Українська література. 6 клас. Яценко

Словник літературознавчих термінів

Анафора (або єдинопочаток) — різновид рефренів, повторення однакових слів на початку рядків чи строф твору.

Байка — невеликий алегоричний віршований або прозовий твір повчального змісту. Складаються байки із сюжету (якоїсь історії) і моралі (повчання, пояснення ідеї).

Гімн (або славень) — у давнину так називали урочисту пісню на честь якогось божества, героя чи події; сьогодні цим словом іменують пісню-символ нації чи держави.

Громадянська лірика — ліричні твори, у яких розкрито суспільно-національні мотиви. Однією із її жанрових форм є патріотична лірика, що розкриває почуття до Батьківщини.

Гумор — різновид комічного, зображення смішного в поведінці персонажів, доброзичлива насмішка над ними.

Гумореска — невеликий жартівливий віршований, прозовий чи драматичний твір із комічним сюжетом.

Гумористична повість — прозовий твір, більший за обсягом, ніж оповідання, у якому події і героїв / героїнь змальовано дотепно, з елементами комізму.

Драма — один із трьох родів літератури, твір, що розкриває життя через дії та розмови дійових осіб і призначений для постановки на сцені.

Композиція ліричного твору — вихідний момент (початкове враження чи думка); розвиток почуття (враження чи думки розгортаються); резюме (авторський висновок).

Ліричний відступ — уривки, у яких автор / авторка розкривають свої почуття й думки з приводу зображуваного у творі.

Ліро-епічна поема — великий, переважно віршований твір, у якому змальовано значні події і яскраві характери, а також подано роздуми й переживання героїв / героїнь.

Ліро-епічний твір — художній твір, у якому поєднано епічне й ліричне змалювання життя (сюжет і розгортання почуттів).

Міф — образно-фантастичні уявлення давніх предків про походження й будову світу, появу богів, явищ природи, людини, про перших героїв / героїнь тощо.

Мистецтво — змалювання світу в художніх образах. Основою будь-якого мистецького твору є саме образність.

Мораль байки — головна думка або повчання, сформульоване зазвичай у кінці.

Небилиця — фольклорний або літературний твір, у якому створений незвичайний фантастичний світ зі свідомо перевернутою реальністю.

Пірихій — службова двоскладова стопа з обома ненаголошеними складами: /◡ ◡/.

Пригодницько-фантастична повість — прозовий твір про захопливі пригоди літературних героїв / героїнь, в основі якого фантастичні припущення або ж передбачення про світ майбутнього.

Рефрен (або повтор) — повторення кількох слів чи рядків у творі з метою увиразнити ритмічність, мелодійність тексту.

Різдвяна казка — жанрова форма літературної казки, у якій діють фантастичні істоти, а чудесні події відбуваються на Святвечір або в день Різдва.

Різдвяна повість-казка — великий епічний твір, у якому розповідається фантастична історія, діють казкові персонажі, події відбуваються під час різдвяних свят.

Різдвяне (або святочне) оповідання — жанровий різновид оповідання, у якому йдеться про події напередодні Різдва або під час його святкування.

Сатира — різновид комічного, гостре, викривальне висміювання істотних вад характерів людей, різко негативних явищ життя.

Усмішка — невеликий епічний твір, у якому дотепно і незлобиво відтворено реальну дійсність з авторськими відступами та роздумами.

Фантастична драма-казка — твір, у якому поєднуються елементи драми, казки та відбуваються фантастичні пригоди головних героїв / героїнь на шляху до певної мети.

Хорей — основна двоскладова стопа з наголосом на першому складі: /— ◡/.

Художній образ — узагальнена картина, що змальована конкретно, зримо засобами краси за допомогою творчої уяви митця / мисткині, що виражає його / її певні почуття й думки.

Художня деталь — подробиця змальованого явища, яка через підтекст характеризує його.

Художня література — творче змалювання світу в словесних образах.

Художньо-біографічні твори — літературні твори різних жанрів (романи, повісті, оповідання, поеми тощо), у яких художньо змальовано життєвий шлях видатної особистості.

Ямб — основна двоскладова стопа з наголосом на другому складі: /◡ — /.