Чернігівська область

Батурин

Палац Кирила Розумовського

Ще однією важливою зупинкою у нашій подорожі Чернігівщиною є Батурин. Заснований польським королем Стефаном Баторієм і названий на його честь. Після повстання Б. Хмельницького Батурин стає сотенним містечком і 1654 р. отримує Магдебурзьке право. З 1669 р. в Батурині розміщується резиденція гетьманів - Дем’яна Многогрішного, Іва на Самойловича, Івана Мазепи.

Гетьман Самойлович будує козацьку фортецю площею близько 25 га із земляного валу, сухого рову, двох рядів дубового частоколу на валу і шести кутових веж. У Цитаделі («Литовському замку») розташувалася резиденція гетьманів - гетьманський будинок (26х20 м), кам’яна гетьманська скарбниця і дерев’яна Воскресенська церква. При Мазепі фортецю обороняли близько 60 гармат, виробництво яких налагодив Мазепа. Тут містилися «хлібні магазини» (ряди зернових ям), у яких зберігалися великі зернові запаси. У фортеці проживало до 1500 жителів (до 250 садиб).

Внутрішній двір цитаделі Батуринської фортеці (реконструкція). У центрі - замкова церква Воскресіння Господнього, гетьманський будинок, колодязь і гетьманська скарбниця

У 1750 р. гетьман «обох боків Дніпра» граф Кирило Розумовський відновив гетьманську столицю в Батурині. Він проводить в Гетьманщині реформи за європейським зразком, впроваджує судову реформу з роздільними судами - цивільним, земельним і кримінальним. Граф зібрав у Батурині величезну бібліотеку, завів італійську оперу і театр, збирався заснувати університет і створити світську систему освіти. Цікаво, що особливе значення гетьман надавав боротьбі з пияцтвом.

У 1803 р. італійський архітектор А. Рінальді та А. Квасов зводять для графа палацово-парковий ансамбль за проєктом знаменитого архітектора Ч. Камерона. Гетьман помер у рік закінчення будівництва палацу й був похований у Воскресенській церкві. А його спадкоємці охололи до Батурина і палац не був облаштований.

У старовинному парку зберігся будинок Генерального судді Василя Кочубея (кінець XVII ст.). З цим будинком і навколишнім парком пов’язана драматична історія кохання Мазепи й Мотрі. У парку стоїть і пам’ятник бджоляру П.І. Прокоповичу (1775-1850 рр.).

У Батурині створено Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».