Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)
Додатки. Працюємо з мапами
Ознайомтеся з легендами мап і пригадайте події, про які ви дізналися на уроках історії.
Виконайте завдання на знання та відтворення (ідентифікацію), розуміння та класифікацію (аналіз), порівняння та синтез (проблемно-пошукові) до кожної з мап та узагальнююче завдання: «Порівняйте, в якій імперії склалися вигідніші умови для розвитку української ідентичності».
І. До мапи «Адміністративні одиниці на українських землях Австрійської / Австро-Угорської та Російської імперій в XIX столітті»
1. Назвіть імперії, під владою яких перебували українські землі на початку XIX століття.
2. Визначте, які українські історико-географічні регіони належали Австрійській імперії, а які — Російській імперії.
3. Перелічіть губернії Російської імперії, повністю або частково розташовані на етнічних українських землях.
4. Поясніть, чому на мапі позначені межі етномовної території українців, і порівняйте їх із сучасними кордонами України. Зробіть висновок про різницю.
5. Визначте, які адміністративно-територіальні одиниці були утворені на українських землях Російської та Австрійської імперій.
6. Сформулюйте висновок про політичну роздробленість українських земель на початок XIX століття.
7. Проаналізуйте розташування найбільших міст (Київ, Харків, Одеса, Львів), і поясніть, які фактори (географічні, торговельні шляхи, адміністративний статус) могли сприяти їхньому розвитку на той час.
8. Порівняйте географічне розташування та кількість губерній у Східній Україні (у складі Росії) з адміністративним поділом Західної України (у складі Австрії). Які стратегічні переваги це давало кожній з імперій?
9. Які нові адміністративні одиниці Російської імперії на півдні та сході формувалися на землях, освоєних незадовго до початку XIX ст., і чому ці території були стратегічно важливими.
Адміністративні одиниці на українських землях Австрійської / Австро-Угорської та Російської імперій в XIX столітті
II. До мапи «Господарство українських земель XVIII—XIX століття»
1. Назвіть основні галузі господарства, які представлені на мапі (сільське господарство, промисловість, видобуток корисних копалин).
2. Визначте, де розташовані найбільші центри видобутку кам’яного вугілля та кам’яної солі. Яка територія отримала назву за основним видом видобутку?
3. Перелічіть міста, які були найбільшими банківськими центрами (за винятком Києва).
4. Визначте райони, які спеціалізувалися на вирощуванні цукрового буряку. Яка галузь промисловості була тісно пов’язана з цим видом сільськогосподарської продукції?
5. Сформулюйте висновок про розташування найбільших промислових центрів (машинобудівні, текстильні). Чи зосереджені вони переважно у великих містах, чи розсіяні по сільській місцевості?
6. Охарактеризуйте спеціалізацію сільського господарства південних регіонів (навколо Одеси, Херсона, Миколаєва) та порівняйте її зі спеціалізацією Галичини.
7. Поясніть, чому саме південь України (район Чорного та Азовського морів) став головним експортним регіоном, зважаючи на наявність морських торговельних портів та спеціалізацію сільського господарства.
8. Спрогнозуйте, який із видів промисловості (цукрова, порцелянова, кам’яновугільна) мав найбільший потенціал для бурхливого розвитку в другій половині XIX століття, зважаючи на наявність сировини та концентрацію виробництва.
9. Зробіть висновок про економічну інтеграцію українських земель у господарську систему Російської та Австрійської імперій, спираючись на розміщення виробничих і торговельних центрів.
Господарство українських земель XVIII—XIX століття
ІІІ. До мапи «Культура України першої половини XIX століття»
1. Назвіть найбільші університетські центри на українських землях у першій половині XIX століття.
2. Визначте, в якому місті діяла польська національно-культурна установа — інститут Оссолінеум і в якому році вона була заснована.
3. Перелічіть міста, де були відкриті гімназії.
Культура України першої половини XIX століття
4. Порівняйте мережу православних та греко-католицьких духовних навчальних закладів. В якій частині України (Східна / Західна) переважали ті чи інші?
5. Згрупуйте навчальні заклади, засновані у першій чверті XIX ст. (до 1825 р.), за їхньою спеціалізацією (університети, ліцеї, професійна освіта).
6. Сформулюйте висновок про концентрацію друкарської справи (найбільші друкарні) та закладів вищої освіти на українських землях. Чи рівномірно вони розподілені?
7. Поясніть, чим обумовлена висока концентрація інститутів шляхетних дівчат у містах Російської імперії у порівнянні з Австрійською імперією.
8. Використовуючи легенду мапи, визначте, які міста були центрами світської культури (професійні театри, наукові товариства) та поясніть, як це співвідноситься з їхнім адміністративним статусом.
9. Зробіть висновок про роль монастирів та поміщицьких маєтків у культурному житті, зокрема, у розвитку театрального мистецтва.
IV. До мапи «Культура України середини XIX — початку XX століття»
1. Назвіть п’ять українських міст, у яких функціонували університети наприкінці XIX — на початку XX століття.
2. Визначте, в якому місті діяла перша в Російській імперії бактеріологічна станція.
3. Перелічіть найбільші друкарні / видавництва на території Наддніпрянської України.
4. Порівняйте мережу вищих навчальних закладів у Російській та Австро-Угорській імперіях. Зробіть висновок про концентрацію технічної освіти.
5. Сформулюйте висновок про розвиток театрального мистецтва на українських землях, назвіть, де діяли постійні театри, а де — товариства українських акторів. Який це може мати зв’язок із цензурою?
6. Охарактеризуйте культурне значення Одеси, спираючись на наявні архітектурні споруди, навчальні заклади та друкарні.
7. Проаналізуйте ману і поясніть, чому на території Королівства Галичини та Лодомерії (КГЛ) зародився перший театр товариства «Руська Бесіда». Які політичні умови Австро-Угорської імперії, на відміну від Російської, могли сприяти цьому?
8. Визначте, які архітектурні споруди відображають різні аспекти життя суспільства (релігійний, мистецький, комерційний).
9. Зробіть висновок про нерівномірність культурного розвитку регіонів України, вказавши на регіони з найбільшою концентрацією вищих навчальних закладів, театрів та науково-дослідних установ.
Культура України середини XІX — початку XX століття
V. До мапи «Світ напередодні «Довгого XIX ст.»»
(Детальніше малу можна розглянути на форзаці 1 цього підручника)
1. Назвіть три найбільші європейські метрополії, чиї колоніальні володіння зображені на мапі. Якими кольорами позначені їхні території? Визначте та запишіть найбільші колоніальні володіння Іспанії та Великої Британії в Західній півкулі (Америка).
2. Знайдіть та назвіть найбільші незалежні держави в Європі та Азії, які не були колоніями інших держав.
3. Локалізація конфліктних регіонів. Вкажіть на мані регіон, де зіткнулися інтереси Великої Британії та Франції, що призвело до частих військових конфліктів у XVIII ст.. Визначте, які регіони світу на кінець XVIII століття найменше зазнали європейської колонізації.
4. Порівняйте географічний розподіл колоніальних володінь Португалії та Нідерландів. Сформулюйте висновок, яка з цих імперій мала більш розгалужену мережу опорних пунктів і яка контролювала більші суцільні території.
5. Проаналізуйте мапу Африки. Поясніть, чому більша частина внутрішніх територій цього континенту на кінець XVIII століття залишалася неколонізованою, тоді як узбережжя вже контролювалося європейськими державами. Сформулюйте дві можливі причини.
6. Поясніть, чому мапу названо «Світ напередодні "довгого" XIX століття». Які великі історичні події кінця XVIII — початку XIX століття (які не відображені на мапі, але невдовзі настануть) кардинально змінять долю показаних іспанських володінь в Америці?.
7. Складіть гіпотетичний морський торговельний маршрут XVIII століття, який би починався в Лісабоні (Португалія), проходив через володіння цієї країни в Африці (наприклад, Ангола), а кінцевим пунктом мав би бути її головний колоніальний центр у Південній Америці (наприклад, Бразилія). Назвіть три товари, якими могли торгувати на цьому маршруті.
8. Припустіть, яка з європейських держав (Велика Британія чи Франція) матиме кращі стартові позиції для домінування у світі у наступному столітті, виходячи з географічного положення та розмаху її володінь, зображених на мапі. Обґрунтуйте свою думку двома аргументами.
9. Придумайте три додаткові умовні позначки, які необхідно було б додати до легенди цієї мапи, щоб вона краще відображала економічні відносини того часу (наприклад, місця найбільших портів, центри видобутку золота / срібла, райони плантацій).
Світ напередодні «Довгого XIX ст.»
Світ на початку XX ст.
VI. До мапи «Світ на початку XX ст.»
(Детальніше мапу можна розглянути на форзаці 2 цього підручника)
1. Назвіть дві найбільші колоніальні імперії світу на 1914 рік, виходячи з площі їхніх володінь. Вкажіть кольори, якими ці володіння позначені на мапі. Перелічіть по одній колонії / протекторату кожної з цих імперій у Африці та Азії.
2. Визначте, між якими європейськими державами була поділена територія Південної Африки. Назвіть дві країни, які володіли найбільшими територіями в Африці.
3. Вкажіть країни, які до кінця XIX — початку XX століття також включилися у колоніальну боротьбу і назвіть їхні володіння.
4. Порівняйте колоніальні володіння Німеччини та Великої Британії за їхньою площею та географічною роздробленістю. Зробіть висновок, чому Німеччина вважала себе «скривдженою» під час розподілу світу.
5. Поясніть, чому більшість країн Північної та Південної Америки (за винятком Канади, Гвіани та деяких островів) на початку XX ст. були незалежними державами, тоді як майже вся Африка була поділена. Сформулюйте дві причини.
6. Визначте, які великі держави Азії (крім Росії та Японії) формально залишалися незалежними (Османська імперія, Китай), але поясніть, як наявність у їхніх межах позначок про «сфери інтересів» та «розмежування інтересів» свідчить про втрату ними реального суверенітету.
7. Уявіть, що ви — міністр закордонних справ Німецької імперії у 1914 році. Складіть текст короткої дипломатичної ноти до Великої Британії та Франції, в якій Ви вимагаєте перегляду колоніального розподілу світу, посилаючись на «несправедливий» розподіл, зображений на мапі.
8. Використовуючи мапу, назвіть дві причини, чому колоніальна боротьба (так звана боротьба за «переділ світу») неминуче мала стати однією з головних причин Першої світової війни. Обґрунтуйте свою думку, вказавши на географічні «точки дотику» або суперечливі володіння трьох найбільших європейських держав.
9. Створіть міні-легенду (3-4 позначки), яка б відображала не політичний, а економічний зміст епохи імперіалізму, зображеної на карті (наприклад, «Експорт каучуку», «Залізниці», «Райони нафтовидобутку» тощо). Вкажіть на мапі по одному гіпотетичному місцю, де ці позначки були б найбільш доречними.
