Зарубіжна література. 6 клас. Волощук

Словник літературознавчих термінів

Алегорія - інакомовне зображення рис характеру, поведінки, взаємин людей і явищ суспільного життя.

Байка - стисла віршована або прозова розповідь, в основу якої покладено алегоричний сюжет повчального характеру. У байці діють алегоричні персонажі (люди, тварини, рослини, предмети тощо, які виступають позначенням певних моральних і суспільних явищ). Зазвичай наприкінці байки міститься повчальний висновок - мораль.

Вічні образи - персонажі, що існують у мистецтві різних країн та епох і наділені широким універсальним значенням. До вічних образів, наприклад, належать Каїн та Авель, Самсон, Іуда, Прометей, Дон Кіхот, Ромео і Джульєтта тощо. З одного боку, у вічних образах утілено загальнолюдські цінності, що й забезпечує їм безсмертя у світовій культурі. З іншого боку, кожен митець і кожна доба збагачують їх новим змістом, що зумовлює їх постійне оновлення. Чимало вічних образів сприймається нині як уособлення вічних устремлінь людського духу.

Гумор - різновид комічного, зображення смішного в життєвих явищах, людських характерах, учинках, стосунках. Зовнішня усмішка в гуморі поєднується з внутрішньою симпатією до зображуваного.

Езопівська (езопова) мова - мова, що ґрунтується на інакомовленні, натяках та інших прийомах, які утворюють прихований зміст твору.

Епітет - яскраве образне означення, що підкреслює певну рису зображуваного й надає йому емоційного забарвлення. Як епітет переважно вживається прикметник.

Композиція - побудова літературного твору, його структура.

Конфлікт - зіткнення протилежних поглядів, інтересів, активних сил, що визначає рух сюжету літературного твору. Таке зіткнення може відбуватися в душі літературного героя, між двома персонажами, групами персонажів, а також між героєм та обставинами, які йому перешкоджають.

Міф - стародавня оповідь про походження і будову Всесвіту, діяння богів, таємниці народження і смерті людини, життя правителів і героїв.

Мотив - сталий елемент певного сюжету, який повторюється в різних творах.

Науково-фантастична література - різновид фантастичної літератури, у якому автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються прогнозувати майбутнє, узявши за основу ідею позитивного або негативного впливу досягнень науки і техніки на розвиток людства.

Новела - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про незвичайну пригоду. Новела схожа на оповідання, але відрізняється від нього напруженим сюжетом, для якого характерні стрімкий розвиток і несподіваний фінал.

Оповідання - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зазвичай описано один епізод із життя героя.

Пейзажна лірика - віршовані твори, присвячені описам природи. Зазвичай такі твори увиразнюють ставлення людини до природи або внутрішній світ людини, що відображається в поетичній картині природи.

Підтекст - неявний, «прихований під текстом» зміст художнього образу.

Повість - прозовий твір, який має більший, ніж оповідання, обсяг. У повісті зазвичай змальовано низку подій із життя головного героя і детально зображено пов’язаних з ним другорядних персонажів.

Пригодницький роман - різновид роману, для якого характерний гострий сюжет, що побудовано на захопливих пригодах, мандрівках до далеких країн, таємницях, переслідуваннях та інших незвичайних подіях. Персонажі пригодницького роману зазвичай чітко поділяються на «героїв» і «лиходіїв». Головна мета таких творів полягає в тому, щоб розважити читача. Майстрами пригодницької літератури вважаються Жуль Верн, Роберт Льюїс Стівенсон, Генрі Райдер Гаґґард, Томас Майн Рід та інші.

Притча - твір, в основу якого покладено інакомовний повчальний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. При «розшифровуванні» цього порівняння розкриваються інакомовний зміст притчі та закладена в ній повчальна мудрість.

Різдвяне оповідання - невеликий за обсягом прозовий твір, дія якого відбувається під час Різдва й має щасливу розв’язку, тісно пов’язану із суттю і духом цього свята.

Роман - великий за обсягом прозовий твір, у якому на тлі суспільних подій зображено значну частину життя головного героя або його долю в цілому. У романі діє багато персонажів, і не всі вони пов’язані з головним героєм.

Сатира - гостра критика вад людського характеру та негативних явищ суспільного життя. Сатира поєднує в собі висміювання з жорстким або навіть гнівним засудженням.

Строфа - група рядків, що повторюються в тексті віршованого твору. У пісні строфа зазвичай утворює основу куплету.

Фантастична література (фантастика) (з грец. «мистецтво уявляти») - різновид художньої літератури, у якому зображується дивний і незвичайний світ, з яким людина в реальному житті зіткнутися не може.

Хайку (хоку) - традиційний для японської поезії неримований трирядний вірш, що містить 17 складів. Зазвичай такий вірш розподіляється за схемою: 5 складів у першому рядку, 7 - у другому, 5 - у третьому. У хайку кількома виразними штрихами створено містку замальовку повсякденного життя. Така замальовка найчастіше має інакомовний зміст.

Художня деталь - виразна подробиця в художньому творі, яка містить важливу інформацію і має самостійне значення.