Література (українська та зарубіжна). Частина 1. 6 клас. Яценко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Ліричні послання Україні

Читацький путівник

«Поезія — це завжди неповторність», — стверджує сучасна українська поетеса Ліна Костенко. Справді, кожен поет чи поетеса по-своєму розповідає у віршах про рідний край, красу природи, почуття любові до України, гордість за її минуле та віру в майбутнє своєї держави. Читаючи поетичні твори розділу «Ліричні послання Україні», ти переконаєшся, що стиль кожного поета / поетеси різний, тож зможеш знайти вірші, які найбільш суголосні твоїм думкам і переживанням за нашу рідну Україну.

Павло Чубинський

Ти вже знаєш, що лірика — це рід літератури. У ліричних творах, що зазвичай написано у віршовій формі, поети та поетеси прагнуть передати почуття — свої або ж ліричного героя чи героїні. Також тобі відомо, що ліричні твори, провідним мотивом яких є любов до Батьківщини, називаються патріотичними.

Пригадай ліричні патріотичні твори, відомі тобі з п’ятого класу. Наразі ти дізнаєшся про ліричний твір, який є найголовнішим у нашій державі, часто звучить не лише в нашій країні, а й далеко за її межами.

Літературознавчий клуб

Кожен народ, кожна держава мають пісню, яку найбільше шанують і найчастіше виконують у найважливіші, найурочистіші моменти життя. Це — національний, або державний гімн (славень).

У прадавні часи терміном «гімн» (у перекладі з давньогрецької — «хвалебна пісня») називали урочисту пісню на честь якогось божества, героя чи події. Сьогодні ж цим словом іменують найчастіше пісню-символ нації чи держави.

Скажімо, національним гімном Великої Британії та історично пов’язаних із нею країн (Австралії, Канади, Ямайки) є пісня «God Save the Queen» («Боже, бережи королеву»); Сполучених Штатів Америки — «The Star-Spangled Banner» («Прапор, усіяний зірками»); Польщі — «Jeszcze Polska nie zginela» («Ще Польща не згинула»); кримських татар — «Ant Etkenmen» («Я поклявся»).

«Ще не вмерла України...», як ти добре знаєш, — гімн нашої нації й держави.

У кожному гімні, закономірно, звеличують свій народ, державу, згадують видатних історичних діячів та події, висловлюють найзаповітніші мрії та ідеали цього народу.

Ось первісний варіант пісні Павла Чубинського, яка згодом стала Державним Гімном України.

Ще не вмерла Україна...

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля!

Ще нам, браття-молодці, усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги, як роса на сонці;

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів.

Душу, тіло ми положим за свою свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Гей-гей, браття милі, нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати, пора волю добувати!

Наливайко, Залізняк і Тарас Трясило

Кличуть нас із-за могил на святеє діло.

Ізгадаймо славну смерть лйцарства-козацтва,

Щоб не втратить марне нам свойого юнацтва.

Приспів.

Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане!

Нащо віддав Україну москалям поганим?!

Щоб вернути її честь, ляжем головами,

Назовемось України вірними синами!

Приспів.

Наші браття слов’яни вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щоб ми позаду зіслались.

Поєднаймось разом всі, братчики-слов’яни:

Нехай гинуть вороги, най воля настане!

Приспів.

Учні та учениці виконують Державний Гімн України

Літературознавчий словничок

Громадянська лірика — ліричні твори, у яких розкрито суспільно-національні мотиви. Однією із її жанрових форм є патріотична лірика, що розкриває почуття до Батьківщини.

Гімн (або славень) — у давнину так називали урочисту пісню на честь якогось божества, героя чи події; сьогодні цим словом іменують пісню-символ нації чи держави.

Поміркуй!

• Чи вдалося тобі помітити відмінність між словами тексту Державного Гімну України та твору, щойно прочитаного тобою?

• Які почуття охопили тебе під час читання чи прослуховування цього твору?

• Про яких державних діячів та історичні події згадується в рядках «Ще не вмерла Україна...»? Подумай, чому саме про них. Довідатися, як поезія стала Державним Гімном України, тобі допоможе «Літературознавчий клуб».

Літературознавчий клуб

Павло Чубинський

Слова Державного Гімну України написав Павло Чубинський (1839-1884).

Народився цей поет, народознавець, фольклорист і громадський діяч на Київщині у небагатій дворянській сім’ї. З юних літ ним рухала щира любов до рідного народу. Тому й обрав фах правника — щоб захищати у судах безправних земляків. Дбайливо збирав і досліджував народні звичаї, обряди, фольклорні твори. Сам писав вірші. Намагався відкрити безкоштовну школу для селян. Але російська влада заборонила таке «неподобство».

Зі студентських років П. Чубинський брав активну участь в українських патріотичних гуртках та організаціях. Був знайомий і співпрацював із Тарасом Шевченком, іншими видатними українцями.

Український патріотизм дорого коштував П. Чубинському. Усе життя його переслідувала імперська влада — виключали з університету, неодноразово відправляли на заслання, позбавляли роботи. Жорстокі переслідування зрештою призвели до тяжкої хвороби і ранньої смерті.

Поміркуй!

• Пригадай, яке значення вчених-фольклористів у збереженні народної творчості.

• Які казки німецьких учених-фольклористів братів Грімм тобі відомі?

Історія створення нашого гімну засвідчує нерозривну єдність Сходу і Заходу України, а також побратимство українського народу з іншими слов’янськими народами у боротьбі за свободу.

У середині XIX століття поневолені слов’яни — поляки, серби, чехи, українці, білоруси, болгари — укотре розгортали боротьбу за національне відродження та незалежність, об’єднували сили у цій боротьбі. Зокрема в київській квартирі Павла Чубинського часто збирався гурток вільнолюбних однодумців. Під час однієї з таких зустрічей восени 1862 року усіх вразили сербські студенти, які навчались у Київському університеті. Вони заспівали рідну патріотичну пісню, де були рядки: «срб се биjе и крв лиje за свojy слободу...» («серби б’ються і проливають кров за свою свободу»).

Схвильований Чубинський несподівано вийшов у сусідню кімнату, а за пів години повернувся з уже готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна...». Її відразу ж і проспівали всі присутні на сербський мотив. У тексті пісні вгадуються впливи ще одного твору — «Маршу Домбровського». Ця польська пісня була відомою серед усіх слов’ян, що боролися за незалежність. А згодом стала гімном уже вільної Польщі. До речі, на мотив цієї пісні пізніше створили гімни Югославії (держава існувала до 2003 р.) і Болгарії.

Вірш П. Чубинського відразу уподобали українські патріоти. За це власті відправили автора на заслання аж на далеку Північ. Ще більшої слави твір набув, коли наступного року його надрукували у Львові. А незабаром відомий західноукраїнський священник і композитор Михайло Вербицький поклав цей текст на музику. Не випадково в мелодії гімну звучать величні мотиви церковної літургії — служби Божої.

Михайло Вербицький

Відтоді цей твір поступово утвердився як національний гімн (славень) України. Його цитували у своїх творах видатні митці (зокрема І. Франко). Співаючи «Ще не вмерла Україна...», перемагали і йшли в останній смертний бій козаки армії Української Народної Республіки (УHP) і партизани Холодного Яру, вояки Української повстанської армії (УПА).

У радянські часи гімн потрапив під сувору заборону. Навіть за згадку про нього людину кидали в концтабір. І лише з відновленням незалежності України він знову повернувся.

Поступово «Ще не вмерла Україна...» стала справжньою народною піснею. Адже з’явилося багато її варіантів зі змінами й доповненнями. Особливо окрилено, життєствердно звучать рядки однієї з версій:

Станем, браття, в бій кривавий од Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Щиро віримо: так обов’язково й буде!

2003 року окремим законом ухвалено Державний Гімн України зі словами першого куплету і приспіву пісні П. Чубинського. Причому перший рядок дещо змінено: «Ще не вмерла України і слава, і воля...».

Із словами Гімну на устах український народ здобув перемогу у двох революціях — Помаранчевій (2004 р.) і Революції гідності (2014 р.), став на захист нашої землі від російських загарбників і відбудовує країну.

Пам’ятник П. Чубинському (м. Бориспіль) Скульптор О. Пергаменщик

Поміркуй!

• Доведи, що життєвий шлях П. Чубинського — це шлях патріота і громадянина.

• За яких обставин було написано слова пісні, що згодом стала Державним Гімном України?

• Який вплив на творчість П. Чубинського мали сербські та польські пісні? Доведи, що у словах твору П. Чубинського відображено загальнолюдські, а не лише національні ідеали.

• Розглянь світлину із зображенням пам’ятника П. Чубинському. Чи вдалося автору, на твою думку, передати у своїй скульптурі державотворче значення П. Чубинського?

Мовна скарбничка

Нарівні зі словом гімн, яке, як тобі щойно стало відомо, має давньогрецьке походження, вживається й українське слово славень. Також синонімом є маловживане в сьогоденні слово славоспів.

А який варіант найбільше сподобався тобі? Яке з цих слів найточніше передає зміст поняття, що позначає урочисту пісню, у якій прославляється держава?

У колі мистецтв

Сьогодні «Ще не вмерла України...» виконують у найрізноманітніших обробках — офіційній, фольклорній, симфонічній, навіть у рок-версії, українською та багатьма іншими мовами. У всіх варіантах гімн потужно надихає наш народ на творчу працю й героїчну боротьбу за свободу та незалежність.

Офіційні матчі національних збірних із футболу завжди розпочинаються з виконання гімну

Зіскануй QR-код і подивись архівні відео виконання пісні. Зверни увагу на переживання учасників цих виступів. Більшість із них, можливо, уперше в житті почули рідний гімн і свято повірили в нашу незалежність. А які враження справили на тебе ці відеозаписи?

Поміркуй!

• Зіскануй QR-код і послухай різні виконання Державного Гімну України. Яка версія виконання гімну та відеоряд тебе найбільше вразили? Чому?

• Порівняй первинну редакцію пісні П. Чубинського і текст теперішнього Державного Гімну. Чому, на твій погляд, саме ці рядки залишили в остаточній версії і внесли саме такі зміни?

Читай і досліджуй!

Уперше пісню, що стала нашим національним гімном, було публічно виконано 10 березня 1865 року в галицькому місті Перемишль на концерті, присвяченому пам’яті Тараса Шевченка.

Перший запис на грамплатівку здійснено в жовтні 1910 року у виконанні славетного українського оперного співака Модеста Менцинського. Запис зберігся. За бажанням зіскануй QR-код і послухай його.

Кубанські козаки (нащадки запорожців) створили свою версію пісні та виконували її навіть у радянські часи.

Уперше прилюдно гімн прозвучав знову ще в радянській Україні (у вересні 1989 року на фестивалі «Червона рута», м. Чернівці) попри заборони влади. Виконав його поет-бард Василь Жданкін разом із побратимами Віктором Морозовим та Едуардом Драчем.

Перше офіційне виконання гімну відбулося у квітні 1990 року у Львові. Знайди інші цікаві факти про національний гімн та його авторів і підготуй самостійно або ж разом зі своїми однокласниками / однокласницями інформаційну хвилинку «Чи знаєш ти, що...?».

Підсумуй!

• Яке значення має гімн для держави?

• Назви етапи становлення пісні на слова М. Чубинського як Державного Гімну України.

• Які історичні постаті згадано в пісні «Ще не вмерла Україна...»? Знайди інформацію про них у бібліотеці чи в інтернеті та стисло розкажи в класі.

• Які національні мрії, ідеали українського народу віддзеркалено у творі? Процитуй відповідні уривки.

• Як відображено у пісні ідею дружби, взаємодопомоги українців з іншими народами? Чи актуальна ця ідея зараз? Наведи приклади з нашої недавньої історії і сьогодення.

• Чому «Ще не вмерла Україна...» за жанром є зразком саме громадянсько-патріотичної лірики? Продекламуй рядки, що підтверджують твої міркування.

• Оціни свої знання про творчість М. Чубинського за допомогою смайлика.