Історія України. З поглибленим вивченням історії. 9 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 28. Особливості українофільського та політичного етапів національного відродження. Практичне заняття

1. Особливості українофільського етапу національного відродження в західноукраїнських землях

Попрацюйте в парах

Прочитайте текст джерела 1 і виконайте завдання. · 1. Визначте особливості національного руху 60-80-х років XIX ст. в західноукраїнських землях. · 2. До міркувань М. Грушевського, що характеризують національний рух 60-80-х років XIX ст., доберіть 5-6 фактів, які конкретизують узагальнення й оцінки у фрагменті цитованої праці.

1. «Выросши з незначних гуртків молоді 60-х рр., у 70-х рр. це галицьке народовство стає вже значною силою. Це меншість порівняно з представниками “твердого”, або москвофільського, напряму, але меншість сильна, життєва, така, яка привертала до себе те, що було більш живим в суспільстві. В той час, як партія “твердих” косніла і розкладалася у своєму реакціонерстві та відчуженні від народу, народовство міцніло і розросталося. Розпочавши з діяльності літературної (журнал “Правда”, товариство “Просвіта” для видання книжок для народу 1868 р., “Товариство ім. Шевченка”, засноване на капітал, зібраний українцями в Росії), воно згодом починає брати участь і в політичному житті краю. З культурних центрів у Галичині переходить воно у провінцію, поступово завойовує міщанське та селянське населення, прилучає до спільного національного життя Буковину (лише не встигає досягнути того самого у найбільш закоснілій, захопленій москвофільством і мадяризацією угорській Україні)».

Грушевський М. «Нарис історії українського народу»

2. Засади діяльності РУРП в її установчих документах

Попрацюйте в парах

Прочитайте текст джерела 2 і виконайте завдання. Проаналізуйте джерело 2, скориставшись настановами пам’ятки «Як працювати з історичним джерелом» на с. З підручника. Тезово запишіть програмові засади діяльності РУРП.

2. «На ці перші установчі збори української радикальної партії, скликані через приватні запрошення, що їх підписали Іван Франко, Михайло Павлик і Євген Левицький, прибуло кількадесят молодих людей, переважно студентів університету або таких, що недавно закінчили університет. Тривалий час велася широка дискусія про те, на якій ідейній основі має базуватися програма нової партії. Всі стояли за те, що діяльність нової партії має бути спрямована лише на український народ, який мешкає в австрійській державі, бо хоч радикали вже від самого початку були в безнастанних зносинах із поступовими революційними колами Великої України, та про яку-небудь політичну роботу між українським народом в Росії, а ще до того з Галичини, не могло бути тоді й мови. Утім, мала то бути партія, яка мала вести явну легальну роботу на основі австрійської конституції. Суперечки точилися лише з приводу того, яку позицію повинна зайняти партія у суспільному питанні. Багато хто виступав за те, щоб створити чисто соціалістичну партію з програмою, заснованою на класовій боротьбі трудового пролетаріату проти капіталу, отже, - щоб прийняти соціалістичну програму робітничих партій Європи. Я доказував, що наша програма мусить бути іншою, ніж. програма робітничих партій, бо наш народ - це маса дрібних малоземельних рільників, і повинна мати на увазі передусім те, що потрібно для їхнього суспільного й культурного піднесення; що в нас нема жодного капіталістичного промислу, який би творив і водночас формував пролетаріат, але маємо дбати, щоб наш дрібний рільник, мужик, міг оборонятися від зубожіння, просвітитися і через добровільні продукційні спілки доходити поступово до соціалізації рільничої продукції. Отже, щоб наш український мужик мав землю, просвіту і свободу організовуватися та розпоряджатися собою, а не падав під обухом визиску - чи то з боку різних представників капіталу, чи з боку державної організації. Ті мої пропозиції підтримали Франко і Павлик. Остаточно збори згодилися на таку форму партійної програми, щоб у ній було зазначене наше прагнення до здійснення ідей соціалізму і щоб заразом була у ній зазначена послідовність тих етапів, якою наш український мужик, дрібний власник землі, має досягати тієї остаточної мети вселюдського розвитку. Поява програми справила велике враження не лише на українців. Це була перша спроба розв’язати проблеми дрібного рільництва в дусі соціалізму».

Данилович С. «Франко як духовний батько радикальної партії в Галичині»

3. Сучасники про національні політичні партії Галичини

Попрацюйте в групах

Прочитайте тексти джерел 3 і 4 й дайте відповіді на запитання. · 1. Які національні політичні завдання ставила УНДП? Чому вона була наймасовішою та найвпливовішою в Галичині? · 2. Чим подібні і чим відрізнялися програмові засади РУРП і УНДП? · 3. Чому УСДП, за визначенням Грушевського, «наймолодша і найслабша»?

3. «...За останні десять років національно настроєні елементи Галичини склалися в три організовані партії.

Національно-демократична партія (хоча ця назва, спрофанована тим змістом, який вклали до своєї програми і тактики націонал-демократи польські, неохоче вживається) є спадкоємницею національного руху галицького українства й об’єднує в собі більшість національно настроєного українського суспільства. Наріжним каменем її програми є національні політичні завдання, хоча з часу останньої реформи помітне місце в ній належить також питанням економічного і соціального характеру. Певна прогресивність її послаблюється на практиці присутністю в її лавах значних мас духовенства і чиновництва. Мірилом її політичної сили може бути підрахунок голосів під час останньої виборчої кампанії: із загального числа голосів, одержаних кандидатами українських національних партій (375 тис.), її кандидати одержали 267 тисяч.

Радикальна партія виникла наприкінці 1880-х рр. і, на противагу культурно-національним завданням старшої партії (нинішньої національно-демократичної), висунула на перший план питання і завдання соціально-політичні. Після того, як національно-демократична партія внесла до своєї програми (1899) соціальні і політичні вимоги партії радикальної і багато видатних представників останньої долучилося до неї, відмінність між. обома партіями непомітна і виявляється переважно в тактиці. На відміну від партії національно-демократичної, що, як зазначалося, нараховує в своїх лавах багато представників духовенства (уніатського), партія радикальна має характер виразно антиклерикальний і рішуче виступає проти духовенства. Її можна вважати за ліве крило націонал-демократів.

СЛОВНИК

Антиклерикальний - спрямований проти панування церкви і духовенства в суспільно-політичному, культурному житті країни.

Соціал-демократична партія - наймолодша, вона і найслабша в цей час, та і в майбутньому для неї не помітно особливо сприятливих умов: її справжня стихія - фабричний пролетаріат - тут відсутній, і в містах їй доводиться розмежовуватись з польською соціал-демократією, - завдання не з легких. До того ж, намагаючись не підкреслювати різко національного питання із партійної солідарності з польською соціал-демократією, вона послаблює свої позиції, оскільки національне питання для українців є тепер питанням нагальним. Досі, з огляду на загальну слабкість соціал-демократії в Галичині, українські соціал-демократи підпорядковували національні запити загальнопартійним інтересам і серед українських національних партій найменше висували національне питання; в останній час молодші покоління партії висувають його набагато різкіше й повніше, дедалі більше вивільняючись (як і єврейські соціалісти Галичини)».

Грушевський М. «Українці в Австро-Угорщині»

4. «5 січня 1900 р. оголосив був Народний комітет першу свою відозву до народу, в котрій пояснив нашу національну ідею. В сій відозві сказано: “...Ідеалом нашим повинна бути незалежна Русь-Україна, в якій би всі частини нашої нації з’єдналися в одну новочасну культурну державу... Та поки осягнемо сей наш ідеал... мусимо на ґрунті теперішніх відносин і в рамках австрійської держави прагнути до створення окремої національної провінції зі своєю окремою адміністрацією і своїм національним Сеймом”».

Левицький К. «Історія політичної думки галицьких українців»

Працюємо самостійно

Складіть порівняльну таблицю українських національних політичних партій Галичини. Критерії для порівняння оберіть самі.