Історія: Україна і світ. Інтегрований курс. Частина 1. 9 клас. Васильків
Словник термінів і понять
|
Абсолютизм |
Політична система, де влада монарха є необмеженою та сприяє формуванню централізованих національних держав. |
|
Австро-Угорщина |
Дуалістична монархія, створена в 1867 р. після Австро-Угорського компромісу, що об’єднала два суверенні державні утворення — Австрійську імперію та Угорське королівство. |
|
Автономізм |
Політична течія в українському русі XIX ст., що виступала за надання українським землям широкої внутрішньої автономії (самоврядування) або федеративного статусу в складі існуючих імперій. Була поширеною серед діячів громадівського руху, які прагнули легальних форм боротьби. |
|
Автономія |
Самоврядування, право певної частини держави на самостійне здійснення державної влади або управління, надане центральною владою. |
|
Аграрне суспільство |
Суспільство, в якому більшість населення зайнята в сільському господарстві, а економіка базується на землеробстві. |
|
Асиміляція |
Процес, унаслідок якого один народ (або його частина) повністю або частково втрачає свою культуру, мову та ідентичність, переймаючи їх в іншого народу. |
|
«Братство тарасівців» |
Таємна політична організація, яка відкрито проголошувала ідею повної самостійності України. |
|
Будителі |
Назва діячів національного відродження (переважно в Австрійській імперії), які пробуджували національну свідомість народу шляхом збирання фольклору та видання книг рідною мовою. |
|
Валуєвський циркуляр |
Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва (1863 р.). Фактично забороняв видання навчальної, релігійної та науково-популярної літератури українською мовою, обґрунтовуючи це тезою: «никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может» (жодної особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може). |
|
Велика Французька революція |
Переломна подія кінця XVIII століття (1789-1799 рр.), що призвела до повалення «старого порядку», проголошення республіки, прийняття «Декларації прав людини і громадянина» та започаткувала «довге XIX століття». |
|
«Весна народів» |
Революційні події, що охопили низку європейських країн у 1848-1849 рр., об’єднані боротьбою за демократизацію та національне визволення. У Галичині ці події призвели до: 1) скасування кріпацтва (1848); 2) створення Головної Руської Ради (першої політичної організації); 3) заснування української преси (газета «Зоря Галицька»). |
|
Віденський конгрес |
Міжнародна конференція (1814-1815 рр.), скликана після повалення Наполеона, для вирішення питань повоєнного устрою Європи. |
|
Військово-політичний союз |
Об’єднання двох або більше держав із метою спільних дій у розв’язанні політичних і військових проблем: підготовки війни чи запобігання їй, захисту спільних інтересів, підтримання світової, регіональної або національної безпеки. |
|
Генерал-губернаторства |
Великі адміністративно-територіальні одиниці, які створювалися в Російській імперії в XIX ст. в етнонаціональних регіонах. |
|
Геополітика |
Наука про взаємозв’язки, взємовпливи географічного простору та політики; владні рішення й дії, що враховують впливи географічних чинників держав на їхні політичні цілі та інтереси. |
|
Глобалізація |
Процес посилення зв’язків між людьми, країнами та народами по всьому світу через обмін товарами, ідеями та технологіями. |
|
Громадівський рух (Громади) |
Форма організації української інтелігенції в Наддніпрянській Україні (друга половина XIX ст.). Це були напівлегальні культурно-освітні гуртки, які займалися збиранням фольклору, створенням недільних шкіл, виданням наукових праць українською (через Петербург чи Галичину). |
|
Губернія |
Вища одиниця адміністративного поділу і місцевого устрою в Російській імперії, що з’явилась у XVIII столітті. |
|
«Декларація прав людини і громадянина» |
Один із ключових документів Великої Французької революції, що проголошував основні права та свободи громадян. |
|
Дискримінація |
1) Обмеження або позбавлення прав певних груп громадян за расовою або національною належністю, політичними чи релігійними переконаннями тощо; 2) у міжнародних відносинах — створення умов, що ставлять яку-небудь державу (групу держав), її організації і громадян у гірше становище порівняно з іншими. |
|
«Довге XIX століття» |
Історичний період, який увів британський історик Ерік Гобсбаум, що охоплює період від Великої Французької революції (1789 р.) до початку Першої світової війни (1914 р.) та став часом створення модерного суспільства. |
|
Домініон |
Самоврядна держава, що входить до складу Співдружності, очолюваної Великою Британією; в минулому — колонія Великобританії. |
|
Дуалістична монархія |
Форма правління, що виникла в Австро-Угорщині (з 1867 р.), за якої влада монарха обмежена конституцією, але він зберігає широкі повноваження, а країна поділена на дві частини з окремими парламентами. |
|
Еклектика |
Поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямків, художніх стилів тощо. |
|
Експансіонізм |
Державна зовнішня політика, спрямована на поширення і зміцнення панування над іншими державами, регіонами. |
|
Емансипація |
Звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень. |
|
Емський указ |
Секретне розпорядження російського імператора Олександра II (1876 р.), що значно посилило заборони Валуєвського циркуляра. Забороняв друк будь-яких книг українською, ввезення їх з-за кордону, викладання в школах, театральні вистави, концерти та використання української мови в офіційній сфері. |
|
Земства |
Органи місцевого самоврядування, запроваджені в Російській імперії в 1864 р. Здійснювали обмежені повноваження у сфері місцевого господарства, освіти, медицини та статистики. В Україні були запроваджені лише на частині території (на Правобережжі — значно пізніше). |
|
Імпресіонізм |
Напрямок у європейському мистецтві, у кінці XIX ст., представники якого прагнули відтворити найтонші особистісні відчуття, переживання, скороминучі враження тощо. |
|
Індустріальна (промислова) революція |
Процес переходу від ручного, ремісничого та мануфактурного виробництва до промислового, машинного, що розпочався в XIX ст., ключова складова модернізації. |
|
Індустріальне суспільство |
Суспільство, в якому більшість населення зайнята в промисловості, а економіка базується на машинному виробництві. |
|
Кирило-Мефодіївське братство |
Таємна політична організація української інтелігенції в Києві (1846-1847 рр.). Її учасники (Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш) ставили за мету створення Всеслов’янської федерації вільних і рівноправних народів, де Україна мала б свою автономну державність, і розробляли програму («Книга буття українського народу»). |
|
Клаптикова імперія |
Неофіційна назва Австро-Угорщини, що вказує на її багатонаціональний склад та внутрішні суперечності. |
|
Класицизм |
Напрямок у європейському мистецтві у кінці XVIII — на початку XIX ст., представники якого наслідували мистецькі здобутки Давніх Греції та Риму, періоду Відродження й дотримувалися суворих правил відтворення дійсності. |
|
Колоніальний статус українських земель |
Становище українських територій у складі Російської та Австрійської імперій, що означало відсутність власної державності, а також політичну, економічну та культурну залежність від метрополій. У Російській імперії це виражалося в русифікації та жорсткому адміністративному контролі, в Австрійській — у національно-культурному гнобленні українців поляками та румунами. |
|
Комунізм |
Теоретичний суспільний і економічний лад, заснований на суспільній власності на засоби виробництва та забезпеченні соціальної рівності. |
|
Консерватизм |
Одна з головних ідеологій сучасного світу, що прагне збереження традиційних цінностей та інститутів і виступає проти радикальних реформ. |
|
Конституційна монархія |
Форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією і функціонує парламент, що приймає закони. |
|
Кооперація (у XIX ст.) |
Добровільне об’єднання українських селян та міщан для спільного господарювання, збуту продукції або отримання кредитів на вигідних умовах. |
|
Корифеї |
Видатні діячі українського професійного театру другої половини XIX ст. (М. Кропивницький, М. Садовський, М. Заньковецька). |
|
Криза перевиробництва |
Економічний стан, за якого виробляється більше товарів, ніж споживається, що призводить до економічної нестабільності. |
|
Кримська (Східна) війна (1853-1856 рр.) |
Військовий конфлікт, що став каталізатором спроб реформ у Російській імперії. |
|
Кріпацтво |
Форма особистої залежності селян від поміщика. |
|
Ксенофобія |
Прояв ворожого ставлення до представників інших національностей або культур. |
|
Липнева революція (1830 р.) |
Революційні події у Франції, які призвели до встановлення Липневої монархії. |
|
Лібералізм |
Одна з головних ідеологій сучасного світу, що виступає за свободу особистості, демократичні права та економічні свободи. |
|
Майстерня світу |
Неофіційна назва Великої Британії в середині XIX ст., пов’язана з її лідерством у промисловості та індустріалізації. |
|
Мануфактура |
Промислове підприємство, засноване на ручній праці та її поділі між робітниками. |
|
Марксизм |
Ідейна течія, що передбачає класову боротьбу, необхідність соціалістичної революції та побудову комуністичного суспільства. |
|
Масова культура |
Культура, популярна серед широких верств суспільства, переважно комерційно успішна, елементи якої проявляються в різних галузях повсякдення. |
|
Меркантилізм |
Економічна політика, спрямована на накопичення капіталу (золота та срібла) та протекцію власної промисловості. |
|
Метрополія |
Держава, що володіє колоніями та використовує їх у своїх інтересах. |
|
Мілітаризація |
1) Поширення військових правил і дисципліни на цивільне життя; 2) воєнізація промисловості; 3) дії влади, спрямовані на укріплення військової потужності держав. |
|
Модерн |
Напрямок у європейському мистецтві (переважно в архітектурі) в кінці XIX — на початку XX ст., представники якого протиставляли свою творчість традиціям попередніх періодів. |
|
Модерне суспільство |
Суспільство, яке формувалося протягом «довгого XIX століття» і прийшло на зміну Ранньомодерній добі, характеризуючись індустріалізацією, парламентаризмом, змінами в повсякденному житті та формуванням головних ідеологій. |
|
Модернізація |
Процес осучаснення, що обумовив перехід від традиційного (аграрного) до індустріального суспільства, що включає зміни в економіці, соціальній сфері та політиці. |
|
Монополізація економіки |
Процес створення великих об’єднань, що контролюють значну частину виробництва і ринку в певній галузі. |
|
Москвофільство |
Суспільно-політична течія серед частини населення Галичини, Буковини та Закарпаття в XIX ст., представники якої вважали себе частиною «великого російського народу». |
|
Наполеонівські війни |
Серія конфліктів за участю Франції під керівництвом Наполеона Бонапарта (1799-1814 рр.), які змінили політичну карту Європи. |
|
Народовці (народовецький рух) |
Українська національно-культурна течія в Галичині (з 60-х рр. XIX ст.), що виступала за єдність із Наддніпрянською Україною та розвиток української мови. |
|
Націоналізм |
Ідеологія, що ґрунтується на ідеї права нації на самовизначення, самобутність та розвиток; суспільно-політичний рух за збереження й розвиток етнічних і культурних особливостей, національну незалежність. |
|
Національне відродження |
Процес пробудження та формування національної свідомості, ідентичності та культури у слов’янських народів у XIX ст. |
|
Нація |
Спільнота людей, об’єднаних назвою, символами, географією, соціальним походженням, історичною пам’яттю, політичними та духовно-культурними цінностями. |
|
«Нова ера» |
Період (1890-1894 рр.) в українсько-польських відносинах у Галичині, що характеризувався спробою політичного компромісу між українською (народовською) та польською елітами. Українці отримали певні поступки в освіті та адміністрації в обмін на лояльність до Австрійської імперії. |
|
Панславізм |
Ідея про об’єднання слов’янських народів (часто під протекторатом Російської імперії). |
|
Панщина |
Обов’язкова відробіткова рента (форма експлуатації) кріпаків, коли селяни мусили безоплатно працювати на землі поміщика власним інвентарем. У Галичині скасована революцією 1848 р., у Наддніпрянщині — реформою 1861 р. |
|
Парламентаризм |
Система державного управління, за якої виконавча влада відповідальна перед законодавчим органом (парламентом). |
|
Політизація руху |
Процес переходу національно-культурного руху до політичної боротьби (створення партій), характерний для українського руху в Галичині з 1890-х рр. |
|
Польське повстання 1863-1864 рр. (Січневе повстання) |
Антиросійське повстання, що охопило Правобережну Україну; його поразка призвела до посилення антиукраїнських обмежень (Валуєвський циркуляр). |
|
Просвітництво |
Ідейна течія, що змінила традиційні уявлення про Всесвіт і заклала основи сучасної науки та раціонального мислення, вплинувши на ідеї Французької революції. |
|
Протекціонізм |
Економічна політика держави, спрямована на захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом встановлення високих мит. |
|
Расизм |
Ідеологія, що, виходячи з біологічних особливостей людських рас, намагається довести їхню нерівноцінність, обґрунтувати поділ на «вищі» раси, які нібито творять культуру, і «нижчі», нездатні до розвитку. |
|
Реалізм |
Напрямок у мистецтві, представники якого намагалися правдиво відтворювати дійсність. |
|
Революція |
Докорінний, якісний переворот, стрибкоподібний перехід від старого до нового в розвитку суспільства. |
|
Реставрація Бурбонів |
Відновлення монархії династії Бурбонів у Франції після повалення Наполеона. |
|
Реформація |
Релігійний рух у Європі XVI ст., що призвів до розколу католицької церкви та виникнення протестантизму. |
|
Рісорджименто |
(Від італ. Risorgimento — «відродження») — рух за об’єднання Італії (30-70-і рр. XIX ст.) в єдину національну державу. |
|
Романтизм |
Напрямок у європейському мистецтві в кінці XVIII — на початку XIX ст., представники якого нехтували традиціями класицизму, висуваючи на перший план інтереси й почуття особи, використовуючи у своїй творчості історичні та народнопоетичні теми. |
|
Русифікація (росіянізація) |
Політика Російської імперії, спрямована на поширення російської мови та культури і витіснення національних мов і культур. |
|
«Руська трійця» |
Літературно-просвітницьке угруповання студентів семінарії у Львові (1830-ті рр.), очолюване Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким. Їхнє видання — альманах «Русалка Дністровая» (1837) — стало першою книгою на західноукраїнських землях, надрукованою народною українською мовою. |
|
Русько-українська радикальна партія (РУРП) |
Перша українська політична партія (1890 р.), заснована в Галичині Іваном Франком і Михайлом Павликом. Спочатку виступала із соціалістичних позицій, але згодом (1895 р.) внесла до програми вимогу повної політичної незалежності України. |
|
Сегрегація |
Відокремлення суспільних груп за статевими, расовими, соціальними, релігійними, мовними чи іншими ознаками, а також обмеження їхніх прав: спільного проживання, навчання, професійної діяльності тощо. |
|
Секуляризація |
Процес звільнення суспільного життя від релігійного впливу та передача церковного майна у власність держави. |
|
Сервітути |
Права користування селянами певними видами спільної власності, які належали поміщикам (наприклад, право випасу худоби в лісах, збирання хмизу). Після скасування кріпацтва поміщики часто скасовували ці права, що спричинило так звані «сервітутні конфлікти» між селянами і землевласниками. |
|
Середній клас |
Соціальна група в індустріальному суспільстві, що складається з кваліфікованих працівників з відповідною освітою та майном. |
|
Слов’янофіли |
У російському суспільстві 30-60-х рр. XIX ст. — прихильники самобутнього шляху розвитку Росії, які ідеалізували історію, православ’я, державне правління імперії, а деякі вважали, що Росія має очолити слов’янські народи та правити ними. |
|
Соборність |
Політична ідея та мета українського руху, що полягала в об’єднанні всіх українських етнічних земель, які були розділені між Австро-Угорською та Російською імперіями, в єдину самостійну державу. |
|
Соціалізм |
Ідеологія та суспільно-політичний рух, спрямовані на утвердження рівноправ’я, соціальної справедливості, свободи та рівності; державна політика захисту нижчих верств; суспільний лад із переважно державною власністю на засоби виробництва. |
|
Старий порядок |
Система політичного та соціального устрою, що існувала у Франції до Великої Французької революції (1789 р.) і характеризувалась абсолютизмом і становим поділом суспільства. |
|
Сто днів Наполеона |
Період повернення Наполеона до влади у Франції в 1815 році після його втечі з острова Ельба. |
|
Українське національне відродження |
Процес формування модерної української нації та розвитку її культури, мови, усвідомлення спільної історії та прагнень до єдності. |
|
Фабрика |
Велике промислове підприємство, засноване на машинному виробництві, на відміну від мануфактури. |
|
Фемінізм |
Суспільно-політичний рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками, усунення статевої дискримінації. |
|
Хлопомани |
Представники інтелігенції, які намагались наблизитися до народу (селянства), вивчали народний побут, звичаї та створювали недільні школи. |
|
Хлопоманство |
Течія в українському національному русі 50-60-х рр. XIX ст., представлена переважно польськими студентами, які відмовилися від польської ідентичності та зблизилися 3 українським селянством. |
|
Чартистський рух |
У Великій Британії — масовий рух робітників, які в 30-40-х рр. XIX ст. домагалися демократизації державного устрою. |