Історія України. З поглибленим вивченням історії. 9 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Перевірте, чого навчилися з теми «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.»

ДАТИ І ПОДІЇ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

• Вихід у світ газети «Зоря Галицька» • відкриття Руського інституту у Львові • вихід друком альманаху «Русалка Дністрова» • початок діяльності Головної руської ради • виступ селян під проводом Л. Кобилиці • проведення Собору руських учених.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

2. Установіть, про що йдеться в текстах історичних джерел. Обґрунтуйте історичне значення подій, про які йдеться у джерелах.

А. «Ми, русини, особливо в Галичині, з давен-давна хлопська нація. Майже все, що піднеслося понад хлопа, - чи то шляхта, чи міщани, - все те за польських часів зробилося поляком; за Австрії зразу німцем, а пізніше знов поляком. При руській мові, при руській народності лишалися тільки прості чорні хлопи і вбогі та маловчені сільські священники. Вищі духовні особи, єпископи та каноніки говорили й писали по-польськи або по-латині. Цікава річ, що в перших 50 літах австрійського панування польська мова серед галицького духовенства, навіть у менших містах і у селах, була розширена далеко більше, ніж за часів Польської держави. Так само й ті міщанські родини, що в початку австрійського панування ще були лишилися при рущині, до 1820 року майже зовсім спольщилися» (І. Франко).

Б. «Найновіший, однак, твір малоросійської літератури, який дійсно можна рекомендувати кожному любителю слов'янської літератури, особливо філологам і граматикам, насамперед ради пізнання тієї мови, якою розмовляє більше мільйона слов'ян, є надрукований тут, у Буді, 1837 р. під назвою "Русалка Дністрова". Це перша книга, написана простою народною малоросійською мовою і надрукована нашими гражданськими буквами» (Т. Павлович, редактор часопису «Србскій народний листъ»).

В. «...Β день перед знесенням панщини зібралися Русини у Львові, заснували товариство Головну руську раду для оборони прав руського народу, в котрій обняв провід тодішній єпископ (опісля митрополит) Григорій Яхимович. З'явився тоді перший руський часопис "Зоря Галицька", а восени 1848 р. заходом поета Миколи Устияновича і Івана Борискевича з'їхалися у Львові руські учені, щоби порадитися над розвитком руської мови і руського письменства, і заснували товариство Галицько-руська матиця, котре мало видавати книжки для просвіти народу» (К. Левицький).

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

3. Користуючись матеріалами підручника, додатковими джерелами та схемою на с. 4, підготуйте історичний портрет зображених діячів. Поміркуйте, що спонукало цих діячів до активної проукраїнської позиції. Які їхні ідеї ви поділяєте?

ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

4. Поясніть поняття й терміни і складіть із ними розповідь про події / явища історії України кінця XVIII - початку XIX ст.

«Будителі», «весна народів», Головна руська рада, Собор руських учених, «Зоря Галицька».

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

5. Використовуючи текст підручника та додаткові матеріали, складіть схему «Причина-подія-наслідок» до таких подій / явищ:

Реформи Марїї-Терезїї та Йосифа II

Селянські виступи на чолі з Лук'яном Кобилицею

Діяльність «Руської трійці»

Весна народів

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА

6. Розгляньте картину А. Лянге. Відшукайте в інтернеті зображення міста у попередні періоди та порівняйте з виглядом міста на початку XIX ст. Чим були спричинені зміни вигляду міста? Складіть невелику розповідь про повсякденне життя мешканки/мешканця Львова на початку XIX ст.