Житомирська область

Верхівня

Фрагмент фриза Бального залу

«Переді мною на пагорбі посеред долини... височів у золотавих променях призахідного сонця замок на зразок маленького Лувра або грецького храму!» Ці слова Бальзак написав про Верхівню, під’їжджаючи до палацу графині Евеліни Ганської (уродженої Ржевуської), яку він багато років кохав. Їхнє знайомство почалося із захопливого листа з підписом «Іноземка», який красуня Евеліна надіслала Бальзаку з Одеси у 1832 р. З цього моменту триває п’ятнадцятирічне листування з рідкісними зустрічами, адже графиня була заміжня. Лише восени 1847 р. з’явилася можливість зустрічі, і Бальзак на крилах кохання до Евеліни Ганської усього за 8 днів дістався садиби графині, де в творчій роботі провів близько 3 років.

Зараз у палаці відкрито Літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака. Палац побудував у стилі ампір французький архітектор Блеріо у 1780-х рр. Головний фасад прикрашений восьмиколонним портиком, а парковий - шестиколонним і складається з 30 кімнат. На другому поверсі збереглися особисті покої Бальзака - салон, спальня, кабінет. На першому - танцювальна зала з чудовими барельєфами на античні теми. Палац фланкують два флігелі, що разом із каплицею (1810 р.), винним льохом (1805 р.) і купальнями з’єднувалися з ним підземними ходами. Парк розкинувся на площі 60 га. Спеціально для Евеліни її чоловік облаштував у парку струмок із лебедями. Через нього були перекинуті містки. Арковий місток зберігся до наших днів, а також один із трьох колодязів із кришталево чистою водою, з якого пили ще Бальзак і Ганська, а зараз і ми можемо скуштувати цю криничну воду.

На честь Е. Ганської Бальзак назвав одну з героїнь роману «Сільський лікар» (1832 р.).