Зарубіжна література. 6 клас. Волощук

Розділ 2. З Нового заповіту

• Розгляньте репродукції картин на с. 27-28. З опорою на них, згадайте, які євангельські історії ви пам’ятаєте з курсу зарубіжної літератури 5 класу.

У Новому Заповіті, який складається з 27 книг, ідеться про життя, смерть і чудесне воскресіння Ісуса Христа. Чотири Євангелія (Євангеліє - у перекладі з латини - «радісна, блага звістка»), написаних учнями Ісуса Христа - Матеєм, Марком, Лукою та Іоанном, - переповідають про численні дива, які творив їхній Учитель. Так, Христу було до снаги нагодувати тисячі людей лише кількома хлібинами та рибинами, зцілювати безнадійних хворих і навіть воскрешати мертвих. Важливе місце в Євангеліях посідає також учення Христа, в основу якого покладено любов до Бога й до «ближнього», а відтак - до всіх людей. Христос проповідував любов, яка вивищується над людською гордістю, егоїзмом, образами, заздрощами, болем, гнівом і навіть ненавистю до смертельних ворогів. Своїми передсмертними муками, стратою та подальшим воскресінням Ісус засвідчив не лише непереборну істинність християнської віри, але й всепереможну силу такої любові.

В. Г. Маргетсон. Добрий самарянин

А. Бальдовінетті. Благовіщення. Бл. 1470 р.

При цьому Христову проповідь побудовано так, що вона є зрозумілою для кожної людини, яка хоче до неї дослухатися - від дітей, які ще не вміють читати, або неписьменних дорослих до найосвіченіших мудреців і геніальних мислителів. Це вдається передусім завдяки особливій літературній формі Христових повчань, яка називається притчею. У перекладі з грецької мови «притча» означає «йти пліч-о-пліч». Отож притча ставить «пліч-о-пліч» відоме з невідомим або, інакше кажучи, надає можливість порівнювати відомі факти з новими, невідомими значеннями. У притчі змальовуються зазвичай цілком буденні, добре знайомі кожному речі чи явища. Однак вони містять приховане порівняння. Пригадаймо хоча б відому вам притчу про доброго самарянина, який своєю допомогою врятував постраждалого подорожнього від страждань, а можливо, і від загибелі. Постраждалий подорожній у ній - це образ християнського «ближнього», священник і левіт, що байдуже пройшли повз нього, - це образи зачерствілої в егоїзмі душі, а добрий самарянин - уособлення християнської любові до іншої людини. Відтак маленька побутова замальовка виростає у великий взірець християнських цінностей: співчуття, дійового добра та милосердя. У більшості притч налічується мінімальна кількість персонажів, які до того ж не мають власних імен. Це пояснюється тим, що притчі націлені на широкі узагальнення.

Е. Берн-Джонс. Вифлеємська зірка. 1890 р.

Притча - твір, в основу якого покладено інакомовний повчальний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. Під час «розшифровування» цього порівняння розкриваються інакомовний зміст притчі та закладена в ній повчальна мудрість.

Розмірковуючи над сюжетом притчі, слухач робить свої висновки, як слід чинити в повсякденному, духовному або суспільному житті. Ба більше, за дві тисячі років Христові притчі анітрохи не втратили свого глибокого змісту й величезного духовного значення. І сьогодні вони промовляють до кожної людини, яка замислюється над моральними питаннями свого життя й прагне духовного саморозвитку.

Одним з найяскравіших прикладів євангельських притч є притча про блудного сина.

ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА

В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: «Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає». І батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів потому молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно. І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краї, і він почав бідувати.

Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. І він бажав би був наповнити живіт свій стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому. Опам’ятавшись, він сказав до себе: «Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. Встану та й піду до батька мого і скажу йому: “Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе! Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів”».

Л. Спада. Повернення блудного сина. 1600-ті рр.

І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його. Тут син сказав до нього: «Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином». А батько кликнув до слуг своїх: «Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги. Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімося, бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся». І вони заходились веселитися.

А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б. Той же сказав йому: «Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим». Розгнівався той і не хотів увійти.

І вийшов тоді батько й почав його просити. А той озвався до батька: «Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля». Батько ж сказав до нього: «Ти завжди при мені, дитино, і все моє - твоє. А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся».

Переклад І. Хоменка

Літературний практикум

1. Яке враження справила на вас історія блудного сина? Які почуття у вас викликали зображені в ній персонажі?

2. Яку ілюстрацію намалювали б ви до цієї притчі? Усно опишіть її.

3. Перекажіть зміст історії блудного сина. Пригадайте її деталі, відповідаючи на такі запитання:

1. Про яку їжу мріяв блудний син, коли найнявся пасти свиней у чужому краї?

2. У якій ролі він вирішив повернутися до батька? Як ви гадаєте, чому?

3. Як повівся батько, коли здалеку побачив, що його блудний син повертається?

4. Які були перші слова блудного сина до батька під час їхньої зустрічі?

5. Які речі батько наказав дати блудному сину після його повернення?

4. Робота в парах. Обговоріть, що підкреслюють вищезазначені деталі в образах героїв.

5. Які почуття викликало у старшого сина повернення молодшого брата? Висловте свою думку щодо його ставлення до брата.

6. Як ви зрозуміли моральний зміст цієї євангельської притчі?

7. Прочитайте текст «Інакомовний зміст притчі “Блудний син”».

Інакомовний зміст притчі «Блудний син»

Як ви вже знаєте, притчі містять прихований інакомовний зміст. У притчі про блудного сина його мають всі персонажі й навіть дрібні деталі оповіді. Так, образ батька позначає Бога, постаті його синів - людей, яких Бог створив за Своєю подобою й любить батьківською любов’ю. Водночас молодший син уособлює грішників, а старший - тих, хто видається праведниками, але насправді не є такими (як-от, наприклад, згадувані в Євангелії книжники та фарисеї¹). Спадок, який отримав молодший син, - це духовні й матеріальні подарунки, що їх Бог дарує кожній людині. Втеча з батьківського дому й розтрата спадку - це спроба людини втекти від Божих законів і жити за власною волею. Проте, відкидаючи Божі закони, людина віддається беззаконню і марнує всі ті обдарування, якими наділив її Бог. Голод, який спіткав блудного сина, символізує і Боже покарання за гріх, і Божий заклик до покаяння. Завдання пасти свиней з-поміж давніх євреїв уважалося найпринизливішою роботою, адже юдейська релігія вважає свиню нечистою твариною й забороняє вживати в їжу її м’ясо. Тож у цій деталі притчі стверджується думка про те, що гріх, якому беззастережно віддається людина, може довести її до найпринизливішого стану. Рішення сина повернутися до батька й випросити його прощення означає, що він покаявся за скоєні вчинки. Величезна радість батька щодо повернення молодшого сина - це вираз безмежної любові й милосердя Бога до людини. А перстень, який батько звелів віддати блудному синові, - це знак повернення людині, що щиро покаялася й хоче змінитися, Божих подарунків та «синовнього» місця у духовній царині Бога. Отож проста, на перший погляд, євангельська притча має надзвичайно глибокий прихований смисл.

¹ Фарисей - член релігійно-політичної партії заможних верств міста, що вирізнялася фанатизмом і лицемірством у виконанні зовнішніх правил благочестя.

8. Використовуючи інформацію з тексту «Інакомовний зміст притчі “Блудний син”», заповніть у зошиті нижчеподану таблицю.

Образ або деталь	Інакомовний зміст	Цитата

9. Спираючись на прихований інакомовний зміст притчі, сформулюйте її головну думку.

10. Розвиваємо мовлення. Прочитайте довідку щодо значення слова «блудний». Складіть три речення зі словом «блудний» у його різних значеннях і запишіть їх у зошит.

Блудний - 1. Той, хто блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування. 2. Той, хто рухається в різних напрямках, весь час переходить від одного предмета до іншого. 3. Помилковий, неправильний.

Блудний син - це людина, що після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини.

26 червня 1857 р. Тарас Григорович Шевченко записав у щоденнику про свій задум видати в гравюрі серію сатиричних малюнків під назвою «Притча про блудного сина». Проте український митець прочитав відому біблійну приповідку під кутом тогочасної дійсності. На жаль, із дванадцяти задуманих малюнків автор відтворив лише вісім - «Програвся в карти», «У шинку», «У хліві», «На кладовищі», «Серед розбійників», «Покарання колодкою», «Покарання шпіцрутенами», «У в’язниці».

Т. Шевченко. Програвся в карти. 1856-1857 рр.

Недарма серію відкриває малюнок «Програвся в карти». Блудного сина зображено молодим вродливим парубком, який програвся до нитки в азартні ігри. З назв творів Шевченкової серії можна зрозуміти, що падіння героя зображено з нарощуваною силою. У своїх сатиричних ілюстраціях Т. Шевченко підкреслював необхідність виправлення пороків сучасного йому суспільства.

• 1. Розгляньте малюнок Т. Шевченка «Блудний син». Якими деталями художник підкреслює «блудний» спосіб життя героя? Як почувається зображений герой? Чи розкаявся він у своїх помилках? Обґрунтуйте свою відповідь. 2. Скориставшись посиланням https://cutt.ly/TCyREZI або QR-кодом, розгляньте серію малюнків Т. Шевченка «Притча про блудного сина». Чому, на вашу думку, художник обрав нетрадиційні для європейського мистецтва події притчі?

ПРИТЧА ПРО СІЯЧА

От вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять. Хто має вуха, нехай слухає.

Переклад І. Хоменка

Запитання і завдання до прочитаного твору

1. Упорядкуйте літературне лото. Розгляньте ілюстрації, доберіть у притчі про сіяча відповідні цитати та вишикуйте в зошиті номери ілюстрацій у сюжетному порядку.

Кадри з анімаційного фільму «Притча про сіяча» з відеосерії The Global Gospel

2. Як ви розумієте зміст притчі про сіяча?

Інакомовний зміст в євангельській притчі про Сіяча

Зміст притчі про Сіяча досить докладно пояснений Ісусом Христом. Сіяч - це Господь; насіння - це слово Боже, тобто християнське вчення; поле - це людство, яке по-різному сприймає насіння слова Божого. Це насіння має однакову живильну й світлодайну силу для всіх людей. Однак не завжди дає однаковий урожай, оскільки залежить від того ґрунту, до якого потрапляє. Цей ґрунт позначає людську душу, тобто наше серце.

Земля край дороги, до якої падає перше насіння й у якій воно навіть не може вкорінитися, уособлює людей, що не хочуть дослухатися до євангельського вчення. Такі люди прагнуть отримати найпростіші задоволення від життя: вони хочуть смачно їсти, гарно вдягатися, мати багату оселю, заробляти багато грошей, - а понад тим їх нічого не цікавить. Такі люди глухі до Божого слова, й воно стрімко зникає з поверхні їхньої душі, не залишаючи жодних слідів.

Посіяне в другому, кам’янистому, ґрунті означає тих людей, які спочатку сприймають євангельське вчення з радістю, проте їхнє ставлення до нього нестале й непевне: під час першого лиха або іншого випробування вони швидко втрачають віру.

Третє поле, у якому насіння заростає терниною, є інакомовним образом людей, які чують слово Боже, але надто заклопотані земними справами. За цими клопотами вони забувають його, і воно стає безплідним.

Зрештою, четверта, добра земля означає людей, що уважно дослухаються до євангельського вчення, цінують його понад усе й намагаються жити за його законами.

3. Використовуючи інформацію з тексту «Інакомовний зміст в євангельській притчі про Сіяча», заповніть у зошиті нижчеподану таблицю.

Образ	Інакомовний зміст	Цитата

РОЗП’ЯТТЯ ТА ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТА

Ісуса Христа було засуджено до розп’яття. Воїни, узявши Його, знущалися і глумилися з Нього. Воїни відвели Ісуса Христа у двір і, роздягши Його, жорстоко били. Потім вдягли на Нього багряницю¹ (...) і, сплівши вінець з колючого терну, поклали Йому на голову, і дали Йому у праву руку тростину замість царського жезла. І стали глузувати з Нього. Вони ставали на коліна, кланялись Йому і говорили: «Радуйся, Царю Юдейський!». Плювали на Нього і, взявши тростину, били по голові й лицю.

¹ Багряниця - коротка одежа червоного (багряного) кольору без рукавів, яка застібувалася на правому плечі.

Насміявшись, вони зняли з Нього багряницю й зодягли у власний одяг. Засудженим до розп’яття належало самим нести хрест свій, тому воїни поклали на плечі Спасителю хрест Його і повели на місце, призначене для розп’яття. Це був пагорб, який називали Голгофою¹, або Лобним місцем. Голгофа знаходилася на захід від Єрусалима, неподалік від міської брами, яка називалася Судною.

¹ Голгофа - 1. Пагорб поблизу Єрусалима, де розіп’яли Ісуса Христа. 2. У переносному значенні: місце мук, страждання.

За Ісусом Христом ішло безліч народу. Дорога була дуже нерівною. Змучений побоями і катуваннями, втомлений душевними стражданнями, Ісус Христос ледве йшов, кілька разів падаючи під тягарем хреста. Коли дійшли до міської брами, де шлях піднімався на гору, Ісус Христос зовсім знеміг. У цей час воїни побачили поблизу людину, яка зі співчуттям дивилася на Христа. Це був Симон, що повертався після роботи з поля. Воїни взяли його і примусили нести хрест Христа.

Страта через розп’яття на хресті була найганебнішою, найболіснішою і найжорстокішою. На таку смерть у ті часи засуджували найневиправніших злочинців: розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів. Муки розіп’ятої людини неможливо описати. Крім нестерпного болю в усіх частинах тіла, розіп’ятого мучили страшна спрага і смертельні душевні страждання. Смерть була такою повільною, що багато хто вмирав на хресті лише через декілька днів. Навіть виконавці страти - зазвичай люди жорстокі - часто не могли спокійно дивитися на страждання розіп’ятих. Вони готували питво, яким намагались втамувати неймовірну спрагу, або ж робили суміш з різних речовин, що на якийсь час притуплювали свідомість і полегшували муки. Згідно з єврейським законом, розіп’ятий на дереві вважався проклятим. Вороги хотіли навіки зганьбити Ісуса Христа, засудивши Його на таку смерть.

Коли Ісуса Христа привели на Голгофу, воїни подали Йому кисле вино, змішане з гіркими речовинами, аби полегшити страждання. Але Господь, скуштувавши, не захотів його пити. Він не хотів уживати ніякого засобу для полегшення страждань. Ці страждання Він прийняв на Себе добровільно за гріхи людей; тому і бажав витерпіти їх до кінця.

Коли усе було приготовано, воїни розіп’яли Ісуса Христа. Це було близько полудня. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, кажучи: «Отче! Прости їм, бо не відають, що чинять».

Поряд з Ісусом Христом розіп’яли двох злочинців, одного праворуч, іншого ліворуч від Нього.

Між тим, воїни, що розіп’яли Ісуса Христа, взяли Його одяг і стали ділити між собою. Верхній одяг вони розідрали на чотири частини, кожному воїнові по частині. А хітон (нижній одяг) був не шитий, а увесь тканий зверху донизу. Тоді вони сказали один одному: «Не будемо роздирати його, а киньмо жереб на нього, кому буде». І, кинувши жереб, воїни сіли, охороняючи місце страти.

Вороги не переставали ображати Ісуса Христа і на хресті. Вони, проходячи повз, лихословили, первосвященники, книжники, старійшини і фарисеї, глузуючи, говорили: «Інших спасав, а Себе Самого не може спасти; якщо Він Христос, Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і тоді увіруємо в Нього».

Навіть один з розбійників, що був розіп’ятий ліворуч Спасителя, хулив Його і говорив: «Якщо Ти Христос, спаси Себе і нас». Інший же розбійник, навпаки, втихомирював того і звернувся до Ісуса Христа з молитвою: «Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє». Милосердний Спаситель прийняв щире покаяння цього грішника, який засвідчив таку дивну віру в Нього, і відповів благорозумному розбійникові: «Істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю».

Біля хреста Спасителя стояли Матір Його, апостол Іоанн, Марія Магдалина і ще кілька жінок, які шанували Його. Неможливо описати скорботу Божої Матері, яка бачила нестерпні муки Сина Свого! Ісус Христос, побачивши Матір Свою та Іоанна, що стояли тут, - Іоанна ж любив Він особливо, - говорить Матері Своїй: «Жоно! Це - син Твій». Потім говорить Іоаннові: «Це - Мати Твоя». Із цього часу Іоанн взяв Матір Божу до себе у дім і піклувався про Неї до кінця Її життя.

Між тим, під час страждань Спасителя на Голгофі сталося велике знамення. З тієї години, як Спаситель був розіп’ятий, сонце погасло і настала темрява по всій землі, і тривала до самої смерті Спасителя.

Господь Ісус Христос промовив: «Пити». Тоді один з воїнів побіг, узяв губку, намочив її оцтом, настромив на тростину і підніс до пересохлих губ Спасителя. Скуштувавши оцту, Спаситель промовив: «Звершилось», тобто виконалась обітниця Божа, здійснено спасіння людського роду. Після цього гучним голосом виголосив: «Отче, в руки Твої віддаю Дух Мій!». І, схиливши голову, віддав дух, тобто помер.

І ось завіса у храмі, що закривала святе святих, розідралася навпіл, зверху донизу; і земля затряслась; і каміння порозпадалось. Сотник же і воїни з ним, які стерегли розіп’ятого, бачачи землетрус і все, що відбувалось перед ними, налякались і сказали: «Воістину, Чоловік цей був Син Божий». А народ, який був при розп’ятті і все бачив, у страху став розходитися, б’ючи себе в груди.

Того ж вечора, невдовзі після того, як все звершилося, знана, добра і справедлива, багата людина Йосип просив дозволу зняти тіло Христове з хреста і поховати. Йосип, купивши плащаницю (полотно для поховання), прийшов на Голгофу. Прийшов також ще один таємний ученик Ісуса Христа Никодим. Він приніс із собою для поховання дорогоцінну запашну мазь - суміш смирни¹ та алое. Вони зняли тіло Спасителя з хреста, намастили Його запашною маззю, загорнули в плащаницю. Часу було мало, оскільки наближалося велике свято Пасхи, тому поклали Христа в печері, яку Йосип вирубав у скелі для свого поховання у саду поблизу Голгофи. Потім привалили до дверей гробу великий камінь і пішли. Марія Магдалина та інші жінки були там і дивились, як поклали тіло Христове.

¹ Смирна - благовонний бальзам, мазь, якою намащували тіло покійника, готуючи його до погребіння.

Та вороги Христові не заспокоїлися, незважаючи навіть на велике свято. Побоюючись, що справдиться пророцтво про воскресіння, первосвященники з фарисеями пішли до гробу Ісуса Христа і, оглянувши уважно печеру, наклали на привалений камінь свою печатку; і поставили біля гробу Господнього воїнську варту.

У неділю на світанку Марія Магдалина, Іоанна, Саломія та інші жінки, взявши приготоване запашне миро², пішли до гробу Господнього, щоб намастити тіло Його, бо не встигли зробити цього під час похорону. Церква іменує цих жінок мироносицями. Вони ще не знали, що до гробу Христового приставлено сторожу і вхід до гробу запечатано.

² Миро - у християнстві спеціально приготована й освячена ароматична олія.

Підійшли жінки, побачили, що камінь відвалено від гробу. І коли зупинилися, раптом побачили світлосяйного ангела, що сидів на камені. Ангел, звертаючись до них, сказав: «Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. Його нема тут - Він воскрес, як сказав. І підіть швидше, скажіть ученикам Його, що Він воскрес із мертвих». Вони ввійшли всередину печери і не знайшли тіла Господа Ісуса Христа. Та, глянувши, побачили ангела в білому одязі, що сидів праворуч того місця, де було покладено Господа; їх пройняв жах.

Ангел же сказав їм: «Не жахайтеся. Ісуса шукаєте Назарянина, розіп’ятого. Він воскрес - Його нема тут». Коли здивовані жінки ще стояли, перед ними раптом знову з’явилися два ангели у сяючих одежах. Жінки зі страхом схилили обличчя свої до землі. Ангели сказали їм: «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес. Згадайте, як Він говорив вам, що Синові Людському належить бути виданому до рук людей-грішників, і бути розіп’ятим, і на третій день воскреснути».

Переклад І. Огієнка

Запитання і завдання до прочитаного

1. Які деталі розповіді про страту Ісуса Христа вам найбільше запам’яталися? Що вас найбільше вразило в цьому епізоді?

2. Події, пов’язані з Ісусом Христом, що відбувалися в останні дні його життя, називають Страстями Христовими. Слово «страсті» походить від латинського passio - «страждання». Які страждання випали на долю Ісуса Христа шляхом на Голгофу? Запишіть основні події, розмістивши їх на сходинках.

3. Які деталі підкреслюють особливу жорстокість ворогів Ісуса Христа?

4. Які властивості Христа виявилися під час його тортур? Як ставився Христос до своїх мучителів? Обґрунтуйте відповідь цитатами з тексту.

5. Назвіть персонажів, що виявили співчуття до Ісуса Христа. Які вчинки засвідчують їхню любов до Христа?

6. Чому, на вашу думку, одному з розбійників, якого також було розіп’ято, Христос пообіцяв, що той того самого дня буде з ним у раю?

7. Які незвичайні знамення відбулися під час страти Христа й наступного дня? Як сприйняли ці події свідки?

8. Розвиваємо мовлення. Поясніть зміст таких висловів: Великий потоп, Вавилонська вежа, блудний син. Наведіть приклади їх використання в повсякденному мовленні.

9. Дайте визначення поняття «притча» й поясніть його на конкретних прикладах.

10. На основі опрацьованого за підручником матеріалу напишіть твір на тему «Чого нас навчають біблійні оповіді?».

Велика подія - Світле Христове Воскресіння - відзначається в Україні як одне з найвеличніших християнських свят. Недарма в українській традиції це свято називається Великоднем. Свято Воскресіння Христового триває цілий тиждень. У всі дні цього свята прийнято вітатися братнім цілуванням зі словами: «Христос Воскрес!».

У перший день свята відбувається хресний хід, наслідуючи жінок-мироносиць, які йшли рано-вранці до гробу Спасителя, та освячення пасхальних кошиків. Під пасхальним рушником у кошиках обов’язково лежать крашанки, які є символом нового життя. До того ж здавна існувала традиція до Великодня розмальовувати писанки - яйця, декоровані традиційними символами, що пишуться за допомогою воску й барвників. До речі, єдиний у світі музей писанки, який має унікальну форму самої писанки, збудовано в місті Коломиї Івано-Франківської області.

«Притча про блудного сина» - одна з найчастіше зображуваних у мистецтві. На картині І. Босха блудного сина зображено як людину, що блукає земним життям, зіштовхуючись із спокусами та пастками. Символом цих небезпек стає напівзруйнована таверна, у якій блудний син і залишив свій спадок.

І. Босх. Блудний син 1510 р.

Полотно Рембрандта ван Рейна «Повернення блудного сина» є одним з найвідоміших. Рембрандт прагнув достеменно відтворити текст, тому так вжився в притчу, наче сам був свідком того, що сталося, і це дало йому можливість показати недомовлене. В його картині блудний син - людина, яка не просто втратила сім’ю, рідну домівку, батьківщину, але й заблукала на життєвому шляху, втратила моральні орієнтири в житті.

Рембрандт ван Рейн. Повернення блудного сина. 1669 р.

У центрі картини - обірваний жебрак, у підперезаному мотузкою лахмітті, з голеною головою каторжника, що стоїть на колінах і ховає обличчя на грудях батька. Сором і каяття охопили блудного сина, він, можливо, вперше за багато років відчув тепло людських обіймів. Водночас батько старечими нетвердими руками з дбайливою ніжністю притискає сина до себе. Ця хвилина за своїм психологічним станом дорівнює вічності; перед батьком і сином проходять роки, проведені ними один без одного, - роки, що принесли багато душевних мук.

• 1. Розгляньте репродукції картин І. Босха та Рембрандта (с. 38-39). Який епізод притчі зображено на кожній з них? 2. Які символи використав кожен художник, аби передати своє бачення прочитання біблійної притчі? 3. Порівняйте кольорову гаму картин І. Босха та Рембрандта. Які почуття та емоції відображають кольори на кожній картині?

Події розп’яття та воскресіння Ісуса Христа стали джерелом натхнення багатьох митців. Трагічною силою вражає картина Тіціана «Покладання тернового вінця», у якій передано глибоке страждання людини та цинізм, жорстокість катів. Світло вириває з войовничого натовпу оголене змучене тіло Христа та його мученицьке обличчя. Вишнево-червона тканина багряниці привертає увагу глядачів, передаючи напруженість того, що відбувається.

Тіціан. Покладання тернового вінця. 1542-1543 рр.

По-різному художники зображують мученицький шлях Христа на Голгофу. Фреска італійського митця Джотто «Хресний шлях» відображає самотність Христа перед брутальною силою, водночас підкреслюючи духовну велич і мужність Сина Божого. Повільно рухається сумна процесія. Ісус іде, його підштовхує жорстокий натовп. Трагізм того, що відбувається, підкреслюється в образі Марії. До сина спрямовано її занепокоєний погляд над головами безсердечних мучителів.

Джотто. Хресний шлях. 1304-1306 рр.

Навмисно гротескно зображено цей сюжет у картині І. Босха «Несення хреста». Серед учасників процесії - солдати, стражники, ченці, містяни. Незліченні відтінки ненависті, злості, злорадства та насильства на обличчях натовпу. Вражають окремі деталі: викручені носи, хижі гримаси, розпалені жагою крові очі, вискалені роти, що прагнуть негайної розправи. А на цьому тлі — смиренне, позбавлене будь якої ненависті й засмучене стражданням обличчя Ісуса. Це єдине обличчя на полотні, що випромінює людяність і прощення.

І. Босх. Несення хреста. 1510-1535 рр.

• Розгляньте репродукції творів Тіціана, Джотто, І. Босха (с. 39-40). На чому акцентує увагу кожен з художників? Яким постає на кожній із цих картин Ісус Христос? А його ненависники?

В Євангеліях ви знайдете багато цікавих притч, переповіданих Ісусом Христом. Так, в одній з них ідеться про чоловіка, який знайшов у полі безцінний скарб. Аби зберегти його, чоловік віддав усе, що до того мав. Як і чому це сталося, ви дізнаєтеся з розповіді «Скарб у полі». В іншій притчі розповідається про багатія, який щодня бенкетував і вдягався в розкішний одяг, та жебрака Лазаря, який у струпах лежав біля воріт його будинку й був радий недоїдкам, що залишалися від столу багача й викидалися геть. Та раптом усе змінилося...

• Скориставшись посиланням https://cutt.ly/y1L4zBo або QR-кодом, прочитайте ці та інші євангельські притчі. Розгляньте ілюстрації до них. Чи відображають вони, на вашу думку, тему відповідного твору? Обґрунтуйте свою думку.

ТВОРЧО ПОВТОРЮЄМО Й УЗАГАЛЬНЮЄМО ПРОЧИТАНЕ

1. З яких двох великих частин складається Біблія? Про що в них розповідається?

2. Дайте визначення поняття «притча» та проілюструйте його прикладами з відомих вам євангельських притч.

3. Розкрийте моральний зміст однієї з прочитаних біблійних оповідей.

4. Перекажіть близько до тексту оповідь про Каїна та Авеля, використовуючи такі опорні слова та словосполучення: перша сім’я, брати, рільник, вівчар, час врожаю, принести жертву, зглянутися на жертву, запросити піти в поле, голос крові, заволокою тинятися по землі, покарати семикратно, рушити у вигнання.

5. У вигляді таблиці складіть і запишіть у зошиті порівняльну характеристику Каїна та Авеля: визначте спільне і відмінне в образах.

6. Перекажіть історію про Великий потоп, супроводжуючи свою розповідь показом ілюстрацій.

7. Пофантазуйте! Яким ви уявляєте Ноїв ковчег? Опишіть його, використовуючи опорні слова та словосполучення з тексту «Потоп і Ной», подані в таблиці.

Іменники	Дієслова	Прикметники	Числівники	Прислівники
ковчег корабель лікоть сім’я тварини птахи пожива	побудувати поробити просмолити увійти узяти вижити	величезний найрізноманітніший всілякий	триста п’ятдесят тридцять по двоє	завдовжки завширшки заввишки всередині ззовні

8. Розкрийте зміст біблійної оповіді про Вавилонську вежу. Висловте своє ставлення до зображеної ситуації.

9. Скориставшись посиланням https://cutt.ly/g1c20uz або QR-кодом, розгадайте онлайн-кросворд «Біблійні оповіді».

10. Порівняйте персонажів біблійної оповіді про розп’яття та воскресіння Ісуса з героями притчі про доброго самарянина, яку читали в 5-му класі. Хто з тих, хто перебував біля Христа в останні години його життя і після смерті, був для нього добрий самарянин, а хто - ні?

11. У чому проявилися безмежна любов Христа до людей, його милосердя й сила прощення?

12. Розвиваємо мовлення. Скориставшись додатковими джерелами інформації, дізнайтесь і запишіть у зошит значення усталених біблійних висловів: нести свій хрест; не відають, що творять; терновий вінець; іти на Голгофу.

13. Скориставшись посиланням https://forms.gle/jZbEVmcxrp7QCPfk7 або QR-кодом, виконайте перевірочні онлайн-тести до першої частини підручника.