Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття. 5-6 клас. Гільберг
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
59. Кольорові моря
Чи можливо порахувати моря на нашій планеті? Так, але їх кількість може відрізнятися через різні підходи до обрахунків та класифікації. На фізичній карті світу можна побачити дуже цікаві назви «кольорових» морів: Чорне, Біле, Жовте, Червоне тощо.
Понт Евксінський — Гостинне море
Це одна із найперших назв найближчого для нас — Чорного моря. Оспіване у багатьох поезіях, зображене на картинах відомих художників, а головне — у національному гімні України: «Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє...».
Здавна найбільший водний басейн нашої країни приваблював інші народи — стародавніх греків, які заснували на Кримському півострові свої колонії: Херсонес, Ольвію, Тірас; римлян, татар, турків. Чорним морем київські князі Олег та Ігор здійснювали походи на Візантію, які закінчувалися підписанням вигідних для Русі торговельних угод. Козацькі чайки також ходили морем, прямуючи в далеку Османську імперію визволяти полонених українців.
Чорне море — це внутрішнє море басейну Атлантичного океану, сполучене з Азовським Керченською протокою, а із Середземним — через протоки Босфор і Дарданелли. Це одне із найбільш прісних морів світу, через те що його наповнюють своїми водами багато великих річок — Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг. А через вузьку Керченську протоку в Чорне море вливається великі обсяги прісної води з Азовського моря.

Чорне море (фото із супутника NASA). Бірюзові вихрі, що чітко видніються на поверхні, утворені внаслідок цвітіння водоростей кокколітфорид у поверхневих шарах води. Верхні частини цих водоростей укриті вапняними пластинами та буже добре віддзеркалюють сонячне світло, внаслідок чого стають видимими навіть із космосу

За інформацією ООН, Чорне море є найбільш забрудненим морем у Європі
Чорне море омиває береги шести держав: України, Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії та Росії.
Це море багате на органічний світ: у ньому проживає більше 2 тис. видів організмів, серед яких дельфін-афаліна, акула-катран, отруйний морський дракончик.
Що ж стало першопричиною того, що Чорне море назвали саме так? Існує декілька версій. Перша — через його бурхливість та важку доступність для торговельних суден. Друга пов’язана із чорним кольором води на дні. Третя — із сірководневим шаром, який робить непридатним для життя глибини від 90 м і глибше. Металеві предмети, потрапляючи до нього, швидко іржавіють і забарвлюються в чорний колір.
Цікаво, що назв у Чорного моря було кілька. Понт Аксінське (Негостинне море) та Понт Евксінське (Гостинне море) — так називали його давні греки, у яких також траплялася назва Скіфське море. Араби та європейські вчені називали Середньовіччя його Руським, у Київському літописі наводиться назва Понтійське (за назвою царства, розташованого на його берегах).
Море криги і страждань
Таку назву можна дати найбільш північному «кольоровому» морю світу — Білому, яке належить до басейну Північного Льодовитого океану. Суворі кліматичні умови, пов’язані із географічним положенням материка, привели до того, що більшу частину року море вкрите кригою. Саме тому воно отримало таку назву. Помори називали море Студеним, а в новгородських грамотах XIII—XV ст. трапляється просто назва «Море». Ще одна версія походження його назви — від білого кольору води, у якій віддзеркалюється небо.

Свято-Преображенський монастир на Соловецьких островах у Білому морі
Раніше море було мало освоєним, проте із відкриттям Північного морського шляху, Печорського вугільного басейну й будівництвом Біломорсько-Балтійського каналу його господарське значення значно збільшилося.
У межах Білого моря розташовані сумнозвісні Соловецькі острови, на яких загинули десятки тисяч політв’язнів. Свій останній земний притулок тут отримав останній кошовий отаман Запорізької Січі — Петро Калнишевський, а в період сталінських репресій Біле море ледь не перетворилося на червоне місиво через розстріляних тут українців — представників культури, освіти, науки та громадських діячів. У ті часи тут лунав клич: «Міняю чорний хліб і Біле море на білий хліб і Чорне море!» Єдиною розрадою і місцем молитви є Соловецький Спасо-Преображенський монастир, який 1992 року внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Найтепліше і найсолоніше
Такими словами можна описати Червоне море — внутрішнє море Індійського океану. Його особливістю є те, що в нього не впадає жодна річка, а величина випаровуваності є дуже значною. Попри цей факт, кількість води в морі не зменшується через значний приплив води через Баб-ель-Мандебську протоку з Індійського океану. Це молоде море, воно виникло внаслідок відколу Аравії від Африки.

За легендою, води саме Червоного моря розступилися перед Мойсеєм під час його подорожі з Єгипту в Палестину
Версій походження назви декілька. Одна з них пов’язана із червонуватим кольором скель, які оточують море. Друга — із ціанобактеріями, які спричиняють цвітіння води й у яких міститься велика кількість червонуватого пігменту. Третя — із тлумаченням слова червоний, що в міфах деяких народів означало південну сторону горизонту.
Якщо випарити один літр води Червоного моря, то на дні посудини лишиться 42 г солі — це найбільший показник солоності з-поміж морів світу, якщо не брати до уваги Мертве море.
Вода цього моря — одна з найчистіших з-поміж інших морів внаслідок того, що жодна річка не несе до нього мул і відходи людської діяльності, як це стається з іншими морями.
Також водні простори Червоного моря є одними з найтепліших у світі, оскільки воно повністю розташоване в тропічному кліматичному поясі. Цей факт і зумовив будівництво на його узбережжі знаменитих єгипетських курортів — Хургада, Шарм-ель-Шейх тощо. Тепла й кришталево чиста вода є домівкою для численних представників флори та фауни: коралових термітів, дельфінів, чудернацьких морських огірків, риби-наполеона. Море просто кишить життям.

Дивовижна фауна Червоного моря
До 1869 року Червоне море не мало великого значення для судноплавства, проте із будівництвом Суецького каналу була відкрита нова сторінка в його історії. Канал значно скоротив морський шлях із Європи в Азію. Якщо раніше для того, щоб дістатись до Індії, потрібно було обігнути Африку, то через Суецький канал цей шлях скоротився майже вдвічі.
Червоне море описане й у священній книзі християн — Біблії, у якій є розповідь про пророка Мойсея, який провидінням Божим змусив Червоне море розступитися для того, аби благословенний єврейський народ дістався землі Обітованої — Палестини. Тепер це явище вчені пов’язують із припливами та відпливами.
Море ранкового Сонця
Найбільш східне «кольорове» море — Жовте — омиває береги Кореї та Китаю. Вода в морі забарвлена в жовтий колір. Причина цього явища пов’язана із найбільшою річкою, яка впадає у Жовте море, — Хуанхе. Вона бере початок у Тибеті й, руйнуючи береги вздовж течії, наповнюється лесовими породами (пухка гірська порода жовтого кольору), які забарвлюють річку у відповідний колір. Китайці говорять про Хуанхе, що вода в ній є занадто густою, щоб її можна було пити, та занадто рідкою, щоб її можна було б зорати.
Наявність мулу у воді Жовтого моря зумовило відносну бідність його живого світу, у порівнянні з іншими «кольоровими» колегами, проте в ньому ведуть промисловий вилов тріски, оселедця, ляща й видобуток устриць і мідій.

Жовте море і насправді жовте
Зміни клімату спричинили міграцію деяких видів органічного світу в холодніші північніші моря. Але й до сьогодні головним багатством моря є анчоус, вилов якого ведуть у промислових масштабах.
Узбережжя Жовтого моря — це домівка для 1,5 млрд мешканців планети, оскільки воно омиває береги густозаселених Китаю та Кореї.
Неподалік Корейського півострова в Жовтому морі є два невеликих острови — Чіндо й Модо. Під час сильних відпливів 1—3 рази на рік між цими островами виникає сухопутна дорога оголеним морським дном, якою можна пройти практично не замочивши ноги. Ширина цієї дороги 30—40 м, а довжина — близько 3 км. Це явище називають «Чудо Мойсея», на його честь у Південній Кореї у травні проводять фестиваль Йондинчже (Розділення моря). Цікаво, що до 1975 року у світі ніхто не знав про чудо в Кореї, поки французький посол П’єр Ранді не написав про це французькій газеті.