Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Полянський

§ 4. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Розпад імперій та утворення нових незалежних держав у Європі

Пригадайте

• Якого значення надавали в Російській, Німецькій та Австро-Угорській імперіях українському питанню?

1. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни

Світова війна — це міжнаціональний конфлікт планетарного масштабу, за якого неминуче поширення ксенофобії.

Словник

Ксенофобія (від грецьк. xenos — чужинець, незнайомець і phobos — страх) — неприязнь до звичаїв, одягу людей — носіїв іншої культури, зневага або страх перед ними.

Збройне зіткнення призводить як до протистояння народів країн — учасниць війни, так і до національних утисків у цих країнах.

Труднощі воєнного часу неабияк загострили міжнаціональні відносини в Австро-Угорській, Російській та Османській імперіях, що впродовж століть панували в Центральній і Східній Європі та на Близькому Сході. На початковому етапі війни також посилилися націоналістичні настрої та наївна віра в те, що війна буде швидкоплинною і закінчиться перемогою над противником.

В Австро-Угорщині реакція на початок війни була подібною до настроїв в інших країнах — сплеск патріотизму, демонстрації на підтримку влади, віра у швидку й легку перемогу. Війну підтримували не тільки австрійці й угорці, а також і національні меншини, які сподівалися внаслідок війни здобути власну державність. Отже, імперський патріотизм проявився в Чехії, Богемії, Галичині, Боснії, Хорватії. Та що більших поразок зазнавала австро-угорська армія, то швидше згасав ентузіазм населення. Наростало міжнаціональне напруження і в самому війську.

У Російській імперії, яка не зазнала великих поразок у перші місяці війни, імперський патріотизм посилювався аж до «великого відступу» в 1915 р. Окупувавши Галичину, російська армія та чиновники грабували й піддавали репресіям українців, поляків та євреїв.

Після військових поразок у кожній країні, як правило, починалися пошуки внутрішнього «ворога». Така доля спіткала євреїв та етнічних німців у Російській імперії, а вірмен — в Османській.

Серйозним подразником для провокування міжнаціональних конфліктів став призов у 1916 р. російською владою на військову службу представників корінних народів у Центральній Азії. Це, зокрема, спричинило великий конфлікт між киргизькими кочівниками й селянами слов’янського, зокрема й українського, походження. У результаті зіткнень загинуло кілька тисяч людей.

В Османській імперії поширювану владою ідею збірного поняття «османи» не сприймало християнське населення. Поразки османів у Східній Анатолії на початку 1915 р., а також десант союзників на Галліполійському півострові спричинили загострення міжнаціонального напруження в імперії.

У 1915-1916 рр. відбулося масове пограбування, переселення та знищення вірменського населення. На той час в імперії проживало 1,5 млн вірмен. Приводом до акції стало звинувачення вірмен у співпраці в умовах війни з ворогом — Росією. Під час переселення тисячі вірмен померли від голоду та хвороб. Оцінки загальної кількості загиблих коливаються від 600 тис. до 1 млн осіб. Нині десятки країн і міжнародних організацій визнали масове вбивство вірмен та інших християн в Османській імперії геноцидом. Проте Туреччина заперечує проти такої оцінки подій. Між нею та Вірменією досі не встановлено дипломатичні відносини.

• Розгляньте фрагменти сучасного пам’ятника в Киргизстані, присвяченого повстанню 1916 р. Який, на вашу думку, слід в історичній пам’яті киргизів залишила ця подія? Кого зображено жертвою, а кого — катом?

Фрагменти пам’ятника жертвам киргизького повстання 1916 р.: a) російські війська; б) киргизький народ

Свідчення

• Використовуючи наведене нижче міжнародне правове визначення поняття «геноцид», сформулюйте ваше особисте ставлення до того, чи були дії щодо вірмен в Османській імперії геноцидом.

«Під геноцидом розуміють... будь-які з наступних дій, здійснених із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

• а) убивство членів цієї групи;
• б) нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи;
• в) зумисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи;
• г) дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи;
• д) насильницька передача дітей цієї групи іншій групі».

Ст. 2 Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_389#Text)

У німецьких та австро-угорських таборах для українських військовополонених утримували майже пів мільйона бранців.

У багатьох країнах здійснювали «сортування» військовополонених за етнічною ознакою. Зокрема в Росії існували табори для габсбурзьких військовополонених. Умови утримання в російських таборах для німецьких та австро-угорських військовополонених були дуже суворими.

Також у країнах, що воювали, існували окремі табори для інтернованих — цивільних людей, затриманих без суду до закінчення війни як потенційно неблагонадійних через громадянство ворожої країни або національність.

• Який висновок ви можете зробити про самоорганізацію українських військовополонених у таборах і рівень української просвітницької роботи? Як ви вважаєте, на що розраховувала адміністрація таборів, дозволивши українську агітацію?

Оголошення в таборі Раштат (Німеччина) про свято на честь Т. Шевченка. 1916 р.

• Перегляньте відеосюжет 1917 р. про повсякденне життя в британських таборах для інтернованих. Яким на ньому постає життя людей у таборі?

• Що свідчить про те, що люди, які там утримувалися, обмежені у своїй свободі?

• Чи виправдано, на вашу думку, в умовах війни ізольовувати в такий спосіб потенційно неблагонадійних людей?

2. Розпад імперій та утворення нових незалежних держав у Європі

Одним з основних наслідків «Великої війни» став крах континентальних імперій і поява на політичній карті світу нових держав. Ці події не були випадковим збігом обставин.

Розпад Російської імперії. Що більше Росія занурювалась у Першу світову війну, то гіршим ставало становище народів у її складі. У неросійських частинах імперії, особливо після повалення монархії, набирав обертів національний рух за державну самостійність. Тимчасовий уряд, як і всі російські уряди, проводив імперську політику «єдиної та неподільної» Росії, але був неспроможний протистояти волі націй до незалежності.

Зокрема, відновила державну незалежність Польща. Ще восени 1916 р. було проголошено Акт створення Польської держави й сформовано Тимчасову державну раду — польський дорадчий орган при австрійській владі. Після російської революції 1917 р. Тимчасовий уряд у м. Петрограді мусив визнати права поляків на власну державу.

Після революції в Росії в Києві було створено Українську Центральну Раду (УЦР) — національний представницький орган. Улітку того ж року у Фінляндії було прийнято закон про верховні права сейму (парламенту), але Тимчасовий уряд його розпустив.

Утворилася Білоруська рада; національні органи влади були сформовані в Латвії, Естонії, Литві, Грузії, Вірменії, Азербайджані, Бессарабії, Криму, Башкирії та Середній Азії.

Усе це свідчило про фактичний розпад Російської імперії.

Причини й передумови розпаду колоніальних імперій та утворення національних держав

Розпад Австро-Угорської імперії. Імператор Габсбурзької імперії Карл І, який посів трон після смерті під час війни Франца Йосифа, в умовах поразок на фронтах і посилення рухів за державну незалежність у національних окраїнах у жовтні 1918 р. в надії зберегти імперію проголосив Австро-Угорщину федеративною державою. Її народи отримали право на державність, проте це вже не могло врятувати імперію і вона почала розпадатися як картковий будинок: того ж місяця парламент Угорщини розірвав союз з Австрією, наприкінці жовтня незалежність проголосили Чехословацька республіка та Хорватія.

• Перегляньте документальний фільм «Перші дні незалежності Чехословаччини, 1918 р.». Кінокамера зафіксувала події, пов’язані зі звільненням Чехословаччини від панування Габсбургів і проголошення незалежності. Як би ви охарактеризували настрій, що панував у ті дні на вулицях Праги?

Наприкінці жовтня 1918 р. в Угорщині розпочалася демократична революція. Після того, як на початку листопада Австро-Угорщина підписала принизливі умови перемир’я з країнами Антанти, угорський парламент позбавив Карла І угорського престолу, а сам він зрікся престолу Австрії.

11 листопада німецькі війська вийшли з Варшави й було проголошено відродження незалежної Польщі. Наступного дня у Відні державну самостійність здобула Австрія, ще через день у Львові було проголошено самостійність Західно-Української Народної Республіки (ЗУHP). На початку грудня 1918 р. на території Хорватії, Боснії і Герцеговини та деяких інших балканських земель було проголошено створення Королівства сербів, хорватів і словенців (Югославія). Австро-Угорська імперія припинила своє існування.

Розпад Османської імперії тривав довше і був драматичнішим. Виснажена жорстокими битвами, у яких загинуло майже пів мільйона військових, у 1918 р. Османська імперія підписала з Великою Британією перемир’я і вийшла з війни.

Після завершення війни її території були розділені між країнами-переможницями або стали незалежними державами. (Про це докладніше йтиметься в п. 7 § 5.)

Остаточно імперія припинила існування в 1922 р. в ході перетворення Туреччини на світську державу. Того року турецький парламент ліквідував монархію, а вже наступного Туреччину проголосили республікою. Останній султан і члени Османської династії виїхали з країни.

Свідчення

• Ознайомтеся з висловленнями Б. Єлавич і М. Геффернена. Наскільки природним і навіть неминучим, на їхню думку, був розпад Австро-Угорської імперії?

«Наближалося закінчення війни. Скоряючись зовнішньому та внутрішньому тиску, Габсбурзька імперія просто розпалася на національні компоненти. Австрійська республіка утворилася 13 листопада, Угорська республіка — на три дні пізніше. 1 грудня було проголошено утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Османська імперія капітулювала ще 30 жовтня... Одним із найголовніших наслідків Першої світової війни стало падіння Османської імперії... і заміна її національною... Турецькою республікою».

Барбара Єлавич, дослідниця історії Балкан (Історія Балкан. XX століття / пер. з англ. — Київ: Свенас, 2004. — С. 158; 163)

«Переможена Німеччина мала суттєво зменшитися, а Австро-Угорщина взагалі зникнути з карти світу. Недемократичній та авторитарній, цій дуалістичній монархії не було місця в “новій Європі". Водночас завелика, заслабка й надто багатоетнічна, вона залишалася б джерелом конфліктів, допоки існувала б».

Майкл Геффернен, британський фахівець з історичної географії (Значення Європи. Географія та геополітика / пер. зангл. — Київ : Дух і літера, 2011. — С. 138)

Основні події

1917 р. — розпад Російської імперії.

1918 р. — розпад Австро-Угорської імперії.

1918-1922 рр. — розпад Османської імперії.

1922 р. — повалення монархії в Туреччині.

Запитання та завдання

1. Поясніть історичні поняття «геноцид» і «ксенофобія». Для яких груп населення і в чому, на вашу думку, полягає небезпека ксенофобії та геноциду у воєнний час?

2. Сформулюйте вашу позицію щодо того, чи справді Перша світова війна виявилася живильним середовищем для загострення міжнаціональних конфліктів. Наведіть приклади таких конфліктів упродовж війни.

3. Чим ви можете пояснити той історичний факт, що під час та одразу після завершення «Великої війни» з п’яти імперій, які брали в ній участь, розпалися чотири (Російська, Німецька, Австро-Угорська та Османська), а Британська імперія ще певний час існувала?

4. Як ви вважаєте, якби не світова війна, продовжували б існувати згадані імперії чи вони були історично приречені поступитися місцем національним державам? Аргументуйте свою точку зору.

5. Покажіть на історичній карті новоутворені держави, що виникли на уламках імперій після Першої світової війни.

6. Один із засновників США Б. Франклін зауважив, що «велика імперія, як і великий пиріг, починає кришитися з країв». Який, на вашу думку, зміст він укладав у ці слова?