Словник термінів і понять

Абсолютизм

Політична система, де влада монарха є необмеженою та сприяє формуванню централізованих національних держав.

Австро-Угорщина

Дуалістична монархія, створена в 1867 р. після Австро-Угорського компромісу, що об’єднала два суверенні державні утворення — Австрійську імперію та Угорське королівство.

Автономізм

Політична течія в українському русі XIX ст., що виступала за надання українським землям широкої внутрішньої автономії (самоврядування) або федеративного статусу в складі існуючих імперій. Була поширеною серед діячів громадівського руху, які прагнули легальних форм боротьби.

Автономія

Самоврядування, право певної частини держави на самостійне здійснення державної влади або управління, надане центральною владою.

Аграрне суспільство

Суспільство, в якому більшість населення зайнята в сільському господарстві, а економіка базується на землеробстві.

Асиміляція

Процес, унаслідок якого один народ (або його частина) повністю або частково втрачає свою культуру, мову та ідентичність, переймаючи їх в іншого народу.

«Братство тарасівців»

Таємна політична організація, яка відкрито проголошувала ідею повної самостійності України.

Будителі

Назва діячів національного відродження (переважно в Австрійській імперії), які пробуджували національну свідомість народу шляхом збирання фольклору та видання книг рідною мовою.

Валуєвський циркуляр

Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва (1863 р.). Фактично забороняв видання навчальної, релігійної та науково-популярної літератури українською мовою, обґрунтовуючи це тезою: «никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может» (жодної особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може).

Велика Французька революція

Переломна подія кінця XVIII століття (1789-1799 рр.), що призвела до повалення «старого порядку», проголошення республіки, прийняття «Декларації прав людини і громадянина» та започаткувала «довге XIX століття».

«Весна народів»

Революційні події, що охопили низку європейських країн у 1848-1849 рр., об’єднані боротьбою за демократизацію та національне визволення. У Галичині ці події призвели до: 1) скасування кріпацтва (1848); 2) створення Головної Руської Ради (першої політичної організації); 3) заснування української преси (газета «Зоря Галицька»).

Віденський конгрес

Міжнародна конференція (1814-1815 рр.), скликана після повалення Наполеона, для вирішення питань повоєнного устрою Європи.

Військово-політичний союз

Об’єднання двох або більше держав із метою спільних дій у розв’язанні політичних і військових проблем: підготовки війни чи запобігання їй, захисту спільних інтересів, підтримання світової, регіональної або національної безпеки.

Генерал-губернаторства

Великі адміністративно-територіальні одиниці, які створювалися в Російській імперії в XIX ст. в етнонаціональних регіонах.

Геополітика

Наука про взаємозв’язки, взємовпливи географічного простору та політики; владні рішення й дії, що враховують впливи географічних чинників держав на їхні політичні цілі та інтереси.

Глобалізація

Процес посилення зв’язків між людьми, країнами та народами по всьому світу через обмін товарами, ідеями та технологіями.

Громадівський рух (Громади)

Форма організації української інтелігенції в Наддніпрянській Україні (друга половина XIX ст.). Це були напівлегальні культурно-освітні гуртки, які займалися збиранням фольклору, створенням недільних шкіл, виданням наукових праць українською (через Петербург чи Галичину).

Губернія

Вища одиниця адміністративного поділу і місцевого устрою в Російській імперії, що з’явилась у XVIII столітті.

«Декларація прав людини і громадянина»

Один із ключових документів Великої Французької революції, що проголошував основні права та свободи громадян.

Дискримінація

1) Обмеження або позбавлення прав певних груп громадян за расовою або національною належністю, політичними чи релігійними переконаннями тощо; 2) у міжнародних відносинах — створення умов, що ставлять яку-небудь державу (групу держав), її організації і громадян у гірше становище порівняно з іншими.

«Довге XIX століття»

Історичний період, який увів британський історик Ерік Гобсбаум, що охоплює період від Великої Французької революції (1789 р.) до початку Першої світової війни (1914 р.) та став часом створення модерного суспільства.

Домініон

Самоврядна держава, що входить до складу Співдружності, очолюваної Великою Британією; в минулому — колонія Великобританії.

Дуалістична монархія

Форма правління, що виникла в Австро-Угорщині (з 1867 р.), за якої влада монарха обмежена конституцією, але він зберігає широкі повноваження, а країна поділена на дві частини з окремими парламентами.

Еклектика

Поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямків, художніх стилів тощо.

Експансіонізм

Державна зовнішня політика, спрямована на поширення і зміцнення панування над іншими державами, регіонами.

Емансипація

Звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень.

Емський указ

Секретне розпорядження російського імператора Олександра II (1876 р.), що значно посилило заборони Валуєвського циркуляра. Забороняв друк будь-яких книг українською, ввезення їх з-за кордону, викладання в школах, театральні вистави, концерти та використання української мови в офіційній сфері.

Земства

Органи місцевого самоврядування, запроваджені в Російській імперії в 1864 р. Здійснювали обмежені повноваження у сфері місцевого господарства, освіти, медицини та статистики. В Україні були запроваджені лише на частині території (на Правобережжі — значно пізніше).

Імпресіонізм

Напрямок у європейському мистецтві, у кінці XIX ст., представники якого прагнули відтворити найтонші особистісні відчуття, переживання, скороминучі враження тощо.

Індустріальна (промислова) революція

Процес переходу від ручного, ремісничого та мануфактурного виробництва до промислового, машинного, що розпочався в XIX ст., ключова складова модернізації.

Індустріальне суспільство

Суспільство, в якому більшість населення зайнята в промисловості, а економіка базується на машинному виробництві.

Кирило-Мефодіївське братство

Таємна політична організація української інтелігенції в Києві (1846-1847 рр.). Її учасники (Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш) ставили за мету створення Всеслов’янської федерації вільних і рівноправних народів, де Україна мала б свою автономну державність, і розробляли програму («Книга буття українського народу»).

Клаптикова імперія

Неофіційна назва Австро-Угорщини, що вказує на її багатонаціональний склад та внутрішні суперечності.

Класицизм

Напрямок у європейському мистецтві у кінці XVIII — на початку XIX ст., представники якого наслідували мистецькі здобутки Давніх Греції та Риму, періоду Відродження й дотримувалися суворих правил відтворення дійсності.

Колоніальний статус українських земель

Становище українських територій у складі Російської та Австрійської імперій, що означало відсутність власної державності, а також політичну, економічну та культурну залежність від метрополій. У Російській імперії це виражалося в русифікації та жорсткому адміністративному контролі, в Австрійській — у національно-культурному гнобленні українців поляками та румунами.

Комунізм

Теоретичний суспільний і економічний лад, заснований на суспільній власності на засоби виробництва та забезпеченні соціальної рівності.

Консерватизм

Одна з головних ідеологій сучасного світу, що прагне збереження традиційних цінностей та інститутів і виступає проти радикальних реформ.

Конституційна монархія

Форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією і функціонує парламент, що приймає закони.

Кооперація (у XIX ст.)

Добровільне об’єднання українських селян та міщан для спільного господарювання, збуту продукції або отримання кредитів на вигідних умовах.

Корифеї

Видатні діячі українського професійного театру другої половини XIX ст. (М. Кропивницький, М. Садовський, М. Заньковецька).

Криза перевиробництва

Економічний стан, за якого виробляється більше товарів, ніж споживається, що призводить до економічної нестабільності.

Кримська (Східна) війна (1853-1856 рр.)

Військовий конфлікт, що став каталізатором спроб реформ у Російській імперії.

Кріпацтво

Форма особистої залежності селян від поміщика.

Ксенофобія

Прояв ворожого ставлення до представників інших національностей або культур.

Липнева революція (1830 р.)

Революційні події у Франції, які призвели до встановлення Липневої монархії.

Лібералізм

Одна з головних ідеологій сучасного світу, що виступає за свободу особистості, демократичні права та економічні свободи.

Майстерня світу

Неофіційна назва Великої Британії в середині XIX ст., пов’язана з її лідерством у промисловості та індустріалізації.

Мануфактура

Промислове підприємство, засноване на ручній праці та її поділі між робітниками.

Марксизм

Ідейна течія, що передбачає класову боротьбу, необхідність соціалістичної революції та побудову комуністичного суспільства.

Масова культура

Культура, популярна серед широких верств суспільства, переважно комерційно успішна, елементи якої проявляються в різних галузях повсякдення.

Меркантилізм

Економічна політика, спрямована на накопичення капіталу (золота та срібла) та протекцію власної промисловості.

Метрополія

Держава, що володіє колоніями та використовує їх у своїх інтересах.

Мілітаризація

1) Поширення військових правил і дисципліни на цивільне життя; 2) воєнізація промисловості; 3) дії влади, спрямовані на укріплення військової потужності держав.

Модерн

Напрямок у європейському мистецтві (переважно в архітектурі) в кінці XIX — на початку XX ст., представники якого протиставляли свою творчість традиціям попередніх періодів.

Модерне суспільство

Суспільство, яке формувалося протягом «довгого XIX століття» і прийшло на зміну Ранньомодерній добі, характеризуючись індустріалізацією, парламентаризмом, змінами в повсякденному житті та формуванням головних ідеологій.

Модернізація

Процес осучаснення, що обумовив перехід від традиційного (аграрного) до індустріального суспільства, що включає зміни в економіці, соціальній сфері та політиці.

Монополізація економіки

Процес створення великих об’єднань, що контролюють значну частину виробництва і ринку в певній галузі.

Москвофільство

Суспільно-політична течія серед частини населення Галичини, Буковини та Закарпаття в XIX ст., представники якої вважали себе частиною «великого російського народу».

Наполеонівські війни

Серія конфліктів за участю Франції під керівництвом Наполеона Бонапарта (1799-1814 рр.), які змінили політичну карту Європи.

Народовці (народовецький рух)

Українська національно-культурна течія в Галичині (з 60-х рр. XIX ст.), що виступала за єдність із Наддніпрянською Україною та розвиток української мови.

Націоналізм

Ідеологія, що ґрунтується на ідеї права нації на самовизначення, самобутність та розвиток; суспільно-політичний рух за збереження й розвиток етнічних і культурних особливостей, національну незалежність.

Національне відродження

Процес пробудження та формування національної свідомості, ідентичності та культури у слов’янських народів у XIX ст.

Нація

Спільнота людей, об’єднаних назвою, символами, географією, соціальним походженням, історичною пам’яттю, політичними та духовно-культурними цінностями.

«Нова ера»

Період (1890-1894 рр.) в українсько-польських відносинах у Галичині, що характеризувався спробою політичного компромісу між українською (народовською) та польською елітами. Українці отримали певні поступки в освіті та адміністрації в обмін на лояльність до Австрійської імперії.

Панславізм

Ідея про об’єднання слов’янських народів (часто під протекторатом Російської імперії).

Панщина

Обов’язкова відробіткова рента (форма експлуатації) кріпаків, коли селяни мусили безоплатно працювати на землі поміщика власним інвентарем. У Галичині скасована революцією 1848 р., у Наддніпрянщині — реформою 1861 р.

Парламентаризм

Система державного управління, за якої виконавча влада відповідальна перед законодавчим органом (парламентом).

Політизація руху

Процес переходу національно-культурного руху до політичної боротьби (створення партій), характерний для українського руху в Галичині з 1890-х рр.

Польське повстання 1863-1864 рр. (Січневе повстання)

Антиросійське повстання, що охопило Правобережну Україну; його поразка призвела до посилення антиукраїнських обмежень (Валуєвський циркуляр).

Просвітництво

Ідейна течія, що змінила традиційні уявлення про Всесвіт і заклала основи сучасної науки та раціонального мислення, вплинувши на ідеї Французької революції.

Протекціонізм

Економічна політика держави, спрямована на захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом встановлення високих мит.

Расизм

Ідеологія, що, виходячи з біологічних особливостей людських рас, намагається довести їхню нерівноцінність, обґрунтувати поділ на «вищі» раси, які нібито творять культуру, і «нижчі», нездатні до розвитку.

Реалізм

Напрямок у мистецтві, представники якого намагалися правдиво відтворювати дійсність.

Революція

Докорінний, якісний переворот, стрибкоподібний перехід від старого до нового в розвитку суспільства.

Реставрація Бурбонів

Відновлення монархії династії Бурбонів у Франції після повалення Наполеона.

Реформація

Релігійний рух у Європі XVI ст., що призвів до розколу католицької церкви та виникнення протестантизму.

Рісорджименто

(Від італ. Risorgimento — «відродження») — рух за об’єднання Італії (30-70-і рр. XIX ст.) в єдину національну державу.

Романтизм

Напрямок у європейському мистецтві в кінці XVIII — на початку XIX ст., представники якого нехтували традиціями класицизму, висуваючи на перший план інтереси й почуття особи, використовуючи у своїй творчості історичні та народнопоетичні теми.

Русифікація (росіянізація)

Політика Російської імперії, спрямована на поширення російської мови та культури і витіснення національних мов і культур.

«Руська трійця»

Літературно-просвітницьке угруповання студентів семінарії у Львові (1830-ті рр.), очолюване Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким. Їхнє видання — альманах «Русалка Дністровая» (1837) — стало першою книгою на західноукраїнських землях, надрукованою народною українською мовою.

Русько-українська радикальна партія (РУРП)

Перша українська політична партія (1890 р.), заснована в Галичині Іваном Франком і Михайлом Павликом. Спочатку виступала із соціалістичних позицій, але згодом (1895 р.) внесла до програми вимогу повної політичної незалежності України.

Сегрегація

Відокремлення суспільних груп за статевими, расовими, соціальними, релігійними, мовними чи іншими ознаками, а також обмеження їхніх прав: спільного проживання, навчання, професійної діяльності тощо.

Секуляризація

Процес звільнення суспільного життя від релігійного впливу та передача церковного майна у власність держави.

Сервітути

Права користування селянами певними видами спільної власності, які належали поміщикам (наприклад, право випасу худоби в лісах, збирання хмизу). Після скасування кріпацтва поміщики часто скасовували ці права, що спричинило так звані «сервітутні конфлікти» між селянами і землевласниками.

Середній клас

Соціальна група в індустріальному суспільстві, що складається з кваліфікованих працівників з відповідною освітою та майном.

Слов’янофіли

У російському суспільстві 30-60-х рр. XIX ст. — прихильники самобутнього шляху розвитку Росії, які ідеалізували історію, православ’я, державне правління імперії, а деякі вважали, що Росія має очолити слов’янські народи та правити ними.

Соборність

Політична ідея та мета українського руху, що полягала в об’єднанні всіх українських етнічних земель, які були розділені між Австро-Угорською та Російською імперіями, в єдину самостійну державу.

Соціалізм

Ідеологія та суспільно-політичний рух, спрямовані на утвердження рівноправ’я, соціальної справедливості, свободи та рівності; державна політика захисту нижчих верств; суспільний лад із переважно державною власністю на засоби виробництва.

Старий порядок

Система політичного та соціального устрою, що існувала у Франції до Великої Французької революції (1789 р.) і характеризувалась абсолютизмом і становим поділом суспільства.

Сто днів Наполеона

Період повернення Наполеона до влади у Франції в 1815 році після його втечі з острова Ельба.

Українське національне відродження

Процес формування модерної української нації та розвитку її культури, мови, усвідомлення спільної історії та прагнень до єдності.

Фабрика

Велике промислове підприємство, засноване на машинному виробництві, на відміну від мануфактури.

Фемінізм

Суспільно-політичний рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками, усунення статевої дискримінації.

Хлопомани

Представники інтелігенції, які намагались наблизитися до народу (селянства), вивчали народний побут, звичаї та створювали недільні школи.

Хлопоманство

Течія в українському національному русі 50-60-х рр. XIX ст., представлена переважно польськими студентами, які відмовилися від польської ідентичності та зблизилися 3 українським селянством.

Чартистський рух

У Великій Британії — масовий рух робітників, які в 30-40-х рр. XIX ст. домагалися демократизації державного устрою.