Українська мова. Повторне видання. 8 клас. Заболотний (2025)
Додаток 4. Словничок синонімів
АБСОЛЮТНИЙ, цілковитий, повний, безумовний, тотальний.
АКТИВНИЙ, діяльний, беручкий, непосидющий, невтомний, енергійний, моторний.
АРГУМЕНТУВАТИ, обґрунтовувати, мотивувати, наводити аргументи.
АРХІТЕКТОР, будівничий, зодчий, градобудівник.
БАРИТИСЯ, гаятися, зволікати, затримуватися.
БЕЗЗАКОННИЙ, незаконний, протизаконний, протиправний, свавільний, самовільний.
БЛАГАТИ, заклинати, молити, проситися (розм.); упрошувати
БЛАГОДІЙНИК, доброчинець, добродійник, філантроп.
БЛАГОРОДНИЙ, чесний, порядний, лицарський, шляхетний.
ВА́ДА, недолік, хиба, ґандж, дефект.
ВИГЛЯДАТИ (висуваючись або виходячи з-за чогось, із чого-небудь, дивитися кудись, через щось), визирати.
ВИДНІТИСЯ (бути видним, приступним зорові), видніти, вбачатися; мріти, маячіти, майоріти (бути видним здалеку, невиразно); виглядати, визирати, показуватися (бути видним з-за чогось, із-поміж чогось).
ВІДВЕРТИЙ, щирий, прямий, правдивий, прямолінійний.
ГА́ДКА, думка, ідея, міркування, погляд, намір, задум.
ГАПТОВАНИЙ, вишиваний, вишитий, мережаний.
ГАРМОНІЯ, співзвуччя, милозвучність; (у гурті) злагода, згода, товариськість.
ГОРІТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); палати, палахкотіти, паленіти, полум’яніти, пломеніти; тліти, жевріти, ятритися (повільно, без полум’я).
ГРОМА́ДА, суспільство, громадянство, суспільність, спільнота, товариство, гурт.
ДЕЛІКА́ТНИЙ, тактовний, увічливий, люб’язний, пристойний.
ДОБРИЙ, добросердний, душевний, добродушний, сердечний, м’якосердий; лагідний, м’який, славний, задушевний.
ДОСКОНА́ЛИЙ, ідеальний, довершений, викінчений, взірцевий, бездоганний.
ДОШКУЛЬНИЙ, (вітер) шпаркий, різкий, сильний, пронизливий; (мороз) щипучий; (сміх) уїдливий, їдкий.
ЕКЗОТЙЧНИЙ, незвичайний, дивовижний, чудернацький, химерний, заморський.
ЕКСПРОМТОМ, не (довго) думавши, без вагань, блискавично; (відповідати) без підготовки, без обдумування.
ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ, синьо-жовтий, небесно-золотий, золотаво-небесний.
ЖУРИТИСЯ, сумувати, печалитися, смутитися, тужити, побиватися.
ЗАВАЖАТИ, перешкоджати, ставати на заваді, плутатися під ногами.
ЗАВІРЮХА, заметіль, завія, метелиця, хуртовина, віхола, хуга, сніговиця.
ЗАНЕПОКОЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), неспокійний, схвильований, стурбований, знервований, стривожений, розтривожений.
ЗОРЯ, зірка, зоряниця, зірниця.
ЗУХВАЛИЙ, зарозумілий, нахабний, безцеремонний, безпардонний.
ІДЕНТИЧНИЙ, тотожний, однаковий, такий самий.
ІСТОТНИЙ, суттєвий, посутній, дуже важливий / значний, вагомий.
КМІТЛИВИЙ, метикуватий, метикований, тямовитий, тямущий, бистрий на розум.
КРАЯТИ, різати, тяти, розрізувати, розтинати; (серце) шматувати, розривати.
КРИНИЦЯ, колодязь; (не копана) джерело, криничовина; (знань) скарбниця, праджерело.
ЛАГІДНИЙ, (характер) сумирний, тихий; (голос) шовковий; (до кого) ніжний, ласкавий, доброзичливий, приязний, дружній; (клімат) м’який.
ЛАШТУВАТИ, ладнати, готувати, споряджати.
ЛЮТУВАТИ, розлючуватися, роз’ятрюватися, скаженіти, шаленіти, шаліти.
МАБУТЬ, певно, здається, видно, напевне, либонь.
МАНДРУВАТИ, подорожувати, не близький світ топтати, кочувати.
МАСИВНИЙ, здоровенний, величезний, прездоровий, здоровезний, великий, дебелий.
МОРОК, темрява, мряка, пітьма, темінь, мла, імла, сутінок, присмерк.
НАВКОЛО (прислівник і прийменник), довкола, кругум, навкруг, навкруги.
НЕВВІЧЛИВИЙ, нечемний, невихований, некоректний, нетактовний, неґречний.
НЕВИРАЗНИЙ, неяскравий, непомітний, нечіткий, безбарвний, неясний, тьмяний, непоказний.
НОРОВ, вдача, характер, натура, темперамент.
ОБРІЙ, небокрай, крайнебо, горизонт, виднокруг, виднокрай, овид, небосхил.
ОКУПАНТ, загарбник, займанець, поневолювач.
ОТЖЕ, таким чином, значить.
ПИЛЬНИЙ, (догляд) уважний, неослаблений, суворий; (погляд) гострий, зіркий, проникливий, зосереджений, напружений.
ПОВІДОМЛЯТИ, сповіщати, давати знати, доводити до відома.
ПОМІРКОВАНИЙ, розважливий, обачний, обережний, розсудливий.
ПРИВСЕЛЮДНИЙ, публічний, відкритий, гласний.
РАПТОМ, зненацька, враз, несподівано, раптово, як сніг на голову, як грім з ясного неба, блискавично.
РОЗКІШНИЙ, (край) багатий, щедрий; (обід) марнотратний, дорогий; (про життя) комфортний, безтурботний.
РОЗПАЧ, розпука, безнадія, відчай, безнадійність.
САМОБУТНІЙ, оригінальний, своєрідний, неповторний
СЛУШНИЙ, (закид) справедливий, правильний, обґрунтований; (час) сприятливий, зручний, вигідний, прийнятний.
СПЕРЕЧАТИСЯ, дискутувати, полемізувати, вести полеміку.
СПОКОНВІКУ, з діда-прадіда, справіку, з правіків, одвічно, з давніх-давен, відколи світ.
СПРАВЕДЛИВО, як підказує совість, по-Божому.
ТОВАРИСЬКИЙ, дружній, приятельський, доброзичливий.
ТОТОЖНИЙ, однаковий, цілком подібний, такий самий, ідентичний, з одного тіста.
УВАЖНИЙ, турботливий, чуйний; (погляд) пильний, зосереджений.
УНИКАТИ, обминати, оббігати, минати десятою дорогою, триматися осторонь, сахатися.
ФАЛЬШИВИЙ, підроблений, липовий, неприродній, штучний, фіктивний, нещирий, лицемірний.
ФАНТАЗЕР, мрійник, будівник казкових замків, романтик.
ХУДОЖНИК, митець, живописець, маляр, майстер.
ЦІЛКОМ, цілковито, абсолютно, повністю, до краю, дощенту, з голови до п’ят, з руками й ногами.
ШИКАРНИЙ, (готель) багатий, розкішний; (одяг) елегантний, вишуканий, пишний.
ЩАСЛИВИЙ, таланистий, народжений у сорочці, народжений під щасливою зіркою.
ЯСНОВИДЕЦЬ, провидець, провісник, пророк, віщун.
ВІДПОВІДІ ДО РЕБУСІВ, КОНКУРСІВ, ВІКТОРИН
С. 189. 1. Буква т. 2. Буквою р. 3. У словнику. 4. Тридцять. 5. Ні, бо він не вміє говорити. 6. Жодного, бо склянка порожня. 7. Ямайка. 8. Жодного, бо він не крокує, а стрибає.
С. 223. 1. Кома. 2. КО-ЗА. 3. Не все те золото, що блищить. 4. Березень, червень. 5. Гай.
РЕЧЕННЯ
|
Критерій |
Види речень |
|
За метою висловлювання |
розповідні (містять повідомлення про факти, події чи явища дійсності) |
|
питальні (містять запитання) |
|
|
спонукальні (виражають спонукання до дії) |
|
|
За емоційним забарвленням |
окличні (вимовляємо з підсиленою інтонацією) |
|
неокличні |
|
|
За складом граматичної основи |
двоскладні (граматична основа має підмет і присудок) |
|
односкладні (граматична основа має один головний член речення)
|
|
|
За наявністю другорядних членів речення |
поширені (мають другорядні члени речення) |
|
непоширені (не мають другорядних членів речення) |
|
|
За наявністю (відсутністю) пропущених членів речення |
повні (є всі необхідні члени речення) |
|
неповні (пропущено необхідні члени речення) |
|
|
За кількістю граматичних основ |
прості (мають одну граматичну основу) |
|
складні (мають кілька граматичних основ) |
ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
|
Головні |
Другорядні |
|||
|
Підмет |
Присудок |
Означення |
Обставина |
Додаток |
|
хто? що? |
що робить підмет? хто він є? що він є? ким він є? який він є? |
який? чий? котрий? |
як? де? куди? звідки? коли? чому? наскільки? за якої умови? та ін. |
кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? |
ВІДМІНКИ
|
Назви відмінків |
Питання відмінків |
||
|
Іменники |
Прикметники |
Числівники |
|
|
Називний |
хто? що? |
який? чий? |
скільки? котрий? |
|
Родовий |
кого? чого? |
якого? чийого? |
скількох? котрого? |
|
Давальний |
кому? чому? |
якому? чийому? |
скільком? котрому? |
|
Знахідний |
кого? що? |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
|
Орудний |
ким? чим? |
яким? чиїм? |
скількома? котрим? |
|
Місцевий |
на/у кому? на/у чому? |
на/у якому? на/у чийому? |
на/у скількох? на/у котрому ? |
|
Кличний |
Не відповідає на питання |
— |
— |
ЧАСТИНИ МОВИ
|
Назва частини мови |
Загальне значення |
Синтаксична роль |
На які питання відповідає |
|
САМОСТІЙНІ |
|||
|
Іменник |
означає предмет |
найчастіше - підмет, додаток, обставина |
хто? що? |
|
Прикметник |
означає ознаку предмета |
означення, присудок |
який? чий? |
|
Числівник |
означає число, кількість предметів, порядок їх під час лічби |
найчастіше - підмет, означення, додатoк |
скільки? котрий? |
|
Займенник |
вказує на особу, предмет, ознаку, кількість |
найчастіше - підмет, додаток, означення |
хто? що? який? чий? скільки? |
|
Дієслово |
означає дію предмета |
найчастіше - присудок (дієприслівник - обставина) (дієприкметник - означення) |
що робити? що зробити? (дієприслівник - що роблячи?) (дієприкметник - який? яка? яке?) |
|
Прислівник |
означає ознаку дії, ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки |
обставина, присудок, означення |
як? де? куди? коли? чому? з якою метою? та ін. |
|
СЛУЖБОВІ |
|||
|
Прийменник |
не мають |
не бувають членами речення |
не відповідають |
|
Сполучник |
|||
|
Частка |
|||
|
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ |
|||
|
Вигук |
виражає почуття, емоції |
не буває членом речення |
не відповідає |
СТИЛІ МОВЛЕННЯ
|
Назва стилю |
Загальні ознаки |
|
Розмовний |
невимушеність, жвавість бесіди; вияв авторського ставлення |
|
Науковий |
чіткість, точність, послідовність |
|
Художній |
образність, емоційність |
|
Офіційно-діловий |
офіційність, конкретність, чіткість, стислість |
|
Публіцистичний |
точність, логічність, піднесеність, офіційність |
ТИПИ МОВЛЕННЯ
|
Розповідь |
Опис |
Роздум |
ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА

ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ
|
Особа |
Однина |
Множина |
|
1 |
Я |
МИ |
|
2 |
ТИ |
ВИ |
|
3 |
ВІН, ВОНА, ВОНО |
ВОНИ |