Рівненська область

Межирічський Свято-Троїцький монастир

А ти знаєш, що в давнину монастирі виконували функції могутніх фортець? Саме до них належить один з найвидатніших монастирів України у Межирічі. Дивовижне поєднання різних стилів - старослов’янського, готичного, ренесансного й бароко, мальовнича місцевість при злитті річок Вілії й Збитеньки та багата історія створюють монастиреві неповторну ауру.

За легендою, монастир засновано на місці знищеного монголами чернечого скиту. У середині XV ст. князі Острозькі на місці дерев’яної споруджують кам’яну тринефну Троїцьку церкву. Вона одночасно виконувала й оборонні функції. Вишуканості давньоруському храмові надає готичне декоративне оформлення. А прибудовані в дусі католицьких монастирів з півдня й півночі корпуси келій, фланковані оборонними вежами з бійницями, створюють враження містичного замку. Його підсилює вигляд монументальних мурів завтовшки 1,5 м і заввишки до 8 м, зведених у 1606-1610 рр. На мурах розміщено 4 двоярусні шестигранні наріжні вежі з ренесансним декором, а в центрі західного муру - надбрамний храм. У монастирі зберігається унікальна ікона Божої Матері «Життєподательниця» (XIV ст.). Константинопольський Патріарх подарував її князю К. Острозькому за його зусилля в захисті православ’я. 1779 р. ікона була увінчана коронами, виготовленими у Римі із золота й самоцвітів. 1603 р. Януш Острозький передає монастир францисканським ченцям, а 1856 р. споруда знову повертається до православ’я.

Межиріч у середні віки був великим містом. У XVI ст. його захищала фортеця із 15-метровими валами завдовжки 2 км. До неї вели дві брами. Збереглася Заславська брама, а між нею та монастирем привертає увагу старовинна піч. Вона використовувалася для обігріву варти. 1605 р. місту надають Магдебурзьке право.