Історія: Україна і світ. Інтегрований курс. Частина 2. 9 клас. Васильків

Інтегруємо! Історія поза історією. Розділ 4 «Доля киримли в Російській імперії»

Чорне століття

• Ознайомтесь із фрагментом статті «Крим: два століття імперського геноциду» https://cutt.ly/Stacnepw

«... Кримські татари називають час із 1780-х по 1880-ті «чорним століттям». Особливо потужним імпульсом до вимушеної міграції стала доба Кримської війни 1853-56 років між Російською імперією, з одного боку, і Туреччиною, Британією, Францією й Сардинією, з іншого боку.

Під час цієї війни кримських татар постійно звинувачували у «співпраці з ворогом», хоча факти такої співпраці були одиничними. Є чимало свідчень того, як на татар буквально полювали російські козаки, грабуючи і піддаючи побиттю, тоді як російські офіцери палили татарські села і забирали татарські землі. Восени 1854 року з’явився наказ військового міністра Російської імперії про депортацію татар з посиланням на августійшу волю: «Імператор наказав переселити від моря усіх прибережних жителів магометанського віросповідання у внутрішні губернії». Наказ був виконаний частково — на заваді став брак транспортних засобів. Утім, з багатого Південного узбережжя кримських татар виселили практично всіх.

До цього варто додати, що імператор Олександр II, якого сучасна російська історіографія виставляє великим «лібералом» і «реформатором», виношував плани тотальної депортації кримськотатарського народу до Оренбурзької губернії. Саме за нього розгорнулися масштабні акції проти кримських татар. Результат: тільки з 1860 по 1862 рік, за даними царського уряду, за кордон емігрувало понад 140 тисяч кримських татар. На загал, політика Російської імперії мала наслідком катастрофічне зменшення корінного населення півострова. Якщо на момент анексії Криму там мешкало близько мільйона кримських татар, то наприкінці XIX століття у Криму залишилося менше 200 тисяч татар, що складали близько чверті всього населення півострова. І, що не менш важливо, у повному занепаді перебувала освіта; навіть більшість духовних діячів була неграмотною, тоді як за доби незалежності у Кримському ханаті була висока культура».

• Виділіть у тексті ключові фрази та терміни.

• Проаналізуйте ставлення імперської влади до кримських татар.

• Порівняйте характер колоніальної влади щодо киримли у XIX та у XXI століттях.

Стирання історії

Дослідіть, як змінювалися назви кримських населених пунктів у період Російської імперії. Проаналізуйте карту Кримського півострова в XVII ст. та карту цієї ж місцевості в XIX столітті.

• Знайдіть історичні карти Криму до та після анексії Російською імперією.

• Порівняйте назви населених пунктів. Визначте тенденції в зміні топонімів.

• Порівняйте дані вашого дослідження із дописом Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України в соцмережі.

«Крим — батьківщина кримських татар (давніші назви: кримці, кримчаки). Переважна більшість географічних назв цього краю історично мала тюркське або кримськотатарське походження.

Після анексії Кримського ханства Московською імперією (1783 р.) почалося повзуче російщення топонімії. Піку цей процес сягнув після того, як кримців було силоміць депортовано з півострова (1944-1949 рр.). Зросійщені назви отримали понад 1000 населених пунктів (90 % загальної кількості). Характерні зразки: Молодёжное, Урожайное, Красная Зорька, Суворовское, Митяево, Маловидное, Приветное, Привольное, Пионерское, Синицыно, Полюшко і под. Не так багато топонімів зберегли первісну кримськотатарську назву: Бахчисарай, Джанкой, Інкерман, Саки, Судак.

Коли Україна здобула незалежність, розпочалося поступове повернення населеним пунктам історичних назв. Тимчасова окупація Криму не тільки не сповільнила, а ще й пришвидшила процес. Це прямо передбачає ухвалений 2023 р. Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Сьогодні ми зібрали для вас, друзі, історичні кримськотатарські назви деяких (найбільших) міст і селищ Криму. Одні з них уже відновлені офіційно, другі — чекають на відновлення.

Армянськ — ВІРМЕНСЬКИЙ БАЗАР (Ermeni Bazar).
Білогірськ — КАРАСУБАЗА́Р (Qarasuvbazar), букв. «ринок на річці Карасу».
Гвардійське — САРАБУЗ (Sarabuz), букв. «жовта жорстка земля».
Євпаторія — КЕЗЛЕ́В (Kezlev), букв. «місце спостереження».
Кіровське — ІСЛАM-ТЕРЕ́К (Islam Terek), букв. «мусульманське (священне) дерево».
Красногвардійське — КУРМА́Н (Qurman), букв. «фортеця».
Красноперекопськ — ЯНИ́ КАПУ́ (Yani Qapu), букв. «нові ворота»; назва не історична, а новітня, проте органічно вписується в контекст традиційної топонімії Криму.
Куйбишеве — АЛБА́Т (Albat), албат — етнонім, назва середньовічного народу кереїтів з монгольськими витоками.
Леніне — ЄДИ-КУЮ (Yedi Quyu), букв. «сім колодязів».
Октябрське — БІЮ́К-ОНЛА́Р (Buyuk Onlar).
Первомайське — ДЖУРЧИ (Curсi).
Приморський — ХАФУЗ (Hafuz), букв. «хранитель; той, хто знає Коран напам’ять».
Роздольне — АКШЕ́ЙХ (Aqseyh), букв. «світлий наставник монастиря».
Севастополь — АХТІЯР / АК’ЯР (Aqyar), букв. «біла круча».
Сімферополь — АКМЕСДЖИТ (Aqmescit), букв. «біла мечеть».

Більше про питомі кримські топоніми див. у книжці Валерія Бушакова «Лексичний склад історичної топонімії Криму» (К., 2003)».

• Для чого загарбники намагалися стерти історичну пам’ять кримців? Відповідь обґрунтуйте.

• На бажання, пройдіть цікаву вікторину «Що ти знаєш про історичні топоніми Криму?» на сайті Кримськотатарського ресурсного центру за покликанням https://cutt.ly/ptacKkrq або QR-кодом.

Історична пам’ять

Прочитайте та проаналізуйте поезію Ісмаїла Гаспринського «Я кипарисів кілька ось стрів...».

Я кипарисів кілька ось стрів...

Ісмаїл Гаспринський

переклад з кримськотатарської О. Гончаренка

Я кипарисів кілька ось стрів

край шляху у селі старім.

Вітчизни милий Божий острів —

гюзель Кірім, ватан Кірім,

пробач, що був далеко досі...

що ... невідомо був і ким...

Простую. Ноги мої босі

з трави збивають пил віків.

Я заблукав був... і «не трохи»...

Тонув у попелі й піску...

Всі полини й чортополохи

в твій обрій точать млу гірку.

І в тім також — моя провина,

яку змиває лише кров.

Священний Криме, вибач сина!

Все важче й важче вже мій крок...

Я — ТИ! Але погано жив цим:

знов «завтра» не далось мені.

Знов на шляхах твоїх — чужинці!

А я на них — лише вві сні.

Та навіть в горі і печалі

ще шепочу уперто: «Вір!

Я повернусь у рідні далі —

до кипарисів, моря, гір!

Мій ятаган достатньо гострий,

й віщо гримить (ти чуєш?) грім,

Вітчизни милий Божий острів —

гюзель Кірім, ватан Кірім!»

Ісмаїл Гаспринський

• Визначте тему та ідею твору.

• Дізнайся, що в перекладі означають слова останнього рядка поезії.

• Визначте або зобразіть ключові образи поезії. Поміркуйте, як поет через образи природи висловлює почуття туги за рідним Кримом. Чи можна ці почуття порівняти з досвідом українського народу?

• Поміркуй, чому важливо пам’ятати про колоніальну політику Російської імперії?

• Як, на вашу думку, мистецтво (поезія, музика, театр) може захищати гідність народу?

Кулінарна спадщина кримських татар

Приготуйте традиційну кримськотатарську страву та дослідіть її історію.

• Оберіть традиційну страву. Наприклад, бурма, язма, сарма, імам баїлди, печиво кхураб’є. Знайдіть рецепт та приготуйте страву. Наприклад, рецепт традиційного печива доступний на сайті Кримськотатарського ресурсного центру за покликанням https://cutt.ly/xtacXF86 або QR-кодом.