Історія України. Повторне видання. 7 клас. Власов

§ 22. Монгольська навала. Створення Золотої Орди

Роздивіться давні мініатюри на с. 119, на яких зображено монгольських воїнів та Чингісхана. Які винаходи використовують монгольські вояки, штурмуючи місто? Чому захисникам важко протистояти нападникам? Поміркуйте, чому «володарю володарів» надано рис правителів Піднебесної.

1. Хто такі монголи? Як відбувалося вторгнення їхніх орд у землі Руси?

«І прийшла нечувана рать» — такими словами розпочав літописець розповідь про першу сутичку князів русів з монголами. Наприкінці ХІІ ст. у степах Центральної Азії виникла Монгольська держава. Року 1206 великим ханом усієї Монголії було проголошено Тимучина, який на з’їзді знаті отримав ім’я Чингісхан (хан — титул правителя в державах степової Євразії). Унаслідок завойовницької політики Чингісхана та його нащадків у XIII ст. постала одна з найбільших імперій у світовій історії.

Облога монголами Багдада 1258 р. Перські мініатюри XIV ст.

Хан усієї Монголії — Чингісхан на соколиному полюванні. Китайський малюнок XIII ст.

Воїни Чингісхана звали себе монголами. У літописі їх названо татарами, хоч самі татари потерпали від монгольських луків і мечів. «Татарами» монголів називали і в Китаї, і в Європі.

1222 р. монголи через Кавказ вдерлися до причорноморських степів і завдали поразки половцям у битві на Дону, а також спустошили Крим. Половецький хан Котян відступив до Дніпра й звернувся по допомогу до князів Руси. На з’їзді у Києві вони ухвалили виступити разом з половцями проти монголів. У квітні 1223 р. у похід вирушили Мстислав Романович київський, Мстислав Мстиславович Удатний галицький та Мстислав Святославович чернігівський.

Битва з основними силами монголів відбулася на берегах річки Калки (тепер Кальчик, права притока Кальміусу, що на Донеччині). Руси не мали плану дій і спільного командування, між князями не було згоди. Галицькі й волинські дружини князя Мстислава Удатного та князя Данила Романовича разом з половцями перейшли Калку й почали битву, не чекаючи на інших князів. Невдовзі половці залишили поле бою, спричинивши розлад у війську. Цим скористалися монголи й розбили їх. Після цього ординці оточили табір дружини київського князя Мстислава Романовича, яка стояла на правому березі річки й не брала участі в битві. Після триденного штурму, не маючи змоги подолати опір і захопити табір, монголи запропонували укласти перемир’я. Тільки-но умови миру було прийнято й князівські дружини залишили табір, монголи напали на них.

Монгольське військо (художня реконструкція)

Отже, битва на Калці закінчилася для русів тяжкою поразкою. Проте й монголи зазнали втрат. Того року вони не наважилися продовжувати похід і повернули назад. Після смерті Чингісхана похід на Русь очолив його онук Бату (у літописах — Батий). Батиєва орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р. й незабаром спустошила північно-східні території.

Навесні 1239 р. монголи попрямували на південний захід. Вони захопили Переяслав, зруйнували й спалили його. Восени того самого року сумна доля спіткала й Чернігів. Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим, переслідуючи переможених половців. Завойовники захопили майже весь півострів.

Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто. Як ви знаєте з попереднього уроку, на Київ тоді поширив свою владу Данило Романович. Тож обороною міста від монгольської навали керував тисяцький Данила — воєвода Дмитро, який, утім, не зміг відстояти давню столицю.

У перші місяці 1241 р. орди Батия рушили на Володимир і Галич, тоді як інші монгольські загони залишилися спустошувати Київщину. Розкопки Вишгорода й Білгорода, городищ по Тетереву, Случі, Горині, Південному Бугу та інших річках відтворюють картини героїчної оборони й загибелі цих міст. Усюди археологи виявили потужні шари згарищ; під фортечними стінами, спаленими будинками, а часто й просто на вулицях і площах виявлено сотні людських кістяків, велику кількість зброї, знарядь праці.

Орда. — 1. Об’єднання кількох кочових племен під владою одного хана в тюркських і монгольських народів. 2. Середньовічна держава в тюркських і монгольських народів, а також територія цієї держави. 3. Військо в тюркських та монгольських народів.

1. Монгольський воїн та його спорядження: халат, чоботи й характерні зачіски, лук і наконечники стріл

2. Важкоозброєний монгольський воїн та його обладунки: шолом, щит, булава, казанок, аркан, сокира, напилок для стріл і конструкція ламінарного панцира¹

Тривалою та запеклою була битва за Володимир. Ворог з великими труднощами здобув місто. Під Галич монгольські орди підійшли з’єднаними силами й після триденної облоги взяли його штурмом. 1241 р. монголи вийшли на західні рубежі Руси. Частина війська вдерлася на територію Польщі. Основні ж монгольські сили вступили в межі Угорщини. Проте вже 1242 р. Батий припинив похід на Захід і через Боснію, Сербію, Болгарію та причорноморські степи вивів свої війська в пониззя Волги. Приводом до цього стала смерть головного хана Угедея: Батий прагнув узяти найактивнішу участь у виборах нового монгольського зверхника. До цього додалося й виснаження монгольського війська.

Яка подія стала прологом до монгольської навали на землі Руси-України? Якими були напрямки вторгнення орд хана Батия в князівства Руси та інших європейських країн під час походу 1239—1242 рр.? Якими були наслідки походу монгольських орд на Галичину та Волинь?

Попрацюйте з історичною картою на с. 115. 1. Які князівства на сучасних українських теренах першими зазнали нападу монголів під час навали 1239 р.? 2. Якими містами пролягав шлях монгольських орд на захід після зруйнування Києва? Які сусідні держави зазнали ударів монголів у 1241 р.?

Прочитайте уривок з Галицько-Волинського літопису. Про які деталі битви на Калці дізналися з джерела? Чому, на вашу думку, літописець приділяє особливу увагу Данилові Романовичу? У чому автор вбачає причини поразки русів?

¹ Ламінарні обладунки — загальна назва обладунків з рухомо сполучених між собою твердих поперечних смуг.

На ріці Калці татари встріли їх, війська половецькі й руські. Мстислав Мстиславович тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку й іншим полкам піти з ним, а сам після нього перейшов...

Мстислав же Романович і другий Мстислав, Святославович, сиділи у стані, не знаючи цього, тому що Мстислав Мстиславович їм обом нічого не сказав — через зависть, бо велика незгода була межи ними.

Коли зітнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед, і воєвода Семен Олуйович, і воєвода Василько Гаврилович. Ударили вони в полки татарські, і Василько був збитий з коня, а сам Данило поранений був у груди. Але через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його, — був бо він віком вісімнадцяти літ, був бо він сильний, — і Данило кріпко боровся, побиваючи татар. Захотів води, і, пивши, відчув рану на тілі своєму, — в битві не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був бо він смілий і хоробрий, «од голови й до ніг його не було на нім вади».

І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи.

2. У чому суть та які наслідки монгольського панування?

Після смерті Чингісхана 1227 р. Монгольську імперію було поділено між його синами на чотири уділи (улуси). Улус старшого сина, Джучі, який перейшов до Батия, лежав найзахідніше й охоплював підкорені території степової зони Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру. Улус Джучі, столицею якого з 1243 р. став Сарай-Бату, відомий як Золота Орда.

Землі Південно-Західної Руси територіально не належали до складу Золотої Орди, а перебували — які в більшій, які в меншій — залежності. Підкорені території були зобов’язані сплачувати данину. За свідченням джерел, монголи вимагали від усього населення сплати десятої частини — як продуктами та майном, так і власне людьми. До страшної «людської десятини» потрапляли й ті, хто не міг віддати встановлену данину. За збиранням данини наглядали монгольські урядовці — баскаки. Баскак мав у своєму розпорядженні військові загони, що постійно перебували в укріпленому поселенні — баскацькому містечку.

Улус — удільні володіння в Монгольській імперії на чолі з нащадками Чингісхана.

Хан Батий на троні. Перська мініатюра XIV ст.

Найбільше потерпала від Орди найближча до неї Переяславщина. Втративши князя, Переяславське князівство перестало існувати. Занепало й Чернігівське князівство. Від кінця XIII — протягом першої половини XIV ст. воно розпадалося на нові уділи. Позбавлений власних князів київський стіл перебував під зверхністю володимиро-суздальських правителів, яких призначали в Сараї ханськими ярликами — грамотами-дозволами на володіння землями.

Утім, призначені зверхники ніколи не бували в київській землі. Так, у 1243 р. першим із князів визнав зверхність монголів та дістав ярлик на міста Київ і Володимир-на-Клязьмі Ярослав Всеволодович. Проте до зруйнованого Києва князь не поїхав, а послав туди намісника. Після смерті Ярослава Всеволодовича право «на Київ і всю Руську землю» отримав його син Олександр, названий Невським. Щоправда, і він відмовився від перебування в Києві. А пізніше золотоординські правителі не допускали до князівського столу Києва будь-яких впливових князів.

Монголи постійно втручалися у внутрішні справи руських земель, підбурювали князів до міжусобиць, нерідко страчували претендентів, які прибували до ординської столиці по ярлик. Наприклад, у 1246 р. до Батия в Сарай-Бату викликали чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Літописець сповіщає, що через відмову виконати язичницькі обряди князь Михайло, за наказом Батия, був страчений разом із боярином Федором.

Віддалене від Орди Волинсько-Галицьке князівство перебувало в кращому становищі порівняно з іншими князівствами на наших землях. Романовичі розбудовували державу, зміцнювали фортеці та оборонні споруди, готуючись до нових зіткнень з монголами.

Заходи князів, спрямовані на зміцнення держави, роздратували Батия, який висунув Данилові Романовичу вимогу відвідати Орду. У жовтні 1245 р. Данило виїхав до Орди. Літописець згадував, що коли Данило проїжджав Київ, він відвідав Видубицький монастир, де молився за щасливе повернення додому. За свідченням літопису, Данило пробув в Орді 25 днів. Батий затвердив владу Данила у Волинсько-Галицькому князівстві. Виплату данини не було передбачено, а залежність Волинсько-Галицького князівства від Золотої Орди полягала в участі княжого війська в походах монгольської армії.

Спираючись на текст параграфа, заповніть таблицю.

Монгольська навала на українських землях
Князівство	Подія	Рік	У чому виявлялася залежність від монголів

На підставі уривка з Галицько-Волинського літопису (текст 1), ілюстрації та коментаря до неї (текст 2) відтворіть перебіг подій під час облоги Києва,доповнивши речення:

Основний удар Батий спрямував з півдня в районі...

Безперервно, удень і вночі, монголи били... аж поки не захопили ділянку валу й не увірвалися в межі...

Опір киян був такий відчайдушний, що Батий мусив віддати наказ про... Цим скористалися захисники Києва: вони, відійшовши в межі... та укріпилися на нових позиціях. Останнім прихистком киян була...

1. ...Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. I обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами...

І поставив Батий пороки (метальні машини) під город коло воріт Лядських. і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви Святої Богородиці Десятинної.

А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його.

Облога Києва (художня реконструкція)

2. Такої великої армії для захоплення одного міста Батий не збирав ні до штурму Києва, ні після нього. Про тривалість облоги Києва, а також точну дату падіння міста в писемних джерелах збереглися різні свідчення. За одним літописним списком, монголи здобули Київ на Миколин день, тобто 6 грудня 1240 р. В іншому списку дати не вказано, а лише зазначено, що місто трималося десять тижнів і чотири дні. Такі свідчення дають підстави припускати, що облога була тривалою, а штурм — запеклим.

Серед причин завоювання монголами Руси називають кілька: наміри монголів установити світове панування, символічний характер влади великого князя київського, на яку не зважали володарі удільних князівств; нехтування удільними князями загальнодержавних інтересів, відсутність єдиної об’єднаної армії; перевага монголів у чисельності, військовому вишколі та озброєнні. Яка з причин, на вашу думку, була найістотнішою?

• 1. Установіть хронологічну послідовність подій: а) битва союзного війська русів та половців проти монголів на р. Калці; б) облога й руйнування Києва військами хана Батия; в) створення Романом Мстиславовичем Волинсько-Галицької держави.
• 2. Витлумачте поняття: орда, монгольська навала, баскаки, ярлик, улус.
• 3. Дайте відповіді на запитання: 1. Які основні події Батиєвої навали на руські землі? 2. Як відбувалося захоплення монгольськими ордами Києва?
• 3. У чому полягала залежність руських князівств від Золотої Орди?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/zwUbJmmV або кодом та виконайте завдання онлайн.