Івано-Франківська область

Манявський скит

За легендою, монастир заснували ченці Києво-Печерської лаври, які тікали від хана Батия 1240 р. Вони оселилися біля Блаженного каменя, що лежить на схилі гори неподалік цілющого джерела. За благословенням до Блаженного каменя приходили руські князі. Монастир відродили 1608 р. афонські ченці Йов Княгинецький (1530-1626 рр.) та Іван Вишенський. Скит розміщений у надзвичайно мальовничому місці над річкою Манявка. За 10 км від монастиря в каньйоні ріки є каскад водоспадів, серед них найбільший в області - Манявський (19 м).

1621 р. Манявський скит одержав від Константинопольського і Олександрійського патріархів право ставропігії. Монастир мав високий авторитет. Йому підкорялися десятки монастирів Галичини, Буковини й Молдови, зокрема і відомий Сучавський монастир (Румунія). Його захисниками були молдавські господарі, магнати Потоцькі, фінансово підтримували польські королі, московські царі, запорозькі гетьмани. При монастирі працювали бібліотека, хорова і художня школа. 1621 р. монастир був оточений фортечним муром з трьома вежами. У 1698-1705 рр. для церкви Воздвиження Чесного Хреста Йов Кондзелевич із групою помічників розписує п’ятиярусний іконостас (13х11 м). Цей іконостас належить до найкращих досягнень українського сакрального мистецтва періоду бароко. Він зберігається в Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові.

Манявський скит

1772 р. Галичина і Буковина переходять у володіння Австрії. Імператор Йосиф ІІ починає масштабну секуляризацію церковних володінь і 1785 р. закриває Манявський скит. Його скарбниця здебільшого пішла на переплавлення. Ченці зі Сучавиці (Румунія) викупили прикрашений дорогоцінним камінням ручний хрест із частинкою дерева з Хреста Ісуса Христа, подарований монастирю московським царем 1680 р., а також деякі духовні книги і нотні збірники духовної музики ХVІІ-ХVІІІ ст. А «Поминальник» Манявського скиту зберігається в бібліотеці Румунської Академії наук.

Сьогодні відновлений Манявський скит - це ансамбль, що складається із триярусної в’їзної вежі-дзвіниці, високої вежі-скарбниці, оборонної вежі, дерев’яної церкви Воздвиження Чесного Хреста і Благовіщенської церкви при оборонному мурі з в’їзною вежею.