Українська мова. 7 клас. Ворон
§ 22. Не з дієприкметниками
• Яка особливість написання дієприкметників із часткою не?
190. І. Прочитайте. Визначте, якими членами речення є дієприкметники. Назвіть дієприкметники, що мають залежні слова.
ФОТОГРАФІЯ
Над моїм письмовим столом висить надруковане на глянцевому папері зображення великої риби. Вона сфотографована збоку. Голова її невеличка, а тіло видовжене, з окресленою напівовалом спиною. Боки, посріблені лускою, аж світяться. Біля хвоста зігнутим кігтиком стирчить плавник (З журналу).
ІІ. Намалюйте в уяві рибу або пташку, якої не існує. Опишіть її зовнішній вигляд, використовуючи слова з не: невелика, небачена, непристосована, неповоротка...
Не з дієприкметниками пишеться разом, якщо дієприкметник не має при собі залежних слів, є означенням.
Наприклад: Незасіяні поля чекають на хліборобів.
Не з дієприкметниками пишеться окремо в таких випадках:
• дієприкметник має при собі залежні слова. Наприклад: Не засіяна вчасно нива не дасть доброго врожаю.
• дієприкметник є присудком. Наприклад: Нива не засіяна.
• є протиставлення. Наприклад: Ми під’їжджали до не засіяного, але вже зораного поля.
Орфограма. Не з дієприкметниками.
Ваш коментар
191. Прочитайте, поясніть правопис не з дієприкметниками.
1. Непрошеному гостеві на поріг показують. 2. З гаразд не обдуманих слів і кури сміються. 3. Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений. 4. Яка диковина, що собака не підкована. 5. У ледачого піч до спини не прив’язана, а приклеєна. 6. У необгородженім городі всі свині гостюють. 7. Густенька каша, та не наша, а наш несолений куліш — як хочеш, так і їж (Народна творчість).
192. Спишіть, розкриваючи дужки.
1. І руки ті, (не)учені до зброї, шукали тільки дружньої руки. 2. У руці у мене зброя (не)поламана зосталась, та порушити рукою не дають мені кайдани. 3. Порвалася (не)скінчена розмова, тремтить вона, мов порвана струга, в моєму серці. 4. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний, тільки мав талант до віршів (не)позичений, а власний. 5. Я поведу тебе в далекий край, іще (не)знаний край. 6. (Не)зламані своїм довговічним рабством, ми мріємо розірвать залізні пута і скинути ярмо з своєї шиї. 7. (Не)погашена іскра в темряві світить. 8. І слово співця (не)забуте (Із тв. Лесі Українки).
193. Хто швидше? Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) з дієприкметниками, що пишуться з не разом; б) з дієприкметниками, що пишуться з не окремо.
(Не)допитий холодний чай; (не)скошене, а зірване зілля; емаль (не)пошкоджена; (не)заросле чисте озеро; (не)розбавлена рідина; міст (не)збудований; (не)розібраний намет; (не)відремонтований автомобіль; (не)написаний мною лист; (не)зібрані ще яблука.
• Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв іменників складеться початок прислів’я: «... білий хліб дає».
194. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Речення переробіть так, щоб частка не там, де вона пишеться разом, тепер писалася окремо й навпаки.
Зразок. Хлопці йдуть до свого човна, веслують до незатоплених горбочків та острівців (Є. Гуцало). — Хлопці йдуть до свого човна, веслують до не затоплених повінню горбочків та острівців.
Сиджу на березі тихого озера, уважно спостерігаю за не зарослим лататтям місцем. Непофарбований поплавець моєї вудки, здається, застиг на одному місці. Уся моя увага прикована до нього, а він навіть не сколихнеться. На гілках верби галасують ніким не полохані горобці. На мить переводжу погляд на гомінку пташину зграйку, що влаштувала такий не запланований заздалегідь дивний концерт. А на не зрушений із місця поплавець хотіла сісти чорна бабка з темно-синіми крильцями, але несподівано він сіпнувся і зник під водою. Я чимдуж рвонув вудку — і риба враз заблищала над ще не заспокоєною поверхнею. Ось карасик звинувся і ляснув об воду. Я бачив, як він уже зник під листком латаття, біля якого гордо зводилася над водою ще не розкрита жовта квітка (З журналу).
ІІ. Розгляньте малюнок. Складіть за цим сюжетом невелику усну розповідь, використовуючи дієприкметники з не з опрацьованого вами тексту. Прокоментуйте орфограму в дієприкметниках.
195. Спишіть, виділені слова замінюючи дієприкметниками з не. Поясніть правопис дієприкметників.
1. Учитель уважно слухав відповідь, не робив ніяких безпідставних зауважень (О. Донченко). 2. Не бувалі в таку пору заморозки наробили багато лиха: прибили цвіт яблунь, знищили ранні сходи (О. Гончар). 3. Голі ще поля струменіли маревом (Ю. Яновський). 4. Хлопчина цей своїм характером подібний до дикого тигра (В. Нестайко). 5. Сила слова таємнича (І. Вихованець). 6. Безперестанний дощ лунко гупає у вікна (Панас Мирний). 7. Стомлений цілоденним блуканням олень спрагло припав до чистого джерела (І. Багряний). 8. Мокра від дощу трава виблискувала на сонці (І. Чандей).
Довідка: (Не)бачений, (не)обґрунтований, (не)розгаданий, (не)засіяний, (не)приборканий, (не)скаламучений, (не)вщухаючий, (не)висохлий.
196. Складіть і запишіть речення з поданими сполученнями слів.
(Не)дочитана книжка; (не)вигадана, а справжня історія; грядка (не)прополота; (не)продумана добре відповідь; (не)полагоджений дідусем тин; (не)скошена трава.
Ваш конспект
Інтерактивна вправа
https://wordwall.net/play/62566/255/384
КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ
ТОЧНІСТЬ І ДОРЕЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ
197. І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши час, витрачений на це. Якщо витрачено до двох хвилин — ви добре читаєте; до двох з половиною хвилин — вам треба попрацювати для досягнення високих результатів; якщо ж ви витратили на читання понад три хвилини — намагайтеся покращити техніку читання, читайте якомога більше вголос.
НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ, ВИБИРАЮЧИ СЛОВА?
Якщо ви хочете навчитися гарно говорити, то мусите приділяти належну увагу вибору слів. Мовлення буває одноманітним не лише тому, що людина користується невеликою кількістю слів, а й тому, що деякі слова вживає надто часто. Говорячи, намагайтеся звертати увагу на ці часто вживані слова або попросіть когось зі знайомих стежити за вашим мовленням. Якщо ви переконалися, що деякі слова вживаєте надто часто, намагайтеся позбутися такої небажаної звички. Деякі із цих слів можна вилучити, не завдавши ніякої шкоди мовленню, а деякі замінити іншими словами або виразами.
Є люди, які дуже люблять уживати в розмові іноземні слова, тоді як інші віддають перевагу словам рідної мови. Якщо хтось починає зловживати іноземними словами чи професійними термінами, не всі люди його розуміють. Цій людині варто порадити стати на місце слухачів та уявити їхній рівень знань у певній галузі науки. Очевидно, причина надмірного вживання іншомовних слів і наукових термінів полягає в бажанні справити враження на інших людей своєю вченістю.
До речі, той, хто вживає іншомовні слова або професійні терміни, безумовно, повинен сам добре знати їх значення та вимову.
Мова постійно змінюється. У ній з’являються нові слова й мовні звороти, а старі, відживши своє, зникають. Влучні вислови, прислів’я і приказки, якщо їх доречно вживати, збагачують мову, роблять її яскравою, барвистою, цікавою. Мовлення людини, яка надто часто або не до ладу вживає прислів’я, приказки, афоризми, не завжди зрозуміле слухачам, утомлює їх.
Важливо вміти висловлюватися чітко, особливо під час відповідальних розмов, коли формулювання повинні бути винятково точними. Із часів Стародавнього Риму існує професія, основний зміст якої полягає в тому, щоб формулювати й висловлювати думки під час переговорів двох сторін. Це професія юриста. Адже основна мета точного формулювання — усунути можливість неоднакового тлумачення змісту. Якщо вам повідомлять, що класні збори розпочинаються о 8.00, то можуть виникнути сумніви щодо того, коли саме вони розпочнуться: вранці чи ввечері. Визначаючи час початку проведення масового заходу, необхідно пам’ятати, що загальноприйнятим є поділ доби на 24 години.
Висновок, що випливає із цього, такий: висловлюватися треба точно й однозначно.
Ваш словничок
• Одноманітний — весь час однаковий, такий самий.
• Афоризм — короткий, влучний вислів, що виражає узагальнену думку у виразній, легкій для запам’ятовування формі, неодноразово відтворюється іншими людьми.
ІІ. Дайте відповіді на запитання.
- 1. До якого стилю мовлення належить текст?
- 2. Чому мовлення людей буває одноманітним?
- 3. У чому причина надто частого вживання іншомовних слів і професійних термінів окремими людьми?
- 4. Для чого в мовленні використовують прислів’я, приказки, афоризми?
- 5. Чому висловлюватися треба точно й однозначно?
Послідовність розбору дієприкметника як особливої форми дієслова
• Назвіть частину мови (особлива форма дієслова).
• Утворіть початкову форму (дієприкметник у називному відмінку чоловічого роду однини).
• Визначте постійні ознаки: активний чи пасивний; вид (доконаний чи недоконаний); час (теперішній чи минулий).
• Визначте змінні ознаки: число; рід (в однині); відмінок.
• З’ясуйте, яку синтаксичну роль виконує.
Зразок усного розбору
Як небо зорями, той мамин хліб обсипаний був зернятками тмину (Д. Павличко).
Обсипаний — особлива форма дієслова — дієприкметник, ужитий у початковій формі; пасивний, доконаний вид, минулий час; однина, середній рід, називний відмінок; у реченні є присудком.
Зразок письмового розбору
Обсипаний — дієприкм., п. ф. — обсипаний; пасивний; док. вид; мин. час; одн.; с. р.; Н. в.; присудок.
198. Виконайте розбір дієприкметників як особливої форми дієслова.
1. Гордий Київ шумить над залитим вогнями Дніпром (В. Сосюра). 2. З-поміж трав визирало синє чаруюче око волошки (І.Франко). 3. Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами (М. Коцюбинський).
199. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Виконайте розбір дієприкметників як особливої форми дієслова.
Перед очима на тлі ще синього, але темніючого неба вимальовувалися застиглі хвилі гір. Були вони або зовсім голі, або вкриті чорними плямами лісів. У н..зинах у кам’яній непорушності підп..рали небо гостроверхі к..париси, а між ними куч..рявилися садки, з яких виз..рали хатини в ч..рвоних ч..репичних шапках. Захоплює чаруюча краса кримського надвечір’я! (За Д. Ткачем).
