Зарубіжна література. 6 клас. Волощук

ПУТІВНИК ДО ПІДРУЧНИКА

Дорогі шестикласники та шестикласниці, працюючи із цим підручником, ви продовжите вивчення курсу зарубіжної літератури, розпочате минулого року, і прочитаєте художні твори, які збагатять ваші уявлення про світ і самих себе.

Матеріали підручника спрямовано на формування вкрай потрібних людині так званих компетентностей, зокрема літературної предметної компетентності. Ви будете не лише знати тексти літературних творів, а й уміти аналізувати їх, установлювати хронологічні зв’язки між літературними та історичними подіями, дізнаєтеся багато цікавого про письменників, які створювали літературні шедеври, сформуєте своє ставлення до описаних у творах подій.

Також ви зможете набути й інших ключових компетентностей: навчитеся переконливо висловлювати думки, розуміти літературні джерела, будувати логічні ланцюжки подій, використовувати цифрові технології для пошуку літературної інформації, реалізовувати індивідуальні та командні проєкти тощо.

Для того щоб допомогти вам стати вдумливими й творчими читачами, у підручнику розроблено оригінальні рубрики.

Рубрика Скарбничка Гнома містить визначення літературознавчих понять, які слід вивчити й запам’ятати.

Рубрика Чарівний клубочок розкриває секрети побудови літературних творів і таємниці майстерності письменників.

Рубрика Із записника Мумі-троля надає коментарі щодо певних літературних явищ.

Рубрика Цікавинки містить додаткові відомості про життя і творчість митців, історію написання й публікації літературних творів, окремі деталі зображених у них подій, персонажів тощо.

Рубрика Український мотив виявляє зв’язки між творчим доробком зарубіжних авторів і українським письменством.

Рубрика У світі мистецтва ознайомлює з творами музики, живопису, кіно й мультиплікації, в основу яких покладено сюжети програмових художніх текстів.

Рубрика Літературний навігатор стане дороговказом у ваших читацьких мандрах. Вона містить стислу інформацію про художні твори, які варто прочитати самостійно; запитання й завдання для їх самостійного опрацювання, а також відомості про авторів, не представлених в основному матеріалі підручника.

У підручнику є також рубрики для роботи над новими темами. Перша з них - Літературна розминка - містить запитання і завдання, що націлюють на опрацювання нового матеріалу.

Друга - Літературний практикум - пропонує запитання і завдання для застосування засвоєних знань на практиці.

Інформаційні та художні тексти в підручнику супроводжуються блоками запитань і завдань, до яких входять додаткові рубрики: Робота в парах, Робота в групах, Доведіть!, Знайдіть!, Подискутуйте!, Пофантазуйте!, Розвиваємо мовлення, Мандруємо інтернетом тощо.

Наприкінці кожної теми є рубрика Творчо повторюємо та узагальнюємо прочитане.

Вагомою допомогою у глибшому вивченні курсу зарубіжної літератури стануть розроблені завдання до різноманітних творів мистецтва, цікаві онлайн-вправи й подані додаткові тексти та аудіо- і відеоматеріали. Розміщені наприкінці кожної частини перевірочні онлайн-тести допоможуть вам здійснити самоконтроль. Для виконання таких завдань слід перейти за вказаним посиланням або скористатися смартфоном - зчитати QR-код.

У підручнику, за яким ви будете навчатися протягом року, зібрано найяскравіші твори зарубіжної літератури. І лише від вас залежить, чи стануть вони вашим культурним надбанням.

Бажаємо вам захопливих читацьких пригод!

Авторки

Вступ. «Брама у світ»

Зі Вступу ви дізнаєтеся:

• чим художні твори відрізняються від нехудожніх;
• що таке художній образ і як він утілюється в різних видах мистецтва;
• які образи вважаються традиційними;
• які джерела інформації називаються цифровими та багато інших цікавих речей.

1. Пригадайте, з якими творами зарубіжної літератури, вивченими в минулому навчальному році, пов’язані персонажі з «літературної хмаринки».

2. Чим художня література відрізняється від інших видів літератури?

Художня література є одним з найважливіших джерел наших знань про Всесвіт. Звісно, такі знання можна також здобути, читаючи наукові праці, словники, енциклопедії, переглядаючи науково-популярні фільми, здійснюючи віртуальні подорожі інтернетом або реальні мандрівки різними країнами. Однак у художній літературі ця інформація набуває образної форми. «Фізика» космічних просторів і «геометрія» довершених ліній собору Паризької Богоматері, «історія» лицарських походів і «географія» Африканського континенту - під пером письменника все це перетворюється на художні образи.

Образ світу (комп’ютерна графіка)

Художній образ - створена мистецькою уявою художня картина (істоти, речі, події, явища тощо), яка у свій спосіб відтворює предмет зображення, схоплює його сутність і наділяє його додатковими значеннями (певним настроєм, ідеєю, зв’язком з іншими образами, роздумами автора тощо).

Саме образність відрізняє художній твір від нехудожнього тексту. Аби переконатися в цьому, досить порівняти відповідні описи одного й того самого явища. Скажімо, спів коника в науково-популярній статті схарактеризовано так: «Кожен вид коників виконує свою “пісеньку”, видаючи звуки різними способами. Сюрчання коників можна почути вдень, після обіду, і ввечері. Уночі коник співає приблизно до третьої години. На надкрилах у нього є звуковий апарат, а на гомілках розташовано органи слуху. Самці коника, потираючи надкрила об церки, видають скрипучі звуки».

А от у відомій вам поезії Джона Кітса «Про коника та цвіркуна» це явище зображено зовсім інакше:

Опівдні, як мовчать серед гілок

Птахи в гаю, невтомний голосок

Обнизує покоси й частоколи.

Це коник, він поймає гори й доли,

На стернях довгий ведучи танок,

А стомиться - стихає на часок

У затінку стебла або стодоли...¹

¹ Переклад В. Мисика.

Відтак спів коника, сухо й стисло описаний у науково-популярній статті, у вірші Кітса розгорнуто в розлогу поетичну картину. Ми відчуваємо все, що зображує поет: полудневу спеку, пронизливу тишу, пройняту негучним, але невтомним голоском комахи, який лунає, немов голос самого життя.

Отже, художній образ не просто відтворює, а й перетворює реальний предмет відповідно до того, яким бачить і відчуває його митець. Саме тому образи одного й того самого явища у творах різних письменників помітно відрізняються один від одного. Наприклад, для Й. В. Гете травень - це час, коли все довкола «яріє» і «квітує»:

О, як яріє

Весь світ навкруг!

Як сяє сонце,

Як мріє луг!

Квітує кожне

Живе стебло,

Пташиним співом

Ліс облягло.²

² Переклад В. Стуса.

Тим часом італійський художник Сандро Боттічеллі уявляє весну в образі дівчини, яка засіває землю квітами.

Поряд з індивідуальними авторськими образами існують так звані традиційні образи. Це - образи, які повторюються і варіюються у творах різних митців. Вони є в кожній національній культурі. Наприклад, в українській культурі традиційним є образ калини, звичний для народних пісень, казок, орнаментів, літературних і малярських творів. Він вважається своєрідним символом¹ України.

¹ Символ - тут: художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.

С. Боттічеллі. Весна. 1482 р.

А в японській літературі та культурі традиційними образами вважаються сакура (вишня), гора Фудзі, самурай (воїн Давньої Японії) тощо. Зокрема, квітки сакури уособлюють швидкоплинність людського життя і щастя, очікування добрих змін і відвагу воїнів, жіночу красу й пристрасть.

У різних національних культурах традиційним вважається також образ лева. У багатьох країнах лев змальовується як могутній цар звірів. Саме це зображення утворює підґрунтя знаменитого образа лева Аслана з відомої дитячої серії «Хроніки Нарнії» Клайва Стейплза Льюїса. Щоправда, до цієї основи Льюїс додає й інші значення: «Він Король. Володар цілого лісу. (...) Ті, які ніколи не бували в Нарнії, не можуть навіть собі уявити, що хтось може бути добрим і страшним водночас. (...) діти (...) відважилися звести очі на Аслана, і перед ними промайнула золота іскриста грива та великі шляхетні й врочисті проникливі очі, проте відразу відчули, що не можуть довше витримати його погляд. Його голос, глибокий і шовковистий, якось умить їх заспокоїв».

Кадр із кінофільму «Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і шафа», (режисер Е. Адамс, 2005 р.)

У цьому описі ми відчуваємо все, що притаманне Аслану як шляхетному захиснику, мудрому й чесному володарю, який поєднує природу з людиною. Саме таким побачив Аслана й режисер Ендрю Адамсон, створюючи художній фільм «Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і шафа». Гордий лев Аслан веде війну за казкову країну, яка перебуває під чарами підступної Білої Відьми.

Французький композитор Каміль Сен-Санс написав фантазію «Карнавал тварин», який відкриває «Королівський марш лева». К. Сен-Санс побачив лева величним, грізним і прекрасним, тому і подарував йому саме «королівський» марш. Музика звучить потужними однаковими нотами в різних регістрах скрипок, що надає звучанню владності. Однак у ритмі немає звичного маршового крокування, проте відчувається пружна й м’яка котяча хода. Наприкінці кожної фрази ми чуємо урочисті фанфари й барабанний дріб, такі музичні прийоми передають гарчання лева.

• Скориставшись посиланням https://cutt.ly/GZ8Buei або QR-кодом, прослухайте «Королівський марш лева» К. Сен-Санса. Які музичні прийоми, що відтворюють образ лева, ви можете зазначити?

Слухаючи музичний уривок, ви, напевно, звернули увагу на відеоряд, який створено з епізодів знаменитого мультиплікаційного фільму «Король Лев». Це історія левеняти Сімби, який проходить через різні випробовування та пригоди, щоб довести своє право бути королем африканської савани. Сімба не тільки кмітливий та енергійний, але й милосердний і сміливий. Створений аніматорами художній образ лева Сімби став найулюбленішим для багатьох глядачів.

• Скориставшись посиланням https://cutt.ly/IZ6r2FX або QR-кодом, перегляньте серію про народження Сімби, майбутнього короля савани. Які почуття викликав у вас мультфільм? Який настрій тут створює музичний супровід?

Кожне мистецтво використовує для творення образів свій «будівельний матеріал». Скажімо, живопис послуговується фарбами, скульптура - каменем, музика - звуками, танець - пластикою людського тіла тощо. У художній літературі за «будівельний матеріал» править слово. Тож образи, що виникають у літературних творах, є словесними.

Чим образи словесні відрізняються від інших?

Словесні образи сприймаються інакше, ніж, скажімо, живописні чи музичні. Якщо малюнок ми безпосередньо бачимо, а мелодію - безпосередньо чуемо, то словесний образ під час читання постає в нашій уяві й лише в уяві можна його «побачити», «почути», відчути. Певно ж, словесний опис квітки поступається наочністю відповідному малюнку, однак має й деякі переваги. Адже на відміну від маляра, письменник відтворює не лише зримі вияви життя, а й невловимі для пензля звуки, пахощі, відчуття. Якщо в малюнку образ раз і назавжди «застигає» (як-от «Весна» у картині С. Боттічеллі), то в літературному творі він рухається (весняна гроза у вірші Й. В. Гете). І якщо на одному полотні художник здатен зобразити лише одну картину, то письменник в одному творі може змалювати безліч картин, охопивши величезні проміжки часу й частини простору. Зрештою, образотворчі мистецтва відображають зовнішні вияви людського характеру, утілюючи їх у жестах, позах, виразах облич, грі барв тощо. А література не лише схоплює такі вияви, а й розкриває внутрішнє життя людини в усій його складності й мінливості.

Ця особливість певною мірою споріднює художню літературу з музикою і танцем, спрямованими на відтворення руху почуттів. Проте, скажімо, у музичній п’єсі такі почуття не пов’язані з конкретними персонажами й ситуаціями: наприклад, ми чуємо сумну мелодію, але не знаємо, хто й над чим сумує, які події чи роздуми приховано за цими почуттями. Тому один і той самий мотив, навіюючи один і той самий настрій, породжує в уяві слухачів різні картини. Натомість у літературному творі переживання чи роздуми зазвичай прив’язано до конкретних персонажів, подій, картин дійсності.

Нині ми черпаємо знання про світ та людину не лише з друкованих книжок, але й із цифрових джерел. Залежно від свого призначення ці джерела можуть бути текстовими або аудіовізуальними. Аудіовізуальні джерела включають у себе відео- та аудіоматеріали. А текстові джерела - це книги, газети, журнали, тобто вся інформація, що написана або надрукована на папері. У сучасному світі доступ до текстової інформації можна отримати через цифрові носії. До них належать цифрові журнали, цифрові газети, а також інші інформаційні електронні портали. Отже, для користування цифровими джерелами інформації потрібен електронний пристрій, як-то планшет, смартфон, ноутбук, персональний комп’ютер.

Відтак сьогодні художній твір можна прочитати не лише у друкованій книжці, а й в електронній версії. Утім, незалежно від того, якими джерелами ми послуговуємося, художня література залишається нашим важливим путівником країною знань, почуттів і думок. Невипадково відомий австрійський письменник Стефан Цвайг називав книгу «брамою у світ».

Літературний практикум

1. Використовуючи опорну схему, за нижчеподаними уривками визначте, з яких творів походять ці цитати та до яких різновидів художніх образів за об’єктом змалювання вони належать.

1. «Гекльберрі був вільний птах. Він блукав, де йому заманеться. Йому не треба було ходити ні до школи, ні до церкви, він нікого не слухав, бо не мав над собою господаря. Він міг ловити рибу чи купатися, коли й де йому заманеться, і сидіти в воді, скільки хочеться».

2. «Могутнім володарем, чия свавільна влада простяглася на весь край, був тут старий сірий вовк. Старий Лобо, або Володар Лобо, як його називали мексиканці, був ватажком зграї сірих вовків, що спустошували долину Курумпо впродовж багатьох років».

3. «А дощ іде разом і тут, і он там - // в дворі і на полі, де душно житам. // Намокли дерева, схилився овес...».

4. «У кутку між столиком та кухонними дверима стояв капелюх Чарівника... І враз сталося щось дивовижне... Справа в тому, що речі, які досить довго полежали в капелюсі, міняли свою форму - на яку саме, передбачити неможливо».

5. «Зайшов Яцусь до хати. Стара мати стогнала на лаві. Підійшов до неї Яцусь, вона глянула на нього і не впізнала. Говорити їй було важко, а Яцусь боявся питати».

6. «Честь втратиш за мить, а не вернеш за сто літ».

2. Ознайомтеся з інформацією і виконайте творчу роботу «Мистецькі паралелі» за нижчеподаним планом.

Лебідь є символом відродження, чистоти, шляхетності, досконалості. Цікаво простежити в мистецтві зображення лебедя як носія особливої духовності. Насамперед можна згадати знамениті казки Г. К. Андерсена: «Дикі лебеді», у якій зла чарівниця перетворила юних принців на лебедів, та «Гидке каченя», де маленьке потворне пташеня, пройшовши крізь негаразди й страждання, перетворюється на прекрасного лебедя.

М. Врубель. Царівна-лебідь. 1900 р.

1. Прочитайте казку Г. К. Андерсена «Дикі лебеді». Як зображено братів-лебедів у казці? Які якості вони уособлюють?

2. Розгляньте репродукцію картини М. Врубеля «Царівна-лебідь». Які засоби творення використав художник?

3. Скориставшись посиланням https://cutt.ly/yZ4wRjV або QR-кодом, прослухайте фрагмент музичного твору «Лебідь» з інструментальної фантазії «Карнавал тварин» К. Сен-Санса. Які музичні засоби використовує композитор, аби передати образ лебедя?

4. Порівняйте літературну казку з музичним і живописним творами. Що в них спільне, що відмінне?

5. Які почуття пробуджують у вас ці мистецькі твори?

6. У зошиті складіть і заповніть порівняльну таблицю «Художній образ у літературі, живописі, музиці» на основі казки Г. К. Андерсена «Дикі лебеді», картини М. Врубеля «Царівна-лебідь», фрагмента з інструментальної фантазії К. Сен-Санса «Лебідь» за рубриками: тема / ідея / спільні мотиви / засоби творення образів.

3. Складіть і запишіть тези до теми «Художній образ», використовуючи опорні слова та словосполучення: мистецтво слова, мистецька уява, художня картина, певний настрій, словесні образи, види мистецтва, розмаїття тем, традиційні образи.

Перевірте себе

• 1. Чим мистецтво відрізняється від інших шляхів пізнання світу?
• 2. Дайте визначення поняття «художній образ».
• 3. Які образи називаються традиційними?
• 4. Чим словесні образи відрізняються від живописних і музичних?
• 5. Подискутуйте! Як ви розумієте думку Стефана Цвайга про те, що книжка є «брамою у світ»?