Українська мова. 7 клас. Ворон
§ 11. Дієслова першої і другої дієвідмін. Букви е (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів
• Для чого дієслова поділяють на дві дієвідміни?
Зміна дієслів за особами й числами називається дієвідмінюванням.
До першої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення -уть(-ють): іти — ідуть, чути — чують.
До другої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення -ать(-ять): сидіти — сидять, бачити — бачать.
Ваш коментар
102. Хто швидше? Поставте подані дієслова у третій особі множини теперішнього або майбутнього часу й запишіть у два стовпчики: а) першої дієвідміни; б) другої дієвідміни.
Співати, спалити, робити, оббігти, помічати, варити, вживати, кинути, очистити, цвісти, дивитися, нести, змінити, змінювати, копати, горіти.
• Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних дієслів складеться прислів’я.
Зауважте! Дієвідміну можна визначити за неозначеною формою. До другої дієвідміни належать дієслова, які перед -ти мають:
• суфікси -и-, -і- (-ї-): вірити, терпіти, гоїти (крім хотіти, жаліти, гудіти, ревіти);
• суфікс -а- (після шиплячих), який у першій особі однини випадає: мовчати — мовчу, держати — держу (крім дієслова іржати — іржу, що належить до першої дієвідміни).
103. Розгляньте таблицю. Підготуйте розповідь про букви е (є) та и (ї) в особових закінченнях дієслів першої та другої дієвідмін.
|
Число |
Особа |
І дієвідміна |
II дієвідміна |
|
Однина |
1-а 2-а 3-я |
йду, шию йдеш, шиєш йде, шиє |
мчу, стою мчиш, стоїш мчить, стоїть |
|
1-а |
йдемо, шиємо |
мчимо, стоїмо |
|
|
Множина |
2-а |
йдете, шиєте |
мчите, стоїте |
|
3-я |
йдуть, шиють |
мчать, стоять |
104. Хто швидше? Запишіть подані дієслова у два стовпчики: а) зі вставленими буквами е, є; б) зі вставленими буквами и, ї.
Здобуд..ш, сп..те, хоч..те, город..те, збуду..те, працю..мо, очист..те, диву..ш, бач..ш, створ..те, ойкн..те, го..те, скривд..ш.
• Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних дієслів складеться початок прислів’я: «... — половина справи».
105. Розв’яжіть мовну задачу.
Чому в усіх складних формах майбутнього часу завжди пишеться и (розпитуватиме, знатимеш)?
106. Спишіть прислів’я і приказки, уставляючи пропущені букви.
1. Долю й возом не об’їд..ш. 2. За гроші не куп..ш ні батька, ні матері, ні родини. 3. Домівка — не ворог: коли не прийд..ш — прийме. 4. Той горя не знат..ме, хто вік працюват..ме. 5. Як не вмі..ш, то навчишся, а як не схоч..ш, то наплач..шся. 6. Скаж..ш — не верн..ш, напиш..ш — не зітреш, відруба..ш — не приточ..ш (Народна творчість).
Зауважте! Дієслова дати, їсти та з основою на -вісти (розповісти, доповісти) не належать до жодної з дієвідмін і змінюються інакше.
107. Змініть за особами й числами дієслова дати, відповісти, використовуючи таблицю.
|
Особа |
Число |
|
|
Однина |
Множина |
|
|
1-а |
їм |
їмо |
|
2-а |
їси |
їсте |
|
3-я |
їсть |
їдять |
108. Спишіть прислів’я, ставлячи подані в дужках дієслова в потрібній формі.
1. Казав пан — кожух (дати), та слово його тепле. 2. У кого серце вовче, той (їсти), кого захоче. 3. Він (дати) тобі маленьку нитку, а з тебе зніме цілу свитку. 4. Як не навариш, то й не (з’їсти). 5. Не похвалиш — не (продати), не погудиш — не купиш (Народна творчість).
Зауважте! У дієсловах кінцеве буквосполучення -ться вимовляється як [ц':а]: озветься [озвец':а].
У буквосполученні -ться завжди пишеться м’який знак: сміється, збираються.
Буквосполучення -шся вимовляється як [с':а]: озвешся [озвес':а]. У буквосполученні -шся м’який знак не пишеться: смієшся, збираєшся.
Інтерактивна вправа
https://wordwall.net/play/61335/691/159
109. Прочитайте прислів’я, подані у звуковому записі. Запишіть їх буквами.
1. [хто см’ійец':а тому не миенец':а]. 2. [в’ід л'уд'з'кого поговору не сховайеис':я у нору]. 3. [грамоти вчиц':а завжди знадобиц':а]. 4. [чужойу працейу не збагатис':а].
110. І. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви. Зробіть звуковий запис виділених слів.
1. Якщо непізнано минуле, то й нинішнє не зрозумі..ш. 2. Виход..ть на поле під звуки трибун улюблена наша команда. 3. Україно, не постав..ть ніхто на коліна, бо ти ма..ш на щастя високі права. 4. По стежці споминів і досі ми шука..мо усе свою весну. 5. Не розгада..ш долі таїну, всіх кольорів не втисн..ш в звичну раму. 6. Добро не родиться од злості — і в цьому істина проста. Нехай частіш до нас у гості приходить злагода свята (З тв. В. Крищенка).
ІІ. «Я хочу сказати своє слово». Як ви розумієте зміст останнього висловлювання? Чому треба прагнути гармонії у стосунках? Як ви залагоджуєте конфлікти з однолітками?
Ваш конспект
Поділ на дієвідміни відбувається залежно від того, які закінчення мають дієслова.
|
Дієвідміна |
І |
II |
|
У 3-й особі множини мають закінчення |
-уть, -ють |
-ать,-ять |
|
В інших особах у закінченнях пишемо букви |
-е-, -є- |
-и-, -ї- |
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ТВІР-ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ ЗА ВЛАСНИМ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ
- 1. У чому полягає особливість художнього опису зовнішності людини?
- 2. Яка роль епітетів, порівнянь, пестливих слів у художньому описі зовнішності людини?
111. І. Прочитайте твір-опис зовнішності людини, написаний семикласником.
ДОРОГА МЕНІ ЛЮДИНА
Увечері, підготувавши все на завтра і зібравшись лягати спати, я почув, що хтось копирсається в замку вхідних дверей іззовні. Перша думка: хтось чужий хоче потрапити до квартири. Ось замок піддався — і я почув голос матері: «Ну нарешті! Так руки натрудила, що пальці не слухаються! Ледве відімкнула...» Я зрадів, адже ми не бачилися дві доби, хоча й були на зв’язку.
Моя мама — волонтер, вона збирала й відвозила необхідні речі для наших захисників. Мати намагається усміхнутися до мене, обіймає, запитує, як справи. Щось змінилося в ній... Усе та сама струнка постава, сині джинси, чорні кросівки, коротка курточка. Пильно вдивляюся в її обличчя, в її сіро-зеленаві очі. Ця подорож і підготовка до неї наклали на маму свій відбиток. Обличчя правильної форми наче схудло, під очима лягли тіні. Погляд пильний, від нього ніщо не сховається, але пройнятий він чи то сумом, чи то втомою. Мамине русяве волосся, зібране на потилиці «у хвіст», трохи вибилося пасмами, наче натякає на те, що не було часу або можливості приділити увагу собі. Руки наче обвітрені, почервонілі.
Пропоную їй вечерю і чай із м’ятою, який вона так любить. Знімає куртку, роззувається, миє руки. Сідаємо навпроти одне одного на кухні. Мама вечеряє тим, що зміг приготувати я, її утомлено-сумні очі з любов’ю дивляться на мене. Той погляд проникає в душу. На вустах розквітає усмішка. «Виріс мені помічник! Ходімо, сину, відпочивати», — каже мама й лагідно кладе мені на плече свою руку.
Я йду до кімнати і розумію, чому мамині очі сумні. Вони сумують за мирним життям, за татом. Вони бачили втомлених солдатів. Я дуже хочу, щоб з її обличчя зникла втома, щоб вона відпочила, я допомагатиму їй в усьому.
ІІ. Розгляньте пам’ятку. Поміркуйте, чи відповідає твір семикласника всім зазначеним вимогам.
Як складати твір-опис людини за власним спостереженням
• Добре продумайте тему й основну думку твору.
• Складаючи опис, зверніть увагу насамперед на ті ознаки, що є найхарактернішими — риси зовнішності, деталі одягу, які допомагають розкрити особливості характеру.
• Дотримуйтеся послідовності викладу матеріалу.
• Уживайте художні засоби, але, добираючи епітети, метафори, порівняння, будьте коректними, щоб не образити людину, зовнішність якої описуєте.
• Поєднуйте у творі опис і розповідь.
112. Користуючись пам’яткою, напишіть твір-опис людини за власним спостереженням.
КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ
ДРУЖНЯ БЕСІДА
113. І. Прочитайте текст мовчки. Підготуйте для однокласника / однокласниці три запитання за змістом тексту.
Зазвичай дружба зароджується ще в ранньому дитинстві і, якщо пощастить, триває все життя. Такі взаємини не припиняються, навіть якщо люди роз’їжджаються по різних містах і заводять сім’ї.
Є одна нічим не виправдана позиція: друзі повинні сприймати мене таким, який я є. Насправді ж людина все життя повинна прагнути ідеалу, займатися самовихованням, дослухатися до критики й робити висновки. Особистість не може перебувати на одній стадії: вона або розвивається, або деградує. Звичайно, усі хочуть бачити в колі своїх друзів тих людей, які намагаються стати добрішими, розумнішими, освіченішими. Гарний приклад завжди надихає.
Що ж головне у дружньому спілкуванні? Це насамперед уміння слухати. Можливо, це і є головне правило. Не кожна людина здатна проявити щиру зацікавленість до розповіді співрозмовника / співрозмовниці.
По-друге, не мовчати. Перебивати і вставляти аналогічну історію, звичайно, не варто, а ось робити доречні й розумні коментарі не тільки можна, а й потрібно. Поради також треба давати з обережністю. Можливо, співрозмовник / співрозмовниця їх чекає, але чи варто брати на себе таку відповідальність? Адже можна залишитися винуватим.
Друзі зустрічаються для того, щоб провести час разом. Саме тому не варто забиватися в куток із телефоном і похмуро дивитися на однолітків, які відволікають розмовами від улюбленої іграшки (За Н. Бурцевою).
Ваш словничок
• Дружний — зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довірою; спільний, злагоджений: дружний колектив; дружна праця.
• Дружній — приязний, народжений дружбою; той, що належить другові: дружнє ставлення.
ІІ. «Я хочу сказати своє слово». Чи потрібно другові /подрузі говорити правду? Обґрунтуйте свою думку.
«І від тебе теж залежить мови рідної краса»
СТОСУНКИ • ВЗАЄМИНИ • ВІДНОСИНИ • ВІДНОШЕННЯ
Зв’язки між людьми можна назвати стосунками, взаєминами, відносинами. У поезії Павла Грабовського читаємо: «На коліна б бажав я упасти, слізьми виплакать горе пекуче своє, до ніг милої серденько скласти.., на мить щирих взаємин зазнати». «У нас зараз із професором стосунки непрості», — говорить герой твору Павла Загребельного.
Слова відносини і відношення — це пароніми. Відношення — взаємозв’язок між предметами, явищами. У задачі з геометрії запитують: «Чому дорівнює відношення площ поверхонь двох подібних многогранників?»
114. Складіть діалог за одним із малюнків, правильно вживаючи дієслівні форми.
