Географія. 7 клас. Запотоцький
§ 26. Природні зони
Ви дізнаєтеся:
— закономірності поширення природних зон Африки;
— особливості природних зон материка.
1. Закономірності поширення природних зон Африки
Географічне положення материка, розташування кліматичних поясів відносно до екватора, розподіл опадів, температур та рівнинний рельєф зумовлюють широтне поширення природних зон Африки (мал. 81).
Практикуймо
- 1. Співставте карту «Природні зони Африки» (мал. 81) та карту кліматичних поясів Африки (мал. 71). Установіть закономірність між поширенням природних зон і розташуванням кліматичних поясів на материку.
- 2. Визначте природні зони, які займають найбільші площі на континенті.
Мал. 81. Природні зони Африки
2. Природні зони материка
Вологі екваторіальні ліси (гілеї) (мал. 82) вічнозелені, багаті на видовий склад. Вони займають площу по обидва боки від екватора в долині річки Конго і на узбережжі Гвінейської затоки. Їх розташування повністю збігається з поширенням в Африці екваторіального клімату.
Мал. 82. Екваторіальні ліси
Під багатими на органіку екваторіальними лісами, із достатньою кількістю тепла та надмірною кількістю вологи, утворилися червоно-жовті ґрунти.
Для гілеї характерна ярусність, а також велике видове біорізноманіття (мал. 83). У нижні яруси сонячне світло майже не надходить. Дерева найвищих ярусів досягають 80 м, наприклад сейба. У середньому ярусі ростуть фікуси і різні види пальм, у нижньому — дерева заввишки 15-20 м (ебенове (чорне), червоне, сандалове, кавове та ін.). Ростуть тут і тіневитривалі папороті, різноманітні чагарники, екзотичні квітучі орхідеї, в’юнкі ліани та багато інших. Трав’яний покрив майже відсутній.
Мал. 83. Яруси екваторіального лісу
Тваринний світ гілеї (мал.84) пристосувався до умов життя в екваторіальних лісах. Тут багате видове різноманіття птахів. Вони населяють усі яруси лісу. Переважають птахи, що харчуються насінням та плодами. У кронах дерев мешкають папуги, бородатки, турако (бананоїди) та інші пернаті, а також мавпи (горили, шимпанзе). У наземному ярусі зустрічаються павичі, чорні цесарки, турачі, які погано літають. Тут водяться — слони, носороги, леопарди, ящірки, змії. В усіх ярусах багато комах: комарі, москіти, мурахи, муха це-це, укус якої є небезпечним для людини, та інші.
Мал. 84. Тварини гілеї
Пізнаймо більше
Жако — рекордсмен серед папуг за здібністю копіювати голоси.
Африканська (чорна) мамба є найшвидшою змією на Землі. Її швидкість руху співмірна зі швидкістю бігу найкращих у світі спортсменів-марафонців.
Горили — найбільші мавпи планети. Так, зріст окремих дорослих самців сягає до 2 м.
Гілеї поступово переходять у перемінно-вологі ліси субекваторіального кліматичного поясу. Рослинний і тваринний світ цієї зони подібний до попередньої, але ритм їх життя підпорядкований вологому і сухому сезонам року.
Зона саван і рідколісся займає 40% площі материка. Вологий і сухий сезони субекваторіального кліматичного поясу тут ще більше впливають на ритм життя рослин і тварин, ніж у перемінно вологих лісах. Оскільки чим далі від екватора, тим дощовий сезон коротший і бідніші флора й фауна. У засушливу пору року савана набуває жовто-бурого забарвлення, рослинність вигорає, настає падолист. А в сезон дощів усе оживає.
Під рослинним покривом тут утворилися червоні та, чим далі від екватора, червоно-бурі ґрунти. Вони більш родючі, ніж ґрунти гілеї.
Савана — це тропічний степ з високою трав’янистою рослинністю, а також поодинокими, зрідка групами деревами і чагарниками. Над густим різнотрав’ям тут височіють баобаби (мал. 85), дерева заввишки до 25 метрів. Однією з найбільш поширених у савані є акація зонтична (мал. 86), яка нагадує величезні парасольки, що піднімаються над високими травами.
Мал. 85. Баобаби
Мал. 86. Зонтична акація
Тут живуть травоїдні тварини: антилопи, зебри, жирафи, слони, носороги, а також хижі — леви, гепарди. В річках водяться крокодили, напівводний спосіб життя ведуть бегемоти (мал. 87).
Мал. 87. Тварини саван і рідколісся
Пізнаймо більше
Баобаби — найтовстіші на Землі дерева. Діаметр стовбура в них часто перевищує 10 м. Деякі баобаби, як припускають, живуть кілька тисяч років.
Жирафи — великі, неквапливі, найвищі в світі тварини (до 5,5 м заввишки). Завдяки довгій шиї вони можуть поїдати листя високих рослин.
Гепард — найшвидший звір на суходолі планети (може пробігти зі швидкістю понад 110 км/год).
У саванах живе найбільший птах у світі — африканський страус. Літати не вміє, але швидко бігає.
Великі площі, особливо в північній частині материка, займають тропічні кліматичні пояси, в яких сформувалася зона напівпустель і пустель. На півночі вона охоплює пустелю Сахара, на півдні — пустелю Наміб та напівпустелю Калахарі. Клімат цієї природної зони надзвичайно спекотний і засушливий. Ґрунтотвірні умови не сприяють утворенню родючих ґрунтів. У кам’янистих і піщаних пустелях ґрунти взагалі відсутні. Рослинний і тваринний світ бідний і пристосувався до умов спекотного і засушливого клімату (мал. 88). Так, верблюжа колючка може розвивати могутню кореневу систему до 15 м углиб, щоб добратися до цілющої води. Тут ростуть молочаї, алое, полин, дикі кавуни. В пустелі Наміб росте дивовижна вельвічія, не кущ і не дерево. В оазисах Сахари росте фінікова пальма. Про неї місцеві жителі говорять, що її «голова у вогні, а ноги у воді».
Мал. 88. Рослини і тварини пустель і напівпустель
Тваринний світ зони представлений антилопами, газелями, страусами, гієнами, гепардами, шакалами, скорпіонами тощо. Сувора природа пустель і напівпустель навчила одногорбого верблюда по кілька днів обходитися без їжі та води або задовольнятися колючками.
На крайній півночі і півдні Африки, де панує субтропічний клімат, сформувалася природна зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників. Ґрунти тут каштанові, достатньо родючі. Поширені лавр благородний, корковий дуб, маслини, кипариси, карликові пальми, суничне дерево. Ця зона дуже змінена людиною, природна рослинність у ній збереглася лише в окремих місцях, а диких тварин залишилося надзвичайно мало.
У горах Африки сформувалася область вертикальної поясності. Наприклад, біля підніжжя гір (г. Кіліманджаро й ін.) поширені вологі ліси (гілеї). На висоті 1200 м вони переходять у савани та рідколісся. Вище (в межах 2000-3000 м) ростуть гірські ліси, які змінюються гірськими луками. З висоти 5000 м найвищі вершини Африки вкриті багаторічними снігами. На північних схилах Атлаських гір вічнозелені твердолисті ліси з висотою змінюють хвойні ліси, які переходять у рідколісся з ялівцю та гірські луки.
Практикуймо
1. На основі опрацювання тексту підручника, додаткових джерел інформації порівняйте червоно-жовті ґрунти гілей та червоні і червоно-бурі ґрунти саван і рідколісся:
- природна зона, в якій поширені ґрунти;
- умови ґрунтотворення, походження забарвлення ґрунтів;
- родючість ґрунтів;
- висновки про риси подібності та відмінності ґрунтів.
2. За картою світу атласу ґрунтів дослідіть, чи є ґрунти в Сахарі та які саме.
3. У вигляді малюнка, коміксів складіть пам’ятку туристу щодо безпечного перебування в пустелі.
4. Створіть відеоролик на тему: «Природні зони Африки: фотосафарі найбільшими національними парками Африки». Підберіть музичний супровід, створіть покликання та QR-код.
Знаймо і вміймо
У формуванні природних зон Африки чітко проявляється широтна зональність: вологі екваторіальні ліси (гілеї) на північ і південь від екватора змінюються перемінно-вологими лісами, відтак саванами і рідколіссям і переходять у тропічні напівпустелі й пустелі. На північній і південній окраїні материка сформувалися вічнозелені твердолисті ліси і чагарники. У горах Атлас сформувалась область вертикальної поясності.
Перейдіть за QR-кодом або за покликанням https://cutt.ly/WwWuXvnX і перегляньте відеофільм «Як живе африканська савана?».
