Вінницька область

Тульчин

1607 р. на березі р. Сильниця на місці селища Нестервар польський король Сигізмунд ІІІ Ваза будує фортецю, яку згодом дарує брацлавському старості B. Калиновському. 1726 р. селище переходить до Потоцьких. Вони запрошують французького архітектора Лакруа, що 1782 р. споруджує грандіозний палацовий ансамбль. Палац і два величезні флігелі, поєднані з ним дугоподібними галереями-оранжереями, утворювали парадний курдонер (120х80 м). Від нього пряма вулиця вела до костелу домініканського монастиря (1780 р.), у якому C. Потоцький вінчався з легендарною Софією (для неї він побудував «Софіївку» в Умані). До комплексу також входили будинок театру, манеж, стайня, оранжерея та ін.

1775 р. Станіслав Потоцький (1751-1805 р.) переносить сюди із Кристинополя свою резиденцію й називає її Тульчином (за назвою річки Тульчинка). Граф залучає найвідоміших фахівців з паркового дизайну П’єра Лепро й Людвіга Метцеля. Вони закладають розкішний парк La Roche (у побуті назва трансформувалася в «Хороший») з боскетами, альтанками, фонтанами, скульптурами, ставками, каналами та містками. Сам палац прикрашало безліч картин, а в Блакитній і Золотій залах влаштовували пишні прийоми.

Верхній палац (1782)

Саме тут Олександр Пушкін познайомився з дочками Потоцького - красунями Софією та Ольгою - й закохався в них до нестями. Саме їм він присвятив «Бахчисарайський фонтан», «Євгенія Онєгіна», «Чорну шаль». Бували тут і вінценосні особи, і поет І. Котляревський, і майже всі декабристи. Вони створили в Тульчині «Південне товариство», а в будинку, де збиралися декабристи, відкрито музей.

Дотепер вражає дворядна алея величних лип, висаджених Потоцьким уздовж дороги Тульчин-Брацлав-Вінниця. Чудовим є ще один палац Потоцьких - Верхній. У ньому в 1796-1797 рр. містилася ставка фельдмаршала О. Суворова, який написав тут свою відому книгу «Наука перемагати».