Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Богосвятська
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Ду Фу
(712-770)
Китайський поет періоду династії Тан — «золотого віку» в історії Китаю, багатого на успішні завойовницькі війни та бурхливий розвиток економіки й культури (618—907 рр.).
Народився Ду Фу в сім’ї, яка належала до хоч і збіднілого, але знатного роду, серед представників якого були видатні військові, вчені, письменники, державні діячі. Поет багато подорожував. Певний час він служив інспектором освіти в одній з провінцій Китаю (Хуачжоу). Його при
гнічувало усвідомлення соціальної несправедливості, про що він писав у своїх віршах. Поет прагнув покращити життя, звертав увагу можновладців на проблему бідності в країні, сприяв удосконаленню чиновницьких реформ, але активна діяльність Ду Фу не знаходила підтримки, його переслідували.
У 755 р. поет опинився у полоні у повстанців Ань Лушаня, але йому пощастило втекти. Отримавши досить високе призначення, він повернувся разом із імператорським двором у столицю. Проте незабаром Ду Фу потрапив у немилість, його відправили у провінцію, а згодом поет покинув службу і перебрався у Ченду (провінція Сичуань), де прожив до кінця життя. Саме там йому спорудили храм, який у 50-х роках XX ст. став музеєм імені Ду Фу.
Автор циклів віршів «Три правителі», «Три розлуки», «Вірші в 500 слів про те, що було у мене на душі, коли я зі столиці прямував у Фінсянь».
У його творчому доробку понад 1400 віршів, у яких відображено настрій протистояння вельможам та історична панорама правління династії Тан: розквіт, занепад. Ду Фу успішно працював у різних літературних жанрах. Новаторством було те, що поет відкрито писав у своїх віршах про актуальні суспільні проблеми, не вдаючись за існуючими традиціями до натяків, алегорії тощо. Так, у віршах про війну він відверто говорить про людські страждання й смерть. Розкриваючи тему праці, детально описує повсякденні людські турботи тощо. Поезія Ду Фу філософська за змістом. Поет глибоко усвідомлює місце і роль людини у Всесвіті, розуміє, що немає нічого вічного, усталеного. Зникають колись могутні держави, натомість з’являються чагарники. Серед віршів Ду Фу офіційна китайська критика виділяла твори, написані на політичні теми (оспівування імператора) і на теми тлінності існування, людської нікчемності. Події доби Тан у Ду Фу передані докладніше, ніж у хроніках, тому його поезію називають «історією у віршах», «поетичною історією».
У традиційному китайському літературознавстві Ду Фу присвоєно титул «шишен» («священномудрий поет»).
Ду Фу — майстер пейзажної лірики. Він оспівував природу рідної країни, радість життя простої людини на лоні природи («Весняний краєвид», «В єднанні з природою», «Вночі у селі»).
У поезії «Пісня про хліб і шовк» зображена тема війни і миру та долі людей. Ліричного героя хвилюють наслідки війни. Думки народу збігаються з думками ліричного героя, який закликає переплавити зброю на знаряддя мирної праці хлібороба. Ду Фу оспівує саме хліб і шовк, як поєднання праці, творчої майстерності, натхнення, краси, мирного життя.
Ду Фу разом з Лі Бо та Дзюй-Ї (їх називали «могутньою трійцею» китайської поезії) сприяли відродженню літератури у Танську добу не тільки в Китаї, але й Кореї, В’єтнамі, Японії.
Українською мовою вірші Ду Фу можна прочитати в перекладах Я. Шекери, Г. Туркова, І. Лисевича, Т. Некура та ін.
Конфуціанство - китайська етично-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський філософ Кунфу-цзи, відомий на Заході як Конфуцій, який жив у 551-479 р. до н.е.
Спираючись на давні традиції, він розробив концепцію ідеальної людини, якій притаманні гуманність, почуття обов’язку, повага до старших, любов до людей, скромність, справедливість, стриманість тощо.
З II ст. до н.е. XX ст. конфуціанство було офіційною державною ідеологією Китаю.
Пісня про хліб і шовк
Напевно, міст у Піднебесній
не менше тисяч десяти.
Але нема такого міста,
де б воїнів у латах не знайти.
Якби ж ми переплавити могли
ті лати на орала для землі.
Щоб кожну латочку бездоглядних ланів
переорати за погожих днів.
Щоб селянин і сіяв, і збирав,
... і шовкопряди листям годував.
Щоб той, хто любить рідну землю,
не лив за нею сліз даремно.
Чоловіки б у полі працювали,
і шовк, співаючи, жінки звивали.
З давньокитайської переклав Т. Некур
Пісня про хліб і шовк
У Піднебесній, по Китаю всьому,
Є тисяч десять міст, мабуть;
Але чи є хоча б одне, в якому
Не славилася б воїнів могуть?
А що, якби серпи, мотики й рала
Повиливати нам з блискучих лат,
Аби воли покірно оборали
Цунь поля запустілого улад?
Гіркі ридання вже б не поливали
Ту землю, де гула страшна війна.
Чоловіки б із піснею орали,
Жінки б наткали з шовку полотна.
З давньокитайської переклала Ярослава Шекера
Весняний краєвид
Країна в руїнах, та гори і ріки живуть,
У місті весна зеленіє співочо-строкато;
Засмучено мислю (аж квіти в сльозах)
про Вітчизни майбуть;
І птахи журливі... З родиною жаль розлучатись.
Три місяці поспіль палає запекла війна;
Листи з Батьківщини для мене дорожчі від злота.
Волосся коротша, на скроні ляга сивина;
Рідке воно й куце, і шпильками — не заколоти.
З давньокитайської переклала Ярослава Шекера
Запитання і завдання за рівнями
I
1. Що вам запам’яталося з біографії китайського поета Ду Фу?
2. З ким із відомих китайських поетів-сучасників товаришував Ду Фу?
II
1. Виразно прочитайте поезію «Пісня про хліб і шовк» (у різних перекладах).
2. Чому свою поезію Ду Фу назвав «Пісня про хліб і шовк»?
3. Визначте провідну думку поезії «Пісня про хліб і шовк».
4. Про що розповідається в поезії «Весняний краєвид»? Яка ідея твору?
5. Які філософські ідеї у свою творчість вкладав поет? Поясніть чому.
III
1. Яка антитеза закладена в поезії «Весняний краєвид»? Розтлумачте.
2. Знайдіть у творах поета метафори. Зачитайте.
3. Простежте настрій вірша Ду Фу «Пісня про хліб і шовк». Які ідеали відстоює поет?
IV
1. Чи актуальний вірш «Пісня про хліб і шовк» у наш час?
2. Обґрунтуйте думку, що поезія Ду Фу не підвладна століттям.
3. У чому глибина філософських роздумів Ду Фу в поезії «Весняний краєвид»?
4. Що спільного має, на вашу думку, поезія Тіртея «Добре вмирати тому...» та «Пісня про хліб і шовк» Ду Фу? Чому ви так вважаєте?
