Українська мова. 7 клас. Ворон

§ 9. Теперішній час дієслова

• Чому всі дієслова теперішнього часу належать до недоконаного виду?

Дієслова теперішнього часу означають дію, що відбувається в момент розповіді про неї: Я тягнусь догори і сам собі не вірю: знову над нашою хатою пролітають лебеді (М. Стельмах).

Дієслова теперішнього часу належать до недоконаного виду. Вони змінюються за особами й числами:

Особа		Число
	Однина		Множина
1-а	пишу, прошу		пишемо, просимо
2-а	пишеш, просиш		пишете, просите
3-я	пише, просить		пишуть, просять

Ваш коментар

93. Прочитайте прислів’я. Визначте число й особу дієслів теперішнього часу.

1. Де лелека водиться, там щастя родиться. 2. Гуси відлітають — зиму накликають. 3. Нудьгу годую, журбою сповиваю, а шум колишу. 4. Коли маєм — не шануєм, а згубивши — плачем. 5. Якщо влітку час марнуєте, то взимку голодуєте. 6. Як ти смутишся, вороги тішаться (Народна творчість).

94. Спишіть текст, ставлячи подані в дужках дієслова в теперішньому часі. Уставте пропущені букви. Поясніть правопис виділених слів.

Чумацький Шлях (л..жати) над степом і, мабуть, не (знати), що давно вже він перестав бути чумацьким, що не (скр..піти) попід ним лозяні мажі, наповнені сиваською сіл..ю, не (розв..вати) віт..р чуби-ос..ледці запорозьких вершників, що одна назва лишилась у нього чумацька. Та йому до цього байдуже. Він (мислити) не роками, а тисячоліт..ями, (помічати) на з..млі тільки вічне (За М. Руденком).

Ваш словничок

• Μажа — чумацький віз.

• Лозяний — сплетений із лози.

95. І. Прочитайте текст. Випишіть дієслова теперішнього й минулого часу і визначте вид, число та рід (у минулому часі), число й особу (в теперішньому часі).

А якого кольору бувають слова?

Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й саме це слово зеленого кольору. Вимовляю слово «мама» — і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, либонь, не пов’язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук — і за всім цим щемко постає слово «рідна», яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори разом узяті.

А слово «осінь» — жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблука. Спершу вони світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум’ям, потім починають потроху падати на землю, згодом усе рясніше. .. Й одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листя.

Слово «осінь» туге й жовте, наче віск.

Слово «пролісок» — біле, й чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, й гострою весняною землею, й торішнім перепрілим листям. Слово «зозуля» якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, й здавалось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим пушком.

Пролетіла над подвір’ям ворона, пронесла в дзьобі галузку, я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово «ворона» — чорне (Є. Гуцало).

ІІ. «Я хочу сказати своє слово». Чи пов’язували ви певні слова з кольорами? Які кольори вам подобаються і які слова із цими кольорами ви асоціюєте?

96. І. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Підкресліть дієслова в теперішньому часі, визначте вид, особу й число.

1. Дмуть вітри і підіймають хвилі океан житейський клекотить. 2. Чуєш як шумить як шелестить кипить травнева злива? 3. З листопадом прийшли безконечні дощі і погожими днями не тішать прогнози. 4. Рідко в село приїжджаю все кудись завше спішу. 5. Гойдає вітер віти тече в гаю струмок учуся в світі жити у квітів і пташок. 6. Ми любимо волю і небо і квіти (Із тв. М. Луківа).

ІІ. «Я хочу сказати своє слово». Як ви розумієте вислів «учуся в світі жити у квітів і пташок»? Складіть про це власне коротке висловлювання.

Ваш конспект

Оскільки дієслова теперішнього часу означають дію, що відбувається в момент розповіді про неї, ще не завершену в часі, тому всі вони належать до недоконаного виду.