Всесвітня історія. 7 клас. Сорочинська

§ 3. Розвиток арабо-мусульманської культури

Пригадайте:

  • 1. Перелічіть головні закони ісламу.
  • 2. Як називається держава, де влада належить представникам духівництва?

1. Наука та мистецтво

Арабський халіфат простягався від берегів Атлантичного океану до кордонів Індії. Він об’єднував різні народи та території, що раніше належали іншим державам з науковими та культурними традиціями. Деякі з них, як-от Іран та Візантія, користувалися надбаннями Вавилонії, елліністичних держав, Римської імперії. Весь цей спадок опинився у руках арабських завойовників. Багато чого вони перейняли, але ще більше було зруйновано. Тривалий час араби відмовлялися сприймати все «язичницьке». Так, халіф Осман наказав зруйнувати чи не найбільшу тогочасну книгозбірню — Александрійську бібліотеку — зі словами: «Всі необхідні мусульманам знання є в Корані».

Релігія визначала, яким має бути мистецтво та культура, а також за якими законами житиме суспільство. Наприклад, іслам забороняє зображати людей і тварин. Тому вся увага в образотворчому мистецтві була зосереджена на рослинних орнаментах та абстрактних візерунках — арабесках. Також набуло розвитку мистецтво красивого письма — каліграфія.

Фонтан з левами в Альгамбрі, Гранада (сучасний вигляд)

Карта світу Аль-Ідрісі, XII ст. Автор спочатку зобразив південь вгорі карти

Мечеть Сіді Укба у Тунісі, VII ст. (сучасний вигляд)

Мовою міжнародного спілкування була арабська. Вона ж стала мовою еліти, вчених та митців. На арабську перекладали спадщину античної літератури: Архімеда, Птоломея, Гіппократа. Перш за все перекладалися ті тексти, які давали практичні знання з медицини, географії, астрономії, алхімії тощо. На їхній основі та власному досвіді арабські вчені створювали свої наукові праці. Особливо цінними стали твори арабських учених з географії, медицини та математики. Сприяло розвиткові науки й те, що у VIII ст. арабські мандрівники привезли з Китаю секрет виготовлення паперу.

Вчених у халіфаті дуже поважали (це приписував Коран), існувало навіть таке повчання: «Без чотирьох речей не може обійтися людина: не можна не встати перед своїм батьком, не можна не пошанувати гостя, не можна не турбуватися про свого коня та не можна не поважати вченого».

Пам’ятник видатному медику та вченому Ібн Сіні (Авіценні) (980-1037 рр.) (сучасний вигляд)

Сторінка із книги Авіценни «Канон медицини» (1030 р.) може слугувати прикладом арабської каліграфії

Центром науки і культури став Багдад — столиця халіфату Аббасидів. Це місто вражало сучасників своїми розмірами та багатством, розкішними палацами халіфа та його наближених. На вулицях Багдада можна було зустріти людей з усіх куточків світу, а на ринках — найрізноманітніші товари: шовк з Китаю, спеції з Індії, хутра зі слов’янських земель.

Арабська література найяскравіше виразилась у касидах — коротких поемах з 80-120 віршованих рядків. Вони не були пов’язані між собою ні за сюжетом, ні за стилем, але які, попри все, зображали цілісну картину.

Арабо-мусульманська культура мала значний вплив на Західну Європу. Підконтрольна халіфатові територія сучасної Іспанії для європейців стала джерелом освіченості. Європейці-християни приїжджали на навчання до Кордови, яку вони називали «світлою красою світу, юним дивовижним містом, що сяє у блиску своїх багатств». Звідси вони привозили до Європи перекладені арабською мовою античні тексти, а також оригінальні праці арабських учених. При європейських монастирях існували центри перекладу з арабської на латину. У такий спосіб досягнення арабів поширювалися Європою.

Проте, за винятком невеликого прошарку освіченої еліти, яка складалася з представників різних країн і розмовляла між собою по-арабськи, населення величезного халіфату лишалося вкрай строкатим, яке ніщо, по суті, не об’єднувало. Згодом це стало однією з причин розпаду Арабського халіфату на низку менших держав.

  • Поміркуйте над тим, чому Багдад досяг найбільшого розквіту саме за правління Аббасидів.

2. Течії ісламу

Іслам недовго був монолітним. Невдовзі після смерті пророка Мухаммеда в ісламі сформувалися три течії: сунізм, шиїзм та рух хариджитів. Протистояння між представниками цих течій надзвичайно впливало на політику всередині халіфату.

Мініатюра, виготовлена у Багдаді в XIII ст.

Суніти вважають, що халіфом може стати лише вчений-богослов, якого обере громада. Також, крім Корану, за джерело законів вони використовують Сунну — записані вислови та вчинки Мухаммеда. До сунітів належить переважна більшість мусульман.

На думку шиїтів, халіфа можна обрати лише серед кровних нащадків Мухаммеда. Шиїзм набув поширення на території сучасного Ірану.

Хариджити були першим релігійно-політичним угрупованням, що виникло в ісламі. Вони у 657 р. виступили проти халіфа Алі й відселилися від решти мусульман. Хариджити вважають, що судити й ухвалювати закони має не халіф, а спеціальна рада. У наш час вони мешкають в Омані.

  • У чому полягають принципові відмінності між різними течіями ісламу?

Висновки

Культура халіфату сформувалася на основі арабської та культур завойованих арабами народів, а також під великим впливом норм ісламу. Свого розквіту висока арабо-мусульманська культура досягла за правління Аббасидів.

Запитання і завдання

Перевірте себе

1. Якими були джерела формування культури Арабського халіфату? 2. Яка з течій ісламу була і залишається переважаючою на території Ірану? 3. Які книги давніх авторів перш за все перекладалися на арабську? З чим це було пов’язане? 4. Назвіть одну з головних особливостей арабо-мусульманського образотворчого мистецтва. 5. Якими були зв’язки між арабо-мусульманським та західноєвропейським світами? 6. Як уміння виготовляти папір вплинуло на розвиток науки у халіфаті?

Опрацюйте разом

1. Як норми ісламу вплинули на арабське мистецтво? 2. Обговоріть у групах, чи вплинули досягнення високої культури на життя пересічного населення. Які це мало наслідки? 3. Висловіть власні припущення щодо того, що стало запорукою високих здобутків арабо-мусульманської культури. 4. Створіть презентації про самостійно обрані визначні пам’ятки арабо-мусульманської архітектури. 5. Підготуйте повідомлення про видатних учених та митців Арабського халіфату. 6. На основі презентацій і виступів та/або користуючись додатковими джерелами інформації у класі, складіть перелік досягнень арабо-мусульманської культури.

Практичне заняття №1.

Підготовка до оцінювання за матеріалами розділу І

«Перші середньовічні держави»

Завдання для тематичного оцінювання