Українська мова. 7 клас. Ворон

§ 38. Деякі особливості вживання прийменників

• У вживанні яких прийменників найчастіше трапляються помилки?

Прийменник по в літературній мові вживається досить рідко.

Зі знахідним відмінком по найчастіше вказує на мету або межу дії: піти по воду, загруз по кісточки, пальто по коліна, по цей день.

Із місцевим відмінком прийменник по переважно виражає:

• місце або час дії: пливти по Дніпру, їхати по дорозі (краще: їхати дорогою), ходити по лікарях, не спати по ночах (краще: не спати ночами), заняття по середах (краще: заняття щосереди);

• стосунок до іншого предмета: різьба по дереву, наказ по школі, черговий по класу, брат по духу;

• спосіб дії: чинити по правді, обслуговувати по черзі, читати по складах.

Зауважте! Часом прийменник по вживають недоречно, наприклад: «я прийшов по справі» — треба: я прийшов у справі; «відправити по пошті» — треба: відправити поштою; «по закону» — треба: згідно з законом, відповідно до закону або за законом, «по імені» — треба: на ім’я; «по хворобі» — треба: через хворобу, «заходи по поліпшенню» — треба: заходи щодо поліпшення; «комісія по складанню» — треба: комісія для складання; «по поводу чого» — треба: з приводу чого.

Іноді прийменник по неправильно вживають із давальним відмінком: «зв’язати по рукам і ногам», «видно по очам». Треба тільки з місцевим відмінком: зв’язати по руках і ногах, видно по очах.

331. Запишіть словосполучення, добираючи з дужок потрібний варіант.

Трава (до колін, по коліна), дійте (по інструкції, відповідно до інструкції), заходили (за чергою, по черзі), пропуски (по хворобі, через хворобу), чеканка (на металі, по металу), консультації (по середам, по середах), завдання (по математиці, з математики), прийшов (по справі, у справі), заступник директора (по виховній роботі, з виховної роботи).

Прийменник з (із, зі, зо) передає широке коло значень. Ось лише деякі з них.

З родовим відмінком з (із, зі, зо), крім іншого, вказує:

• на підставу якоїсь дії чи стану: з моєї вини, з власної волі, з дозволу, з примусу;

• на ознаку за галуззю: посібник із менеджменту, фахівець із біології, змагання з бігу.

Із знахідним відмінком виражає приблизну кількість чогось: осіб із двадцять, днів із десять, кілограмів зо три.

Прийменник за, крім багатьох інших, має такі значення.

З родовим відмінком він може вказувати на час або умову: за життя, за часів Богдана Хмельницького, за всякої погоди, за такої умови.

З орудним відмінком прийменник за:

• вказує на те, згідно з чим відбувається дія: за вашою згодою, за власним бажанням, за всіма правилами, за моїми відомостями, за останньою модою, за прикладом, працювати за спеціальністю;

• позначає напрям руху: за течією, за вітром.

332. Розв’яжіть мовну задачу.

Семикласники складали словосполучення з прийменником за. Ігор склав іти за морозивом, Уляна — працювати за будь-яких умов.

Хто з учнів припустився помилки? Як виправити помилку?

Прийменник на із знахідним відмінком може означати:

• час дії: на кінець року, на ранок, на цю пору, стільки грошей на місяць;

• мету, призначення чогось: на знак дружби, йому на втіху, одяг на свято, на честь, на захист, на пам’ять, на адресу;

• те, згідно з чим відбувається дія: на запрошення, на вимогу, на замовлення, на заклик, на мою думку.

Прийменник на зі знахідним відмінком уживається також після слів перетворюватися, хворіти, хворий, багатий: вода перетворюється на пару, хворіти (хворий) на грип, багатий на корисні копалини.

Зауважте! Часом неправильно кажуть: «розмовляти на українській мові». Треба тільки: розмовляти, писати, читати українською мовою.

Прийменник через із знахідним відмінком, крім іншого, вказує на причину: через необережність, через непорозуміння, через брак часу (або: за браком часу).

Іноді помилково кажуть: «відпустка по хворобі», «аварія із-за халатності», правильно треба: відпустка через хворобу, аварія через недбальство.

Іноді сплутують значення прийменників біля та близько.

Прийменник біля з родовим відмінком позначає місце: біля Дніпра, біля будинків, біля станції метро. На місце можуть вказувати ще прийменники близько та коло: близько Києва, коло хати.

Але для позначення приблизної кількості вживаються тільки прийменники близько та коло: близько (коло) десятої години, близько (коло) тридцяти днів, близько одного кілометра. Вислови типу «біля п’ятої години», «біля двох кілограмів» не відповідають літературній нормі.

333. З поданими словами складіть і запишіть словосполучення, правильно вживаючи прийменники.

Зразок. Видно, очі — видно по очах.

Написати, зразок; різьба, дерево; тужити, Вітчизна; одягатися, мода; зробити, замовлення; називати, ім’я; припасти, смак; зустрітися, повернення; зупинка, вимога; помилитися, невпевненість; працюють, графік; прийшов, справа; спілкуватися, французькою мовою; розташуй, алфавіт; травмувався, необережність.

334. Розв’яжіть мовну задачу.

Семикласник склав речення: На Великдень біля Володимирського собору зібралося біля двохсот вірян. Який прийменник ужито неправильно? Чому?

335. Відредагуйте речення й запишіть.

1. Із-за непогоди поїздку довелося відложити. 2. Ходити по залізничним коліям дуже небезпечно. 3. Недивлячись на дощ, було задушливо. 4. Ми дуже чекали, коли вчителька об’явить оцінки по диктанту. 5. Мій батько закінчив медицинський університет, але по спеціальності не працював. 6. Я пообіцяв, що повернуся додому в вісім годин. 7. Літом ми бродили по лісам, шукали гриби, малину і ягоди (З учнівських творів).

336. Прочитайте. Скажіть, у чому полягає різниця у вживанні сполучень прийменників з іменниками. Із двома парами словосполучень складіть речення.

1. Іде по воду, пливе за водою. 2. Плаває у воді, плаває на воді. 3. Залишився в господарстві, залишився на господарстві. 4. Пішов у ліс, дійшов до лісу. 5. Упав у моїх очах, упав перед моїми очима. 6. Тримав у руці, тримав на руці.

Зауважте! Одним із засобів милозвучності української мови є чергування прийменників у, в, уживання варіантів прийменників ув, уві; з, із, зі; перед, переді; під, піді; над, наді.

Слід пам’ятати, що українська мова уникає насамперед збігу голосних, а потім — приголосних звуків. Наприклад: вивчав у школі, склала в рюкзак, меркнуть ув імлі, бачив уві сні, вийшла з класу, вийдеш із хати, підеш зі мною, повторюють перед іспитом, зупинився переді мною, пролітають над озером, зглянься наді мною, сховав під сіном, піді мною сніг розтанув.

Пишемо У	Пишемо В
1. На початку речення перед приголосним: У Києві...	1. На початку речення перед голосним: В Одесі...
2. Після слова, що закінчується на приголосний: працював у редакції. Але перед У, О пишемо В: приїхав в Україну, відпочив в Одесі.	2. Після слова, що закінчується на голосний: працювала в школі. Але перед В, Ф, ЛЬВ, ТВ, СВ, КВ, СФ, ГВ тощо пишемо У: прочитала у творі, прибирала у квартирі
3. Після будь-якого розділового знака

337. Хто швидше? Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) із прийменником у; б) із прийменником в.

Питав (у,в) перехожих, яблука (у,в) кошику, репетиція (у,в) філармонії, автобус (у,в) гаражі, спіймали (у,в) озері, напишу (у,в) листі, іскра (у,в) попелі, відпочивала (у,в) Вінниці, шукала (у,в) сумочці, дід (у,в) брилі, артист (у,в) гримі, аплодували (у,в) залі.

• Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв словосполучень складеться початок прислів’я: «...від сонця, та її з свічкою шукають».

338. Хто швидше? Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) із прийменником з; б) із прийменниками із, зі.

Вийшла (з, із, зі) кімнати, вітер (з, із, зі) сходу, охоронець (з, із, зі) зброєю, обговорювали (з, із, зі) учителями, домовилися (з, із, зі) інспектором, говориш (з, із, зі) мною, апельсини (з, із, зі) мандаринами, навчаюсь (з, із, зі) товаришем, ерудованість (з, із, зі) допитливістю, зустрінемося (з, із, зі) однокласниками, майстер (з, із, зі) міста.

• Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв словосполучень складеться початок прислів’я: «... не товариші».

339. Спишіть, добираючи з дужок потрібні варіанти прийменників.

1. Іще нема конвалій (у, в) гаю і гай мовчить (у, в) білому спокої, та я весни п’янке дихання п’ю (з, із, зі) його гілля, що мріє (над, наді) мною. 2. Хто рідному краю тепло здобуває (з, із, зі) пластів (у, в) підземнім бою, хто (у, в) полі ростить все нові урожаї, той любить Вітчизну свою (З тв. В. Сосюри). 3. Яблуко лежить (перед, переді) мною — світле, аж прозоре, мов янтар (М. Рильський). 4. Я чув (ув, уві) сні, як шепотілися (над, наді) мною віковічні сосни (Ю. Збанацький). 5. Сонячний промінчик не згасне (ув, уві) імлі (К. Тищенко).

Інтерактивна вправа

https://wordwall.net/play/64721/805/449

Ваш конспект

Частим в усному мовленні є використання прийменника по. Слід пам’ятати, що цей прийменник в українській мові вживається рідко й указує тільки на мету дії (пішов по воду), місце (трава по пояс), спосіб дії (чинити по совісті), стосунок до іншого предмета (різьба по дереву).

Часто говорять неправильно: «не дивлячись на обставини» — треба: незважаючи на обставини, попри обставини; «на протязі року» — треба: протягом (упродовж) року.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

КОНСПЕКТ ПРОЧИТАНОГО

340. І. Прочитайте текст, укладіть пам’ятку «Як працювати над конспектом прочитаного».

Конспект — це стислий, але зв’язний і послідовний виклад змісту статті, розділу книжки, брошури. Конспект — це універсальна форма роботи з текстом, у якій поєднується і план, і тези, і виписки, і цитати, і самостійні висновки.

Перед конспектуванням доречно скласти план тексту, щоб визначити найважливіші смислові центри висловлювань, виділити головне в прочитаному, встановити зв’язок між окремими положеннями роботи, подумати, які думки доцільно процитувати.

Основною особливістю конспекту є стислість і лаконічність викладу матеріалу. То не доречно приступати до конспектування після першого ж читання кожного речення: слід уважно прочитати текст повністю, визначити змістові центри кожної з частин висловлювання (абзацу, кількох абзаців, іноді окремих речень).

Розрізняють такі види конспектів: текстуальні, вільні, комбіновані.

Під час роботи над текстуальним конспектом потрібно знайти в праці дослівну відповідь на поставлене запитання. Такі записи доречно оформлювати у вигляді цитати (повної або скороченої).

Вільний конспект вимагає вміння висловлювати думки своїми словами, уникаючи другорядного, зупиняючись лише на основних фактах.

Під час комбінованого конспектування вільний виклад змісту поєднується з цитуванням.

Конспект — найбільш досконала форма запису в процесі самостійної роботи над книгою.

ІІ. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому конспект можна назвати найбільш досконалою формою запису в процесі самостійної роботи над книжкою?
2. Чим відрізняються тези статті від конспекту?
3. Які є види конспектів? Розкажіть про особливості роботи над кожним із них.
4. Чому потрібно вміти складати конспекти для самостійного оволодіння знаннями?

341. І. Прочитайте статтю Наталії Потапової «Михайло Васильович Остроградський». Визначте основну думку та стиль мовлення статті. Складіть конспект статті, використовуючи різні види конспектування.

МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ОСТРОГРАДСЬКИЙ

Цей відомий усьому світу математик походив зі старовинного українського шляхетсько-козацького роду Апостолів, з якого вийшли гетьман Апостол і військовий діяч, контрадмірал Військово-морського флоту УНР Михайло Михайлович Остроградський.

Ізмалку мав пристрасть до різних вимірювань та обчислень, а всілякі механізми цікавили його більше за ігри з однолітками. Хлопець навчався в пансіоні при Полтавській губернській гімназії, де наглядачем служив відомий український письменник Іван Котляревський.

Восени 1816 року Михайло Остроградський став студентом відділення фізико-математичних наук Харківського університету. Інтерес до науки у нього пробудив професор Андрій Павловський, який помітив надзвичайні здібності юнака.

Михайло Васильович Остроградський

У 1820 році Остроградський, як найкращий студент, отримав ступінь кандидата наук. Проте реакційне чиновництво постійно гальмувало видачу кандидатського диплома, пропонуючи складати все нові й нові іспити. Обурений таким ставленням, юнак повертає одержаний раніше атестат і просить викреслити назавжди його ім’я зі списків студентів. Він їде до Парижа, що був одним із центрів наукових досліджень Старого Світу.

Саме тут у 1822-1828 роках Остроградський відвідував лекції відомих математиків і здобув освіту в одному з най- престижніших наукових закладів тодішньої Франції — Королівському коледжі. У 1826 році представив Паризькій академії наук свою першу наукову працю з поширення хвиль на поверхні рідини. За свідченням родичів ученого, він виконав цю роботу, перебуваючи в борговій в’язниці і спостерігаючи у вікно за рухом хвиль на річці Сена. Прочитавши її, видатний математик Огюст Коші сплатив його борг і знайшов Остроградському роботу в Колежі Генріха IV. Праця молодого вченого стала значним внеском в гідродинаміку.

До Петербурга Остроградський повернувся вже відомим ученим. У грудні його обрали ад’юнктом Академії наук. Діапазон наукової творчості був надзвичайно широким: від аналітичної механіки, теорії удару та балістики до варіаційного численням, алгебри, теорії чисел, теорії ймовірностей тощо.

Живучи в Петербурзі, ніколи не забував рідної мови. На своїх лекціях дуже часто вживав українські вислови, і взагалі він погано володів російською, розмовляючи або українською, або французькою. Товаришував із Тарасом Шевченком, Семеном Гулаком-Артемовським, родинами Лисенків і Старицьких. Любив приїздити до рідного села, вакації проводив у своєму маєтку, де влаштовував місцевим селянам бенкети.

Його праці стали підґрунтям, на якому будувалася та розвивалася школа механіки. За життя опублікував понад 100 наукових праць, а математики давно звикли до термінів: рівняння Остроградського, метод Остроградсъкого, формула Остроградського-Ґаусса, принцип Остроградського-Гамільтона.

1 січня 1862 року Остроградський відійшов у засвіти в Полтаві, дорогою до Харкова, куди прямував на лікування. За заповітом поховали видатного математика в рідному селі.

ІІ. За складеним конспектом підготуйте виступ про видатного українського вченого.

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

БУДЬМО ВВІЧЛИВІ!

342. Прочитайте поезію Дмитра Чередниченка, визначте тему й основну думку твору. Як ви розумієте назву поезії?

ЯК ТИ З МАТІР’Ю ГОВОРИШ?

Ти чемний, і простий,

І ніжний, і ласкавий.

В тобі добра

Не ріки — море.

Але дозволь мені почути,

Як ти з матір’ю говориш.

У тебе поклики ясні,