53. Чи всі сніжинки однакові?

Атмосфера містить дуже багато пилинок. Водяні краплі осідають на них і, замерзаючи в холодних шарах тропосфери, утворюють сніжинки. Поки сніжинки долетять до поверхні Землі, вони весь час змінюються: зростають, ламаються, злипаються одна з одною. І жодна сніжинка не повторює іншу. Але в них є одна спільна властивість — шестикутна форма. Це можуть бути зірочки із шістьма променями, стовпчики із шістьма гранями, шестигранні пластинки тощо.

Чим нижча температура повітря, тим сніжинки менші за розміром. В Антарктиді випадають найменші сніжинки-стовпчики, їх називають діамантовим пилом. За температури близько до нуля в тиху погоду можна побачити красиві сніжинки й навіть кілька цілих сніжинок, злиплих разом. Такі утворення називають сніговими пластівцями.

Якщо температура не підіймається вище 0 °С, сніжинки не тануть, а утворюють сніговий покрив. Але ця краса може спричиняти й неприємності. Якщо дме сильний вітер, сніг злітає в повітря і починається заметіль.

У горах великі скупчення снігу можуть нагромаджуватися і скочуватися вниз, утворюючи снігову лавину. Лавина котиться схилом гори з величезною швидкістю і змітає все на своєму шляху: зриває величезні кам’яні валуни, руйнує будинки й дороги, ламає дерева.

Особливо небезпечні так звані «стрибаючі» лавини. На їхньому шляху трапляються височини у вигляді трамплінів, і з них лавина майже стрибає в долину біля підніжжя гір, набуваючи дуже великої швидкості. А якщо врахувати, що маса такого «стрибаючого чудовиська» сягає 200—300 тис. тонн, неважко здогадатися наскільки велика його руйнівна сила.