Чернігівська область

Новгород-Сіверський

Визначні пам’ятки Спасо-Преображенського монастиря

Спасо-Преображенський собор (1791-1796, арх. Джакомо Кваренгі, автор Смольного інституту і Ермітажного театру в Петербурзі) з двома боковими вівтарями - на честь Успіння Божої Матері та в пам’ять св. Дмитра Ростовського.
Покої настоятеля (XVI-XVII ст.) з Ільїнською церквою (1787)
Палатний корпус із Петропавлівською церквою (1693)
Замкова гора
Свята брама з надбрамною дзвіницею (XVI-XI ст.) і підвалом з бійницями
Руїни княжого терема (XII-XIII ст.)
Келії (XVII ст.)
Бурса (1635)
Корпус на льохах (XVI-XVII ст.) з підземним приміщенням, келіями і ходом-галереєю, що веде до Десни
Чотири двоярусні кутові вежі (1699) з чудовою панорамою на Деснянські луги
Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Iгоревім»

Тріумфальна арка (1786-1787)

Новгород-Сіверський розкинувся у мальовничій місцевості на правому березі Десни. У XI-XII ст. був столицею Новгород-Сіверського князівства, до якого входили Брянськ, Курськ та інші міста. Укріплений дитинець (3 га) розміщувався на крутому березі на висоті 50 м над Десною і був оточений валами. Їхні залишки можна побачити й сьогодні. Саме звідси пішов у похід на половців князь Ігор Святославич, герой «Слова о полку Ігоревім» (1187 р.).

Свята брама з оборонним вузлом і дзвіницею

Після зруйнування татарами у 1239 р. входить до складу Брянського князівства. Бувши прикордонним містом, Новгород-Сіверський часто змінював державну належність. У XIV ст. - у складі Литви, 1503 р. переходить до Московської держави, 1563 р. його захопив князь М. Вишневецький, 1618 р. - у складі Польщі. 1620 р. польський король Сигізмунд надає місту Магдебурзьке право й затверджує герб. 1604 р. звідси почав наступ на Москву Лжедмитрій. На сильну фортецю перетворив місто гетьман Мазепа, однак вона не встояла перед військами Петра I.

У 1782-1796 рр. Новгород-Сіверський стає центром намісництва, будуються торговельні ряди й склади, відкривається гімназія, де навчався М. Кибальчич (він ще 1881 р. створив проєкт реактивної ракети). З нагоди відвідування міста імператрицею Катериною ІІ тут було побудовано Тріумфальну арку. На ній розміщено герби 10 повітів намісництва.

Північна бойова вежа з галереями

Покої настоятеля з Іллінською церквою

У місті збереглися Успенський собор (1675) і Миколаївська церква (1720).

Найвизначнішою пам’яткою є Спасо-Преображенський монастир, що за 3 км від дитинця. Чернігівський князь Мстислав заснував його 1033 р., і він належить до найдавніших монастирських центрів Русі-України.

Розквіт монастиря пов’язаний з діяльністю архієпископа Лазаря (Барановича), що 1657 р. переносить сюди свою резиденцію. Наступним ігуменом обителі (1699-1702) стає Дмитро Туптало (св. Дмитро Ростовський).

Монастир є унікальною фортифікаційною спорудою. Квадратний за планом (200х200 м) він домінує над урвищем над Десною. До Святих воріт веде міст, перекинутий через рів. Простір перед воротами міг прострілюватися з висунутих уперед бойових веж і з бійниць. Система підземних ходів сприяла швидкому пересуванню захисників уздовж мурів. З веж із бійницями чудово проглядався супротивник.