Українська мова. Профільний рівень. 10 клас. Ворон (2018)
§ 32. Стилістична диференціація лексики української мови
Чим особлива стилістично забарвлена лексика?
237. І. Пригадайте, які стилі мовлення вам відомі. Назвіть мовні особливості та сфери вживання кожного із стилів мовлення.
ІІ. Запишіть подані словосполучення в такій послідовності: • розмовного; • офіційно-ділового; • публіцистичного; • наукового; • художнього стилю.
Одягнись-но тепленько; згідно з розпорядженням керівника; усвідомимо себе нацією; статичний заряд; легкокрила чайка; велике цабе; надати відповідну інформацію; клеймо меншовартості; натуральне число; хмаринка смутку; збираймося спатоньки; стосовно вказаних недоліків; підтримаймо українського виробника; омонімічні іменники; далекі небосхили; п’є сонце росу; індукція електричного поля; свідомість українця; порядок денний; дати прочухана.
• Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв перших слів складеться початок прислів’я: «... справи».
Стилі української мови мають своєрідні лексичні ознаки, спеціально дібрані лексичні засоби — стилістично забарвлену лексику. Основу всіх стилів становить міжстильова (нейтральна) лексика, вона зрозуміла всім мовцям.
Стилістично забарвлена лексика співвідноситься з одним чи кількома (але не всіма) стилями мовлення. До стилістично забарвленої лексики належать терміни, професіоналізми, діалектизми, жаргонізми, арготи́зми.
Ваш коментар
238. І. «Вчити себе самого — благородна справа». Розгляньте таблицю «Стилістично забарвлена лексика».
СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНА ЛЕКСИКА
|
Групи стилістично забарвленої лексики |
Визначення |
Приклади |
|
Терміни |
Слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо |
Найчастіше в ролі епітета виступають прикметникові означення (З довідника). |
|
Професіоналізми |
Слова або вислови, властиві мові людей певного ремесла, фаху. Професіоналізми охоплюють назви знарядь праці, різновидів виробничих процесів, різних ґатунків сировини, виробів тощо |
Я років сім у шахті працював, бурив шпури, довбав глибокі лунки, з крипильним лісом добиравсь до лав (І. Савич). |
|
Діалектизми |
Слова або словосполучення, характерні для мови певних територій. Діалектизми вживаються в художній літературі для відтворення місцевого колориту, мовної характеристики персонажів |
Патку мій, патку! Власними руками Явдошка ці узори виводила!.. Довго зберігав, а ниньки розлучатися маю (О. Гончар). |
|
Жаргонізми |
Слова або вислови, якими користуються мовці, об’єднані спільними інтересами, захопленнями, професією, віком, ситуацією. На відміну від професіоналізмів, жаргонізми завжди мають емоційне забарвлення |
«Я все просік! Чекай дзвінка!» — кинув слухавку Вінько (С. Пантюк). |
|
Арготизми |
Слова або словосполучення, що характеризують мовлення людей, які свідомо прагнуть зробити свою мову «таємною», незрозумілою для інших. Арготизми характерні для мовлення злодіїв, рекетирів та інших антисоціальних елементів |
Годі сухмаї кусмарити, хоч ставлеників накурляю (Годі сухарі гризти, хоч вареників наварю) (Г. Хоткевич). |
ІІ. Дайте відповіді на запитання на с. 160.
- 1. Чим професіоналізми відрізняються від термінів? У якому стилі мовлення вживаються терміни, а в якому — професіоналізми?
- 2. Яка відмінність між професіоналізмами й жаргонізмами? Наведіть приклади професіоналізмів і жаргонізмів, пов’язаних із професією програміста.
- 3. Чим відрізняються жаргонізми від арготизмів? Які соціальні групи послуговуються арготизмами?
- 4. Що таке діалектизми? Які діалектизми побутують у вашій місцевості? Які діалектизми ви чули в тих краях, де проживають ваші родичі або де ви відпочивали, куди їздили на екскурсії?
239. Запишіть, вставляючи пропущені букви, спочатку речення зі словами-термінами, а потім — із професіоналізмами.
1. «Треба ро..ширити квадрат пошуку... Ро..відувальні дані, мабуть, ..пізнилися», — повторював пілот (В. Малик). 2. Найпростіший спосіб зменшити ознаки стресу (високий тиск крові, пр..скор..не серцебиття) — релаксія, або ро..слаблення (З посібника). 3. Складний для вимови ..біг кількох пр..голосних звуків трапляється рідко, пер..важно в іншомовних словах (І. Ющук). 4. Дід кидав добрий вальок глини на дер..в’яне вичовгане коло, перед тим ро..крутивши його (П. Загребельний). 5. Крім словесної мови, для вираження думок і порозуміння люди користуються немовними комунікативними знаками, ро..рахованими на слухове чи зорове ..приймання (П. Дудик). 6. Ходив я по наряду у забій, вантажив там лопатою породу (І. Савич).
240. Хто швидше? Запишіть подані слова у три колонки: • загальновживані; • терміни; • діалектні.
Відповів братові, озеро біля лісу, окличне речення, знав вуйка, червоний когут, пленерний живопис, ловкі кияхи, свіжий гурок, довгий шлях, лісостепова зона, атмосферний тиск, алюмінієва деталь, якісний прикметник, дорога річ, глипати очима, старший від мене, паралельні прямі, тягнеться плаєм, радісні вигуки.
• Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв перших слів складеться початок прислів’я: «... неволя».
241. Розв’яжіть мовну задачу.
Щодо жаргонізмів у мовознавців є дві протилежні думки. Одні категорично стверджують, що жаргонізми засмічують літературну мову, вживання жаргонізмів у мовленні — погана звичка, яка не дає особистості повноцінно розвиватися. Інші мовознавці переконують, що жаргонізми — закономірні явища у мові, а сленг (варіант професійної мови, слова і вирази, що використовуються у спілкуванні людей різних вікових груп, професій, соціальних прошарків) — яскраве свідчення того, що мова живе і розвивається. Поміркуйте, яка з наведених точок зору вам ближча. Свої твердження обґрунтуйте.
242. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність». Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку висловлювання.
Арго — це своєрідний мовний код. Колись існували замкнені соціальні групи (лірники, жебраки), для яких арго було знаряддям самозахисту й боротьби з кривдниками.
Були злодії міжнародного класу, що володіли іноземними мовами, тому в арго багато іншомовних слів. До створення арго доклали зусиль і бурсаки, внісши в цю «мову» чимало коренів грецьких слів: кимарити (від грецького коіmиmаі) — спати, мікрий (від грецького micros) — малий.
Тепер арго в повному обсязі не існують. Спілкуються антисоціальні елементи загальнонародною мовою, пересипаною старими арготизмами та жаргонізмами новоствореними для відбиття реалій сучасного життя. Жаргонізми й арготизми перебувають за межами літературної мови. Напевно, як пародія на арго з’явилися українські нісенітниці, утворені за зразком деяких арготизмів (навмисна зміна слів за допомогою додавання складів, звуків): «Сестривечір, добрички! Чи не телячили моєї виді? (Добривечір, сестрички! Чи не бачили мого теляти?).
Пародіюванням арго є «тарабарська мова» Сівілли — героїні поеми І. Котляревського «Енеїда»:
Борщів як три не поденькуєш,
На моторошні засердчить;
І зараз тяглом закишкаєш,
І в буркоті закендюшить (З журналу).
243. Прочитайте речення. Скажіть, як стилістично нейтральна лексика, ужита в переносному значенні, може надавати оцінної (позитивної або негативної) характеристики. Спишіть, ставлячи розділові знаки.
1. Мамо голубко! Прийди подивися сина від мук захисти! (П. Грабовський). 2. Як не надіялась що її нащадок людиною піде між людьми а він виріс і свинею втерся в життя (Григорій Тютюнник). 3. Катерино серце моє! Лишенько з тобою! Де подінешся у світі з малим сиротою? (Т. Шевченко). 4. Ой ти дівчино з горіха зерня чом твоє серденько колюче терня (І. Франко). 5. Сини мої мої соколи! Не розлюблю я вас ніяк! (В. Сосюра). 6. Не козак ти не лицар! Ти гадюка злодій ти! (С. Васильченко). 7. Там де ти колись ішла тиха стежка зацвіла вечоровою матіолою, житом-долею світанковою дивом казкою юним соняхом сива ластівко сиве сонечко... (Б. Олійник).
Ваш конспект
До стилістично забарвленої лексики належать слова, що, крім власне номінативного значення, мають ще й стилістичне. Стилістично забарвлена лексика протиставляється нейтральній. Протиставлення відбувається насамперед за сферою вживання.
