Розділ 2. ПРИГОДИ КАЗКОВИХ ТВАРИН

Літературна розминка

1. Назвіть свої улюблені народні казки про тварин. Чим вони вам подобаються?

2. Якими людськими властивостями наділено тварин у цих казках? Наведіть конкретні приклади.

Казки про тварин вважають найдавнішими серед народних казок. Колись їх розповідали перед полюванням, аби прикликати удачу. У багатьох таких казках відобразилися нині забуті обряди й звичаї, а також давні уявлення про тварин як про істот, наділених людськими властивостями. Саме такими змальовано звірів у народних казках: вони говорять і поводяться, як люди.

Водночас у казках про тварин утілилися спостереження наших предків над особливостями природного світу, й зокрема конкретних звірів. Скажімо, у казках багатьох народів лисиця постає хитрою і винахідливою, вовк - трохи простодушним, але жадібним і хижим, лев - грізним царем звірів, віслюк - упертим і нетямущим, шакал - ницим зрадником, заєць - боягузом. Певні властивості тварин, що постійно згадувалися в різних казках, поступово набули значення сталої характеристики. Відтак образи звірів почали сприйматися як алегорії тих чи тих людських якостей.

Словник Мудрої Сови

Алегорія - інакомовне зображення рис характеру, поведінки, взаємин людей і явищ суспільного життя.

Свійські й дикі тварини утворюють у народних казках окреме царство. Воно відображає погляд давніх людей не лише на світ природи, а й на самих себе. Адже, зображуючи в казках пригоди й витівки тварин, їхні взаємини, перемоги чи поразки, наші пращури в інакомовній формі розповідали про себе. Саме через казки вони передавали свій життєвий досвід наступним поколінням.

Однією з найдавніших збірок казок і алегоричних розповідей про тварин є давньоіндійська книжка «Панчатантра» (у буквальному перекладі з давньоіндійської «П’ять частин»). Її датовано приблизно III—IV ст. Однак фольклорні джерела, на які спирається ця збірка, сягають давніших часів. Звички, мораль і стосунки її героїв є алегорією людського світу. Цікаво, що історії про тварин у збірці розповідають теж тварини, а саме шакали Каратака й Даманака.

Г. Нарбут. Ілюстрація до російської народної казки «Теремок»

Розповіді, зібрані в «Панчатантрі», мали на меті в розважальній формі дати повчання. Завдяки своєму змісту - цікавому, доступному й виховному водночас - вони поширилися далеко за межами Індії. Спочатку - серед народів Азії та Сходу. А впродовж ХІ—ХІІ ст. переклади «Панчатантри» досягли територій, які населяли слов’янські й західноєвропейські народи. Згодом сюжети збірки «перекочували» до творів письменників різних країн, де здобули нове життя.

Український Мотив

Чимало славетних майстрів слова творчо використовували казкові сюжети «Панчатантри». Серед них був і видатний український письменник Іван Франко. Він щиро захоплювався пам’ятками давньоіндійської писемності, вивчав їх і почасти використовував у власній художній творчості. Яскравим перегуком із вміщеною в «Панчатантрі» казкою про фарбованого шакала є Франкова казка «Фарбований Лис».

Лев і його піддані. Індія, 1597-1598 рр.

Ця казка за сюжетом надзвичайно схожа на свою індійську попередницю, але водночас має суто національне забарвлення. Замість індійського шакала в ній зображено лиса - типового мешканця українських лісів, частого гостя селянських подвір’їв і улюбленого персонажа українських народних казок. У творі Франка лиса наділено тими самими рисами, що й у фольклорних казках. Водночас Франко дещо відхилився від української казкової традиції. Так, у народних казках лис зазвичай постає найхитрішим з хитрунів і завдяки своїй винахідливості завжди виходить сухим з води. А от у творі Франка він таки потрапляє в халепу і зазнає поразки. Так само, до речі, як і шакал у давньоіндійській казці.

Перевірте себе

1. Назвіть характерні ознаки казок про тварин. У чому полягає фантастичність цих творів?

2. Дайте визначення алегорії. Проілюструйте відповідь прикладами з відомих вам казок про тварин.

3. Стисло схарактеризуйте збірку «Панчатантра». Де й коли її було укладено? Що вам відомо про її зміст?