45. Гало й ореол

Навколо Сонця або Місяця часом добре видно кола, плями, дуги, світлі стовпи тощо. Іноді навколо Сонця або Місяця можна спостерігати кільце, що із внутрішнього боку червоне, а ззовні — блакитне, і ця блакить зливається з небом. Це оптичне явище називають гало (від грец. halos — коло, або диск), або ореол. Воно за фізичним підґрунтям певною мірою подібне до міражів.

Гало видно лише за умов, коли на небі має бути багато перистих хмар, які складаються з дрібних кристаликів льоду. Ці кристали й мають головне значення у виникненні гало. Проникаючи крізь крижинки із формою правильних шестигранників, світло заломлюється. І в результаті ми бачимо різнокольорові промені: червоні, жовті, зелені, сині.

Зрідка можна спостерігати гало складної форми: навколо Сонця виразно видно кілька строкатих кіл, а на обрії видніється щось на зразок аркових мостів. Це стається за тих умов, що крижинки перистих хмар не тільки шестигранні, але мають різноманітну форму. Внаслідок різної форми кристали льоду по-різному заломлюють світло.

Сонячне гало (передмістя Астани, Казахстан)

Часом під час заходу або сходу Сонця та Місяця разом із ними можна побачити один або два стовпи. Зазвичай два стовпи поруч із Сонцем видно взимку незадовго до великих морозів.

Усього відомо декілька десятків різновидів гало (до 90). Переважна більшість їх — рідкісні та спостерігаються лише в країнах із суворим кліматом.

Слово ореол походить від латинського словосполучення corona aureola, що означає золотий вінець. Слово ореол має такий корінь, як і слово аура. Для цих слів існує однакове значення: особливе сяйво навколо чогось або когось. Ореолом також називають німб (світіння, зображуване художниками й іконописцями на картинах над головами святих).

В Україні гало спостерігають 70-120 разів на рік, але воно переважно малопомітне. Яскраве й добре помітне гало буває 10-20 разів на рік. Поява гало часто свідчить про зміну погоди — похолодання, наближення вологих атмосферних фронтів.