ПРО КОНИКА ТА ЦВІРКУНА

Поезія землі не вмре ніколи.

Опівдні, як мовчать серед гілок

Птахи в гаю, невтомний голосок

Обнизує покоси й частоколи.

Це коник, він поймає гори й доли,

На стернях довгий ведучи танок,

А стомиться - стихає на часок

У затінку стебла або стодоли.

Поезія землі не оніміє:

Коли зима в мовчання крижане

Поля заковує, цвіркун у хаті

Заводить пісню, що в теплі міцніє,

Нагадуючи всім, хто задрімне,

Спів коника в траві на сіножаті.

Переклад Василя Мисика

Запитання і завдання до прочитаного твору

1. Розкрийте зміст поезії «Про коника та цвіркуна».

2. Які «дрібниці» природного життя оспівує Кітс у цьому творі?

3. Знайдіть! Знайдіть у вірші антитезу. На чому вона наголошує?

4. Як ви розумієте вислів «поезія землі»? У яких образах вірша втілено цю «поезію»?

5. Знайдіть! Знайдіть у перекладі вірша епітети. Які емоційні та змістові відтінки вони передають?

6. Підготуйтеся до виразного читання поезії.

Зміст