Історія України. Повторне видання. 7 клас. Власов

§ 17. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII — першій половині XIII ст.

Попрацюйте з історичною картою на с. 91. 1. Які з удільних князівств розташовані на землях, що нині належать до теренів України? Які з цих князівств лежали на заході держави, які розташовані на схід від Києва? Які з князівств безпосередньо межували з половецькими степами? 2. З якими з удільних князівств сусідило Київське князівство? Яку територію воно охоплювало? 3. На якому боці Дніпра розташовувалися Переяславське та Чернігівське князівства? Басейни яких річок охоплювали землі цих князівств?

Руські князівства до середини XIII ст.

1. Що визначало життя Київського князівства в другій половині XII — першій половині XIII ст.?

У XII — першій половині XIII ст. Київське князівство залишалося спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ — столицею Руси, одним з найбільших і найбагатших європейських міст. У Києві мешкало до 50 тис. осіб. Авторитет міста підтримувала й церква, адже тут була резиденція митрополитів. Тому князі, одержимі ідеєю влади, не полишали спроб поборотися за київський престол. Правителі в Києві в той період змінювали один одного через 6-8 років, а то й частіше. І жоден не мав спокійного князювання: був змушений відбиватися від збройних домагань претендентів. Траплялися в Києві й змови, у яких активну участь брало київське боярство.

Найдовше за доби роздробленості тривало князювання в Києві співправителів Святослава (1176—1194) та Рюрика (1181—1202). Ці князі належали до двох найвпливовіших родів: Ольговичів (чернігівська гілка Ярославичів) та Ростиславичів (нащадків Ростислава Мстиславовича, онука Володимира Мономаха). Домовившись про співправління, вони поклали край міжкнязівським чварам, організували кілька спільних походів проти половців і врешті домоглися, що кочовики відійшли в пониззя Сіверського Дінця.

Про життя Києва у XII — першій половині XIII ст. свідчить його розбудова. Згідно з літописом, за тих часів у місті звели 19 кам’яних споруд. У 1108—1113 рр. великий князь київський Святополк Ізяславович побудував на честь небесного патрона міста Михайлівську Золотоверху соборну церкву Михайлівського монастиря. Величі стольного міста відповідали й прилеглі землі. Київське князівство було найзаселенішим князівством держави. Літопис згадує близько 80 міст і містечок, розташованих тут. Серед них, зокрема, такі великі, як Вишгород, Білгород, Василів (нині Васильків), Іскоростень, Овруч, Городськ, Туров, Корсунь, Юр’їв (нині Біла Церква).

Золотий колт (1), браслет-наруч (2) і тринамистинна підвіска (3) — предмети скарбів ХІІ — початку ХІІІ ст., знайдених поблизу Десятинної церкви в Києві

Джерелом багатства мешканців князівства були родючі чорноземи, завдяки чому розвивалися сільське господарство та ремесла. Вигідне розташування князівства сприяло розвиткові торгівлі. Мережа річок пов’язувала Київську землю з найвіддаленішими куточками Руси та із сусідніми країнами.

Які особливості політичного життя Київського князівства другої половини ХІІ — першої половини ХІІІ ст. впливали на його історичний розвиток? Спираючись на матеріал параграфа та карту, почніть заповнювати таблицю.

Політичний та соціально-економічний розвиток удільних князівств на українських теренах у середині ХІІ — першій половині ХІІІ ст.
Князівство	Природно-географічні умови, найбільші міста	Особливості князівського правління	Найвидатніші князі	Найважливіші події

2. Чим вирізнялися за доби політичної роздробленості Чернігівське та Переяславське князівства?

Чернігівська земля належала до найдавнішого осередку Руси. Її найбільші міста — Чернігів, Любеч, Новгород-Сіверський, Путивль, Брянськ, Курськ, Стародуб. Стольне місто Чернігів поступалося розмірами лише Києву, було добре укріплене й мало сполучення з іншими містами. Чернігівські землі, за заповітом Ярослава Мудрого, належали Святославові. Його сини Олег і Давид стали засновниками династій чернігівських князів — Олеговичів (літопис їх називає Ольговичами) та Давидовичів. Представники цих династій, володарюючи в чернігівських землях, не полишали мрій здобути Київ. У період роздробленості Чернігівське князівство розпалося на менші уділи. Найвпливовішим з-поміж них було Новгород-Сіверське князівство.

Із Чернігівщиною пов’язана подія, про яку докладно розповідає літопис і яку увічнено в поемі «Слово про Ігорів похід» — оригінальному літературному творі невідомого автора, що зберігся в пізнішій копії. Головним учасником події був новгород-сіверський князь Ігор. Року 1185 він із дружинами брата Всеволода, сина Володимира та небожа Святослава рушив походом на половців.

Чернігівський дитинець (реконструкція)

Автор «Слова...» так висловився про мету тієї воєнної операції: «Хочу чи списа зламати при полі Половецькому та й наложити головою, чи шоломом пити воду з Дону». Похід закінчився поразкою — такою ганебною, що подібних не пам’ятала Руська земля: військо майже все загинуло, а четверо князів потрапили в полон. Геніальний поет XII ст. скористався з невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря, щоб звернутися до русів із закликом до єдності й застереженнями про лихо, до якого підштовхували державу міжкнязівські чвари й розбрат.

Територія Переяславського князівства порівняно з іншими князівствами була невеликою. На сході й півдні його землі безпосередньо межували зі Степом. Таке географічне розташування багато в чому визначало життя переяславців, адже їхня земля служила щитом для Києва й решти руських територій. Саме тому в Переяславському князівстві заходами великих князів київських споруджували потужні захисні укріплення. Військові фортеці ставали центрами поселень (Городець Остерський, Прилуки, Лубни). Неприступною твердинею був і Переяслав.

Безпосередня близькість до Києва зумовлювала й особливість політичного становища Переяславського князівства: воно майже цілковито залежало від Києва. За часів політичної роздробленості піднесення Переяславського князівства пов’язують із князем Володимиром Глібовичем, якого шанобливо згадує автор «Слова...» як організатора оборони Переяславщини. Завзяття, з яким захищав Володимир Глібович Переяславську землю від половців, знайшло співчуття і в київського літописця. Сповіщаючи під роком 1187 про смерть переяславського князя, він занотував: «Він бо любив дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і всякими чеснотами був сповнений. За ним же Україна багато потужила». Уживання назви «Україна» в цій розповіді є найдавнішою її згадкою в джерелах.

Що вирізняло політичне життя Чернігівського та Переяславського князівств? Продовжте укладати таблицю «Політичний та соціально-економічний розвиток удільних князівств на українських теренах у середині ХІІ — першій половині ХІІІ ст.».

Роздивіться сучасні світлини архітектурних пам’яток першої половини ХІІ — початку ХІІІ ст. Які деталі відрізняють ці споруди від Софійського собору в Києві? Поділіться припущеннями, чим ці зміни зумовлені. Які спільні риси притаманні зображеним церквам? Як ви думаєте, чому храми, споруджені в київській, чернігівській та переяславській землях у зазначений період, набули рис фортечних споруд із вікнами-бійницями та масивним декором?

Церква Богородиці Пирогощої в Києві

Борисоглібський собор у Чернігові

П’ятницька церква в Чернігові

Прочитайте уривок з поеми «Слово про Ігорів похід». Чи маємо підстави вважати наведені рядки поетичним утіленням доби політичної роздробленості? Спираючись на відомі вам історичні факти, прокоментуйте кожну з ознак, які наводить автор. Яка ідея, висловлена поетом, підтверджує, що Русь і за доби роздробленості лишалася єдиною державою? Як ви думаєте, чому поетичного втілення ця ідея набула саме наприкінці XII ст., а не за доби розквіту?

Перестали князі невірних воювати,

Стали один одному казати:

Се моє, а се теж моє, брате!

Стали вони діла дрібні

Вважати за великі,

На себе самих підіймати чвари,

А невірні з усіх сторін находили,

Землю Руську долали.

Завітайте на сайт Національного заповідника «Софія Київська» та, скориставшись пропозиціями рубрики «Віртуальні тури», розгляньте 3D-модель Києва Х-ХІІ ст. Які частини міста зображено? Які деталі свідчать, що Київ був найзаселенішим містом Руси, релігійним та торговельним центром? Що мав на увазі літописець, коли в середині XII ст. писав: «І хто ж бо не полюбить Київського княжіння»? Спираючись на реконструкцію, складіть розповідь про місто від імені мандрівника-чужинця.

Доведіть або спростуйте, що за доби роздробленості пожвавилося суспільне та господарське життя Руси, розвивалися державницькі традиції та культура.

1. Скільки років минуло від найдавнішої згадки назви «Україна» в літописі? Скільки минуло років від початку князювання в Києві Мстислава, сина Володимира Мономаха, до походу новгород-сіверського князя Ігоря проти половців?
2. Схарактеризуйте розташування та природно-географічні умови Київського, Чернігівського та Переяславського князівств. Покажіть на карті основні географічні об’єкти в кожному та найбільші міста.
3. Наведіть історичні факти, які підтверджують єдність Руси в XII — першій половині ХІІІ ст.
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/BwRah9Mh або кодом та виконайте завдання онлайн.

Зміст