Українська мова. Повторне видання. 8 клас. Заболотний

Повторення відомостей про словосполучення та просте речення

379. І. Прочитайте текст пісні Володимира Івасюка. Своїми словами опишіть картину, що виникла у вашій уяві. Простежте, як почергова зміна розповідних і спонукальних речень надає тексту динамізму й емоційності. Знайдіть означення, які допомагають автору передати красу природи.

ВОДОГРАЙ

Тече вода, тече бистра, а куди - не знає,

Поміж гори в світ широкий тече, не вертає.

Ми зайдемо в чисту воду біля водограю

І попросим його щиро - хай він нам заграє...

Приспів:

Ой водо-водограй, грай для нас, грай.

Танок свій жвавий ти не зупиняй.

За красну пісню на всі голоси

Що хочеш, водограю, попроси.

Струни дає тобі кожна весна,

Дзвінкість дарує їм осінь ясна.

А ми зіграєм на струнах твоїх,

Хай розіллють вони радісний сміх.

Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста,

Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто.

Краще я зберу джерела, зроблю з них цимбали,

Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.

(В. Івасюк)

Й. Бокшай. Річка в Карпатах

ІІ. Випишіть 5-6 словосполучень, позначивши в них головне й залежне слово. Підкресліть закінчення залежних слів і прийменники (якщо є). Поясніть, як пов’язано слова в словосполученнях.

380. Складіть повідомлення на одну з тем: «Види простого речення», «Члени речення», «Відокремлені члени речення». За потреби скористайтеся опорними таблицями на форзаці. Можна використати план у формі запитань. Наводьте приклади для підтвердження висловлених теоретичних положень.

381. Прочитайте речення та придумайте ситуації, співзвучні з ними. Доповніть речення другорядними членами так, щоб якомога точніше передати уявні ситуації.

1. На галявині росли квіти. 2. Мій друг відпочивав на морі. 3. Мама прийшла з роботи. 4. На лавці сиділа дитина.

382. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. (У)літку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран). 2. Золоте свічадо ро(с,з)ливає теплі ноти дня (О. Довгоп’ят). 3. І ранній місяць, свіжий і дворогий, над головою в тебе зупинивсь (С. Галябарда). 4. В грушах своїх загрузає осінь (С. Осика). 5. Минуло неділь зо дві (І. Нечуй-Левицький). 6. Греблі обса(ж,дж)ені столітніми вербами (І. Нечуй-Левицький). 7. На крилах жовтої синички л(и,е)тять думки у край чудес (А. Луговський). 8. А жита - як літа його, а літа - як жита (Б. Олійник).

II. Підкресліть члени речення. Усно схарактеризуйте означення (узгоджене/неузгоджене), обставини (вид за значенням). Якими за будовою є підмети і присудки?

III. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох простих речень (на вибір).

383. І. Запишіть номери: а) односкладних речень; б) неповних речень; в) речень зі складеним присудком; г) речень зі складеним підметом; ґ) спонукальних речень; д) двоскладних непоширених речень; е) складних речень.

1. Свічки мерехтіли гарячими пальцями (О. Лященко). 2. В просвітку дерев - віддзеркалення міста (О. Делеменчук). 3. На небі зоріло (К. Гриневичева). 4. Жита мовчать (С. Осика). 5. На землю спустилась Божа благодать (О. Довгоп’ят). 6. Над Білою Церквою смуга багряна (Л. Костенко). 7. Хай помріють тихенько в квіту журавлині літа (О. Головко). 8. В променях сонця ранкових ця пісня для тебе луна (С. Фоменко). 9. Вже ніч на небі вишила узори (І. Гнатюк). 10. Зустріч із величчю робить нас скромнішими (Гр. Тютюнник). 11. Промені як вії сонячних очей! (П. Тичина). 12. Тим часом на дзвіниці вдарили в усі дзвони (І. Нечуй-Левицький). 13. На подвір’ї було безлюдно і тихо (В. Винниченко). 14. Дівчата перестали танцювати (І. Нечуй-Левицький). 15. У степ проводжала з тугою в очах (А. Луговський). 16. Майстрами не народжуються (Нар. творчість). 17. Хто мовчить, той не перечить (Нар. творчість).

II. Визначте види односкладних речень.

384. І. Послухайте текст. Визначте його тему й мікротеми. Доберіть тематичні речення і запишіть їх у вигляді плану.

ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ

Становлення науки в Україні в середині XIX ст. відбувалося багатопланово, проте найшвидше розвивалися саме гуманітарні дисципліни. Разом з історією та фольклористикою провідне місце посіло українське мовознавство. Найавторитетнішим його представником був Олександр Потебня - лінгвіст і філософ. У своїй галузі знань він був справжнім новатором. Народився Олександр Потебня на Полтавщині. Закінчивши історико-філологічний факультет Харківського університету, працював в одній із гімназій міста Харкова, але потім усе ж повернувся до університету для наукової праці. Основні дослідницькі зацікавлення молодого вченого були зосереджені в галузі слов’янознавства і викликали великий громадський інтерес. Саме тоді гостро дискутувалося питання про місце у слов’янській спільноті українців, не визнаних на той час офіційною російською наукою окремим народом.

Олександр Потебня досконало володів багатьма сучасними й давніми європейськими мовами, почав віршований переклад українською «Одіссеї» Гомера. Крім того, мовознавець багато працював над редагуванням і публікацією творів українських класиків. Створивши низку ґрунтовних наукових праць, український учений посів чільне місце в історії світового мовознавства (За Л. Семакою).

II. Випишіть речення з відокремленими членами. Поясніть роль цих членів речення в тексті.

ІІІ. Поясніть лексичне значення виділених слів, скориставшись тлумачним словником.

385. І. Прочитайте виразно вірш. Доведіть, що це текст, назвавши його основні ознаки. Поясніть значення та походження фразеологізму «морочити голову».

МОРОЧИТЬ ГОЛОВУ

Не буду зайвого торочить,

щоб не сказали: чув десь дзвін...

Є вираз: голову морочить.

Але звідкіль походить він?

На це знавець лінгвіст-історик

відкаже (сумніву нема):

«Морочить - це від слова морок,

а морок - це туман, пітьма».

Тоді й синоніми нам стануть

ясніші - що вже говорить, -

такі слова, як затуманить,

як спантеличить, одурить.

Отож коли підкреслить хочуть,

що водить хтось когось за ніс -

«От, - кажуть, - голову морочить,

ошукує, як сущий біс!»

Д. Білоус

II. Знайдіть у тексті вставлені конструкції та прикладку. Поясніть, чим вони виражені, їхню роль у тексті й особливості виділення на письмі та в усному мовленні. Чи є вставними виділені слова?

386. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Підкресліть однорідні члени речення. Поясніть, як ці члени речення зв’язано між собою.

1. Люди то здивовано то хмуро подивлялись на стражників на чужого чоловіка один на одного (В. Винниченко). 2. При бер(е,и)зі тихім вода пробігала у діток про літо купальне питала (П. Мовчан). 3. Вівса пш(е,и)ниці ячмені все се зіл(л)ялось в одну могутню хвилю (М. Коцюбинський ). 4. Я злякано поглянув на матір та не побачив гніву на її обличчі (М. Стельмах). 5. І хороше і дивно і радісно стає мені малому в цім світі (М. Стельмах). 6. Рідна мова не степ не хата а народу мого душа (В. Гончаренко). 7. То со(н,нн)ий сон вертає вже (до)дому гнуздечки срібні випустив із рук (П. Мовчан).

II. Виразно прочитайте речення вголос, дотримуючись правильної інтонації.

387. І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чому вербу шанують в Україні?

ВЕРБА

Чому саме верба одне з найшанованіших дерев в Україні? А ось чому.

Діти матері-природи обожнювали кожну травинку, птахів, звірину. Особливо радісним після суворої зими було пробудження природи. А яке дерево розквітало першим? Саме верба. Пухнасті, як курчатка, котики з блискучо-білявим чи золотавим усміхом випромінювали тепло, ласку, запах весни. Подекуди ще лежав сніг, було холодно, а верба цвіла. Отже, думали люди, вона сильніша за грізне божество Зими.

На честь цього дерева молодь влаштовувала спеціальне свято. Вибравши з-поміж себе найудатливішу дівчину, подруги прихорошували її котиками та розпуклими вербовими галузками, наспівуючи веснянку. Узявшись за руки, водили хороводи...

Криниці, священні для українців місця, копали біля верби. У народі відоме прислів’я: «Де срібліє вербиця, там здорова криниця».

Саме це дерево слугувало для виготовлення домашнього начиння: ложок, корит, кошиків - і навіть човнів-довбанок. Колиски для немовлят також робили з верби.

Тож і не дивно, що верба така шанована в нас (За О. Потапенком).

II. Знайдіть у тексті: 1) коми, за допомогою яких виділено відокремлені члени речення; 2) коми між частинами складного речення; 3) коми між однорідними членами речення; 4) коми, якими виділено вставні конструкції; 5) дефіси при прикладках.

III. Доберіть 3-4 запитання за змістом прочитаного. Уведіть ці запитання в діалог (8-10 реплік).

388. Об’єднайтеся в групи (4-5 учнів). Назвіть по черзі члени речення в поданому вище тексті «Верба». Той, хто помилився, вибуває з гри. Виграє той, хто залишився. Можете повторити гру, узявши за основу інші тексти, запропоновані вчителем.

389. І. Складіть письмово висловлення за картиною, використовуючи відповіді на подані запитання.

1. Хто автор картини? Як вона називається?
2. Що зображено на полотні?
3. Що можна сказати про зовнішність і внутрішній світ дівчини?
4. На чому зосереджував основну увагу художник, створюючи портрет дівчини?
5. Які кольори використав митець?
6. Чи створює картина відчуття краси, гармонії та ідеалу?
7. Які ваші враження від полотна?

II. Підкресліть у реченнях вашого тексту граматичні основи. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

Л. да Вінчі. Дівчина з горностаєм

390. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Укажіть складне речення.

1. Назавжди залишаюся отут в низовині незвітрених ще квітів (С. Осика). 2. Від Троянівки до Вовчої долини сім кілометрів (Гр. Тютюнник). 3. Рідна земле дай мені снаги скрізь, у всьому буть самим собою (В. Тарасенко). 4. Благословенні будьте гори і ти ріко мутная (П. Тичина). 5. Здається ж люди, все у них людське але душа ще з дерева не злізла (Л. Костенко). 6. Стоїть смерічка на горі у сонці наче в янтарі (Д. Павличко). 7. Дерева хитались і від страху наїживши голі віти ніби силкувалися втекти (В. Винниченко). 8. Літа як стрілки не переведеш життя як гирю часу не підтягнеш (Т. Севернюк). 9. З літами що там не кажіть стаєш куди мудрішим (О. Підсуха). 10. Твої руки лагідні як сон ніжно опускаються на плечі (А. Луговський).

II. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми й пунктограми.

391. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть, чим ускладнено речення.

1. Була весна весела щедра мила промінням грала сипала квітки вона летіла прудко мов стокрила за нею вслід співучії пташки! (Леся Українка). 2. На самому дні яру біля криниці з великим журавлем обсаджена навкруги садком стояла хата Марка Чумаченка батька Мотриного... (В. Винниченко). 3. Найдорожча пісня недоспівана, а найліпша та, що не знайду (П. Осадчук). 4. Почекавши трохи я зліз із воза розплатився з дядьками і взявши свого чемоданчика пішов до ґанку (В. Винниченко). 5. Сповідуюсь. Перед Всесущим Богом та материнським поглядом простим який в далеку проводжав дорогу і вслід мене не раз перехрестив (А. Луговський).

II. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох простих речень (на вибір).

392. І. Спишіть вірш. Який його основний мотив?

Моє покоління приходить до тями,

як вовк із мультфільму «Ну, постривай!».

Нас шили руками, нас вчили роками

no money — no honey, no woman — no cry.

Про нас забували: бо «рано», бо «пізно»,

бо бігають клоуни в синіх трико,

бо де наша слава, бо де наша пісня,

бо постріли наші — завжди в «молоко»...

Але все одно — по зернині, по кроку,

неначе відчувши «Вже час!», —