Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Волощук (2025)
Розділ 2. З поезії Заходу
«Твердо ж будемо стояти, як скала...»
• Які майстри слова, на вашу думку, заслуговують на звання «народний поет»? Читаючи нижчеподаний текст, визначте факти, які пояснюють, чому Шандор Петефі вважається народним поетом.

Шандор Петефі
(1823-1849)
Шандор Петефі (справжнє ім’я Олександр Петрович) належить до найшанованіших в Угорщині поетів. Його життя було коротким, але надзвичайно яскравим. Під час своїх мандрівок він обійшов ледь не кожен куточок рідної країни, з великою любов’ю оспіваної ним у віршах. Крім того, Петефі був хоробрим революціонером, який у перших лавах бився за свободу свого народу й загинув на полі боротьби.
Сам поет скромно йменував своє життя «строкатим». В одному з віршів Петефі з властивим йому почуттям гумору так схарактеризував свою біографію:
Я служив у пана Марса1
І до Талії2 наймався...
Скрізь я мав велику ціну -
Проженуть чи сам покину.
То, мов пес, я брів стернею,
То я їздив четвернею;
Чистив чоботи; бувало,
Що й мені їх ваксували.
Переклад Леоніда Первомайського
1 Марс - у давньоримській міфології бог війни.
2 Талія - у давньогрецькій міфології богиня комедії та легкої поезії.
Насправді ця «строкатість» була зовсім не такою веселою і легковажною, як її зображував Петефі...
Майбутній поет народився 1 січня 1823 р. в родині незаможного дворянина. Його батько Іштван Петрович був сербом, мати - словачкою. Угорської мови маленького Шандора навчила няня-мадярка3. Згодом, уже друкуючи свої вірші, він став підписувати їх псевдонімом Петефі, який, по суті, був угорським перекладом слов’янського прізвища Петрович.
3 Мадярка - жіночий іменник від «мадяри», що є самоназвою угорців.
Коли хлопчикові виповнився один рік, сім’я батьків переселилася до Кішкунфеледьгази, яку Шандор згодом вважав своїм рідним містом. Батько щосили намагався дати синові найкращу освіту. Однак через катастрофічну повінь, що сталася 1838 року, він розорився і Шандор був змушений залишити ліцей. Родина постійно потерпала від нестатків, а під кінець життя батько такою мірою зубожів, що мусив орендувати занедбану сільську корчму.
Вчитися хлопчикові довелося в різних містах, позаяк батько прагнув спрямувати його до найкращих учителів. Це було досить непросто для дитини з чуйною душею - жити в чужих людей, сумуючи за материнською ласкою і батьківською порадою. Однак такі мандрівки стали ґрунтовною життєвою школою для майбутнього поета: вони дали змогу пізнати тяжке життя свого народу - пригніченого владою австрійської корони та позбавленого повноцінних прав на рідну мову й культуру.

Кішкунфеледьгаза, Угорщина, аерофотознімок

Невідомий італійський художник. Будка суфлера. XIX ст.
Ще за шкільних років Шандор Петефі усвідомив власне творче покликання. Він захоплювався театром і поезією. Ставши, попри спротив батька, актором, він зазнав чимало радощів, але ще більше - поневірянь через театральну службу. Романтика життя мандрівного актора мала своїми постійними супутниками напівголодне існування, нецікаві другорядні ролі, обтяжливі доручення, як-от: доставка квитків, виготовлення афіш, суфлерська1 робота та ін.
1 Суфле́р - (від фр. souffleur, від souffler - «дихати, дути, підказувати») - співробітник театру, який стежить за перебігом репетицій і вистав та за потреби підказує акторам текст, який вони мають виголошувати.
На жаль, така сама рутина чекала на юного Петефі й у Пештському національному театрі, де він мусив задовольнятися лише участю в масовках і виконанням численних доручень для старших колег-акторів: купувати для них їжу, освітлювати ліхтарем дорогу, коли актриси поверталися після вистави додому, тощо.
Змучений нескінченними злиднями, 16-річний юнак пішов у солдати. Проте армійська служба тривала недовго: за півтора року хворого на сухоти Шандора було звільнено. Знову почалися тривалі мандри голодного, вбого вдягненого, фізично виснаженого, але духовного незламного поета. Не маючи грошей, він часто-густо заробляв на миску гуляшу2 в корчмах читанням власних віршів.
2 Гуля́ш - національна угорська страва. Ця густа смаженина готується з м’яса, цибулі й картоплі. Часто до неї подають шматочки чорного хліба або локшину. За бажання до страви додають сметану, гриби, капусту або горох.
У його творах ішлося про життя в «палацах і хатинах», зображалися магнати й наймити, оспівувалися кохання і природа, лунали заклики до боротьби за батьківщину й свободу. Ці вірші знаходили широкий відгук у серцях випадкових слухачів. Люди швидко підхоплювали їх і поширювали далі. Деякі поезії Петефі ще за його життя стали народними піснями, які співали всією країною. Відтак за кілька років молодий митець зажив слави першого угорського поета й народного улюбленця. Секрет популярності поезії Ш. Петефі полягав у тім, що вона увиразнювала страждання й сподівання тисяч простих угорців і водночас дарувала їм велику втіху й підтримувала їхній дух у боротьбі за волю. Однак слава митця вийшла за кордони його рідної країни. Невипадково чеський письменник Ян Неруда порівнював цього поета з діамантовою застібкою, «яка скріпила угорську літературу зі світовою літературою».
На початку 1848 р. в низці європейських країн розгорнувся потужний революційний рух. 15 березня того самого року революційне полум’я спалахнуло й на угорській землі: народ розпочав боротьбу за звільнення від австрійської влади. Шандор Петефі став одним із загальновизнаних лідерів угорської революції.

Л. Купельвізер. Портрет імператора Фердинанда І в парадній мантії ордена Золотого руна. 1847 р.
Молодий поет узяв активну участь у розробленні вимог угорської революційної демократії (так званих «12 пунктів»), які були передані 13 березня 1848 р. австрійському урядові. Ці вимоги стали програмним текстом угорської революції.
Дізнавшись про те, що австрійський імператор Фердинанд І відхилив «12 пунктів», Шандор Петефі разом з кількома молодими друзями очолив революційне повстання 15 березня 1848 р. в Пешті й Буді. До їхнього спротиву приєдналися майже всі студенти університету. У розташованій поблизу друкарні були надруковані накладом у кілька тисяч екземплярів «12 пунктів» і знаменита «Національна пісня», створена Петефі як поетичний заклик до революції та незалежності. Потому кілька десятків тисяч революціонерів прибули до Буди, де їм вдалося досягти від місцевого намісника ухвалення «12 пунктів» та скасування цензури. А написана Шандором Петефі «Національна пісня» перетворилася на своєрідний гімн повсталого народу.
Невдовзі революційний рух у європейських країнах було зупинено. Загроза реакції нависла й над Батьківщиною поета. У той час він писав:
Затихла знову вся Європа,
Що так палала в боротьбі.
Мовчить ганебно, не здобувши
Ні волі, ані прав собі.
Тремтять народи полохливі.
Один угорець на землі.
На всіх руках кайдани — тільки
В угорських блискають шаблі.
Переклад Леоніда Первомайського
Для придушення революції австрійський уряд увів до Угорщини війська. Вірний своїм переконанням Петефі встав на захист своїх товаришів і приєднався до армії під командуванням легендарного генерала Бема. У її складі він брав участь в останній, вирішальній битві, яка й обірвала його життя. Обставини загибелі Ш. Петефі досі достеменно невідомі. Існує кілька різних версій щодо смерті поета.
Загадкою загибелі Петефі цікавилися також українські письменники. Спираючись на свідчення деяких очевидців, один з них, відомий перекладач віршів Петефі та лірик Леонід Первомайський, розповів таку історію.

Пам’ятник Ш. Петефі, Ужгород. Скульптор Ф. Бені

Погруддя Ш. Петефі, Івано-Франківськ. Скульптор Ш. Клігл
«Генерал Бем наказав Петефі покинути передову лінію. Петефі знав, що австрійці видали наказ узяти його живим - у тисячах примірників уже було розповсюджено поетові прикмети.
Петефі не виконав наказу Бема. Востаннє його бачили на кукурудзяному полі, потім - на містку, - він стояв у напіввійськовому одязі і щось записував у зошит... Далі його сліди зникають...»
На будинку в м. Марошвашархей, де Петефі провів останню ніч свого життя, вирізьблено прекрасні слова: «Тут він був ще людиною, звідси вийшов у свій великий шлях, щоб стати зорею. Сяйво її вічне».
Угорського поета глибоко шанують в Україні. В Ужгороді 1990 р. було встановлено пам’ятник Петефі на площі, названій на його честь. Від 2017 р. пам’ятник поетові прикрашає Івано-Франківськ.

Поштова марка Сербії. 2023 р.
Шандор Петефі прожив лише 26 років. Однак за цей час він спромігся зробити такий внесок в угорську літературу, який можна зіставити зі значенням творчого доробку Тараса Шевченка для України або Адама Міцкевича для Польщі.
Перевірте себе
1. Які факти біографії Шандора Петефі вас найбільше зацікавили? Чому?
2. Що мав на увазі Петефі, називаючи своє життя «строкатим»?
3. Як в особі письменника поєднувалися революціонер і поет? Наведіть приклади з прочитаного розділу підручника.
4. Подискутуймо! Чи можна вважати життя Петефі героїчним? Обґрунтуйте свою думку. Розкрийте зв’язок між долею поета та долею його Батьківщини.
• Під час читання зверніть увагу на образи природи, які поет використовує для розкриття теми вірша. Яку художню роль вони відіграють?
КОЛИ ТИ МУЖ, - БУДЬ МУЖНІМ...
Коли ти муж, — будь мужнім,
Знайди життєву путь,
А лялькою на шворках
В руках судьби не будь.
Пес недолугий - доля.
Лякає навісна
Лиш кволих — і тікає
Від сміливих вона.
Коли ти муж, — будь мужнім
Не тільки на словах.
Найкращий з Демосфенів1 -
Меч у твоїх руках.
Твори у вирі битви,
А довершивши твір,
Замовкни, як змовкає
Гроза за краєм гір.
Коли ти муж, - будь мужнім,
Вмій правду боронить,
Хоча б і довелося
За неї кров пролить.
Зумій заради правди
Зламать життя своє.
Честь в боротьбі - найвище,
Що в тебе в світі є.
Коли ти муж, - будь мужнім,
Борися і страждай,
Але своєї волі
Нікому не віддай!
Хто продається, - гине
В зневазі і ганьбі.
«Голодний, але вільний!» -
Впиши в девіз собі.
Коли ти муж, - будь мужнім.
І в водоверті літ
Тебе не подолають
Ні люди, ані світ.
Будь дубом, котрий буря
З корінням вирива,
Але який не гнеться
Під вітром, як трава!
Переклад Леоніда Первомайського
1 Демосфе́н - давньогрецький оратор, політичний діяч.
Запитання і завдання до прочитаного
1. Як розуміє мужність поет? А ви?
2. Які життєві цінності, за Ш. Петефі, має обстоювати мужня людина?
3. Що у вірші цим цінностям протиставляється? Підтвердіть свою відповідь цитатами.
4. Робота в парах. Знайдіть у вірші конкретні моральні поради поета. З якими з них ви згодні? Що вам хотілося б заперечити? Обґрунтуйте свою точку зору прикладами з життя або з відомих вам літературних творів.
ОДКРИЙ МЕНІ ДОРОГУ, ДОЛЕ...
Одкрий мені дорогу, доле,
Щоб я для людства щось зробив,
Щоб пломінь благородний в мене
Даремно в грудях не зотлів.
Той пломінь, наче впавши з неба,
Давно в крові моїй живе.
Мій кожний серця стук - молитва
За щастя людства світове.
Коли б я міг не лиш словами,
Підтвердить ділом поклик свій, -
Нехай би на новій Голгофі
Мені воздвигли хрест новий.
За благо й волю людства вмерти -
Яка щаслива й світла смерть!
Життя? Воно ціни не має,
Коли не повне сонцем вщерть.
Скажи мені, що я загину
В бою за щастя осяйне, -
І сам хреста я приготую,
На котрім розіпнуть мене!
Запитання і завдання до прочитаного
1. Яким бачить сенс свого життя ліричний герой вірша «Одкрий мені дорогу, доле...».
2. Визначте зв’язок вірша з біографією поета.
3. Які ідеали стверджує в цьому творі Петефі?
4. Робота в парах. Знайдіть у вірші християнські мотиви й розкрийте їхній зміст.
5. Філологічний майстер-клас. Порівняйте мотив долі у віршах «Коли ти муж, - будь мужнім», «Одкрий мені дорогу, доле...».

Пам’ятник Шандору Петефі в Києві
Творчість Шандора Петефі є яскравим прикладом літератури, що зміцнює національний дух. «Патріотична пісня» - гімн угорської революції 1848 р. Автор закликає співвітчизників до об’єднання та боротьби за свободу.
• Скориставшись посиланням https://cutt.ly/ZeLX8yOm або QR-кодом, прочитайте вірші Петефі «На Батьківщині», «Патріотична пісня».
![]()
Запитання і завдання для самостійного опрацювання теорій
1. Як Петефі висловлює свою любов до рідної землі у вірші «На Батьківщині» і як образи природи допомагають підкреслити почуття поета до рідного краю?
2. Які символи використовуються у вірші для передачі любові до батьківщини в «Патріотичній пісні»? Як поет передає емоції гордості та рішучості у вірші?
3. Творча лабораторія. Створіть презентацію або підготуйте доповідь про сучасних українських героїв, які проявили самопожертву та героїзм, порівнявши їх з образами героїв у поезії Петефі.