Нафту видобувають переважно на узбережжі та шельфі Мексиканської затоки, на Алясці (мал. 182).

Мал. 182. Видобуток нафти

Практикуймо

1. Позначте на контурній карті Аппалацький вугільний басейн та нафтогазоносний басейн Мексиканської затоки.
2. Скористайтесь додатковими джерелами інформації і порівняйте, які рудні корисні копалини характерні для Кордильєр та Анд.
3. За допомогою інтернет-ресурсів проведіть дослідження та створіть презентаційний проєкт на тему: «Родовища золота й алмазів у Північній Америці».

Знаймо і вміймо

Для рельєфу материка характерне переважання рівнин, що пояснюється тим, що в основі материка давня Північноамериканська платформа.

У Північній Америці дві гірські системи: молоді гори Кордильєри та давні Аппалачі.

Особливістю рельєфу материка є повздовжнє (майже меридіональне) простягання гір та рівнин.

Для материка характерні льодовикові форми рельєфу, бо його територія зазнала впливу давнього покривного льодовика.

У Північній Америці великі запаси різноманітних корисних копалин.

Практикуймо

1. Які особливості розташування великих форм рельєфу материка?
2. Як ви гадаєте, чому північну частину Кордильєр називають «країною льоду і вогню»?
3. Поміркуйте, на яких територіях Північної Америки і чому найчастіше бувають землетруси.
4. Порівняйте поширення корисних копалин на рівнинах і в гірських районах Північної Америки.

Зміст