Частина перша. Просвітництво

Розділ 1. «Ідеї правлять світом»: доба Просвітництва у країнах Західної Європи

Літературна розминка. Пригадайте, хто такий пан Журден. Укажіть автора, назву й жанр твору, у якому Журден виступає головним героєм. Як у ньому зображено навчання пана Журдена? Що ви знаєте про культуру Західної Європи й Америки XVIII ст.? На розвиток яких країн світу найбільше вплинули ідеї Просвітництва?

На межі XVII-XVIII ст. перед європейською думкою постала чергова ідейна криза. Просто кажучи, деяким «учителям філософії» набридло переконувати журденів, ніби їм конче потрібно «дійти правильних висновків за допомогою фігур» і вчитися «гамувати свої пристрасті». Та й самі журдени мали вже досить грошей і влади, аби найняти таких учителів, які проголосили б їхнє право не вивчати класичної філософії, логіки, історії, а в усьому дотримуватися власних поглядів і смаків. Звісно, сказане вище слід сприймати як метафору, що полегшує історичне розуміння тієї «революції свідомості», яка в деяких європейських країнах спричинила соціальні перевороти, а в інших - стала їхнім наслідком.

У Великій Британії, де буржуазна революція відбулася ще в середині XVII ст., тамтешні журдени першими виступили з позиції сили. Після революції на міських майданах не забарилася й «революція свідомості». Англійський філософ Джон Локк (1632-1704) у своїх працях «Розвідка про людське розуміння» (1690) та «Думки про виховання» (1693) услід за філософами Середньовіччя й Відродження звернувся до ідей Арістотеля. Давньогрецький філософ вважав, що «у свідомості немає того, чого спочатку не існувало б у відчуттях». Утім, Локк пішов далі. Він заявив: доки людина не осягне чогось власними відчуттями, її свідомість - «чиста дошка» (латиною - tabula rasa). Такі погляди спростовували теорію француза Рене Декарта (1596-1650) про вроджені ідеї, яка передбачала наявність певних понять і суджень, притаманних людині від народження.

Г. Неллер. Портрет Джона Локка. 1697 р.

Дитина ще не встигла «списати дошку» своїми власними відчуттями, аж ось з’являється вчитель... І коли дорослий пан Журден розумів, якої «мудрості» потребує, а від якої воліє відмовитися, то дитина цього знати не може. Отож на її «дошці» замість «потрібних» знань, тобто таких, що випливають з досвіду, з’являється багато «непотрібних». Про такі знання Локк говорить те саме, що й персонажі Мольера: «Уміння правильно судити про людей і розумно з ними взаємодіяти є кориснішим, аніж уміння розмовляти грецькою та латиною чи доводити свою думку за допомогою модусів або фігур».

Філософські ідеї Локка започаткували пошук нового розуміння освіти та її ролі в суспільстві. Відтак у XVIII ст. утвердилася думка, нібито саме освіта може розв’язати всі життєві проблеми. Якщо погодитися з тим, що свідомість будь-яких «вроджених ідей» не містить, то її можна порівняти не лише з чистою дошкою, а й з темною кімнатою без вікон. Відповідно освіта - це штучне джерело світла, яке, однак, виявляє природну властивість розуму - його гармонійність. Філософи XVIII ст. вважали, що людина ідеально пристосована для вивчення природи, оскільки розум і природа нерозривно пов’язані. Отже, завдання культури, зокрема філософії та науки, мистецтва й літератури, полягає насамперед у тому, щоб збагатити особистість конкретними (емпіричними) знаннями.

Так освіта стала «просвітою», а основний філософський, ідейний, естетичний та художній напрям XVIII ст. отримав назву Просвітництво (від англ. Enlightment, де корінь light - світло).

Літературознавча довідка

Просвітництво (у літературі та мистецтві XVIII ст.) - напрям, представники якого намагалися за допомогою різноманітних художніх засобів утілити естетичний ідеал «природної людини» і норму життя, що відповідає «законам самої природи».

Звісно, кожний письменник по-різному втілював ідеали й норми Просвітництва. Адже, крім загального поняття стилю доби, існує індивідуальний стиль письменника. Деякі літературознавці навіть виділяли в межах Просвітництва окремі напрями, як-от: просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, просвітницький сентименталізм. Однак поза тим важко не помітити найважливіших ознак, властивих доробку всіх митців-просвітителів, філософів-просвітителів і навіть учених-просвітителів. Насамперед це беззастережна віра в розум, його безмежний вплив на внутрішній світ особистості й історію людства. Недарма XVIII століття гордо називало себе Добою Розуму.

Перевірте себе

1. Схарактеризуйте Просвітництво як філософську течію XVIII ст. У чому полягала просвітницька теорія «чистої дошки»?

2. Дайте визначення Просвітництва як літературно-мистецького напряму.

3. Подискутуймо! Робота в групах. Просвітники вважали, що найперше людину треба навчити «правильно судити про людей і розумно з ними взаємодіяти» (Дж. Локк). Об’єднавшись у дві групи, поміркуйте, чи й справді цього можна навчити. Як правильно і як не слід будувати роботу в команді? Обговорюючи ці запитання, скористайтеся поданою карикатурою, зокрема й для характеристики відомої вам з уроків історії суспільно-політичної ситуації в європейських країнах XVIII ст.

А. Байкін. Команда

Зміст