Українська мова. 8 клас. Заболотний

§ 5. Підмет

Про особливості підмета як головного члена речення, види підметів та способи вираження їх

ПРИГАДАЙМО. Які є частини мови? Що таке неозначена форма дієслова?

61. Прочитайте речення. Доведіть, що виділені слова - підмети. З’ясуйте, якими частинами мови може виражатися підмет і яка його роль у реченні.

1. А грім по вулицях ходив і цьвохкав батогом сліпучим (М. Боровко). 2. Довкола все зчудовано притихло (М. Боровко). 3. Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський). 4. Серед неба горить білолиций (Т. Шевченко). 5. З хвилини на хвилину можуть бути поранені (Ю. Збанацький). 6. У великій продовгуватій світлиці за столом сиділо троє (Ю. Мушкетик). 7. Жити - це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач). 8. Нерозгадане тривожне «як» розвіялось скоріше, ніж думалося спочатку (М. Стельмах).

Особливості підмета

Підмет — головний член двоскладного речення, який означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, стан чи ознака, виражена присудком. Підмет відповідає на питання хто? що?

За способом вираження підмети поділяють на прості й складені.

Простий підмет

Простий підмет виражають одним словом (іменником, займенником, неозначеною формою дієслова чи словами інших частин мови в значенні іменника).

Іноді підмет виражаємо неозначеною формою дієслова (інфінітивом), до якої не можна поставити питання хто? що? У таких реченнях підмет визначаємо за змістом.

Складений підмет

Складений підмет виражаємо двома й більше повнозначними словами.

Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, спробуйте замінити його займенниками він, вона, воно, вони в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні - то додаток або звертання. НАПРИКЛАД, у реченні Траву скошено не можна замінити слово траву займенником вона. А в реченні Трава зазеленіла така заміна можлива.

62. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи. Над кожним підметом скорочено надпишіть частину мови, якою він виражений. Доведіть, що в останньому реченні немає підмета.

1. Хай в маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів в(е,и)ликих (В. Симоненко). 2. Правічну думу думають ліси, вгрузають в мох столітні дідугани (Л. Костенко). 3. Три зозулі грають в грі семибарвистій (А. Гарасевич). 4. «Будь ласка» не кланяється, «спасибі» спини (не)гне (Нар. творчість). 5. Усяк розумний по-своєму (Нар. творчість). 6. А Шлях Чумацький теплою ст(е,и)жиною вертається в історію назад (О. Чухонська). 7. О, скільки спогадів дарує цей клаптик рідної землі! (О. Підсуха). 8. Зоре моя в(е,и)чірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).

II. З’ясуйте, які речення є складними та як поєднано їхні частини (за допомогою сполучників чи без них).

63. Визначте підмети в поданих реченнях. Поясніть свою думку. Відповідь звірте з міркуванням, поданим нижче.

1. Справа миру - священна. 2. Рівень успішності в класі - високий. 3. Стати переможцем - його мрія.

МІРКУЙМО. У першому реченні підкреслюється, що священною є не будь-яка справа, а тільки справа миру. Тому підметом є словосполучення справа миру. Основне значення таких підметів зосереджено в залежному слові словосполучення.

64. І. Прочитайте текст, визначте тип мовлення та стильову приналежність. Уявіть, що ви - художник. Розкажіть, як ви зобразили б на полотні зміст прочитаного.

ПАСІКА

На пасіці гули у вуликах бджоли густим глухим гуком, неначе вони були закопані десь під землею. У вічках подекуди ліниво лазило кілька бджіл. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом, та й ті незабаром ніби падали у вічка. У пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелася з бадилиною, берізкою та із широким листом огірків і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки... Косе проміння промкнулося під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зелене листя на грушах... (За І. Нечуєм-Левицьким).

В. Патик. Пасіка

II. Випишіть із кожного речення граматичні основи. Доведіть, що виділені слова не є підметами.

III. За виписаними граматичними основами усно перекажіть прочитане. Доповніть переказ своїми враженнями від репродукції картини «Пасіка».

65. І. Спишіть речення. Підкресліть підмети, визначте способи їх вираження.

1. Ми з нею довго в полі говорили, не чули навіть гуркоту доріг (Л. Костенко). 2. Тебе цей сад прийняв гостинно в свою заквітчану сім’ю (Д. Луценко). 3. Чумацький Шлях, Стріла, Стожари летять в розгойдані світи (М. Стельмах). 4. Павло Григорович Тичина колись водив мене у ліс (М. Сом). 5. Майже три роки минуло від того далекого світлого дня (О. Гончар). 6. Кожен із бійців знав, що небезпека подвоїлася (О. Гончар). 7. І його підхопили з десяток рук, сильно підкинули вгору... (Іван Ле). 8. Але дехто з учнів викликав у нього глибоке занепокоєння (О. Донченко). 9. Гучне «Ура!» пронеслося тоді над лугами... (Л. Первомайський).

II. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми та пунктограми.

III. Доберіть синоніми до виділених слів.

66. Складіть і запишіть п’ять речень, використавши подані сполучення слів (на вибір) у ролі підметів. Підкресліть граматичні основи. Визначте способи вираження підмета.

Кожен із нас, кінець вересня, початок вистави, чотири хвилини, група артистів, багато квітів, Південний Буг, Петро Іванович, хтось із музикантів.