Історія: Україна і світ. Інтегрований курс. Частина 2. 9 клас. Васильків
Інтегруємо! Історія поза історією. Розділ 6 «Національне питання в українській літературі»
І. Шляхи національного розвитку. Іван Франко, «Поза межами можливого»
Стаття Івана Франка «Поза межами можливого» була опублікована в 1900 році в «Літературно-науковому вістнику», том 12, книга 10, С. 1-9. У цій праці Іван Франко викладає власне бачення шляхів національного розвитку та розв’язання українського питання. На його думку, фундаментом політичної незалежності будь-якого народу є насамперед економічне визволення від будь-яких форм експлуатації. Саме економічні проблеми, за Франком, неминуче спонукають націю до боротьби за державну самостійність. Водночас він застерігає від перебільшення ролі матеріальних чинників та наголошує на значенні духовних потреб. Незалежність України можлива лише через виховання національної гідності та гордості, єднання зусиль і усвідомлення власної ідентичності як українського народу, здатного до самостійного культурного й політичного існування.
• Ознайомтесь із фрагментом праці «Поза межами можливого» (або прослухайте текст статті за покликанням https://cutt.ly/Atq1Qy5B або QR-кодом).
«Для нас тепер не підлягає сумнівові, що брак віри в національний ідеал, продуманий до крайніх консеквенцій також на політичнім полі, був головною трагедією в житті Драгоманова, був причиною безплодності його політичних змагань, бо ж теоріями про басейни рік і про сфери економічних інтересів не загрієш людей до політичної діяльності...
А тут синтезом усіх ідеальних змагань, будовою, до якої повинні йти всі цеглини, буде ідеал повного, нічим не в’язаного і не обмежуваного (крім добровільних концесій, яких вимагає дружнє життя з сусідами) життя і розвою нації. Все, що йде поза рамки нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими «вселюдськими» фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації. Може бути, що колись надійде пора консолідування якихсь вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей. Але се може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та неволення відійдуть у сферу історичних споминів. А поки що треба нам із чеським поетом стояти на тім:
У зорях небесних великий закон
Написаний, золотолитий,
Закон над закони: свій рідний край
Над все ти повинен любити.
(Із «Космічних пісень» Яна Неруди)
Усякий ідеал — се синтез бажань, потреб і змагань близьких, практично легших і трудніших до осягнення, і бажань та змагань далеких, таких, що на око лежать поза межами можливого. Mit einem Stich ins Unmoglishe (Поза межами можливого — нім.), — як каже Чемберлен, — ось чим відрізняються культурні ідеали і пориви європейської цивілізації».
• Поясніть, чому І. Франко наголошує на пріоритеті національного ідеалу перед інтернаціональним.
• За яких умов, на думку Франка, можливе створення міжнародних союзів?
• Визначте, яку роль у розвитку нації відіграють духовні та ідеальні цінності.
• Як ви розумієте цитовані Франком рядки з поезії Яна Неруди?
• Напишіть короткий есей (5-7 речень) на тему: «Чому національний ідеал є основою державотворення?».
У вересні 2021 року у Львові відбулася презентація артпроєкту «FrankoLaboratorium3.0. Поза межами можливого», присвяченого 165-річчю від дня народження Івана Франка, що реалізується в межах ініціативи «ФРАNКО.RE:VOLUTION». У Домі Франка демонструвалася виставка сучасного мистецтва, в якій взяли участь 21 митець з України, Колумбії та Франції. Художники об’єдналися навколо постаті Каменяра та представили оригінальне бачення його постаті через різні мистецькі практики: відеоарт, перформанс, хепенінг, інсталяцію, фотографію, живопис та інші форми творчого самовираження.
• Ознайомтеся з каталогом проєкту за покликанням https://cutt.ly/Otq1Wwma або QR-кодом.
• Об’єднайтесь у пари чи групи. Створіть артінсталяцію, яка б відображала «українське питання» на початку XX століття.
II. Шлях до пробудження та лідерства. Іван Франко, поема «Мойсей» (1905 р.)
Необхідність усвідомлення народом своєї мети та пошук духовного лідера, здатного повести націю до свободи.
• Розкрийте, як Франко протиставляє свідому націю (ідеал, що формується) і «кочовисько ледаче» (фізична маса без національної свідомості). Які чинники, на думку автора, перетворюють юрбу на народ?
• Проаналізуйте подвійну трагедію Мойсея: відкинення власним народом та спокуса від демона Азазеля. Як ця трагедія символізує долю української інтелігенції, яка працювала над пробудженням нації?
• Яку роль відіграє фінал поеми (поява Єгошуа та заклик до бою)? Як Франко втілює ідею, що духовна сила є необхідною передумовою для політичної перемоги?
III. Асиміляція та зрада ідентичності. Леся Українка, драматична поема «Бояриня» (1910 р.)
Трагедія втрати національної ідентичності (духовне рабство) в умовах чужого політичного режиму (Московщина часів Руїни).
• Порівняйте ставлення Оксани (уособлення волелюбної України) та її чоловіка Степана (уособлення служіння імперії). Чому Степан вважає своє «тихе рабство» необхідним для виживання, а Оксана сприймає його як духовну смерть?
• Проаналізуйте ключову репліку Оксани: «Татари там, татари й тут, усе татари!» Що символізує образ «татар» у Москві? Як Леся Українка через це порівняння розкриває суть політичного та національного гноблення?
• Обґрунтуйте, чому «Бояриня» є трагедією не лише особистою, але й національною. Як бездіяльність та асиміляція Степана призводять до трагічного кінця його родини та символізують руїну української душі?
IV. Збереження коріння та суспільна нерівність. Панас Мирний, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875 р.)
Взаємозв’язок соціального та національного гніту, пошук справедливості та національної правди серед селянства.
• Простежте, як соціальний гніт (кріпацтво, безземелля, несправедливість) впливає на національну свідомість героїв (зокрема Чіпки Вареника). Чи бачить Чіпка причину своїх бід у відсутності української держави, чи лише в соціальній нерівності?
• Розкрийте поняття «пропаща сила». Як руйнування народних ідеалів і неможливість реалізувати свій потенціал у колоніальних умовах штовхає талановитих людей (як-от Чіпку) до злочину?
• Порівняйте героїв, які обирають боротьбу (Чіпка), та тих, хто обирає традиційне збереження ідентичності та моралі (наприклад, Грицько або баба Оришка). Який шлях, на думку автора, є більш конструктивним для збереження нації?
V. Відродження та жіноча доля в національному контексті. Ольга Кобилянська, повість «Земля» (1902 р.)
Внутрішня боротьба людини за свою гідність та ідентичність на тлі важкого життя в Буковині (частина Австро-Угорської імперії); роль жінки у збереженні роду і землі.
• Розкрийте символічне значення землі в повісті. Це лише економічний ресурс чи також і національна основа, зв’язок із предками та запорука майбутнього? Як ставлення героїв до землі відображає їхній національний характер?
• Хоча твір часто розглядають через призму жіночого питання, проаналізуйте, як самосвідомість героїнь (особливо Анни) пов’язана з національним відродженням. Як їхня боротьба за власну долю стає частиною боротьби нації за самоствердження?
• Які зовнішні впливи (румунські, німецькі) присутні в житті буковинського села? Як Кобилянська показує, що збереження мови, звичаїв та ідентичності є актом опору проти асиміляції в багатонаціональній імперії?
