Українська мова. 8 клас. Заболотний
§ 23. Однорідні та неоднорідні означення
Про те, коли два й більше означень при означуваному слові однорідні та яку роль вони виконують у мові
ПРИГАДАЙМО. Який другорядний член речення називають означенням?
234. Знайдіть у реченнях означення. З’ясуйте, чи в одному плані ці слова характеризують предмет. У якому реченні означення однорідні? Зробіть висновок, як відрізнити однорідні означення від неоднорідних.
|
1. Падали на пісок сині, зелені, жовті, жовтогарячі кружала світу (Панас Мирний). |
2. Небо вкрили дрібні білі хмари (Я. Гримайло). |
Однорідні означення
Два або більше означень при означуваному слові можуть бути однорідними й неоднорідними.
Неоднорідні означення
Неоднорідні означення характеризують предмет з різних боків. НАПРИКЛАД: теплий літній вечір; морські прозорі хвилі.
Завжди неоднорідними є означення, виражені сполученням займенника й прикметника (мій найкращий друг), якісного й відносного прикметників (високий дніпровський берег), якісного і присвійного прикметників (улюблена мамина пісня). Кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення, а не безпосередньо означуваного слова. НАПРИКЛАД:
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
1. Якщо означення пов’язані між собою сполучниками, то вони завжди однорідні. Між однорідними означеннями можна вставити сполучник і (й).
2. Між однорідними означеннями може бути кома (відповідно до правил), а між неоднорідними означеннями кому не ставимо.
235. Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією. Доведіть, що в першому та другому реченнях виділені означення - неоднорідні, а в інших - однорідні. Обґрунтуйте розділові знаки. Свою відповідь звірте з міркуванням, поданим нижче.
1. Український транспортний літак Ан-225 «Мрія» встановив сотню світових рекордів (Із журналу). 2. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко). 3. Збирають світлі, золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли (М. Рильський). 4. І живуть у пам’яті народу його вірні дочки і сини, ті, що не вернулися з походів грізної, великої війни (В. Симоненко). 5. Люблю я бистрину життя прозору, поривну, глибоку (Д. Павличко). 6. За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві голівки (І. Цюпа). 7. В море впало кілька здорових, важких крапель дощу (І. Нечуй-Левицький). 8. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху - косовицю (О. Довженко). 9. Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький). 10. Ніч розкинула над селом своє темне, всипане зорями шатро (І. Цюпа).
МІРКУЙМО. У першому реченні вправи кожне з означень по-різному пояснює предмет, причому перше з них (український) стосується словосполучення транспортний літак Отже, ці означення неоднорідні, їх вимовляємо без перелічувальної інтонації, кому між ними ставити не треба.
236. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Знайдіть означення, які є епітетами, простежте їхню роль у тексті.
Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив туману й зникає десь у гущавині трав і верболозів... Крізь Туманову пелену видно освітлений сонцем зелено-чорний ліс. Невмитий, нерозчесаний, він нехотя спускається з підгір’я. Хоче викупатися в любисткових духмяних луках і почати своє літнє довгодення. А темні кущі лозняку - низькорослі, широкоспинні, округлі - здаються худобою, що всю ніч паслася в луках, а тепер з досвіту розбрелася біля річки і ласує росою. Ось-ось вона нап’ється і вляжеться біля копиць на днювання... Враження таке, що в тих копицях хтось заночував - чи заповзятий рибалка, чи кволе каченя... А може, й луговик, якого ніхто ніколи не бачив, але який завше видзвонює, виграє кожного літнього вечора.
Густа, обважніла від роси тиша оповила долину, довколишні краєвиди і ревно береже спокій луків (За Д. Прилюком).
Рідні простори. Малюнок Іллі Неправди (13 років)
II. Знайдіть і випишіть означення у дві колонки: 1) однорідні означення; 2) неоднорідні означення.
III. Уявіть, що ви прогулюєтеся місцевістю, змальованою в тексті, відчувається наближення дощу... Опишіть усно зміни, які стануться в природі. Використайте однорідні означення, зокрема й ті, які вжито в цьому тексті.
237. КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в першому реченні означення однорідні й між ними ставимо кому, а в другому - неоднорідні.
238. Випишіть послідовно спочатку словосполучення з однорідними означеннями, а потім - з неоднорідними. Яким типом зв’язку поєднані однорідні члени в усіх прикладах?
Зніяковілий розгублений хлопець; знаний молодий поет; великий бузковий кущ; вічний непереборний страх; грізна громадянська війна; очищена безпечна вода; довгий літній день; збиткова виробнича діяльність; холодна сира погода; згаслі безсилі вогні; жовті червоні троянди; чиста морська вода; старший науковий співробітник; витоптана молода трава.
КЛЮЧ. Підкресліть у кожному словосполученні другу від початку літеру. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте закінчення вислову «Яка важка робота - ...».
239. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поширте речення означеннями та запишіть: один із вас поширює речення однорідними означеннями, а другий - неоднорідними. Зіставте свої речення.
1. Мені подарували ... планшет. 2. Між будинками гуляв ... вітер. 3. Дерева скинули ... листя. 4. Діти вибігли на ... подвір’я.
240. Доповніть словосполучення однорідними означеннями. З одним словосполученням (на вибір) складіть і запишіть речення.
Цікавий фільм, яскравий смайлик, важкий сон, тепла осінь, викупана в сонці левада.
241. І. Спишіть речення, підкресліть однорідні означення як члени речення. Поставте пропущені розділові знаки між однорідними означеннями. Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією.
1. Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар). 2. Абрикоса цвіте, промениста натхненна крислата... (О. Головко ). 3. У верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорізький дуб, про який існує чимало переказів та легенд (І. Шаповал). 4. На луках зима вислала свої холодні білі полотна (І. Цюпа). 5. Довга затяжна волинська осінь (М. Олійник). 6. Ріка була схожа на бурхливу бунтівничу душу гір (Є. Гуцало). 7. Ясні охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю (О. Гончар).
II. Знайдіть односкладне речення, виконайте усно його синтаксичний розбір.
242. Складіть і запишіть висловлення (6-8 речень) на тему «Земля не вибачає байдужості», використавши однорідні та неоднорідні означення, а також спонукальне речення.
